28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-13277ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., ЛуспеникаД. Д., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради) про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
У червні 2023 року КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами у розмірі 537,12 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2025 року у справі № 750/6682/23 визнано неподаною та повернуто заявнику.
27 жовтня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 рокускасувати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
27 жовтня 2025 року, до вирішення питання про прийняття касаційної скарги, до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів. Зазначає, що вищезазначені судді брали участь у розгляді його касаційних скарг у цій справі, з вказаними судовими рішеннями заявник не згоден.
Вказана заява ОСОБА_1 є необґрунтована.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Гулько Б. І., Коломієць Г. В. та Луспеник Д. Д. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В. та Луспеника Д. Д. зводяться до незгоди заявника із прийнятими суддями рішеннями, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу суддів.
При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В. та Луспеника Д. Д.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І. Коломієць Г. В. та Луспеника Д. Д. , тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник