28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 211/4239/24
провадження № 61-13111ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро, про припинення права власності, зобов'язання вчинення дій,
У липні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Військовою частиною НОМЕР_1 , зобов'язавши виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради, як орган приватизації державного житлового фонду, провести дії, спрямовані на набуття права власності шляхом приватизації вказаної квартири на їх користь.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Припинено право власності за Військовою частиною НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, Міністерства оборони України про припинення права власності, зобов'язання вчинення дій відмовлено.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, залишити в силі рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявниками не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом у 2024 році та заявляли дві позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн).
Отже, кожному із заявників необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі по 4 844,80 грн (1 211,20 грн*2*200%), а разом 9 689,60 грн.
Заявниками до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 861,20 грн.
Таким чином, заявникам необхідно доплатити судовий збір у розмірі 828,40 грн (9 698,60 грн - 8 861,20 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк
до 10 листопада 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников