27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 723/1621/25
провадження № 61-12541ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К. О., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») заборгованості в сумі 11 121,23 грн.
Заочним рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області
від 13 червня 2025 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. від 19 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 23195, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів, стягувачем за яким у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є ТОВ «Дебт Форс», таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «Дебт Форс» на користь держави судовий збір в сумі 3 028 грн.
Додатковим рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
Не погодившись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2025 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 25 000 грн.
06 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ТОВ «Дебт Форс» подало касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду
від 24 вересня 2025 року у справі № 723/1621/25, яку просить скасувати, залишивши в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того до малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини шостої статті 19 ЦПК України).
У розглядуваній справі заявлено вимогу про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису про стягнення заборгованості у розмірі 11 121,23 грн.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 723/1621/25 є малозначною, як справа незначної складності, яка не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки справа № 723/1621/25 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Додаткове рішення суду, підлягає оскарженню в тому ж порядку, що і основне рішення суду і є його невід'ємною частиною.
Заявником не обґрунтовано наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судового рішення у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі
№ 723/1621/25.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников