Справа № 149/2494/25
Провадження №3/149/1141/25
Номер рядка звіту 149
22.10.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи особою, яка чотири рази протягом року піддавалась адміністратвному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, повторно 31.07.2025 о 13:55 год. подорозі Р31 39 км 500 м керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, виражене тримтіння пальців рук). Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме 23.07.2025 згідно постанови серії ЕНА №5290379, повторно 31.07.2025 о 13:55 год. по дорозі Р31 39 км 500 м керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керуваннятранспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Європейський Суд з прав людини (рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
З огляду на те, що судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, приймаючи до уваги те, що він, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, суд дійшов висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, а тому, з урахуванням ст. 268 КУпАП, та з метою дотримання розумних строків, вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з вимогами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування; лікарем закладу охорони здоров'я.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. п. "а" п. 2.9 ПДР). Відповідальність за керування т/з в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ від 08.05.1993 №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зазначає таке. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. В рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 408143 від 31.07.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 408120 від 31.07.2025, довідками інспектора ГАП БПП з обслуговування Хмільницького району; документами, пов'язаними з проходженням огляду на стан сп'яніння (направленняи на огляд до КНП "Хмільницька ЦЛ"від 31.07.2025), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджено обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, та іншими матеріалами справи.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає, що до ОСОБА_1 , в порядку ст. 36 КУпАП належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу, так як адміністративний матеріал не містить доказів належності йому вказаного автомобіля.
Відповідно до статті 283 КУпАП суд присуджує також стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 27, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст.284, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП і в порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Павлюк О. О.