27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 643/12344/18
провадження № 61-12581ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаращак Василь Васильович, на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 61 667,48 грн.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н
від 10 березня 2011 року в розмірі 61 667,48 грн, а також судовий збір у розмірі 1 762 грн.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2018 року залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня
2018 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10 березня 2011 року у розмірі 58 254,74 грн та судовий збір у розмірі 1 017,96 грн.
09 жовтня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Гаращак В. В. подав касаційну скаргу на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2025 року у справі
№ 643/12344/18, які просить скасувати, ухваливши по справі нове судове рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що викладене в касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки вперше касаційну скаргу ОСОБА_1 було подано в межах строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року скаргу повернуто та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Усунувши обставини, які стали підставою для повернення первісної скарги, заявник без зволікання повторно звернувся до Верховного Суду.
Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у розглядуваній справі становить 61 667,48 грн та не перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 30 = 90 840 грн).
Оскільки справа № 643/12344/18 є малозначною в силу закону, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Заявником не обґрунтовано наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаращак Василь Васильович, строк на касаційне оскарження заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 25 липня 2025 року у справі
№ 643/12344/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гаращак Василь Васильович, на заочне рішення Московського районного суду
м. Харкова від 21 грудня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2025 року у справі № 643/12344/18.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников