23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 607/24592/24
провадження № 61-8081ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Тернопільської обласної ради на постанову Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради, комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
постановив ухвалу про наступне:
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Тернопільської обласної ради (далі - відповідач) І. Сопеля «Про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » № 204 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 увільнено з 17 жовтня 2024 року від виконання обов'язків на посаді генерального директора (головного лікаря) Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі - КНП «ТОДКЛ» ТОР), зобов'язати Тернопільську обласну раду поновити ОСОБА_1 виконувачем обов'язків на посаді генерального директора (головного лікаря) КНП «ТОДКЛ» ТОР з 17 жовтня 2024 року, а також стягнути з КНП «ТОДКЛ» ТОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт перший розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 17 жовтня 2024 року № 204 «Про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ». Стягнуто з КНП «ТОДКЛ» ТОР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 жовтня 2024 року по 17 грудня 2024 року у сумі 77 450,74 грн з вирахуванням з цієї суми усіх визначених законом податків та обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. 27 червня 2025 року Тернопільська міська рада (далі - відповідач) подала до Верховного Суду касаційну скаргуна постанову суду апеляційної інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення наявних у ній недоліків.
6. На виконання вказаної ухвали Верховного Суду відповідачем надіслано до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
8. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
10. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
11. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
12. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
13. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
14. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
16. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини (частини четверта статті 274 ЦПК).
18. Предметом спору у даній справі є скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 77 450,74 грн.
19. Ціна позову в частині вимог майнового характеру у цій справі становить 77 450,74 грн, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 80 = 242 240 грн).
20. Ця справа є незначної складності та не належить до винятків, визначених пунктом 2 частини шостої статті 19, частиною четвертою статті 274 ЦПК (див. пункти 16-17).
21. З огляду на ціну позову, предмет позову, характер правовідносин, складність справи Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
22. Тлумачення статті 19 ЦПК свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
23. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
24. У касаційній скарзі відповідач не посилається на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
25. Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
26. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
27. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
28. Таким чином, оскаржуване судове рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської обласної ради на постанову Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі № 607/24592/24.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков