23 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 366/3224/23
Провадження № 61-9558ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційними скаргами ОСОБА_1 (далі - скаржниця) та ОСОБА_2 (далі - скаржник), інтереси яких представляє адвокат Рибченко Олександр Георгійович (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 4 червня 2025 року
у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області Василенка Миколи Олеговича (далі - позивач) до Іванківської селищної ради, скаржниці, скаржника та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду і
1. У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
(1) усунути перешкоди у здійсненні Іванківською селищною територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсним рішення Страхоліської сільської ради від 8 жовтня 2007 року № У-13-129 в частині затвердження технічної документації з видачі державного акта на права власності на земельну ділянку та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,6494 га для ведення особистого селянського господарства;
(2) усунути перешкоди у здійсненні Іванківською селищною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:003:0035 серії ЯЖ № 202802, виданого 20 червня 2008 року скаржниці;
(3) усунути перешкоди у здійсненні Іванківською селищною територіальною громадою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування рішення державного реєстратора від 29 квітня 2016 року № 29483416 про реєстрацію за скаржником права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:003:0037;
(4) усунути перешкоди у здійсненні Іванківською селищною територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом повернення від скаржниці та скаржника на користь Іванківської територіальної громади земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:003:0035 і 3222081400:02:003:0037 відповідно.
2. 29 липня 2024 року Іванківський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
3. 4 червня 2025 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову.
4. 24 та 25 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці та скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційні скарги (вх. № 23324/0/220-25 від 24 липня 2025 року та № 23434/0/220-25 від 25 липня 2025 року відповідно), у яких просили скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні Іванківською селищною територіальною громадою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:003:0035 серії ЯЖ № 202802, виданого скаржниці 20 червня 2008 року, про скасування рішення державного реєстратора від 29 квітня 2016 року № 29483416 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:003:0037 за скаржником і про повернення від скаржниці та скаржника на користь Іванківської територіальної громади земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:003:0035 та 3222081400:02:003:0037 відповідно.
5. Скаржники просили у касаційних скаргах поновити їм строк на касаційне оскарження. Зазначили, що повний текст оскарженої постанови складений 26 червня 2025 року.
5.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
5.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
5.3. Оскільки скаржник та скаржниця подали свої касаційні скарги протягом тридцяти днів з дня складення 26 червня 2025 рокуповного тексту постанови апеляційного суду, вони дотримали вимогу, передбачену частиною першою статті 390 ЦПК України. Тому відсутні підстави для задоволення клопотань про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
6. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
7. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційних скаргах є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої у пунктах 1, 3 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження:
- скаржник у касаційній скарзі заначив, що виділення земельних ділянок в порядку приватизації тринадцятьом громадянам України відбувалося у 2007 році з дотриманням стометрової захисної смуги до урізу води Київського водосховища, що підтверджує проектна документація. Не всі органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень замовляють виготовлення та затверджують проектну документацію з визначення географічних координат меж прибережної захисної смуги водних об'єктів, що розташовані на земельних ділянках відповідних територіальних громад. У разі затвердження у проектній документації географічних координат прибережної захисної смуги водних об'єктів жодних спірних питань при виділенні земельних ділянок, що межують із прибережною захисною смугою, не виникає, бо коливання рівня води у таких випадках ніяк не впливає на прибережну захисну смугу, географічні координати (поворотні точки) якої є сталими та вносяться до Державного земельного кадастру України.
- суди по-різному вирішували спори щодо інших земельних ділянок, які були виділені на підставі рішення Страхоліської сільської ради від 8 жовтня 2007 року № Y-13-129, на підставі якого також були виділені земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081400:02:003:0035 і 3222081400:02:003:0037;
- Верховному Суду слід встановити єдині критерії правозастосування у спорах щодо земельних ділянок, які межують з прибережною захисною смугою водних об'єктів, географічні координати яких невизначені та незатверджені в установленому порядку. Крім того, слід зробити висновок щодо можливості застосування пункту 1 частини третьої статті 388 до земельних ділянок прибережної захисної смуги;
- апеляційний суд не врахував державну експертизу, згідно з якою був складений позитивний висновок щодо землевпорядної документації від 4 жовтня 2007 року № 11-27е;
- прокурор обґрунтував позов недопустимими доказами: листом Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського від 28 листопада 2019 року, листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» № 22 від 28 листопада 2019 року з доданими до нього графічним матеріалом, роздруківкою із загальнодоступного сервісу «Google earth», відомостями Державного земельного кадастру з увімкненими шарами «Умовна прибережна захисна смуга» та «Гідрографія»;
- апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 813/203/18, від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 4 червня 2025 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 4 червня 2025 року у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області Василенка Миколи Олеговича до Іванківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду.
3. Роз'яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко