Справа № 147/934/24
Провадження № 2/147/46/25
про залишення позову без розгляду
28 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем судового засідання Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про визнання договору дарування недійсним,
У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться зазначена вище цивільна справа, у якій, станом на сьогодні, розглядаються позовні вимоги ОСОБА_1 , який просить:
1. Визнати договір дарування від 15 грудня 2023 року серія та номер:1471, посвідчений Вірською Аллою Іванівною, приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області недійсним, як таким, що спрямований на уникнення виконання боржником взятого на себе зобов'язання;
2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 70724106 від 15.12.2023 12:18:36 прийнятий приватним нотаріусом Вірською Аллою Іванівною, Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:70724324 від 15.12.2023 12:24:05 прийнятий приватним нотаріусом Вірською Аллою Іванівною, Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області;
3. Визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 0524185900:01:003:0030;
4. Стягнути судові витрати понесені позивачем з відповідачів.
Чергове судове засідання у справі призначено на 09:00 годину 07.10.2025.
06 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конякіна М. С. надійшла заява про залишення позову без розгляду, на підставі п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
07 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із бажанням представника позивача взяти участь у розгляді клопотання про залишення позову без розгляду.
У зв'язку із клопотанням про відкладнення, розгляд справи відкладено на 11:30 годину 14 жовтня 2025 року.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання 14 жовтня 2025 року не прибули, розгляд справи відкладено на 09:00 годину 28 жовтня 2025 року.
Позивач ОСОБА_5 та його представник - адвокат Конякін М. С. в судове засідання 28.10.2025 повторно не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в порядку передбаченому ЦПК України.
Сторона відповідачів в судове засідання не прибула. Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Пригузи С. Д. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, висловились, що не заперечують проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.
Третя особа в судове засідання не прибула, однак в матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи за її відсутності.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 року у справі №441/1609/19).
Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті. Аналогічна правова позиція висловлена 23 листопада 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи №759/14677/21, провадження №61-10292св22.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що клопотання позивача про залишення позову без розгляду з підстави передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не належить до задоволення, оскільки судом розпочато розгляд справи по суті, досліджено матеріали справи, розгляд справи відкладався з метою надання стороною позивача оригіналів документів, на які він посилається як на обгрунтування позовних вимог.
Водночас згідно із ч.1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 5 ст. ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Указане дає підстави для висновку, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою дослідження оригіналів документів наданих до позовної заяви, і представники відповідача наполягали на дослідженні саме оригіналів документів, зокрема розписок.
Варто відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача про судове засідання, його неодноразова неявка у судове засідання, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, згідно із ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості проведення розгляду справи незалежно від причин неявки, і є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Як визначено в ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 223, 257, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно яких, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Г. Борейко