22 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 361/9981/23
Провадження № 61-9392ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 квітня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2025 року
у справі за позовом скаржниці до Садівничого об'єднання «Трудовик» (далі - відповідач) про визнання незаконними дій, зобов'язаннявідновити електроенергію до будинкута
1. 7 листопада 2023 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 3 квітня 2024 року просила: (1) забезпечити примусове виконання відповідачем законодавства та негайне відновлення електропостачання до її садового будинку, (2) визнати незаконними оскаржені дії відповідача, пов'язані з невиконанням законодавства та порушенням особистих прав скаржниці, (3) зобов'язати відповідача негайно, не пізніше трьох днів з дня оголошення рішення суду, відновити електропостачання до садового будинку скаржниці.
2. 13 листопада 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою визнав справу малозначною, відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. 3 квітня 2024 року суд першої інстанції ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
4. 16 липня 2024 року суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення, згідно з яким стягнув зі скаржниці на користь відповідача 8 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
5. 25 березня 2025 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою змінив рішення суду першої інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції тієї постанови; залишив без змін додаткове рішення суду першої інстанції; стягнув 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
6. 16 липня 2025 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та змінити постанову апеляційного суду.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
7.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
7.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
7.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
7.4. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
7.5. Спір стосується визнання незаконними дій, зобов'язання відновити електропостачання до будинку. Суд першої інстанції 13 листопада 2023 року визнав справу малозначною, відкрив у ній провадження та вирішив її розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. З огляду на вказане можливість касаційного оскарження судових рішень у цій справі є обмеженим тільки тими випадками, які перелічені у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
7.6. Інакше кажучи, скаржниця подала касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У цій скарзі не обґрунтувала випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можливо оскаржити у касаційному порядку. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
8. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
8.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
8.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
8.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
8.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує правомірну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
8.5. Скаржниця отримала доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мала можливість навести аргументи та докази на користь її позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.
8.6. Оскаржені судові рішення за загальним правилом у касаційному порядку переглянути не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржниці на доступ до суду.
Керуючись статтями 19, 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 квітня 2024 року, додаткове рішення цього суду від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об'єднання «Трудовик» про визнаннянезаконними дій, зобов'язаннявідновити електроенергію до будинку.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко