Справа № 146/1261/25
Іменем України
"20" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - Корнійчука Сергія Анатолійовча до Департаменту патрульної поліції та інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Вельца Віталія Олександровича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Корнійчук С.А. звернувся до суду з позовом до ДПП та інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Вельца В.О., про скасування постанови серії ЕНА № 5473049 від 13.08.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
13 серпня 2025 року о 16:43 год, ОСОБА_1 рухався автоомбілем «Volkswagen Polo» по с. Пирогівці вул.м-30 Стрий - Ізварене 283 км 500 м, його було зупинено відповідачем та підійшовши до автомобіля останній повідомив, що на ОСОБА_1 винесена постанова у розмірі 340 грн штрафу від 13 серпня 2025 року за перевищення швидкості і повідомив, що строк на сплату штрафу 15 днів, а у разі не сплати постанова буде передана до органів виконавчої служби щодо примусового стягнення. Не було справу розглянуто як передбачено ст. 280 КУпАП, не було зачитано (роз'яснено) права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Технічний прилад знаходився не в стаціонарному положенні, а в руках працівників поліції. Дана постанова складена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 призначено справу до розгляду, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
02 вересня 2025, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення видно, що під час несення служби на автодорозі М-30 «Стрий-Ізварине» 286 км, в населеному пункті с. Пирогівці, 13 серпня 2025 рокуекіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam було виявлено порушення ПДР водієм транспортного засобу «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 76 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год в населеному пункті. Після того як позивач здійснив проїзд у населеному пункті з перевищенням встановленої швидкості, інспектор зупинив та повідомив про те, що позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності та що відбудеться розгляд справи на місці зупинки про адміністративне правопорушення, в подальшому під час розгляду адміністративної справи інспектор намагався роз'яснити водію права оосби, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте останній не дав змоги завершити ознайомлення з правами передбаченим ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Використання ручного вимірювача швидкості приладу TruCam в мобільному режимі (з рук), що прямо передбачено його конструкцію та підтверджується інструкцією з використання, сертифікатом відповідності та роз'ясненням ДП «Укрметртестстандарт», беззаперечно є обгрунтованим та законним.
Від представника позивача надійшла заява, в якій просить справу слухати без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, в відзиві зазначив справу слухати без участі представника.
Інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеірали спрваи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 серпня 2025 року, інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Вельц В.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5473049, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Як вбачається зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 13 серпня 2025 о 16:43:11с. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 76 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год в населеному пункті с. Пирогівці, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 26 км/год, швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCАМ 000662, чим порушив пункт 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1, ч. 1, ст. 284 КУпАП інспектор поліції Вельц В.О. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, відповідно до санкції ст. ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Судом оглянуто відеозапис, наданий відповідачем, який суд вважає таким, що підтверджує порушення позивачем п. 12.4 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається факт порушення позивачем швидкісного режиму в межах населеного пункту, що також підтверджується фотороздруківкою наданою разом із відзивом на позовну заяву. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 133, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 - Корнійчука Сергія Анатолійовча до Департаменту патрульної поліції та інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Вельца Віталія Олександровича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України.
Суддя І.В.Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2025 року.