Справа № 138/1489/25
Провадження №:2-а/138/95/25
27.10.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення №321 від 03.02.2025, яка винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Вказана постанова складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №128 від 27.01.2025. Зі змісту протоколу слідує, що позивача вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки мав з'явитись до 29.11.2024, однак у визначений строк не з'явився. Розгляд справи було призначено 03.02.2025, в яке позивач не з'явився. З вказаною постановою він не погоджується та вважає її протиправною. Також позивачу не було надано доказів вручення йому повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, повістку він не отримував, не відмовлявся від отримання. Також відповідачем порушено процедуру розгляду адміністративної справи.
Враховуючи викладене вище, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №321 від 03.02.2025 про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.06.2025 у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено, визнано неповажними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду, позов залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.06.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено, визнано неповажними причини пропуску позивачем строку на звернення до суду, позовну заяву постановлено вважати неподаною та повернути позивачу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду від 23.06.2025 скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
10.10.2025 до суду надійшли матеріали адміністративної справи.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.10.2025 постановлено відкрити провадження у справі та вирішити клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку після витребування у відповідача матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
На виконання ухвали суду від 13.10.2025 надійшли копії матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, 27.01.2025 було складено протокол №128 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зі змісту зазначеного протоколу слідує, що суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 26.11.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був викликаний електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період. ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому 29.11.2024 був поданий у розшук. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, а також повідомлено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 03.02.2025 - 10 год. 00 хв., про що він особисто розписався у протоколі. Також позивач отримав копію примірника протоколу, про що також розписався особисто. Крім того, зазначив свої особисті пояснення, а саме вказав, що повістку про виклик до суду не отримував.
Відповідно до довідки ОСББ «Меркурій-34» від 22.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району №100 від 27.01.2025 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але з 2005 року не проживає.
03.02.2025 постановою №321 по справі про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Також з змісту постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з неявкою по повістці на 26.11.2024. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Як стверджує позивач, в постанові не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема, зважаючи на те, що жодних доказів вручення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.11.2025 матеріали справи не містять.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм ч. 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:00 год. 26.11.2024.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 (у редакції, що діяла станом на 16.10.2025) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п.412 Порядку №560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.
Тобто, зважаючи на положення вказаних вище норм, не отримання військовозобов'язаним повістки про необхідність явки до ТЦК та СП і повернення її відправнику з відміткою про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання вважається належним чином оповіщеним.
В матеріалах справи наявна повістка №1026065 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19.11.2025 - 14 год. 00 хв., в якій також зазначено про те, що у разі неможливості прибути за викликом по повістці військовозобов'язаний зобов'язаний повідомити про це у строк, що не перевищує семи календарних днів, тобто до 26.11.2025. Також з опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610204214240 слідує, що відправлено документ «повістка, номер документа 1026065». Згідно копії поштового конверта та рекомендованого повідомлення до нього, вказане поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до трекінгу відправлення №0610204214240 повістку було надіслано 09.11.2024. Далі 12.11.2024 була невдала спроба вручення, а 15.11.2024 повернуто відправнику у зв'язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою.
Також суд звертає увагу на те, що повістка надсилалась за адресою фактичного місця проживання позивача.
Щодо тверджень сторони позивача про те, що на момент подання позову до суду трекінг поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» не зареєстрований та неможливо здійснити пошук інформації за цим відправленням, то суд зважає на те, що відповідно до п.121-124 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009, інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності ШКІ поштового відправлення.
Таким чином, оскільки дата реєстрації поштового відправлення №0610204214240 з повісткою є 09.11.2024, то строк зберігання інформації за вказаним трекінгом закінчився ще 08.05.2025, тоді як позивач звернувся до суду із даним позовом 31.05.2025. При цьому, саме 31.05.2025 представник позивача здійснювала пошук зазначеного відправлення, про що свідчить долучений до матеріалів справи скріншот з сайту АТ «Укрпошта».
Крім того, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
При цьому, наявність відстрочки від мобілізації не звільняє від зазначеного вище обов'язку.
Позивач у своєму позові зазначає, що у дату розгляду відносно нього адміністративної справи, а саме 03.02.2025 він не міг з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки здійснював догляд за дітьми, які у той час хворіли. Разом з тим, доказів того, що про вказані обставини він повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 суду не надано. Так само витребувані копії адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не містять заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки в силу положень п.41 Порядку №560 позивач вважається належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому суб'єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін.
На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - відмовити.
Постанову №321 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 03.02.2025 винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного штрафу в розмірі 17000,00 гривень - залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , Код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Суддя: Т.Б.Київська