Справа № 135/1501/25
Провадження № 3/135/560/25
Іменем України
28.10.2025 м.Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , непрацюючої,
ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
20.10.2025 поліцейським ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було складено протокол серії ВАД №748461 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, в якому зазначено, що 12.09.2025 о 19 год. 07 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство в сім'ї відносно свого чоловіка, а саме створює нестерпні умови для проживання протягом довгого періоду часу, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнала. Вказала, що вони з чоловіком сварились обоє. Він чіпляється до неї, а вона йому відповідає. Сама вона не пристає до нього, а він обмовляє її про те, що вона гуляла і завагітніла. З цих підстав між ними тривалий час виникають сварки. Вказала, що 12.09.2025 вона телефонувала в поліцію, і її чоловік теж подзвонив. Але вона свою заяву забрала, а він не захотів забирати.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із залученням ним адвоката.
Положеннями ч. 2 ст. 273 КУпАП передбачено скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не передбачена обов'язкова участь потерпілого у справі.
За таких обставин, суд не вбачає необхідним відкладення розгляду справи та забезпечення обов'язкової участі в ній потерпілого.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі слід закрити виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст.254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №748461 від 20.10.2025 зазначено, що 12.09.2025 о 19 год. 07 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство в сім'ї відносно свого чоловіка, а саме створює нестерпні умови для проживання протягом довгого періоду часу.
Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство в сім'ї відносно свого чоловіка, а саме створює нестерпні умови для проживання протягом довгого періоду часу.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не було розкрито суті скоєного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Оскільки створення нестерпних умов для проживання, як і тривалість часового проміжку є оціночними судженнями. Висновок про встановлення нестерпних умов проживання, як і належність конкретних діянь до психологічного насильства, може бути зроблено судом лише при оцінці конкретних фактичних дій чи бездіяльності, зокрема діянь, які вказані в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та в ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Однак протокол про адміністративне правопорушення не містить викладу конкретних діянь, що надавало б можливість суду кваліфікувати їх як домашнє насильство.
Таким чином, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містить викладу суті адміністративного правопорушення.
Суд позбавлений можливості доповнювати пред'явлене звинувачення, зокрема, в частині викладу суті правопорушення.
Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак. У разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Слід зазначити, що конфлікт (лат. Conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
Матеріали справи не містять доказів того, що будь-які дії були вчинені ОСОБА_1 умисно, а також що була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи та у чому вона полягала, що є ознаками складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Отже, наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_1 не доведено.
Побутовий конфлікт між подружжям не підпадає під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Із вказаних положень Конституції України слідує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabaгdo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Iгeland v. theUnitedKingdoш), п. 161, Seгies А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд вважає, що дана справа підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 266, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя