Справа № 134/1376/25
2/134/573/2025
Іменем України
27 жовтня 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 32735213 у розмірі 29 496, 50 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.01.2024 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 320735213 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора YNCE-9228. Відповідачці ОСОБА_1 було перераховано, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідач зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за його користування. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на його банківську карту НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 279 від 09.04.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 10/1024-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року до Договору Факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.
На момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідачки становить на загальну суму 29 496,50 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 6 299,08 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом - 23 197, 42 грн.
Враховуючи, що відповідач свого зобов'язання за кредитним договором не виконав та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання витребування доказів.
16 вересня 2025 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року відкладено судове засідання в зв'язку з неявкою відповідачки.
В судове засідання 27 жовтня 2025 року сторони не з'явилися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує щодо можливого розгляду справи за його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, судом встановлено, що 05.01.2024 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 320735213 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до договору кредитної лінії № 320735213 п. 2 п.п. 2.1. кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6 300,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Згідно п. 2 п.п. 2.2., п.п. 2.3, п.п. 2.4. сума кредитного ліміту, вказана в п.п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший Транш за договором в сумі 6 300, 00 грн. 05.01.2024 (що є датою надання кредиту), другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до договору кредитної лінії № 320735213 п. 3 п.п. 3.1. позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладання цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладання договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Згідно п. 3 п.п. 3.3., п.п. 3.4. договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2 305грн. 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки Пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з розрахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної карти 5363-54ХХ-ХХХХ-0480.
Кінцева дата повернення Кредиту - 04.02.2029 року.
Відповідно до пункту 8 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. За період від дати видачі Кредиту до 04.02.2024 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 1,22 відсотки від суми Кредиту за кожен день користування ним (Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить дії щодо продовження Дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 04.02.2024 року проценти нараховуються за ставкою 2,44 відсотків в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (Індивідуальна процентна ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 2,89 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожен день користування ним. Проценти в розмірі зазначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору (який діє протягом 5 років - п. 11.1). Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання ( п. 11.2 Договору).
Кредитодавець свої зобов'язання виконав, перерахував на банківську карту НОМЕР_1 кредит в сумі 6300,00 грн., який вказаний позичальником у Заявці при укладанні Кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 6ae9ddf6-2e3a-4b24-b38a-fac3158b2c66 від 05/01.2024 року про переказ коштів та доказами, які надані АТ КБ «ПриватБанк», згідно якими на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) Також по клієнту емітувались інші картки. Згідно виписки наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку № НОМЕР_2 за період 05.01.2024 року - 10.01.2024 року було зарахування на суму 6 300,00 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 05.01.2024 року - 10.01.2024 року: фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 не був фінансовий, номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З Договору кредитної лінії № 320735213 від 05.01.2024 року вбачається, що його укладено в електронній формі. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YNCE.
Як вбачається із дослідженого судом Договору, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, саме позичальник ініціював укладання Кредитного договору, оформивши заявку на сайті Кредитодавця, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Позичальник діяв відповідно до Алгоритму дій споживача, що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.
Кредитодавець перед тим, як погодити Заявку, перевірив особисті дані Позичальника, здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної карти Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна карта належить Позичальнику, що підтверджується Алгоритмом дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів та Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже у даному Договорі сторони досягли згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиниця, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Юніт Капітал» прав первісного кредитора у кредитних зобов'язаннях, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021. Додаткова угода договору факторингу № 28/1118-01 викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та 28/1118-01. 31.12.2021 року сторони договору уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. Умови договору залишилися без змін. 31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 279 від 09.04.2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 16 583,14 грн. (відповідачка ОСОБА_1 значиться в реєстрі під № 857, де зазначений номер кредитного договору 320735213 від 05.01.2024 року).
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 10/1024-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 за Договором факторингу № 10/1024-01 від .05.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 23 197,42 грн.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.04.2024 року до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 23 197,42 грн. (відповідачка ОСОБА_1 значиться в реєстрі під № 5754, де зазначений номер кредитного договору 320735213 від 05.01.2024 року).
04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 320735213 від 05.01.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 року до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 29 496,50 грн. (відповідачка ОСОБА_1 значиться в реєстрі під № 11748, де зазначений номер кредитного договору 320735213 від 05.01.2024 року).
Умовами договорів факторингу передбачено можливість передачі права вимоги, які виникають після підписання договорів факторингу. Перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладання Договору факторингу. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому порядку судом недійсними не визнавалися (суду не надано таких доказів). Тому виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними.
При переуступленні прав вимоги за договором факторингу до нового кредитора переходить право вимоги саме в тому обсязі та способі виконання, яке мав і попередній кредитор. За таких умов дані обставини для боржника залишаються незмінними, незважаючи на заміну кредитора. Права та обов'язки боржника не змінюються, а отже, договір факторингу не породжує порушення та не зачіпає інтереси такого боржника.
Вищезазначені докази, надані позивачем в підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до нього, суд визнає достатніми та обґрунтованими, та приходить до висновку, що позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії № 320735213 від 05 січня 2024 року.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається із розрахунків заборгованості надані позивачем та здійсненні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (за період з 05.01.2024 року - з дня надання кредиту по 09.04.2024 року - дня передачі прав вимоги до ТОВ «Таліон Плюс») останнє здійснювало розрахунок заборгованості відсотків за користування кредитом наступним чином: з 05.01.2024 року по 02.02.2024 року включно (30 днів) з розрахунку процентної ставки в розмірі 1,44 за кожен день користування кредитом від суми заборгованості - 6300,00 грн, починаючи з 03.02.2024 року по 09.04.2024 року включно з розрахунку процентної ставки в розмірі 2,5 відсотки (однак дана процентна ставка не передбачена умовами договору) за кожен день користування кредитом від суми заборгованості - 6299,08 грн. Як вбачається із даного розрахунку ОСОБА_1 02.02.2024 року було сплачено кошти, що пішли на зарахування по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 2152,08 грн. та 0,92 грн на погашення тіла кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» (за період з 10.04.2024 року з наступного дня переходу до нього прав вимоги по 30.06.2024 року) заборгованість по відсотках за користування кредитом розраховано в процентній ставці в розмірі 2,5 відсотків (однак дана процентна ставка не передбачена умовами договору) за кожен день користування кредитом від суми заборгованості - 6299,08 грн.
Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним договором позики з огляду на наступне. Та цим самим спростовує твердження позивача щодо максимального розміру денної процентної ставки.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Дані твердження узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір кредитної лінії № 320735213 був укладений 05 січня 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.
Отже, відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, п. 8.3.1, п. 8.3.2, 8.4 Договору кредитної лінії № 320735213 від 05.01.2024 року укладеного між сторонами, щодо встановлення денної процентної ставки у розмірах - 1,22, 2,44, 2,98 % у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.
Так, 6300,00 грн. (сума отримана у позику) х 1,00 % = 63,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами в період з 05.01.2024 року по 02.02.2024 року) х 28 днів (до сплати відповідачем процентів) = 1764,00 грн. відсотки за користування кредитними коштами. Як вбачається із розрахунку наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 02.02.2024 року сплатила суму в розмірі 2153,00 грн. У зв'язку із цим дана сума йде на погашення відсотків за користування кредитом, які нараховані на день проплати (02.02.2024 року) в розмірі 1764,00 грн, а решта суми 389,00 гривень в рахунок погашення тіла кредиту. Отже сума тіла кредиту з 03.02.2024 року становить 5911, 00 грн.= 6300,00 грн. - 389,00 грн. З 03.02.2024 року по 30.06.2024 року (день згідно розрахунку ТОВ «Таліон Плюс») - 59,11 грн. в день = 5911,00 (сума після сплати частково відповідачем тіла кредиту) х 1,00%.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за Договором Кредитної лінії № 320735213 від 05.01.2024 року, становить 8866,50 грн. (59,11 грн. сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами х 150 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», а саме з 03.02.2024 року по 30.06.2024 року). Суд розраховує суму заборгованості за відсотками строком 150 днів (суд не враховує період з 05.01.2024 року по 02.02.2024 року, так як відповідачка ОСОБА_1 сплатила відсотки за користуванням кредитом за цей період), так як даний період вказаний самим позивачем в розрахунку заборгованості і самим позивачем за цей період нараховано відсотки, не виходячи за межі розгляду позовних вимог.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним Договору кредитної лінії № 320735213 від 05 січня 2024 року, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5911,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 8866,50 гривень, а всього 14777,50 гривень необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
Позивачем ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. 05 червня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 з адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ». Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03.12.2024) адвокатське бюро «Тараненко та партнери» надало клієнтові ТОВ «Юніт капітал» послуги, пов'язані із наданням усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду щодо відповідачки ОСОБА_1 , на що витрачено 6 годин. Вартість послуг - 7 000, 00 гривень.
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу до 4000,00 грн. Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно акту виконаних робіт та суми заборгованості задоволеної судом.
Згідно з платіжною інструкцією № 26164 від 01.09.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (50,10 %), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1213,62 грн. (2422,40 грн. х 50.1% / 100) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2004,00 грн. (4000,00 грн. х 50. % / 100)
Керуючись ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України,
ст. 11, 16, 215, 216, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ. А, оф.10) заборгованість за кредитним договором № 320735213 від 05.01.2024 року в сумі - 14 777 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 50 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ. А, оф.10) - судовий збір у сумі 1213 (одна тисяча двісті тринадцять) гривень 62 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2004 (дві тисячі чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження - м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя