15 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/870/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю представника Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - Ювка В. О. та представника ОСОБА_1 - Степанюка О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»
на постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2025
та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025
у справі № 903/870/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Стисла історія справи про неплатоспроможність
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (Боржник) подав до Господарського суду Волинської області заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з нездатністю сплатити заборгованість перед Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Кредитор) у сумі 1 938 078,85 грн.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.11.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі № 903/870/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів Боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) строком на 120 днів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича (далі - Керуючий реструктуризацією).
07.11.2024 оприлюднено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
У визначений законом 30-дений строк АТ КБ «ПриватБанк» подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника на загальну суму 7 394 333,57 грн.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Волинської області від 26.02.2025, серед іншого, визнано частково у встановленому порядку доведені грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи ОСОБА_1 та зобов'язано керуючого реструктуризацією включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:
- 4844,80 грн - витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (позачергово);
- 684,29 грн - судові витрати за рішенням Луцького міськрайонного суду від 22.06.2010 у справі №2-4655/10 - вимоги другої черги;
- 185 335,10 грн, що еквівалентно 4456,81 доларів США- заборгованість за тілом кредиту (кредитний договір № 235991-cred від 27.06.2008) - вимоги другої черги;
- 2 143 391, 87 грн, що еквівалентно 51 542,80 доларів США - заборгованість за тілом кредиту (кредитний договір №1496/к від 23.07.2008) - вимоги другої черги;
- 241 591, 72 грн, що еквівалентно 5 809,63 доларів США - заборгованість за процентами (кредитний договір №1496/к від 23.07.2008) - вимоги другої черги;
- 544 799,90 грн, що еквівалентно 13 100,97 доларів США - пеня (кредитний договір №1496/к від 23.07.2008) - вимоги третьої черги;
- 441 315,96 грн, що еквівалентно 10 612,46 доларів США - заборгованість за тілом кредиту (кредитний договір №1498/к від 23.07.2008) - вимоги другої черги;
- 292 418,20 грн, що еквівалентно 7 031,87 доларів США - заборгованість за процентами (кредитний договір №1498/к від 23.07.2008) - вимоги другої черги;
- 110 743,79 грн, що еквівалентно 2 663,09 доларів США - пеня (кредитний договір №1498/к від 23.07.2008) - вимоги третьої черги;
- 43 638,15 грн, що еквівалентно 1 049,38 доларів США - заборгованість за тілом кредиту (кредитний договір №1304/к від 06.11.2006) - вимоги другої черги;
- 91 599,45 грн, що еквівалентно 2 202,72 доларів США - заборгованість за процентами (кредитний договір №1304/к від 06.11.2006) - вимоги другої черги;
- 51 300,54 грн, що еквівалентно 1 233,64 доларів США - пеня (кредитний договір №1304/к від 06.11.2006) - вимоги третьої черги;
- 65 368,35 грн - штраф за договором застави № 1616 за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2012 у справі №2-412/1416/2012 - вимоги, що забезпечені заставою майна та підлягають задоволенню позачергово;
- 300 210,10 грн - штраф за договором застави № 1616, за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2012 у справі №2-412/1416/2012 - вимоги, що забезпечені заставою майна та підлягають задоволенню позачергово;
- 23 634,00 грн - штраф за договором застави № 3925 за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2012 у справі №2-412/1416/2012 - вимоги третьої черги.
Також ухвалою суду від 26.02.2025 зобов'язано Керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 20.03.2025.
17.03.2025 до місцевого господарського суду надійшло клопотання АТ КБ «ПриватБанк» від 14.03.2025 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Боржник подав суду заперечення на клопотання Кредитора про закриття провадження у справі у зв'язку з необґрунтованістю такого клопотання.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.02.2025 зобов'язано Керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 122 КУЗПБ; засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 20.03.2025.
Керуючий реструктуризацією не виконав вимог ухвали суду від 26.02.2025, не подав доказів проведення зборів кредиторів. Також Керуючий реструктуризацією не подав пояснень на клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.03.2025 відкладено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 10.04.2025; зобов'язано Керуючого реструктуризацією до 08.04.2025 подати суду: докази проведення зборів кредиторів у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 122 КУЗПБ; письмові пояснення на клопотання АТ КБ «Приватбанк» від 14.03.2025 про закриття провадження у справі.
Через систему «Електронний суд» до місцевого господарського суду від Керуючого реструктуризацією надійшли письмові пояснення від 08.04.2025, в яких він просив відмовити у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про закриття провадження у справі № 903/870/24, визнати фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів, призначити керуючим реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Рабана М. Т.;
У судовому засіданні 10.04.2025 було оголошено перерву до 24.04.2025 для подачі Керуючим реструктуризацією письмових пояснень про неподання суду плану реструктуризації боргів боржника.
22.04.2025 до суду від Боржника надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній просив приєднати до матеріалів цієї справи виправленні декларації про майновий стан Боржника за 2021 -2023 роки та 9 місяців 2024 року.
23.04.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли письмові пояснення на додаткові пояснення Боржника.
24.04.2025 від Керуючого реструктуризацією до суду надійшли письмові пояснення щодо подання суду проекту плану реструктуризації та заява про приєднання до матеріалів справи запиту № 2 від 14.04.2025, плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 від 01.03.2025.
У судовому засіданні 24.04.2025 була оголошена перерва до 08.05.2025 для ознайомлення судом з письмовими поясненнями, документами, які надійшли в день судового засідання.
07.08.2025 від Керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів повторного скликаних зборів кредиторів від 28.04.2025, направлення на розгляд АТ КБ «Приватбанк» для затвердження підписаного плану реструктуризації від 28.04.2025, які були передані суду після судового засідання 08.05.2025.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Господарського суду Волинської області від 08.05.2025 у справі №903/870/24, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ «Приватбанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією боргів боржника) Рабана М. Т.; визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна у справі призначено ОСОБА_2 .
Постанову суд першої інстанції мотивував відсутністю підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 та частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ, для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а відтак, з огляду на недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів, необхідністю переходу до наступної судової процедури.
Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2025 у справі №903/870/24 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції у зазначеній постанові погодився з позицією місцевого господарського суду про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржника та підтримав висновок про наявність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Кредитор - АТ КБ «Приватбанк» (скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2025 та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання банку про закриття провадження у справі задовольнити.
Касаційну скаргу Кредитор мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судом апеляційної інстанції норм частини сьомої статті 123 та частини одинадцятої статті 126 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах, які [висновки] викладені у постановах від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, 08.12.2022 у справі №916/1482/21, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20,від 16.12.2021 у справі №910/7323/20, від 16.05.2023 у справі № 913/981/21, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23.
У контексті порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник, серед іншого, стверджує про залишення без належної правової оцінки доказів та дослідження таких обставин:
- щодо недостовірних/ не повних відомостей у деклараціях Боржника (в оновлених деклараціях Боржника інформація про його доходи не відповідає дійсності; витрати Боржника, зокрема й на послуги представників та винагороду арбітражного керуючого, перевищують його доходи, тобто такий приховує інформацію про дійсний розмір доходів);
- щодо рухомого майна (Боржник приховав рухоме майно, володільцем якого він є, що підтверджується судовим рішенням (вирок у справі № 161/16054/21));
- щодо майна членів сім'ї Боржника (відповідно до поданих декларацій, членами сім'ї Боржника у 2023 році придбано 4 транспортні засоби на загальну суму 85 000, 00 грн, що перевищує їх сукупний дохід ( у 2022 - 45,66 грн.; у 2021 - 8 292,81 грн), тоді як жодних відомостей щодо наявності у членів сім'ї Боржника якихось заощаджень, інвестиції тощо не зазначено);
- аналіз декларацій сина Боржника дає підстави стверджувати, що подані Боржником декларації (оновлені декларації) не відповідають дійсним обставинам справи (зокрема ОСОБА_3 у 2023 році володів 5 (п'ятьма) транспортними засобами, а не 3 (трьома), як зазначив Боржник; вартість майна, задекларованого сином Боржника, відрізняється від вартості, вказаної Боржником у своїх деклараціях);
- план реструктуризації не відповідає вимогам закону та ухвалі суду за наслідками розгляду грошових вимог (у поданому плані невірно зазначено загальну суму визнаних вимог та розмір вимог, що є забезпеченими, а також їх черговість);
- план реструктуризації не передбачав погашення вимог, які за ухвалою суду за наслідками розгляду грошових вимог АТ КБ «ПриватБанк», підлягають задоволенню позачергово;
- Боржник не обґрунтував та не підтвердив жодними доказами участь трьох осіб у виконанні плану реструктуризації.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Боржник подав відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу Кредитора без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувані судові рішення - без змін.
За змістом поданого відзиву Боржник, зокрема, стверджує, що зазначення ним витрат, які незначно перевищують його дохід, є логічним, правдоподібним та не свідчить про його недобросовісність.
Також Боржник зазначає, що посилання скаржника на нібито оплату Боржником винагороди арбітражному керуючому та послуг адвоката є лише припущенням, оскільки матеріали справи не містять доказів такої оплати. Крім того, факт представництва Боржника адвокатом є реалізацією його конституційного права на правничу допомогу (стаття 59 Конституції України) і жодним чином не свідчить про приховування доходів чи недобросовісність.
У решті викладені у відзиві аргументи Боржника спрямовані на те, що доводи касаційної скарги Кредитора не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, які належним чином були оцінені та досліджені судами попередніх інстанцій та відображені у оскаржуваних судових рішеннях.
Касаційне провадження
14.08.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк».
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №903/870/24 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Боржника на постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2025 та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 903/870/24; призначено її до розгляду на 15.10.2025 о 11:15.
Ухвалами від 15.09.2025, від 02.10.2025 та від 09.10.2025 Верховний Суд задовольнив заяви арбітражного керуючого (керуючого реалізацією майна Боржника) Рабана М. Т., Гаджиєва А. М. та АТ КБ «ПриватБанк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання 15.10.2025 відбулось за участю представників Боржника та Кредитора, які надали пояснення по суті вимог та доводів касаційної скарги. Керуючий реалізацією майна Боржника арбітражний керуючий Рабан М. Т. у судове засідання не з'явився та, попри попереднє звернення із відповідною заявою, до відеоконференції не підключився (про місце та час судового засідання повідомлений належним чином).
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю арбітражного керуючого чи його представника.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Щодо зазначення причин неплатоспроможності Боржника у плані реструктуризації суди першої та апеляційної інстанцій з матеріалів справи встановили, що проект такого плану від 01.03.2025 не містив причин неплатоспроможності Боржника. Проте, у подальшому проект плану був доопрацьований, в якому вже було наведено відповідні причини. Незважаючи на це, Кредитор не схвалив плану.
У проекті плану реструктуризації від 28.04.2024 зазначено, що причиною виникнення заборгованості та несплати регулярних платежів за укладеними кредитними договорами стало суттєве погіршення фінансового стану, викликане наслідками глобальної фінансово-економічної кризи 2008-2014 років. У вказаний період відбулося різке скорочення платоспроможного попиту, зниження обсягів реалізації товарів, що безпосередньо позначилося на можливості ведення підприємницької діяльності. Значне падіння національної валюти, зростання інфляції, нестабільність банківської системи суттєво обмежили доступ до фінансових ресурсів і унеможливили виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, дестабілізація економічної ситуації в країні та регіональні соціально-політичні події, які мали місце в даний період, спричинили повну зупинку підприємницької діяльності, що в результаті призвело до втрати основних джерел доходів і неспроможності своєчасно обслуговувати кредитну заборгованість. Несплата платежів за кредитними договорами не була умисною, а мала об'єктивні причини, пов'язані з несприятливими зовнішніми економічними чинниками.
ОСОБА_1 у наданих суду письмових поясненнях зазначав, що опинився у скрутному фінансовому становищі не через злісний намір чи недобросовісність, а внаслідок несприятливих збігів обставин - втрата роботи та основного доходу, отримання статусу особи з інвалідністю, різке підвищення відсоткових ставок і нарахування штрафних санкцій банком, загальне погіршення економічної ситуації.
Борг у ОСОБА_1 утворився перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними зобов'язаннями, які Боржник частково сплачував, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.06.2010 у справі № 2-4655/10, рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25.01.2012 у справі № 2-412/1416/2012.
Також ним було передано на забезпечення виконання зобов'язань перед банком автотранспортні засоби:
- MAN (модель: 26.414, рік випуску: 2000, тип ТЗ: вантажний автомобіль, №кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ) (далі - Вантажний автомобіль-1), причiп Schmitz ( модель: Schmitz, рік випуску: 1996, тип ТЗ: причіп фургон, № кузова/шасі: НОМЕР_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_4 ) (далі - Причіп), які згідно з єдиним реєстром досудових розслідувань №12024035580000369 були викрадені у березні 2012 року невстановленою особою;
- MAN (модель: L2000, рік випуску: 1998, тип ТЗ: вантажний, № кузова/шасі: НОМЕР_5 , реєстраційний номер: НОМЕР_6 (далі - Вантажний автомобіль-2).
Один із предметів застави було реалізовано 24.02.2015, що підтверджує сам Кредитор у заяві про визнання грошових вимог.
Щодо підписання плану реструктуризації Боржником судами з'ясовано, що після затвердження кредиторських вимог арбітражним керуючим разом із Боржником було розроблено проект плану реструктуризації від 01.03.2025 і направлено на адресу Кредитора разом із запитом про проведення дистанційного голосування. АТ КБ «ПриватБанк» вказаний проект плану реструктуризації не розглянув із мотивів відсутності на ньому підпису Боржника та сумнівів у тому, що такий проект затверджений останнім.
У судовому засіданні від 08.05.2025 Керуючий реструктуризацією надав пояснення, що 14.04.2025 було повторно скликані збори кредиторів і направлено на затвердження підписаний проект плану реструктуризації від 01.03.2025 на розгляд АТ КБ «ПриватБанк». При розгляді плану реструктуризації Кредитор висловив ряд зауважень, що потребували усунення з боку Боржника та арбітражного керуючого.
У матеріалах справи міститься також підписаний Боржником та погоджений ним план реструктуризації боргів від 01.03.2025, який поданий Керуючим реструктуризацією 24.04.2025.
Із змісту запитів, які надсилав Керуючий реструктуризацією на адресу Кредитора вбачається, що останній кожного разу голосував проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника, посилаючись на його невідповідність вимогам КУзПБ, зокрема приписам пункту 2 частини першої статті 124 КУзПБ щодо зазначення інформації про визнані судом суми вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення.
Проте, суди встановили, що доопрацьований проект плану реструктуризації боргів боржника вже містить усі необхідні вимоги: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформація про доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів.
У проекті плану наведено причини, що спричинили неплатоспроможність Боржника, проте Кредитор знову його не схвалив.
Щодо перетину Боржником державного кордону суди попередніх інстанцій встановили, що у письмових поясненнях від 22.04.2025 Боржник повідомив, що виїзд за межі України здійснювався з метою перевезення транспортних засобів для потреб Збройних Сил України. На підтвердження цього факту подав до пояснень відповідні супровідні документами, акти приймання-передачі (том 7, а.с. 63-73). Витрати за кордоном, за доводами Боржника, фактично оплачені третіми особами (знайомими), які не є членами родини, без зобов'язань повернення або компенсації і це не є доходом Боржника.
Щодо декларацій про майновий стан Боржника суди з'ясували, що Боржник надав суду декларації про майновий стан боржника від 14.10.2024 разом із заявою про відкриття провадження.
Керуючим реструктуризацією 03.12.2024 на адресу Господарського суду Волинської області було направлено звіт про результати перевірки декларацій Боржника за 2021-2024 роки.
АТ КБ «ПриватБанк» у додаткових поясненнях зазначав, що декларації Боржника не містять повної інформації про витрати членів його сім'ї.
Боржником подано до суду пояснення, які містили клопотання про приєднання до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021 -2023 роки та 9 місяців 2024 року, які приєднані до матеріалів справи.
За змістом зазначених пояснень Боржника зазначав, що не володів інформацією про наявність майна у членів сім'ї, відповідно подання відомостей про майно членів сім'ї здійснювалося в межах обізнаності Боржника та на підставі отриманої від них інформації. Подані Боржником відомості про щомісячні чи загальні витрати мають орієнтовний характер, оскільки витрати стосуються повсякденних потреб (продукти харчування, транспорт, побутові дрібниці), які зазвичай не підтверджуються документально; більшість розрахунків здійснювались готівкою; у зв'язку з тривалим періодом часу, що минув, зберегти всі квитанції, чеки або інші документи було об'єктивно неможливо. Несуттєве перевищення витрат над доходами боржник пояснив допомогою родичів (в усній формі, без укладення договорів дарування або позики); витратами на потреби інших членів сім'ї, які не обліковувалися окремо. Зазначив, що будь-яких розкішних придбань, інвестицій чи фінансових операцій у період неплатоспроможності ОСОБА_1 не здійснював. Боржник не вчиняв жодних дій, спрямованих на приховування майна; відчуження активів перед відкриттям справи; умисне введення в оману кредиторів або суд.
У деклараціях зазначено про наявність у Боржника на праві власності квартири, в розділі про відомості про нерухоме майно членів його сім'ї - прочерки, у розділі про рухоме майно - відображено про наявність у Боржника, членів його сім'ї транспортних засобів, причепів.
Також судами встановлено, що у виправленій декларації Боржника за 2023 рік у розділі ІІ зазначено про дохід у розмірі 396 483,70 грн, що сумою доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту), платником податку прощеного (анульованого) кредитором, отже 396 483,70 грн є податковим нарахуванням, а не реально отриманими Боржником грошовими коштами.
Такий дохід є виключно податковим нарахуванням і не свідчить про фактичне отримання відповідачем грошових коштів.
З наведеного суди з'ясували, що твердження кредитора про наявність у Боржника достатніх коштів є безпідставним та не підтверджується доказами.
Щодо твердження АТ КБ «ПриватБанк» про пасивність арбітражного керуючого у виявленні майна Боржника та проведенні інвентаризації суди першої та апеляційної інстанцій з'ясували, що інвентаризація майна проводилася Керуючим реструктуризацією відповідно до вимог КУзПБ, за результатами її проведення складені відповідні документи.
Щодо доводів Кредитора про імітацію виконання Боржником своїх зобов'язань та про використання процедури банкрутства для нелегітимних цілей суди встановили, що такі твердження є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.
Боржник повідомляв про наявні доходи у вигляді пенсійної виплати, та зазначав, що ці доходи не дають змоги йому виконати значні грошові зобов'язання перед Кредитором.
Крім цього, Боржник належним чином обґрунтував свою історію правовідносин із Кредитором, що є важливою складовою оцінки його платоспроможності.
АТ КБ «ПриватБанк» не надало доказів штучного створення Боржником підстав для висновку про його неплатоспроможність.
Щодо посилання Кредитора на вирок у справі №161/16054/21, текст якого міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди з'ясували, що зі змісту вироку не вбачається, що саме ОСОБА_3 є володільцем автомобіля марки «Mersedes Benz» моделі 614, білого кольору, 1999 року випуску, оскільки у тексті вироку, який міститься у зазначеному Реєстрі, не зазначено прізвищ.
Щодо посилань Кредитора про наявність у Боржника житлового будинку, про який зазначено в декларації сина Боржника - ОСОБА_3 , попередні судові інстанції встановили, що в декларації сина Боржника дійсно зазначено про наявність у ОСОБА_1 житлового будинку площею 76,7 кв., дата набуття - 30.05.2005. Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, у власності ОСОБА_1 перебуває лише квартира за адресою: АДРЕСА_1 , саме такою загальною площею - 76,7 кв.м., та жодного будинку чи земельної ділянки у Боржника немає.
Щодо клопотання Керуючого реструктуризацією від 08.04.2025 про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом суди з'ясували, що на виконання вимог суду та приписів закону Керуючим реструктуризацією було надіслано запит № 1 щодо дистанційного проведення зборів кредиторів Боржника від 01.03.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.03.2025 та накладною №4301000066944 від 02.03.2025.
Керуючим реструктуризацією також було надіслано запит № 2 щодо дистанційного проведення зборів кредиторів ОСОБА_1 від 14.04.2025.
Єдиним кредитором у справі є АТ КБ «Приватбанк», який щодо запропонованого порядку денного дистанційного засідання зборів кредиторів ОСОБА_1 згідно із запитом № 2 проголосував проти затвердження звіту про результати перевірки декларацій Боржника, проти схвалення плану реструктуризації боргів Боржника, проти переходу до процедури погашення боргів Боржника, проголосував за закриття провадження у справі.
Керуючий реструктуризацією у процедурі реструктуризації боргів Боржника з метою вжиття заходів щодо збереження майна Боржника, виявлення обсягу активів, які належать Боржнику на праві власності, користування, повного господарського відання, визначення стану його фінансово-господарського становища, направив до державних установ та організацій запити про витребування інформації, зокрема, до Державної авіаційної служби, Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Західного міжрегіонального управління з питань праці, Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, Державної інспекції архітектури та містобудування Украі?ни, ГУ ДПС у Волинської області, філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця», Державного космічного агентства України, Волинської митниці, ДФС, Морської адміністрації, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», ТСЦ №0741, Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Управління з питань цивільного захисту Волинської ОДА.
Станом 10.04.2025 було отримано наступні відповіді на запити, копії яких приєднані до матеріалів справи: лист ДІАМ № 6170/03/18-24 від 02.12.2024. про відсутність відомостей про зареєстровані документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт; лист КП «ВО БТІ» № 6821/01-04 від 25.11.2024. про надання інформації щодо зареєстрованих об'єктів нерухомості за боржником державним реєстратором, нотаріусом, уповноваженою особою фронт - офісу або станом на 31.12.2012. за конкретною адресою такого нерухомого майна; лист ТСЦ МВС №0741 №31/35-0741-482-2024 від 22.11.2024. про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів; лист ГУ ДПС у Волинській області №18001/6/03-20-12-01-06 від 27.11.2024. про відсутність інформації щодо відкритих банківських рахунків та відсутність поданих декларацій про майновий стан і доходи; лист ГУ Держпродспоживслужби №08-15/7239 від 27.11.2024 про відсутність зареєстрованої за боржником с/г техніки; лист ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» №2164/8-11 від 28.11.2024 про відсутність зареєстрованого баожника в Реєстрі тварин, як власника тварин; лист Західного міжрегіонального управління з питань праці №ЗХ/1/18206 від 22.11.2024 про те, що за фізичною особою ОСОБА_1 не зареєстровано рухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік відповідно до наданих повноважень; лист НКЦПФР №10/04/20694 від 22.11.2024 про відсутність ОСОБА_1 серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше); лист філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» №ГІОЦ-50/1904 від 26.11.2024 про відсутність серед зареєстрованих власників вантажних вагонів ОСОБА_1 ; лист Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області №33-3-0.2-4931/2-24 від 03.12.2024 про відсутність зареєстрованих земельних ділянок на території Волинської області за боржником; лист Державіаслужби № 12/12.5-350-24 від 09.02.2024 про відсутність зареєстрованих за боржником повітряних суден; лист Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № 19583/02-1-1/15-24 від 05.12.2024 про відсутність відомостей щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Боржника від 10.04.2025 № 422079361 зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також наявні зареєстровані обтяження (арешт нерухомого майна).
На виконання вимог ухвали суду від 07.11.2024 було проведено інвентаризацію майна Боржника, за результатами якої складено наступні описи:
- інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) №1 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей наявна квартира вартістю 2 422 136 грн; інвентаризаційний опис запасів №2 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей запаси відсутні; акт про результати інвентаризації грошових коштів №3 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей на рахунках боржника наявні кошти у розмірі 1,66 грн; акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами №4 від 05.12.2024, згідно якого обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 3 656 783,49 грн; акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання №5 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей відсутня інформація про такі види заборгованостей; акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності N 6 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей показники відсутні, тобто є нульовими; акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій №7 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей фінансові інвестиції відсутні; акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків №8 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей показники відсутні, тобто є нульовими; інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання №9 від 05.12.2024, згідно наданих відомостей матеріальні цінності відсутні.
Станом на день проведення зборів за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника від 14.03.2025 судами попередніх інстанцій не було встановлено фактів приховування Боржником доходів або ж майна, за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги у справі про неплатоспроможність та/або невідповідностей у відомостях, зазначених у деклараціях про майновий стан.
Судами з'ясовано, що фінансовий стан Боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, відтак погашення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через введення процедури погашення боргів Боржника.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Предметом касаційного дослідження є правомірність відмови у закритті провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі вимог пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ та переходу до процедури погашення боргів Боржника.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи Кредитора в межах підстав оскарження та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Частиною другою статті 6 КУзПБ встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою КУзПБ.
Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Поряд з цим, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Водночас судам слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Норми частини одинадцятої статті 126 КУзПБ кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно якої господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Системне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
При цьому за змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Водночас Верховний Суд зауважує, що приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
У цьому зв'язку Верховний Суд акцентує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі №914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них у цій справі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що: провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 07.11.2024; стан Боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, оскільки його майнових активів недостатньо для задоволення визнаних судом вимог єдиного Кредитора - АТ КБ «ПриватБанк»; станом на день ухвалення (08.05.2025) судом першої інстанції постанови про визнання Боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів до суду не подано на затвердження схвалений план реструктуризації боргів Боржника.
Суди також з'ясували, що на розгляд Кредитора план реструктуризації боргів боржника подавався неодноразово, однак таким не був схвалений.
При цьому попередні судові інстанції встановили (як-то детально зазначено вище), що:
- доопрацьований проект плану реструктуризації боргів Боржника містив усі необхідні вимоги: обґрунтовані причини неплатоспроможності Боржника; інформацію про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; інформацію про майновий стан Боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна Боржника (проведення інвентаризації); інформацію про доходи Боржника, у тому числі доходи, які Боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
- у матеріалах справи міститься підписаний Боржником та погоджений ним план реструктуризації боргів від 01.03.2025;
- борг перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними зобов'язаннями Боржник частково сплачував, що підтверджується відповідними судовими рішеннями;
- Боржником передано на забезпечення виконання зобов'язань перед банком автотранспортні засоби (Вантажний автомобіль-1 і Причiп, які згідно з єдиним реєстром досудових розслідувань № 12024035580000369 були викрадені у березні 2012 року невстановленою особою, та Вантажний автомобіль-2), один із яких було реалізовано банком 24.02.2015;
- перетин Боржником державного кордону здійснювався з метою перевезення транспортних засобів для потреб Збройних Сил України, що підтверджено відповідними супровідними документами, актами приймання-передачі;
- у матеріалах справи наявні виправлені декларації про майновий стан Боржника за 2021 -2023 роки та 9 місяців 2024 року.
- відсутні будь-яких договори, спрямовані на переоформлення, відчуження майна чи вчинення інших дій, які б свідчили про навмисне приховування Боржником активів.
Отже, оцінивши в сукупності надані учасниками справи докази та пояснення, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактів приховування відомостей, які впливають на визначення майнового стану Боржника та можливості задоволення кредиторських вимог, а відповідно його недобросовісності та наявності підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.
При цьому судами з'ясовано, що у процесі судового розгляду Кредитором (АТ КБ «ПриватБанк») не надано належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів про надання Боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан та доказів на спростування позицій Керуючого реструктуризацією та Боржника, викладених у відповідних поясненнях, не доведено недобросовісності Боржника.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі вимог частини сьомої статті 123 КУзПБ.
Таким чином, оскільки станом на 08.05.2025до суду не був поданий погоджений Боржником і схвалений єдиним Кредитором план реструктуризації боргів боржника, враховуючи недостатність майна Боржника для задоволення вимог Кредитора, не встановлення судами попередніх інстанцій недобросовісності Боржника та відсутність законних підстав у суду для затвердження плану реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Доводи касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки питанню відповідності плану реструктуризації вимогам КУзПБ, його реальності та виконуваності, не оцінили причини та підстав, з яких такий план не схвалено Кредитором, Верховний Суд відхиляє як такі, що спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень.
Більш того, зазначені аргументи скаржника спрямовані на переоцінку доказів у справі та встановлення обставин справи, що в силу положень статті 300 ГПК України, виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
Твердження скаржника про невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ через не відображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан Боржника та його недобросовісність, Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржник не наводить, який доказ у справі суди не дослідили чи дослідили з порушенням процесуального закону та який би доводив стверджувані скаржником обставини чи спростовував висновки судів.
Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16).
Установлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
З урахуванням зазначеного правового висновку колегія суддів керується тим, що наявні у справі докази, а також наведені у касаційній скарзі доводи та обставини були предметом належної правової оцінки судів попередніх інстанцій, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Отже, аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті неповноти оцінки доказів та встановлення обставин справи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Посилання скаржника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, 08.12.2022 у справі № 916/1482/21, від 26.05.2022 у справі №903/806/20,від 16.12.2021 у справі № 910/7323/20, від 16.05.2023 у справі №913/981/21, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21 та від 06.02.2025 у справі № 918/1054/23, не беруться касаційним судом до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені з урахуванням інших встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі фактичних обставин, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Зазначене вище у сукупності свідчить, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства, тому доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2025 та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 903/870/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. Я. Погребняк