8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
27 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/764/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику сторін,
розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 23933) по справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" (64130, Харківська обл., Первомайський р-н, село Дмитрівка, вул. Леніна);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1); Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович (61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 14/1), - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ріцька Галина Іванівна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 52, оф. 5).
про скасування акту протесту простого векселя в неплатежі та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/764/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
15.10.2025 від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій останній просить суд ухвалити у справі додаткове рішення, яким стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитровка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи № 922/764/25 у розмірі 50 000, 00 грн (вх. № 23933).
16.10.2025 позивачем надані до суду заперечення на заяву відповідача про стягнення судових витрат (вх. № 24072), в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви про стягнення суми понесених відповідачем судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідачу у справі № 922/764/25 надавалась правнича допомога Адвокатським об'єднанням «Аверум Лігал» (надалі - Адвокатське об'єднання) на підставі договору про надання правничої допомоги № 01-LS/24 від 01 лютого 2024 року.
До вказаного вище договору, 21.03.2025 сторонами підписано додаток № 42, пунктом 1 якого встановлено, що Адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу допомогу, з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, яка включає в себе наступне:
1.1. аналіз позовної заяви СТОВ «Дмитровка» до ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» про скасування акту протесту простого векселя в неплатежі та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, поданої до Господарського суду Харківської області та зареєстрованої за № 922/764/25, а також документів, наданих клієнтом, щодо опротестування та вчинення виконавчого напису на простому векселі серії АА № 2487336 від 22.04.2024, виданому СТОВ «Дмитровка»;
1.2. складання, підписання та направлення відзиву, заперечень, пояснень, будь-яких інших процесуальних документів та представництво клієнта у судовій справі № 922/764/25, яка розглядається Господарським судом Харківської області;
1.3. періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правничої допомоги.
Згідно з п. 3 додатку № 42 від 21.03.2025, загальна вартість правничої допомоги Адвокатського об'єднання за цим додатком складає 50 000, 00 грн, без ПДВ.
10.10.2025 Адвокатським об'єднанням та ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» підписано акт № 42 надання послуг, відповідно до п. 2 якого загальна вартість наданих послуг склала 50 000, 00 грн.
10.10.2025 Адвокатським об'єднанням було складено та надіслано ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» рахунок на оплату № 42 для проведення оплати послуг правничої допомоги за додатком № 42 до договору № 01-LS/24 від 01 лютого 2024 року в розмірі 50 000, 00 грн.
Як вказує заявник, Адвокатське об'єднання «Аверум Лігал» надало відповідачу послуги професійної правничої допомоги, у зв'язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді, детальний опис яких наступний:
1. Аналіз позовної заяви СТОВ «Дмитровка» до ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» про скасування акту протесту простого векселя в неплатежі та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, поданої до Господарського суду Харківської області та зареєстрованої за № 922/764/25, а також документів, наданих клієнтом, щодо опротестування та вчинення виконавчого напису на простому векселі серії АА № 2487336 від 22.04.2024, виданому СТОВ «Дмитровка» (06 годин 00 хвилин);
2. Складання, підписання та направлення до Господарського суду Харківської області, СТОВ «Дмитровка», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ріцької Г.І. відзиву на позовну заяву від 26.03.2025 у справі № 922/764/25 з додатками (10 годин 00 хвилин);
3. Аналіз письмових пояснень третьої особи щодо позову у справі № 922/764/25, поданих до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькій Г.І. (00 годин 30 хвилин);
4. Аналіз відповіді СТОВ «Дмитровка» на відзив від 03.04.2025, складання, підписання та направлення до Господарського суду Харківської області, СТОВ «Дмитровка», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ріцької Г.І. заперечення від 08.04.2025 у справі № 922/764/25 (05 години 00 хвилин);
5. Складання, підписання та направлення 18.09.2025 до Господарського суду Харківської області заяви про долучення до матеріалів справи оригіналу простого векселі серії АА № 2487336 від 22.04.2024 року (00 годин 30 хвилин);
6. Аналіз клопотання СТОВ «Дмитровка» про долучення додаткових пояснень від 16.09.2025, складання, підписання та направлення до Господарського суду Харківської області, СТОВ «Дмитровка», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ріцької Г.І. заперечень на клопотання від 24.09.2025 року у справі № 922/764/25 (05 години 00 хвилин);
7. Представництво клієнта у судовій справі № 922/764/25, в тому числі участь у шести судових засіданнях 02.04.2025, 23.04.2025, 19.06.2025, 25.09.2025, 08.10.2025 та 09.10.2025 (03 години 40 хвилин).
Загальний час, використаний Адвокатським об'єднанням на надання ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» послуг щодо професійної правничої допомоги, у зв'язку з розглядом цієї справи в суді складає 30 години 40 хвилин.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.
Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як уже зазначалося, позивач у відзиві на заяву заперечував проти заявленого відповідачем розміру судових витрат, з огляду на їх недоведеність.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів, суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 910/3213/20.
З матеріалів доданих до заяви, судом встановлено, що означені витрати на правничу допомогу підтверджуються: договором № 01-LS/24 від 01 лютого 2024 року про надання правничої допомоги; додатком № 42 від 21.03.2025 до договору № 01-LS/24 від 01 лютого 2024 року; актом надання послуг № 42 від 10.10.2025; рахунком на оплату № 42 від 10.10.2025.
При цьому суд зауважує, що опис робіт (наданих послуг) та зазначення часу, який було витрачено на надані послуги, було зазначено відповідачем виключно у поданій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення. При цьому, в наданих до заяви доказах не підтверджено, що дійсно саме ці послуги були надані й вони зайняли стільки годин, що приймалось та підтверджувалось клієнтом.
До того ж, представником відповідача не було надано детальний розрахунок витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які б могли обумовити вартість наданої правничої допомоги. Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), що, в свою чергу, позбавляє суд можливості встановити ймовірну вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Окрім цього, суд звертає увагу, що послуги адвоката "аналіз позовної заяви СТОВ «Дмитровка», а також документів, наданих клієнтом, щодо опротестування та вчинення виконавчого напису на простому векселі серії АА № 2487336 від 22.04.2024, виданому СТОВ «Дмитровка»", охоплюється послугою складання відзиву на позов, у зв'язку з чим, суд зазначає, що адвокатом помилково було визначено такі послуги, як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки та подання відзиву.
Також суд, при вирішенні питання розподілу судових витрат на правничу допомогу враховує, чи змінювалася правова позиція відповідача у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги та інші обставини.
Як слідує з матеріалів справи, правова позиція представника відповідача була сталою і не зазнавала суттєвих змін протягом розгляду спору, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат відповідача супроводжував розгляд цієї справи, відповідно, був обізнаний з усіма деталями, що з неї випливають.
Суд також зауважує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Так само матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Отже, на думку суду, підготовка цієї справи до розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката відповідача.
Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.
Щодо посилання відповідача, в обґрунтування вартості представництва в даній справі, на дослідження, проведені Всеукраїнським професійним юридичним виданням «Юридична газета» та пости з рейтингами провідних юридичних фірм України, що проводилося професійним юридичним видавництвом «Юридична газета», судом не може розцінюватися, як офіційне або достовірне джерело визначення ринкової вартості правничих послуг, оскільки такі публікації мають виключно довідковий та оціночний характер, не є нормативно встановленими та не є належним підтвердженням або обґрунтуванням витрат на правничу допомогу.
Отже, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Отже, суд, дослідивши обсяг виконаних робіт представником відповідача по наданню правової допомоги, дійшов висновку, що витрати на правову допомогу є завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і у зв'язку з цим, вони не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи заперечення позивача щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, в розмірі 25 000, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись нормами ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 ГПК України, суд
Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат (вх. № 23933) - задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитровка» (64130, Харківська обл., Первомайський р-н, с. Дмитрівка, вул. Леніна; код ЄДРПОУ 30774357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1; код ЄДРПОУ 31352075) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В іншій частині заяви - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитровка" (64130, Харківська обл., Первомайський р-н, село Дмитрівка, вул. Леніна; код ЄДРПОУ 30774357);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1; код ЄДРПОУ 31352075);
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович (61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 14/1; РНОКПП НОМЕР_1 );
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ріцька Галина Іванівна (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 52, оф. 5; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне додаткове рішення складено 27.10.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/764/25