8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/482/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" від 29.09.2025 на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", м. Харків
до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", смт.Новопокровка Харківської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борошно "Покровське", м.Чугуїв Харківської області
про стягнення 40 600 000,00 грн.
за участю представників:
від позивача (стягувача): Спасибо В.В.
від відповідача (боржника): Чуб С.В.
від органу виконання: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (надалі - позивач, стягувач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (надалі - відповідач, боржник) про стягнення 40600000,00грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі №922/482/17 даний позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 40600000,00грн. заборгованості та 240000,00грн. судового збору.
21 квітня 2017 року на виконання даного рішення судом видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2020 затверджено мирову угоду у справі № 922/482/17, укладену 31.03.2020 між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини".
30 вересня 2025 року від стягувача надійшла скарга, в якій він просить:
1) Скасувати Постанову від 24.09.2025р. Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Яни Володимирівни по виконавчому провадженню № 79056168;
2) Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження № 79056168 та вжити заходів щодо подальшого примусового виконання Ухвали Господарського суду Харківської області від "06" травня 2020 р. у справі № 922/482/17.
Ухвалою від 30.09.2025 дану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 15.10.2025.
08 жовтня 2025 року від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив, в якому він проти задоволення скарги стягувача заперечив, посилаючись на відсутність порушень вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови від 24.09.2025.
Також 08.10.2025 від боржника надійшло клопотання, в якому він виклав свої заперечення проти доводів скарги стягувача та просив у її задоволенні відмовити.
15 жовтня 2025 року від стягувача надійшли письмові пояснення, в яких він виклав свої заперечення проти відзиву боржника та наполягав на обґрунтованості своєї скарги.
У судовому засіданні 15.10.2025 судом оголошено перерву до 20.10.2025.
Представник стягувача в судовому засіданні 20.10.2025 підтримав доводи, викладені в його скарзі та просив суд її задовольнити.
Державний виконавець у дане судове засідання не з'явився, однак у своєму відзиві просив розглядати справу без його участі.
Присутній у даному судовому засіданні представник боржника проти задоволення скарги заперечив з підстав, що були викладені у його відзиві.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2020 затверджено мирову угоду у справі № 922/482/17, укладену 31.03.2020 між Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини", за умовами якої Боржник зобов'язався виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в п. 1 цієї Мирової угоди, шляхом перерахування коштів щомісяця на поточний рахунок стягувача у розмірі 40 600 000,00 грн. основного боргу та 240000,00 грн. судового збору рівними частинами, а саме по 3 403 334 грн. щомісяця - починаючи з 01.04.2021 року. Сторони визнали, що у разі невиконання боржником свого грошового зобов'язання перед стягувачем у порядку та строки, визначені п. 2 цієї Мирової угоди, така заборгованість стягується у примусовому порядку, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Дана ухвала є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, та у разі несвоєчасного та неповного виконання зобов'язаною стороною - Державним підприємством "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" - встановлених зобов'язань по тексту цієї ухвали може бути пред'явлена до виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки боржником не було належним чином виконано умови даної мирової угоди, стягувач звернувся до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 05.09.2025 про примусове виконання вищевказаної ухвали від 06.05.2020 у даній справі.
10 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Е.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79056168.
Також 10.09.2025 на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
12 вересня 2025 року державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою підвищення ефективності виконання та забезпечення своєчасного, правильного, неупередженого та повного виконання рішення суду, а також недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів сторін виконавчого провадження, керуючись частиною 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", розділом V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
16 вересня 2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №79056168.
19 вересня 2025 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" №366 від 17.09.2025 про зупинення виконавчого провадження.
24 вересня 2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".
Статтею 339-1 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Звертаючись зі скаргою на постанову від 24.09.2025 у виконавчому провадженні №79056168 стягувач, з огляду на висновки, викладені Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, посилається на те, що державний виконавець допустив порушення норм ст. 8, ч.2 ст.19, ч.1, 2 ст.55, п. 9 ч.2 ст.129, ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
Суд не погоджується з доводами скаржника, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
В силу приписів вищезазначених положень законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчих дій державним виконавцем, останній повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 24.09.2025 у виконавчому провадженні №79056168 зупинено вчинення виконавчих дій, оскільки Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".
Згідно з п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Положеннями ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
За таких обставин, включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
Отже, оскільки ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" є державним підприємством, станом на момент винесення оскаржуваної постанови приватизацію єдиного майнового комплексу даного державного підприємства не завершено, державний виконавець обґрунтовано, у відповідності з вимогами чинного законодавства, зупинив вчинення виконавчих дій.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, аналогічний висновок щодо застосування норми п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №7/191-04.
До того ж, у питанні застосування положень пункту 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" суд враховує практику Верховного Суду, згідно з якою:
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови від 06.12.2023 у справі № 911/862/22, від 22.04.2024 у справі № 906/547/23);
- положеннями Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (постанови від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 06.12.2023 у справі № 911/862/22);
- зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанови від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі №904/1182/20, від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 15.05.2024 у справ №906/136/23);
- на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення (постанови від 11.09.2020 у справі №905/183/18, від 23.02.2023 у справі № 924/705/20).
Відтак, п. 12 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" покладає на виконавця обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій і при цьому названа норма не містить жодного розмежування виконавчих проваджень, які мають бути зупинені, як і не визначає суті виконавчих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 (пункт 38) зазначила про те, що приписи п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача.
Також у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 (пункт 83) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника.
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №796/165/18, від 11.01.2023 у справі № 346/434/20).
Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Зважаючи на вищевказані обставин, оскільки судом не було встановлено порушень державним виконавцем законодавства при винесенні оскаржуваної постанови від 24.09.2025 у виконавчому провадженні №79056168, у задоволенні скарги стягувача слід відмовити.
Щодо посилань стягувача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 слід зазначити, що висновки суду касаційної інстанції у вказаній справі були зроблені під час розгляду скарги на дії Державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням і Верховний Суд у прийнятті постанови від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 керувався, у тому числі, статтею 43 Конституції України, відповідно до якої: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Натомість у даній справі №922/482/17 в межах ВП №79056168 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди № 922/482/17 від 06.05.2020 відбувається стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" заборгованості, відтак мотиви і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.
До того ж, наведена стягувачем постанова, якою розглянуто скаргу на дії державного виконавця за правилами цивільного судочинства суперечить вищенаведеним у даній ухвалі постановам Верховного Суду при розгляді скарг в порядку ГПК України, у тому числі висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16.
Суд також наголошує, що спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не скасовані та не визнанні неконституційними, а відтак підлягають обов'язковому застосуванню.
Щодо посилань представника стягувача в судовому засіданні 20.10.2025 на те, що боржником в добровільному порядку виконувалися деякі судові рішення у інших справах суд зауважує, що, по-перше, дана обставина жодними доказами не доведена, по-друге, факт добровільного виконання боржником своїх зобов'язань за судовими рішеннями жодним чином не впливає на вирішення питання про відповідність дій державного виконавця вимогам чинного законодавства в межах розгляду скарги на його дії.
Керуючись статтями 234, 240, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" від 29.09.2025 на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 27.10.2025.
Суддя М.В. Калантай