15.10.2025м. СумиСправа № 920/954/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справу № 920/954/25:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 43630935)
до відповідача Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, код ЄДРПОУ 03352455)
про стягнення 7803713 грн 20 коп.,
За участю представників:
від позивача: Невструєв Л.Б.,
від відповідача: не з'явився
1. Стислий виклад позицій сторін у справі.
1.1. 30.06.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 7803713 грн 20 коп., в тому числі: 7467605 грн 22 коп. борг за договором постачання електричної енергії споживачу № 10 від 11.01.2024, 71811 грн 77 коп. 3% річних, 264296 грн 21 коп. інфляційні втрати.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним виконано зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу № 10 від 11.01.2024, відповідач оплатив надані послуги частково, чим порушив умови договору, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення 7467605 грн 22 коп. боргу, 71811 грн 77 коп. 3% річних, 264296 грн 21 коп. інфляційних втрат.
1.3. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що позивачем не надано доказів на отримання відповідачем рахунка на оплату електричної енергії за грудень 2024, та на відсутність розрахунку позовних вимог.
2. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу № 920/954/25 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 04.07.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/954/25; призначив підготовче засідання на 18.08.2025, 12:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. 16.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 3936, 3992 від 16.07.2025), в якому зазначає, що згідно п. 5.6 договору він мав оплатити електричну енергію протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунку. Разом з цим, рахунок відповідачем отримано не було. Вказане також не дає можливості перевірити правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат; відповідач вказує, що позивачем не надано розрахунок суми позовних вимог. Крім того, відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення 30000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У поданому відзиві відповідач просить суд витребувати у позивача докази вчинення ним дій стосовно належного вручення відповідачу рахунку на оплату за електроенергію за грудень 2024 року; відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення 264296 грн 21 коп. інфляційних втрат,71811 грн 77 коп. 3% річних, 30000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 93644 грн 56 коп.
2.4. 23.07.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 3510 від 23.07.2025), в якому зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача два примірники акту приймання-передачі електричної енергії № ЕС000001183 від 31.12.2024 та рахунок на оплату № 1170 від 31.12.2024, докази направлення додаються. До поданої відповіді на відзив позивач додає розрахунок суми позовних вимог.
2.5. У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 3576 від 29.07.2025) відповідач зауважує, що оскільки позивачем не надані докази отримання рахунку № 1170 від 31.12.2024, неможливо встановити строк оплати, як це передбачено п. 5.6, 13.8 договору, абз. 3, 4 п. 5 Комерційної пропозиції № 1, як наслідок, не можна здійснити нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
2.6. 08.08.2025 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс», Невструєв Леонід Борисович, звернувся до суду із заявою (вх. № 4357 від 08.08.2025), в якій просить суд надати можливість прийняти участь у судових засіданнях у справі № 920/954/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
2.7. Ухвалою від 18.08.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 4357 від 08.08.2025) представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс», Невструєва Леоніда Борисовича, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 920/954/25; забезпечив участь представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс», Невструєва Леоніда Борисовича, у судовому засіданні 18 серпня 2025 о 12:00 та всіх наступних судових засіданнях у справі № 920/954/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
2.8. У судовому засіданні 18.08.2025 Господарський суд Сумської області, за участю представників сторін, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті на 03.09.2025, 10:00.
2.9. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09:09 до 11:05 у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 03.09.2025 не відбулось.
2.10. З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 03.09.2025 Господарський суд Сумської області призначив судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи на 22.09.2025, 12:00.
2.11. У судовому засіданні 22.09.2025, за участю представників позивача та відповідача, Господарський суд Сумської області, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумському районі Сумської області, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.10.2025, 12:30. Розгляд справи завершено на вступному слові позивача.
2.12. У судовому засіданні 13.10.2025 суд розпочав розгляд справи по суті, та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 15.10.2025, 14:30.
2.13. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. 11.01.2024 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс» (постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 10, умови якого розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
3.2. Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
3.3. Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до договору.
3.4. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.4 договору).
3.5. Відповідно до п. 5.6 договору, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунку.
3.6. Відповідно до п. 13.2 договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 1 до цього договору.
3.7. Відповідно до п. 3.1, 3.2 Комерційної пропозиції № 1 сторони визначили кількість товару (50000000 кВт./год), ціну за одиницю без ПДВ (5,6331 грн), ціну за одиницю з ПДВ (6,75972). Загальна вартість 337986000 грн 00 коп. з ПДВ.
3.8. Розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за розрахунковий період, який становить календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно до показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період. Рахунок на оплату спожитої електричної енергії надається споживачу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунку (п. 5 Комерційної пропозиції № 1).
3.9. У разі порушення споживачем строків оплати за договором, постачальник має право вимагати сплати 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 7 Комерційної пропозиції № 1).
3.10. Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами - до повного його виконання (п. 11 Комерційної пропозиції № 1).
3.11. Підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідачем підтверджує факт його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.
3.12. Сторонами погоджено Обсяги споживання електроенергії на 2024 рік від 11.01.2024 (а. с. 26).
3.13. Додатковою угодою № 17 від 24.12.2024 сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.03.2025. Вартість додаткової угоди складає 46000000 грн 00 коп. у тому числі ПДВ. Інші умови договору залишаються незмінними і є обов'язковими до виконання сторонами (а. с. 27).
3.14. Додатковою угодою № 18 від 15.01.2025 сторони домовились внести зміни до п. 3.1 Комерційної пропозиції № 1, виклавши його в новій редакції. П. 3.2 Комерційної пропозиції № 1 викладено у новій редакції: «Загальна вартість цього договору становить 269247777 грн 83 коп. з ПДВ». Сторони домовились, що умови цієї угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до її укладення, а саме: з 01.12.2024. Інші умови договору залишаються незмінними (а. с. 27-28).
3.15. У період з 01.12.2024 до 31.12.2024 на об'єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 1754386 кВт./год., на загальну суму в 16592021 грн 38 коп., що підтверджується актом № ЕС000001183 приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2024, рахунком на оплату № 1117 від 31.12.2024. Акт підписаний та скріплений печатками сторін (а. с. 28-29).
3.16. Відповідач частково оплатив електроенергію за грудень 2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями (а. с. 29-43).
3.17. Листом № 3060/08 від 02.04.2025 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просить, серед іншого: «…переплату грошовими коштами в сумі 9225855 грн 65 коп. зарахувати в оплату за постачання електричної енергії на наступні місяці: переплату за лютий 2024 року в сумі 508429 грн 54 коп. вважати оплатою за грудень 2024 року; переплату за квітень 2024 року в сумі 1445312 грн 72 коп. вважати оплатою за грудень 2024 року - 102380 грн 08 коп., січень 2025 року - 1342932 грн 64 коп. ….» (а. с. 43-44).
3.18. 06.06.2025 позивач направив позивачу лист № 1180 від 065.06.2025 щодо погашення простроченої заборгованості, в якому зазначає, що станом на 04.06.2025 наявна прострочена заборгованість в наступних обсягах: за грудень 2024 року - 7467605 грн 22 коп., за лютий 2025 року - 8380905 грн 12 коп., за березень 2025 року - 10437657 грн 20 коп. Загальна сума заборгованості складає 26286167 грн 54 коп. Також повідомлено відповідача про нарахування інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи прострочення зобов'язання (а. с. 45-46).
3.19. В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриману електричну енергію, що стало підставою звернення до суду з позовною заявою про стягнення 7467605 грн 22 коп. боргу, 71811 грн 77 коп. 3% річних, 264296 грн 21 коп. інфляційних втрат.
4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
4.1. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
4.2. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
4.3. Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
4.4. Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
4.5. Пунктом 3.1.5 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення.
4.6. Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
4.7. Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.8. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
4.9. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо суми основного боргу.
4.10. Суд установив, що послуги з розподілу електроенергії відповідачу надавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс».
4.11. У грудні 2024 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на суму 16592021 грн 38 коп.; залишок несплаченої суми становить 7467605 грн 22 коп.
4.12. Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки відповідач вказує на те, що ним не було отримано рахунок на оплату, як це передбачено п. 5.6 договору про постачання електричної енергії, а підписання акту приймання-передачі електричної енергії не передбачено умовами договору та Комерційної пропозиції.
4.13. Разом з цим, відповідачем було підписано акт приймання-передачі та скріплено печаткою Підприємства. Крім того, під час листування з позивачем, відповідач не заперечував факт отримання електроенергії за актом, а лише просив здійснити зарахування переплат в рахунок заборгованості з зазначенням місяців та сум зарахування.
4.14. Сторони визначили, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за розрахунковий період, який становить календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно до показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період. Рахунок на оплату спожитої електричної енергії надається споживачу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунку (п. 5 Комерційної пропозиції № 1).
Тобто, сторони визначили кінцевий строк оплати та встановили обов'язок отримання рахунку саме відповідачем.
4.15. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
4.16. За змістом ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором та/або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно, у разі вчинення дій, які не врегульовані нормами цивільного законодавства, перед судом може постати завдання оцінки таких дій.
4.17. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
4.18. Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
4.19. Необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20 , від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, на які здійснено посилання скаржником на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень).
4.20. Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20 тощо)
4.21. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 914/1954/20 від 16.02.2022.
4.22. Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
4.23. Таким чином, враховуючи визнання відповідачем та підтвердження отримання електричної енергії у грудні 2024 року частковими оплатами та листуванням з позивачем, суд дійшов висновку, що поведінка та позиція відповідача у даній справі є суперечливою.
4.24. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача, доказів сплати боргу станом на 15.10.2025 суду не надав.
4.25. Враховуючи встановлений судом факт оплати відповідачем отриманої електричної енергії не в повному обсязі, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7467605 грн 22 коп.
Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
4.26. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.27. За прострочення оплати за електричну енергію у грудні 2024 року за договором, відповідачу, згідно позовної заяви, нараховані 264296 грн 21 коп. інфляційних втрат та 71811 грн 77 коп. 3% річних.
4.28. Перевіривши розрахунки позивача, суд установив, що останнім невірно визначено початок періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.
4.29. Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
4.30. Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
4.31. Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
4.32. Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
4.33. Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем електричної енергії у грудні 2024 року на загальну суму 16592021 грн 38 коп., згідно акту № ЕС000001183 приймання-передачі електричної енергії від 31.12.2024, підписаного та скріпленого печатками сторін та рахунку № 1170 від 31.12.2024, тому розрахунок за отриману електричну енергію мав бути після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом протягом 60 календарних днів з моменту отримання рахунку.
4.34. Таким чином, датою початку нарахування 3% річних та інфляційних втрат є 17.03.2025.
4.35. З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманої за договором електричної енергії, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 62605 грн 13 коп. та інфляційних втрат 210972 грн 75 коп. У задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
5. Розподіл судових витрат між сторонами.
5.1.Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд установив, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру - стягнення 7803713 грн 20 коп. та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 93644 грн 56 коп.
Разом з цим, враховуючи, що позивачем подано позовну заяву через підсистему «Електронний суд», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 74915 грн 65 коп. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).
Враховуючи часткове задоволення позову, згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 92894 грн 20 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс» 30000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд установив, що згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в даній справі склав 30000 грн 00 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн 00 коп. та просить суд відмовити позивачу в задоволенні вказаної суми, в разі обґрунтованості даної вимоги - зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки заявлені витрати є завищеними, крім того, позивачем не надано доказів оплати позивачем послуг адвоката.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн 00 коп. позивачем надано копії: договору № 1/24 про надання правничої допомоги від 10.01.2024, додаткової угоди № 03/25 від 16.06.2025, детального опису наданої професійної правничої допомоги, акту № 1/03/25 про прийняття-передачу наданих послуг від 26.06.2025 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4409/10 від 23.12.2010, довіреності № 013-Ю1 від 10.01.2025.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Відповідно до п. 4.2, 4.6 договору, гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.
Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди, адвокат бере на себе зобов'язання надати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій по заборгованості з КП «Міськводоканал» Сумської міської ради перед клієнтом, яка утворилась на дату укладення цієї додаткової угоди та/або до дати закінчення розгляду справи в суді.
Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5 додаткової угоди, сторони погоджують розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на ріні 3000 грн. га 1 годину. Сторони погоджують розмір гонорару адвоката за участь в судових засіданнях на річні 2500 грн. за одне судове засідання. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.
Згідно ату № 1/03/25 про прийняття-передачу наданих послуг від 26.06.2025, вартість послуг, наданих адвокатом Невструєвим Л.Б. під час розгляду справи № 920/954/25, становить 30000 грн 00 коп., та складається з: 1) ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати КП «Міськводоканал» Сумської міської ради заборгованості за поставлену електричну енергію на суму 12000 грн 00 коп. (4 години); 2) підготовка та направлення листа-претензії № 1180 від 06.06.2025 з доказами направлення та отримання цінним листом з описом на суму 3000 грн 00 коп. (1 година); 3) підготовка позовної заяви до Господарського суду Сумської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судові практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до справи) на суму 15000 грн 00 коп. (5 годин).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В кожній конкретній справі суд оцінює розмір витрат на правничу допомогу у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд установив, що згідно ату № 1/03/25 про прийняття-передачу наданих послуг від 26.06.2025, вартість послуг, наданих адвокатом становить 30000 грн 00 коп. (10 годин роботи адвоката).
Разом з цим суд дійшов висновку, що ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати КП «Міськводоканал» Сумської міської ради заборгованості за поставлену електричну енергію на суму 12000 грн 00 коп. (4 години), та підготовка та направлення листа-претензії № 1180 від 06.06.2025 з доказами направлення та отримання цінним листом з описом на суму 3000 грн 00 коп. (1 година), є складовою частиною підготовки позовної заяви до Господарського суду Сумської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судові практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до справи) на суму 15000 грн 00 коп. (5 годин).
Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19.
З огляду на вищевикладене, специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/954/25 є необґрунтовано завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 30000 грн 00 коп., тому суд дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн 00 коп.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 43630935) 7467605 грн 22 коп. боргу, 62605 грн 13 коп. 3% річних, 210972 грн 75 коп. інфляційних втрат, 15000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 92894 грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 27.10.2025.
Суддя Є.А. Жерьобкіна