Справа № 129/3520/24
Провадження по справі № 2-а/129/39/2025
"22" жовтня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Бондар О.В.,
без участі сторін та їх представників розглянув в судовому засіданні в залі суду в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
установив:
11.11.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 541, винесеної 23.10.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., справу просить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення; на обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що згідно оскаржуваної ним постанови ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом на 09.00 год. 23.08.2024 р. та відмовився 13.08.2024 р. від отримання повістки №31497, відкрито відмовився від ознайомлення з наказом 0608/02-од від 06.08.2024 р. «Про оповіщення щодо виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також відмовився від отримання повістки для проходження медичного огляду ВЛК, що підтверджується актом про відмову ознайомитися з наказом про оповіщення №11369/1 від 05.09.2024 р., що зафіксовано актом неприбуття військовзобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу вхідний №381/1/2655 від 26.08.2024 р. та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафісовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на сьому добу за №381/1/2813 від 30.08.2024 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, оскільки жодних повісток чи наказів про необхідність прибути 23.08.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду не вручалося, та до його відома не доводилося; 12.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією у звязку із інвалідністю його дружини. Його заяву розглянуто не було, у зв'язку з чим він звернувся до суду, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 р. зобовязано другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2024 р. та підготувати для розгляду відповідній комісії матеріали з питань надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на час звернення до суду зазначене рішення суду не виконане, викладені позивачем обставини не враховані під час винесення постанови.
29.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечив, вважав винесену ним постанову законною, а позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, однак зазначений відзив та додатки до нього суд до уваги брати не має законних підстав з огляду на подання відзиву поза межами наданого відповідачу строку, а саме п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, тобто з 13.11.2024 р., поважних причин пропуску встановленого судом строку представником відповідача не зазначено, оскільки передбачені законом повноваження ІНФОРМАЦІЯ_1 не є такою причиною, а клопотання про продовження строку подання відзиву заздалегідь до суду не подавалося.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, у заяві представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений по час і місце розгляду справи, у поданій до суду 29.01.2025 р. заяві просив про розгляд справи у його відсутність.
Суд дослідив надані сторонами докази і приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.10.2024 року № 541 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом на 09.00 год. 23.08.2024 р. та відмовився 13.08.2024 р. від отримання повістки №31497, відкрито відмовився від ознайомлення з наказом 0608/02-од від 06.08.2024 р. «Про оповіщення щодо виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також відмовився від отримання повістки для проходження медичного огляду ВЛК, що підтверджується актом про відмову ознайомитися з наказом про оповіщення №11369/1 від 05.09.2024 р., що зафіксовано актом неприбуття військовзобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу вхідний №381/1/2655 від 26.08.2024 р. та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафісовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на сьому добу за №381/1/2813 від 30.08.2024 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 12.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із інвалідністю його дружини; його заяву розглянуто не було, у зв'язку з чим він звернувся до суду, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 р. зобов'язано другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2024 р. та підготувати для розгляду відповідній комісії матеріали з питань надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на час звернення до суду зазначене рішення суду не виконане, викладені позивачем обставини не враховані під час винесення постанови, що є порушенням вимоги ст. 268 КУпАП України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.
Отже, відповідно до викладеного, орган чи посадова особа уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. На цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз правовідносин та нормативно- правових актів, що їх регулюють, свідчить про те, що оскаржувана постанова вимогам закону не відповідає, під час розгляду справи та винесення постанови відповідачем були порушені вимоги ст. 268 КУпАП України, а саме безпідставно не враховані ті обставини, що 12.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із інвалідністю його дружини; його заяву розглянуто не було, у зв'язку з чим він звернувся до суду, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 р. зобов'язано другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2024 р. та підготувати для розгляду відповідній комісії матеріали з питань надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на час звернення до суду зазначене рішення суду не виконане, - за таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП необхідно передати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Закрити провадження у справі у суду немає законних підстав, тому ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно здійснити розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП.
Порядок розподілу судових витрат визначено ст.139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони,яка не є суб'єктом владних повноважень,всі судові витрати,які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень,що виступав відповідачем у справі,або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 302,80, які потрібно стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову № 541 від 23.10.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., справу передати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Процесуальні витрати в розмірі 302,80 грн. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28.10.2025 р.
Суддя: