вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/848/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до Фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича про стягнення 325 557,80 грн
у судове засідання представники сторін не з'явились
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов АТ "ПУМБ" до ФОП Мулика О.Л. про стягнення 325 557,80 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Даний позов обґрунтовує тим, що ФОП Муликом О.Л. порушено зобов'язання за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 від 05.10.2023 в частині здійснення розрахунків.
Так, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 325 557,80 грн, з яких: 282 557,80 грн - тіло кредиту, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 88 246,55 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 194 311,25 грн, а також 43 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
10.09.2025 позов АТ "ПУМБ" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07.10.2025.
Відповідач отримав ухвалу 27.09.2025, що підтверджується даними з офіційного сайту ДП "Укрпошта" (трек номер відправлення 0610281413760).
07.10.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.
Ухвалою від 07.10.2025 судове засідання відкладено на 21.10.2025.
При цьому, ухвала направлялася відповідачу на адресу: вул. Млинівська, 2, с. Іваннє, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35620, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Повідомлення за №0610252838735 повернулось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 26.05.2025.
Виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом з метою надати можливість учасникам провадження у справі скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України, ухвалою від 03.06.2025 судове засідання відкладено на 17.06.2025.
При цьому, ухвала направлялася відповідачу на адресу: шосе Південне, 81, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно даних ПАТ "Укрпошта" (трекінг №067019229383), ухвала не була вручена працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою: місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому враховуються правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22: "у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.";
Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю, а відповідача - таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
05.10.2023 між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - Банк, кредитор, АТ "ПУМБ") та ФОП Муликом О.Л. був укладений Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 (далі - Договір) за допомогою системи "Інтернет Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписанням електронним цифровим підписом.
Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 02.07.2025, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_713809211708.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Роточков Володимир Іванович (підписувач - 1) 16:38:38 05.10.2023. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.
Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.08.2025, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_713809211708.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Мулик Олег Леонідович (підписувач - 1) 11:33:05 05.10.2023 р. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.
Відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами.
Згідно п.1.1.8 Кредитного договору, термін "Типові умови" використовується в цьому Договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору) (далі - Типові умови). Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведені у Типових умовах. Кредитний договір складається з Договору та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. Договору).
Відповідно до умов Договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами відповідно до наступного:
- сума кредиту складає 500 000,00 грн,
- строк кредитування - до 05.10.2026 включно,
- комісійна винагорода за надання Кредиту - 1,0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов;
- комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6% від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.
Згідно з п.1.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.
Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 05.11.2023, щомісячно не пізніше 5 числа місяця до 05.09.2026 сплачувати суму у розмірі 21 888,89 грн, а 05.10.2026 - 21 888,85 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 13 888,89 грн, а 05.10.2026 - 13 888,85 грн та на погашення комісії по 8 000,00 грн щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 788 000,00 грн, з яких 500 000,00 грн - на погашення основної суми (тіла) кредиту та 288 000,00 грн - на погашення комісії.
Відповідно до п.3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5. Договору.
Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.72066101.923808.29514 вiд 05.10.2023, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №713809211708 від 05/10/2023 за позикою Фізична особа-підприємець Мулик Олег Леонідович", сума: 495 000,00 грн.
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією NTR.72066101.923807.29514 вiд 05.10.2023, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №713809211708 від 05/10/2023 за позикою Фізична особа-підприємець Мулик Олег Леонідович".
Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно п.5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав, зокрема, грошові кошти згідно умов кредитного договору не повністю не повернув, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до умов Договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 15.08.2025 нарахована комісія у сумі 43 000,00 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 88 246,55 грн.
27.05.2025 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих. №289 про погашення заборгованості за кредитним договором (307 235,12 грн). Вимога залишена без відповіді та задоволення.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із ФОП Мулика О.Л. заборгованості за Кредитним договором №713809211708 від 05.10.2023 станом на 05.08.2025 р. (включно) у загальному розмірі 325 557,80 грн., з яких:
- 282 557,80 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 88 246,55 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 194 311,25 грн.;
- 43 000,00 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05.10.2023 між сторонами було укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 за допомогою системи "Інтернет - Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписанням електронним цифровим підписом.
Згідно із ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний пристрій чи програмне забезпечення, що використовуються для створення електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно із ч.6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Суд зазначає, що підписання кредитного договору здійснено в межах строку дії ЕЦП особою, яка у відповідності до чинного законодавства є законним володільцем електронного ключа та накладає його під час створення електронного документа. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного накладення електронного цифрового підпису відповідача або звернення останнього до правоохоронних органів з підстав його незаконного викрадення.
Внаслідок укладення Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 від 05.10.2023 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття користування кредитом є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідача перед позивачем почала утворюватись заборгованість за кредитним договором від 05.10.2023, тому 27.08.2025 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих. №289 про погашення заборгованості. Означена вимога залишена без задоволення.
Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" від 05.10.2023 в розмірі 325 557,80 грн, з яких 282 557,80 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 88 246,55 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 194 311,25 грн.; 43 000,00 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги ч.1 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом дострокового стягнення кредитних коштів.
Беручи до уваги, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем кредитних коштів від позивача, право позивача вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 від 05.10.2023 у розмірі 282 557,80 грн - тіла кредиту та 43 000,00 грн - заборгованість за комісією.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень позивача та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Таким чином, за результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості 325 557,80 грн за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 від 05.10.2023, з яких: 282 557,80 грн - тіло кредиту, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 88 246,55 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 194 311,25 грн, а також 43 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 906,69 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) 325 557 (триста двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн 80 коп. - заборгованості за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211708 від 05.10.2023, з яких:
- 88 246,55 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 194 311,25 грн - строкову заборгованість за сумою кредиту;
- 43 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мулика Олега Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) 3 906 (три тисячі дев'ятсот шість) грн 69 коп. - судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК