вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/997/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Городоцької сільської ради
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс"
про стягнення заборгованості в розмірі 138 826,33 грн
Представники сторін в судове засідання не з'явились
Городоцька сільська рада (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 138 826,33 грн з орендної плати за землю у зв'язку з оновленою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, що встановлена рішенням Городоцької сільської ради від 14 липня 2021 року № 588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради".
Ухвалою суду від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.11.2024.
Ухвалою суду від 19.11.2024 розгляд справи по суті відкладено на 17.12.2024.
Ухвалою суду від 17.12.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі №918/997/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/15105/24, що розглядається Рівненським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Городоцької сільської ради про поновлення провадження у справі №918/997/24.
04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Городоцької сільської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №460/15105/24 .
Ухвалою суду від 11.09.2025 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2025.
02.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. Зокрема представником зазначено, що не погоджується з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2025 у справі №460/15105/24 та подав касаційну скаргу до касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з обгрунтуванням неправильного застосування норм матеріального права апеляційним судом, проігнорувавши висновки Верховного Суду у подібних справах, де чітко вказано, що Кі для НГО земель застосовується на основі останнього періоду оцінки (без кумулятивної індексації з минулих років). Окрім того, вказав на неправильність розрахунку боргу, оскільки він базується на завищеній НГО земельної ділянки через помилкове застосування Кі =1, 8972 при визначенні НГО 2021 року.
Ухвалою суду від 02.10.2025 розгляд справи по суті відкладено на 14.10.2025.
13.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06.10.2025 відкрито касаційне провадження у справі №460/15105/24, та вважає, що результат розгляду справи в касаційній інстанції може суттєво вплинути на предмет доказування та висновки у цій справі, оскільки може призвести до скасування або зміни постанови апеляційного суду, а отже - до перегляду правомірності Рішення №588 та розрахунку заборгованості.
Також, 13.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, де зокрема зазначено, що розрахунок недоотриманої суми орендної плати із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації проведений відповідно до норм чинного законодавства, є обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нараховано з врахуванням висловленої правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного суду України від 05.06.2024 року постановленої у справі №914/2448/22.
14.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Відповідач заперечує розрахунок заборгованості позивача, оскільки НГО завищена через неправильне застосування Кі = 1, 8972, оскільки вірним вважає Кі =1,0, як встановлено рішенням адміністративного суду першої інстанції та підтверджено практикою Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №300/114/19.
В судовому засіданні 14.10.2025 представник відповідача просив суд задоволити клопотання про зупинення розгляду даної справи до завершення касаційного провадження у справі №460/15105/24. Окрім того, зазначив, що позовні вимоги визнає частково і не погоджується з аргументами позивача щодо чинності та правильності розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
В судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача заперечив щодо зупинення провадження у справі та просив суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №460/15105/24, суд зазначає наступне.
Пунктом 5 частиною 1 статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Частиною 3 статті 195 ГПК України унормовано, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.
Предметом судового розгляду у даній справі є договірні відносини, які склалися між позивачем та відповідачем на підставі Договору щодо сплати орендної плати, при цьому предметом розгляду справи №№460/15105/24 є визнання протиправним та скасування рішення позивача №588 від 14 липня 2021 року "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Позивача" в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,0150 Га (кадастровий номер 5624683300:07:027:0074), цільове призначення 11.02.
Чинне законодавство України не передбачає випадків поняття "відновлення" в силі нормативних актів, які у встановленому порядку втратили чинність.
При цьому, приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Зважаючи на такі приписи законодавства, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням.
Отже, положення процесуального законодавства містять імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили.
З огляду на вищевказане імперативне положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд не наділений повноваженням визнання нормативно-правового акту нечинним з моменту його прийняття, зокрема, й з огляду на те, що останнє може порушувати принцип правової визначеності.
З огляду на зазначене вище, навіть у випадку прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення позивача від 14 липня 2021 року №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради" в частині затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,0150 Га (кадастровий номер 5624683300:07:027:0074), цільове призначення 11.02. - то дані правовідносини матимуть місце, до моменту втрати ним чинності. Відтак, зазначене не позбавляє можливості позивача стягувати орендну плату з відповідача до набрання чинності рішенням суду, яким може бути визнано недійсним нормативно-правовий акт, яким затверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Предметом даної справи - є стягнення орендної плати за період з 1 січня 2023 року (з моменту, коли нормативна грошова оцінка вступила в дію) до 4 травня 2023 року (до моменту укладення додаткової угоди), а отже зазначене у клопотанні рішення жодним чином не вплине на оцінку позовних вимог у цій господарській справі. Вказане свідчить про об'єктивну можливість розгляду даної, а отже суд вважає, що в даному випадку відсутні перешкоди для продовження розгляду по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 14.10.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив дату та час його проголошення - 21.10.2025.
В судове засідання 21.10.2025 представники сторін в судове засідання не з'явились.
Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
31 березня 2009 року між Рівненською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс", як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає платне користування терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 4, 015 га з кадастровим номером 5624683300:07:027:0074 (нормативна грошова оцінка складає 1 729 911,00 грн).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С.І. 19.03.2009 за р.№978, який зареєстрований у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по землересурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.09.2009 року №040958300002.
В силу дії пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, а саме: з 27 травня 2021 року, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, тому зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.
Рішенням Городоцької сільської ради від 11.07.2021 №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Городоцької сільської ради" затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів, яке було опубліковане 19.07.2021 та набрало чинності 01.01.2023.
Листом від 22 грудня 2021 за №вих-1476/02-20/21 ТОВ "Р.В. Метал Сервіс", було повідомлено нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
В січні 2023 відповідач розмір орендної плати формував та сплачував на базі попередньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до Додаткової угоди від 04.05.2023 до Договору оренди земельної ділянки від 19.08.2008 було замінено сторону "Орендодавець" з Рівненської районної державної адміністрації на Городоцьку сільську раду.
Крім того, сторони погодилися внести зміни у пункти вищевказаного Договір оренди, що стосувалися нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати за землю у відсотковому відношенні та порядок її сплати: орендна плата становить 4% від нормативної грошової оцінки - 629 676,47 грн (з урахуванням коефіцієнта індексації) за рік.
Згідно даних податкової служби, ТОВ "Р.В. Метал Сервіс" почало сплачувати орендну плату із застосуванням нової нормативно грошової оцінки земельної ділянки з дати укладення додаткової угоди, а саме: з 04.05.2023.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію бюджету Городоцької сільської територіальної громади, якою встановлено порушення внаслідок незастосування НГО земельної ділянки з 01.01.2023 (з моменту, коли НГО вступила в дію), що призвело до недоотримання бюджетом громади орендної плати за договором оренди землі, укладеного з ТОВ "Р.В. Метал Сервіс", що відображено в акті ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112.
Листом від 16.09.2024 №131720-13/2257-2024 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області вимагало у Городоцької сільської ради усунути виявлені в ході проведення ревізії порушення.
Так, листом №вих.-1276/03-02-09/24 від 22.08.2024 Городоцька сільська рада попередила ТОВ "Р.В. Метал Сервіс" про необхідність сплати 138 826,33 грн - орендної плати за період з 01.01.2023 по 04.05.2023, включно, що залишено відповідачем без реакції.
Наявність заборгованості стала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Згідно зі статтею 2 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 161-XIV) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 13 Закону N 161-ХІV встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частинами першою - третьою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування земельна ділянка, надана в оренду.
У відповідності до підпункту 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Отже договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
В силу дії частини першої статті 15 Закону України “Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України “Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Абзацом другим частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом.
У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року в справі №635/4233/19 викладена правова позиція згідно з якою: зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.
У постанові від 5 червня 2024 року в справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статтей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 в справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.
Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.
Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
Суд враховує, що з огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України “Про оцінку земель», статті 21 Закону України “Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 9 листопада 2021 року в справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням позивача від 11 липня 2021 року №588 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів на території Позивача" затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів, яке було опубліковане 19 липня 2021 року та набрало чинності 1 січня 2023 року. Відповідно до вищевказаного рішення нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12 444 199,00 грн.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, також і, в постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року в справі № 910/14176/20, 9 червня 2020 року в справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України (аналогічний висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року в справі № 635/4233/19).
Водночас згідно з пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (287.3 ПК України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Тобто, норми встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках від нормативної грошової оцінки.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За змістом частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу.
З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (схожі правові висновки наведені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17)).
При цьому відповідач не заперечує сам факт несплати ним орендної плати, але заперечує розмір її нарахування. Відповідач заперечує розрахунок наданий позивачем, оскільки НГО завищена через неправильне застосування Кі = 1,8972. Вірний Кі = 1,0, як встановлено рішенням адміністративного суду першої інстанції та підтверджено практикою Верховного Суду (постанова від 31 серпня 2021 року у справі № 300/1114/19 та від 23 вересня 2021 року у справі № 300/1017/19). Кумулятивна індексація не застосовується при первинному розрахунку нової НГО, а лише для щорічної індексації вже затвердженої оцінки. Зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 300/1114/19 вказано, що відповідач (ГУ Держгеокадастру) порушив порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, "зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель", що призвело до визнання висновку державної експертизи протиправним. Аналогічно, у постанові у справі № 300/1017/19 Верховний Суд розглянув питання неправильного обрахунку коефіцієнта індексації як частини формули для НГО, де позивач аргументував, що "для визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки (Кі) брав до уваги показники, починаючи з 2012 року і до 2018 року", що є помилковим, оскільки правильним є застосування індексації лише за рік, що передує даті проведення НГО. Відповідач здійснив свій контррозрахунок, який склав 62 575, 33 грн.
Позивач щодо розрахунку недоотриманої суми орендної плати зазначив, що він здійснений із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації та проведений відповідно до норм чинного законодавства, є обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нараховано з врахуванням висловленої правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного суду України від 05.06.2024 року постановленої у справі №914/2448/22.
Враховуючи все вищеописане, при вирішенні даної позовної вимоги судом враховано правову позицію наведену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 червня 2024 року по справі №914/2848/22 про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи (з урахуванням норм чинного законодавства та правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 червня 2024 року по справі №914/2848/22 щодо їх застосування) підтверджується обґрунтованість позовних вимог щодо незастосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:07:027:0074 у розмірі 12 444 199,00 грн з 1 січня 2023 року що призвело до недоотримання бюджетом позивача орендної плати за Договором за період з 1 січня 2023 року по 4 травня 2023 року, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у зв'язку з несплатою орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексів інфляції у розмірі 138 826, 33 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 138 826, 33 грн - недотриманої суми орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 31.03.2009.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено у повному обсязі, відтак судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В. Метал Сервіс" (33003, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Гайдамацька, буд. 2 А, ЄДРПОУ 30712400) на користь Городоцької сільської ради (вул. Шевченка, 4, с. Городок, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35331, код ЄДРПОУ 04387183) заборгованість в розмірі 138 826 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять шість) грн 33 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2025 року.
Суддя А.М. Горплюк