Справа № 133/10/25
Іменем України
28.10.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої -судді Саєнко О.Б., при секретарі- Савченко Я.С.,
без участі сторін та представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 "про стягнення заборгованості за кредитним договором", -
У січні 2025 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який умотивував тим, що 19.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 19.10.2023-100000096.
Вказує, що відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 19.10.2023, строком на 70 дні. Сторони домовилися про порядок сплати процентів за договором та їх розмір та позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
Проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 27.12.2023, утворилась заборгованість у розмірі 10056,99 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5820,04 грн. та по процентам в розмірі 4236,95 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим, відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 2 171,96 грн. від 01.11.2023, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
У зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023 у розмірі 10056,99 грн., а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 27.03.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику) сторін, в тому числі і відповідача. Вказану ухвалу було скеровано відповідачу на адресу місця його реєстрації, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду відповідачем подано не було.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписала заявку на укладення кредитного договору з ТОВ «Споживчий центр», яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), чим уклала електронний кредитний договір №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023, згідно якого сторони узгодили суму кредиту в розмірі 6 000 грн, строком на 70 днів з дати його підписання, дата видачі кредиту - 19.10.2023, дата повернення кредиту - 27.12.2023, встановили розмір процентної ставки за договором, а саме в розмірі 1,3 % за 1 день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит. Пропозицію про укладення кредитного договору, заявку підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.27-30).
Також відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора підписано паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому наведені основні умови договору (а.с.32-35).
Для підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивачем долучено копію квитанції від 19.10.2023 про виплату за договором №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023 у розмірі 6 000 грн (а.с.12).
Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023, розмір заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 10056,99 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5820,04 грн. та за процентами - в розмірі 4236,95 грн., за період з 19.10.2023 по 27.12.2023 (а.с.11).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Із матеріалів справи, зокрема із заявки на укладення кредитного договору, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), судом убачається сторони уклали електронний кредитний договір №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023, в якому погодили: строк кредитування, умови повернення кредиту, відсотки за користування кредитними коштами та загальну вартість кредиту у грошовому вираженні.
Отже між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно із частиною першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування кредитними коштами не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023, яка станом на 27.12.2023 в загальній сумі складає 10056,99 грн.
За таких обставин, позивачем доведено наявність чинних між сторонами кредитних правовідносин, наявність обов'язку відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а також порушення такого зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, а тому право кредитора підлягає захисту у судовому порядку.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають до задоволення, а тому з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за вищевказаним кредитним договором в загальній сумі 10056,99 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути у рахунок повернення сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 "про стягнення заборгованості за кредитним договором", - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №19.10.2023-100000096 від 19.10.2023, яка станом на 27.12.2023 в загальному розмірі складає 10056,99 грн. (десять тисяч п'ятдесят шість гривень 99 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833) витрати у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору - 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Олена САЄНКО