адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
16.10.2025 Справа № 917/1854/24(917/1303/25)
м.Полтава
За заявою ліквідатора ТОВ "Пирятин Зернопродукт" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (вхід. №1348/25 від 30.06.2025)
про покладання солідарної відповідальності на органи управління боржника, а саме на:
- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 );
- ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 );
- ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 );
- ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 )
в межах справи №917/1854/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м.Київ, 03187; код ЄДРПОУ 38039872)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (вул. Харківське Шосе, буд. 2, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 34698269)
про банкрутство
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Біленко І.О.
Представники учасників справи: згідно протоколу
Обставини справи: у провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1854/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269).
30.06.2025 до суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" арбітражного керуючого Заріцького Ю.М. (вхід. №1348/25 від 30.06.2025) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника в межах справи №917/1854/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269), в якій заявник просить суд:
- покласти на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) солідарну відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі №917/1854/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" (36008, місто Полтава, вулиця Харківське шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 34698269);
- стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" (36008, місто Полтава, вулиця Харківське шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 34698269) 2 940 349,86 грн. в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" (36008, місто Полтава, вулиця Харківське шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 34698269).
Ухвалою від 07.07.2025 заяву ліквідатора ТОВ "Пирятин Зернопродукт" Заріцького Ю.М. (вхід. №1348/25 від 30.06.2025) про покладення солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) на органи управління Боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2025 на 10:00год. Вказаною ухвалою зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати суду та заявнику письмові реагування на заяву ліквідатора.
05.08.2025 від ОСОБА_3 надійшли заперечення щодо заяви ліквідатора (вхід. №10270, №10271).
06.08.2025 від кредитора ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшли письмові пояснення, щодо заперечень ОСОБА_3 (вхід. №10356), згідно яких вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів ОСОБА_3 .
07.08.2025 від представника ОСОБА_5 та 11.08.2025 від представника ОСОБА_2 надійшли клопотання про відкладення розгляду заяви для надання можливості надати свої заперечення на заяву ліквідатора (вхід. №10359 та №10499).
Згідно відповіді №1660933 від 12.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру за параметрами ПІБ та РНКПП щодо фізичної особи - ОСОБА_1 та відповіді №1660049 від 12.08.2025 щодо фізичної особи - ОСОБА_4 , наданих на запит суду, відомостей не знайдено.
З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, для належного повідомлення усіх учасників про час та дату проведення судового засідання, ухвалою від 12.08.2025 відкладено розгляд заяви.
Ухвалою від 14.08.2025 направлено запит до Центру надання адміністративних послуг Полтавської міської ради, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
01.09.2025 від представника ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення щодо заяви про покладання солідарної відповідальності (вхід. №11201), відповідно до яких остання вважає заяву ліквідатора безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
01.09.2025 від кредитора - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшли заперечення на письмові пояснення ОСОБА_2 (вхід. №11213).
01.09.2025 від представника ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення-реагування на заяву про покладання солідарної відповідальності (вхід. №11224).
В судовому засіданні 04.09.2025 представник ОСОБА_2 повідомив суд про те, що ОСОБА_4 - помер.
Ухвалою від 04.09.2025 відкладено розгляд заяви на 18.09.2025 та зобов'язано ліквідатора надати суду інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_4 (підтвердити або спростувати інформацію що помер) та ОСОБА_1 .
Окрім того, ухвалою від 04.09.2025 судом здійснено запит до Центру надання адміністративних послуг Пирятинської територіальної громади щодо доступу до персональних даних фізичної особи - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ухвалою від 12.09.2025 до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради щодо доступу до персональних даних фізичної особи - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
15.09.2025 від ліквідатора - ТОВ "Пирятин Зернопродукт" Заріцького Ю.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа виконавчого комітету Пирятинської міської ради Великокручанського старостинського округу від 12.09.2025, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (вхід. №11759, вхід. №11811).
17.09.2025 на електронну адресу суду надійшла відповідь виконавчого комітету Пирятинської міської ради Великокручанського старостинського округу на запит згідно ухвали від 04.09.2025, згідно якого повідомлено, що ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (вхід. №11960).
Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.
16.09.2025 від ліквідатора - ТОВ "Пирятин Зернопродукт" Заріцького Ю.М. надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви в частині вимог, що стосуються ОСОБА_4 (вхід. №11871).
Вимоги ухвали від 04.09.2025 в частині надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ліквідатором не виконано.
Ухвалою від 18.09.2025 відкладено розгляд заяви на 16.10.2025, зобов'язано ліквідатора надати суду інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
07.10.2025 від ліквідатора надійшло клопотання згідно якого повідомив суд, що ОСОБА_1 є померлим, в зв'язку з чим прохає суд залишити без розгляду заяву в частині вимог, що стосуються ОСОБА_1 (вхід. №12808).
Розглянувши клопотання ліквідатора про залишення заяви без розгляду в частині вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Порядок розгляду заяв про покладення солідарної відповідальності в межах справи про банкрутство регламентовано нормами ГПК України та Кодексу з процедур банкрутства.
При цьому, норми ГПК України та Кодексу з процедур банкрутства не містять положень, що регулюють дії суду у випадку надходження від заявника заяви про залишення без розгляду частини вимог про покладення солідарної відповідальності.
Проте відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Згідно п.5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Подані клопотання не суперечать вимогам чинного законодавства та задовольняються судом.
З урахуванням вищевикладеного, подальший розгляд заяви ліквідатора проводиться, щодо покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та стягнення 2 940 349,86грн солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Розглянувши матеріали заяви про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 відкрито провадження у справі №917/1854/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" (код ЄДРПОУ 34698269); розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (свідоцтво №75 від 31.01.2013; адреса: а/с №8 м.Київ, 02034).
Постановою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 ТОВ "Пирятин Зернопродукт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича.
В обґрунтування поданої заяви про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника та стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 2 940 349,86грн (з урахуванням клопотань про залишення без розгляду) ліквідатором зазначено таке:
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" (36008, місто Полтава, вулиця Харківське шосе, будинок 2; ідентифікаційний код 34698269) було створено та/або засновано 27 жовтня 2006 року.
Згідно із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у Боржника в період із жовтня 2009 року по грудень 2024 року змінювались органи управління такі як керівники, а їх засновники/учасники залишались незмінними.
В цей же час, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" з 23.08.2014 був та на сьогодні й залишається ОСОБА_1 . Разом з тим, на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу з 02.09.2014 товариство знаходиться в стані припинення. Дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи: відомості відсутні. Головою комісії з припинення зазначено ОСОБА_1 . Дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи: відомості відсутні.
Відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.12.2024 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" в розмірі 637 051,82грн (13 344,85грн - заборгованості; 117 525,39грн - пені; 95 975,21грн - 3% річних, 366 431,25грн - інфляційні втрати, 35 450,78грн - послуги адвоката, 8 324,34грн витрат по сплаті судового збору), а також 24 224,00грн - судового збору, сплачених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, ухвалою суду від 30.01.2025 визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до боржника в сумі 674 951,68грн, з яких 4844,80грн (витрати по сплаті судового збору за подання заяви про визнання додаткових грошових вимог) - перша черга; 2 959,94грн (726,13грн - 3% річних, 2 233,81грн - інфляційні втрати) - четверта черга; 667 146,94грн (пеня) - шоста черга. В частині заявлених додаткових грошових вимог в сумі 995,35грн (3% річних та інфляційних втрат) - відхилено.
Також ухвалою суду від 04.03.2025 визнано частково грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" в сумі 1 604 122,36грн, з яких: 482 940,80грн - основний платіж (3 черга); 1 115 125,56грн - штрафні санкції та пеня (6 черга); 6056,00грн - витрат по сплаті судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (1 черга).
Ліквідатором зазначено, що підставами для існування та виникнення кредиторської заборгованості є підстави, встановлені в ухвалах Господарського суду Полтавської області від 24 грудня 2024 року, 29 січня 2025 року, 04 березня 2025 року у справі №917/1854/24, котрі набрали законної сили.
Відповідно до звіту про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Пирятин Зернопродукт", складеного ліквідатором - арбітражним керуючим Заріцьким Ю.М., який долучено ліквідатором, та додатково здобутими доказами в межах ліквідаційної процедури, Боржник знаходився у стані критичної неплатоспроможності, здійснюючи при цьому лише видатки та не отримуючи при цьому прибутку.
Із 2015 року Боржником не подавалась фінансова, податкова та статистична звітність, рух коштів по рахунку Боржника не відбувався, починаючи із 2017 року.
Аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність не провадилась, підприємство не одержувало доходи та не здійснювало витрати, відповідно і фінансовий результат протягом всього періоду був нульовий. Протягом всього періоду власний капітал має від'ємне значення. Власні оборотні активи та функціонуючий капітал є величинами від'ємними протягом всього періоду.
Протягом всього періоду в зв'язку з відсутністю оборотних активів має нульове значення - нижче нормативного. Динаміка змін відсутня.
Від'ємне значення поточної платоспроможності та нульове значення абсолютної ліквідності вказують на відсутність у підприємства коштів та їх еквівалентів для погашення своїх зобов'язань протягом всього періоду.
Протягом всього періоду Підприємство не має активів, функціонуючого капіталу та власних оборотних коштів - Підприємство не має власного капіталу, який є джерелом покриття його поточних активів.
Протягом всього періоду, який аналізується всі показники ліквідності мають нульове значення - значно нижче норми.
Всі показники фінансової стійкості, які розраховуються у відношення до вартості активів (Баланс): коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії), коефіцієнт концентрації залученого капіталу, та коефіцієнт забезпечення власними засобами, не можуть бути розрахованими, оскільки підприємство не має активів (необоротних і оборотних), тобто їх вартість дорівнює нулю, а ділення на нуль неможливе.
Протягом всього періоду підприємство має від'ємне значення цього показнику - 1,0 - власний капітал і позиковий капітал мають однакові абсолютні значення, проте значення власного капіталу від'ємне. Протягом всього знаходиться за межею нормативного. Динаміка змін відсутня.
Як на початок періоду, який аналізується, так і протягом всього періоду значення всіх показників фінансової стійкості знаходиться за межами гранично допустимих.
Підприємство має значну частку позикового капіталу у загальній сумі джерел фінансування діяльності, а отже рівень ризику банкрутства підприємства є високим і, відповідно, його фінансовий стан є критичним.
Значення показників фінансової стійкості вказують на критичну залежність підприємства від позикового капіталу.
Відповідно до значення показників платоспроможності та фінансової стійкості структура балансу підприємства протягом всього періоду, починаючи із 01 січня 2020 року по 23 грудня 2024 року, є незадовільною.
Незадовільна структура балансу - це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов'язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.
Оскільки за відсутності даних фінансової звітності та листами як відповіді на запити арбітражного керуючого підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, коефіцієнти, які характеризують ділову активність підприємства не розраховувались.
Ліквідатором зазначено, що ТОВ "Пирятин Зернопродукт" відноситься до високої групи "ризику втрати платоспроможності", тобто рівень його платоспроможності нульовий.
Протягом всього період структура балансу підприємства незадовільна. Незадовільна структура балансу - це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов'язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.
Ліквідатор вказує, що наведені показники вказують на те, що підприємство було неспроможним виконати після настання встановленого строку свої грошові зобов'язання перед як ініціюючим кредитором, так і іншими кредиторами.
Наведені вище та підтверджені матеріалами даної справи дані вказують на те, що станом на 31.12.2019 року підприємство має ознаки надкритичної неплатоспроможності - поточна платоспроможність має від'ємне значення, його коефіцієнт покриття дорівнює нулю і підприємство не отримало прибуток.
Підприємство не тільки не має власних засобів, а взагалі не має ніяких активів.
Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства боржника свідчать, що повний розрахунок з кредиторами є неможливим через надкритичний стан неплатоспроможності товариства та відсутність змоги відновлення платоспроможності.
Із дати виникнення невиконаних грошових зобов'язань Боржник знаходився у стані надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення вимог його кредиторів було можливим тільки у ліквідаційній процедурі.
Ліквідатором зазначено, що фінансовий стан ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" характеризується неплатоспроможністю протягом більше трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство; в результаті аналізу виявлено ознаки приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ", які полягають в неподанні власниками та/або керівниками ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" в установлений строк до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи у випадках, передбачених законом.
Оскільки бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" розпоряднику майна та ліквідатору боржника передано не було, а фінансову звітність ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" не було подано за звітні періоди із першого кварталу 2020 року, на підставі даних обліку та звітності боржника подані до 31.12.2019року арбітражним керуючим встановлено, що розмір чистих активів боржника (перевищення загальної вартості активів над загальним розміром зобов'язань) протягом всього періоду, що досліджувався, не мало позитивного значення.
На день відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" (24.12.2024 року) залишалися непогашеними вимоги принаймні двох кредиторів (ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та ГУ ДПС у Полтавській області) до Боржника на загальну суму 2 940 349,86 грн., які виникли протягом 2019 - 2024 років.
Отже, на думку ліквідатора, друга з необхідних складових загрози неплатоспроможності, а саме перевищення розміру зобов'язань боржника перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром всіх активів боржника (загроза неплатоспроможності), виникла не пізніше 24 грудня 2024 року, що зумовлював обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Проте такої заяви до господарського суду подано не було, що свідчить про порушення органами управління боржника ч.6 ст.34 КУзПБ.
Разом з тим, ліквідатор у своїй заяві наголошує на тому, що в результаті вжитих розпорядником майна та ліквідатором заходів було встановлено, що директор та учасники ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" фактично не здійснює керівництво боржником, кореспонденцію не отримує, контактів з арбітражним керуючим уникає. Зазначена бездіяльність керівника боржника унеможливлює виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків, зокрема проведення інвентаризації майна боржника та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, його інвестиційного становища та становища на ринках.
Отже, за твердженням ліквідатора бездіяльність керівництва ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" в особі власників та/або керівників ТОВ "ПИРЯТИН ЗЕРНОПРОДУКТ" в період існування критичного фінансового стану, збитковості господарської діяльності та відсутності майнового можливості здійснити задоволення вимог кредиторів в період 2020 - 2024 років, є недобросовісною та не сумлінною, а також протиправною, винною, спричинює майнові втрати Кредиторів.
Таким чином, боржник знав та/або зобов'язаний був знати, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
А тому, боржник у місячний строк зобов'язаний був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Органи управління та їх представники, зобов'язані були звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, за твердженням ліквідатора керівники, власники (учасники/засновники) та відповідальні компетентні особи Боржника, допустили порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та мають бути притягнуті до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
З посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, ліквідатором визначено та заявлено до стягнення з учасників товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розмір солідарної відповідальності в сумі 2 940 349,86грн (з урахуванням клопотань про залишення заяви в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ).
Заперечуючи проти поданої ліквідатором заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_3 та стягнення з неї солідарно 2 940 349,86грн, у поданих запереченнях (вхід. №10270, №10271), остання вважає заяву ліквідатора не обґрунтованою з позиції нормативного регулювання та безпідставною, з огляду на відсутність доказів на підтвердження наявності підстав для її задоволення. Зокрема вказує на те, що ліквідатором взагалі не зазначається жодного доказу на підтвердження того, що на ОСОБА_3 має бути покладено солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника. Крім того, зазначає що підприємство з 02.09.2014 року перебувало у процесі припинення, а всі матеріали ТОВ "Пирятин Зернопродукт" було передано у володіння та користування ліквідаційної комісії, і саме комісія разом з її очільником вирішувала питання щодо розпорядження майном товариства. Разом з тим, ОСОБА_3 наголошує на тому, що не входила до складу комісії з припинення і не була проінформованою про хід ліквідаційної процедури.
Заперечуючи проти поданої ліквідатором заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_5 та стягнення з нього солідарно 2 940 349,86грн, у поданих запереченнях представник ОСОБА_5 зазначає, що подана заява ліквідатора суперечить ст. 4 та ч.6 ст.34 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 96 Цивільного кодексу України та положенням Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Разом з тим, зазначає, що заява ліквідатора ґрунтується на неправильному визначенні суб'єкта відповідальності та не містить доказів наявності складу правопорушення, а саме: події, протиправності, причинного зв'язку та завданої шкоди з боку ОСОБА_5 . При цьому ігнорується той факт, що управління товариством у період припинення здійснювала комісія з припинення та керівник товариства, тоді як учасник з часткою 10% не мав вирішального впливу на прийняття управлінських рішень та не здійснював оперативного керівництва.
Заперечуючи проти поданої ліквідатором заяви про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_2 та стягнення з неї солідарно 2 940 349,86грн, у поданих запереченнях (вхід. №11201 від 01.09.2025), остання вважає заяву ліквідатора безпідставною та такою що не підлягає задоволенню. Зокрема в обґрунтування своїх заперечень, посилається на не доведеність ліквідатором та відсутність доказів, щодо наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на учасників товариства за збов'язаннями боржника.
При винесенні ухвали суд виходив з наступного:
Із введенням у дію з 21.10.2019 КУзПБ запроваджено солідарну відповідальність за порушення вимоги цього Кодексу щодо обов'язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема у разі загрози неплатоспроможності), визначено суб'єктом цієї відповідальності керівника боржника та встановлено строк для виконання боржником відповідного обов'язку - один місяць.
Так, згідно з частиною 6 статті 34 КУзПБ (у редакції, чинній на момент введення в дію КУзПБ) боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи.
У подальшому до вказаної норми внесено зміни, зокрема, щодо визначення суб'єктами відповідальності органів управління боржника.
Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника (органів управління) боржника, який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так і після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника. Подібний за змістом висновок наведений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21.
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини 1, 2 статті 34, частина 6 статті 39 КУзПБ).
У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
У зв'язку з цим Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №908/3236/21 дійшов висновку, що термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями Цивільного кодексу України. Тому положення частини 6 статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.
Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що закон визначає суб'єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - суб'єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.
Водночас термін "органи управління боржника" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується не у тому значенні, яке має цей термін за положеннями Цивільного кодексу України.
Так, за приписами частини 1 статті 92 зазначеного Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Тож, оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб'єктами права, вони не можуть нести відповідальність, а при належному тлумаченні частини 6 статті 34 КУзПБ під суб'єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.
Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб'єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.
Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливим є лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема, щодо контрагентів боржника.
Отже, визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - членів органів управління боржника) суб'єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов'язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов'язку.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Момент виникнення такого обов'язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об'єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності та вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
За буквального прочитання частини 6 статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
А тому для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство доцільним є визначення моменту, коли задоволення нею вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною 6 статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
Фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.
Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов'язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.
При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.
У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов'язане з наданням судами оцінки:
- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов'язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;
- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов'язань перед іншими кредиторами у справі;
- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов'язання перед щонайменше двома кредиторами боржника.
Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21) частиною 6 статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника (органів управління) боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов'язок керівника (органів управління) боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв'язку між неподанням керівником (органами управління) боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.
Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник (орган управління) боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тлумачення норм статей 13, 92 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник (орган управління) боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Невиконання керівником (органами управління) боржника вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Керівник боржника як особа, що притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію, має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ.
Як встановлено судом, ліквідатором в поданій заяві робиться посилання саме на порушення керівником (органом управління) ТОВ "Пирятин зернопродукт" допущення порушень вимог ч.6 ст.34 КУзПБ та посилається на нормативно-правове обґрунтування щодо можливості покладення солідарної відповідальності саме на керівника боржника.
Натомість, вимоги ліквідатора на момент винесення ухвали, з урахуванням заяви про залишення без розгляду в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стосується притягнення до відповідальності саме учасників товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відповідно стягнення з них 2 940 349,86грн,
Відповідно до ч.3 ст.96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Це ж положення додатково кореспондується з положеннями Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
З огляду на це, питання про покладення солідарної відповідальності на учасника товариства з обмеженою відповідальністю є таким, що потребує додаткового обґрунтування із зазначенням причин такого покладення.
Натомість заява ліквідатора не містить нормативно-правового обґрунтування та не містить доказів наявності складу правопорушення, а саме: події, протиправності, причинного зв'язку та завданої шкоди з боку учасників товариства - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, ліквідатором не береться до уваги той, факт, що підприємство з 2014 року перебувало в процесі припинення.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на те, що ліквідатором не обґрунтовано з позиції нормативного регулювання та відсутністю доказів на підтвердження наявності підстав для покладення солідарної відповідальності саме на учасників ТОВ "Пирятин Зернопродукт" - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для задоволення заяви ліквідатора.
Керуючись ст. 2, 9, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання ліквідатора про залишення без розгляду заяви в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (вхід. №11871 від 16.09.2025, вхід. №12808 від 07.10.2025) - задовольнити.
2. Залишити без розгляду заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (вхід. №1348/25 від 30.06.2025) про покладання солідарної відповідальності на органи управління боржника в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
3. Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятин Зернопродукт" арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича (вхід. №1348/25 від 30.06.2025) про покладання солідарної відповідальності на органи управління боржника.
4. Копію ухвали направити кредиторам, ліквідатору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 28.10.2025р.
Суддя Паламарчук В.В.