65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2916/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до громадської організації «Комітет захисту громадян» про стягнення 104 520,94 грн, -
Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту - Департамент) звернувся до господарського суду з позовною заявою до громадської організації «Комітет захисту громадян» (далі по тексту - ГО «Комітет захисту громадян») про стягнення неустойки у розмірі 104 520,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повернення об'єкта оренди після припинення строку дії договору оренди № 127/70 від 11.06.2013, що стало підставою для нарахування відповідачу неустойки протягом періоду з 01.10.2023 по 06.03.2025.
Ухвалою суду від 30.07.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 7-денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу 5-денний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
ГО «Комітет захисту громадян», яким не було виконано обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляду судом даної справи шляхом направлення ухвали суду від 30.07.2025 на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 45. Додатково ухвала суду від 30.07.2025 була направлена на електронну пошту відповідача, повідомлену позивачем.
Проте направлене на адресу відповідача поштове повідомлення було повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ГО «Комітет захисту громадян» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
11.06.2013 між Департаментом (Орендодавець) та ГО «Комітет захисту громадян» (Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 127/70, за умовами пунктів 1.1, 1.3 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 77,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 96 (об'єкт оренди). Договір укладено на строк до 16.03.2016.
За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 636,12 (шістсот тридцять шість) грн 12 коп. (без урахування податку на додану вартість). Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 2.2 договору оренди № 127/70 від 11.06.2013).
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (пункт 4.7 договору оренди № 127/70 від 11.06.2013).
Згідно з п. 7.1 договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 питання, не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
11.06.2013 між Департаментом як Орендодавцем та ГО «Комітет захисту громадян» було підписано акт приймання-передачі приміщення за договором оренди № 127/70 від 11.06.2013.
Додатковими договорами №1 від 11.09.2014, №2 від 10.11.2014, №3 від 19.01.2016, №4 від 06.02.2017, №5 від 06.12.2017, №6 від 06.06.2018, №7 від 26.12.2018, №8 від 22.01.2020 до договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 сторонами було неодноразово продовжено строк дії договору та визначено розмір орендної плати, які ГО «Комітет захисту громадян» зобов'язане сплачувати за користування орендованим майном.
Так, додатковим договором №8 від 22.01.2020 до договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 строк дії договору було продовжено до 31.12.2020; встановлено, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з 01.01.2021 становить 1585,07 грн без ПДВ, яка є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у справі №916/5339/23 позовні вимоги Департаменту до ГО «Комітет захисту громадян» було задоволено частково, виселено відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 77,3 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 96, на користь Департаменту; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 134 792,88 грн, розподілено судові витрати.
Під час розгляду справи №916/5339/23 суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ГО «Комітет захисту громадян» на користь Департаменту неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди за договором оренди № 127/70 від 11.06.2013 у зв'язку із закінченням строку дії договору 31.12.2020 протягом періоду з 01.01.2021 до 30.09.2023.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
06.03.2025 старшим державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Камнєвим Д.М. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №75259861 з примусового виконання наказу від 17.05.2024 у справі №916/5339/23 про виселення ГО «Комітет захисту громадян» у зв'язку з виконанням боржником вимог виконавчого документа.
Обставина закінчення виконавчого провадження №75259861 з примусового виконання наказу від 17.05.2024 у справі №916/5339/23 у зв'язку з виконанням боржником вимог виконавчого документа підтверджується також інформацією про виконавче провадження від 10.06.2025.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого Департаментом позову є вимога про стягнення з ГО «Комітет захисту громадян» неустойки у зв'язку із простроченням повернення об'єкта оренди за договором оренди № 127/70 від 11.06.2013, яка була нарахована протягом періоду з 01.10.2023 по 06.03.2025.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019 та був введений в дію 01.02.2020.
Водночас відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, на дату укладення договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 були врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992, який втратив чинність 01.02.2020 у зв'язку з введенням в дію нового закону.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII).
В силу приписів ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Припинення договору оренди у зв'язку з укладенням концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна відповідно до Закону України "Про концесію" не тягне за собою обов'язку повернути об'єкт оренди орендодавцю. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Згідно з абц. 4 п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (пункт 4.7 договору оренди № 127/70 від 11.06.2013).
Таким чином, як приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992, чинного на дату укладення договору оренди № 127/70 від 11.06.2013, так і приписи чинного Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, а також умови договору передбачають наявність у Орендаря обов'язку повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору.
Господарським судом було встановлено, що строк дії договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 сплинув 31.12.2020. Проте об'єкт оренди фактично був повернутий на користь Департаменту лише 06.03.2025 у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 17.05.2024 у справі №916/5339/23 про виселення ГО «Комітет захисту громадян».
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена статтею 785 ЦК є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов'язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном). Відтак, зазначена санкція (неустойка), як така, що визначена спеціальною нормою права має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та ст. 549 ЦК України (такі висновки наведено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 також наведено висновок, відповідно до якого при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
Верховним Судом у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/3351/22 було вказано, що зазначені вище висновки ґрунтуються на тому, що застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об'єктів оподаткування ПДВ. Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо). Додана вартість - це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару. Виходячи з аналізу частини 2 статті 785 ЦК, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 ЦК, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
Додатковим договором №8 від 22.01.2020 до договору оренди № 127/70 від 11.06.2013 було встановлено, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з 01.01.2021 становить 1585,07 грн без ПДВ, яка є базовою ставкою орендної плати за місяць.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
З посиланням на приписи ст. 785 ЦК України Департаментом було нараховано ГО «Комітет захисту громадян» протягом періоду з 01.10.2023 по 06.03.2025 неустойку у розмірі 104 520,94 грн, тобто протягом періоду, стягнення неустойки за який не було предметом спору у справі №916/5339/23. Слід зазначити, що під час розрахунку позивачем було враховано індекс інфляції, податок на додану вартість Департаментом не враховувався.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовних вимог шляхом присудження до стягнення з громадської організації «Комітет захисту громадян» неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 104 520,94 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з громадської організації «Комітет захисту громадян» /65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 45; ідентифікаційний код 37352002/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; ідентифікаційний код 26302595/ неустойку у розмірі 104 520,94 грн /сто чотири тисячі п'ятсот двадцять грн 94 коп./, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна