79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
21.10.2025 Справа № 914/1713/25
За позовом: Головного управління ДПС у Львівській області, м.Львів,
до відповідача 1: Приватного підприємства «Оскарпарк», м.Львів,
до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Андрусишина Володимира Васильовича, м.Івано-Франківськ,
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофонд», с.Звиняче,
до відповідача 4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евервелле Україна», м.Дубно,
про: визнання недійсними договорів.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Б.Мельник
Представники сторін:
Від позивача: Король Н.Т., Поліщук О.В. (поза межами приміщення суду).
Від відповідача-1: Прокіпчук Л.І.
Від відповідача-2: не з'явився.
Від відповідача-3: Мандзя В.І.
Від відповідача-4: Корень О.М. - представник.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства «Оскарпарк», Фізичної особи-підприємця Андрусишина Володимира Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофонд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Евервелле Україна» про визнання недійсними договорів.
Ухвалою суду від 05.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2025. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. 23.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2025. У судовому засіданні 30.09.2025 оголошувалася перерва до 21.10.2025.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 21.10.2025 представники позивача з'явилися, позовні вимоги підтримали повністю, просили:
- Визнати недійсним договір поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);
- Визнати недійсним договір поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43020360);
- Визнати недійсним договір про надання транспортних послуг від 01.09.2024 № 01/09 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та ФОП Андрусишин Володимир Васильович (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
ГУ ДПС у Львівській області вважає, що договір поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» та ТОВ «АГРОФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820); договір поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43020360); договір про надання транспортних послуг укладений між ПП «ОСКАРПАРК» та ФОП Андрусишин Володимир Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 ) з умислом на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, ухилення від сплати податків, тобто з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Правова підстава позову: ст.215 ЦК України.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 7267,20,00 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача 1 (ПП «ОСКАРПАРК»).
Відповідач у судове засідання 21.10.2025 прибув, у відзиві на позов (вх.№20004/25 від 29.07.2025, а.с.99-118, т.10) зазначив, що Договори поставки від 26.07.2024 року №26/07/24/703 та Договір поставки від 13.03.2024 року №2024-03-13, Договір про надання транспортних послуг №01/09 від 01.09.2024 року, що оскаржуються позивачем, містять всі необхідні істотні умови, передбачені законом: предмет та умови поставки (продажу), кількість, якість та ціну товару, порядок розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами ст. 638, 647, 655, 656, 712 Цивільного кодексу України. Як вбачається з видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, складених сторонами в межах спірних договорів поставки, останні містять найменування товару, кількість, ціну, загальну вартість з урахуванням ПДВ, реквізити постачальника, найменування покупця, підписи уповноважених осіб та відтиски печаток підприємств.
Щодо умови Договору про обов'язок ПП «Оскарпарк» надати Покупцю копії звітів 29-СГ, 4-СГта 37-СГ з квитанціями, то мова йде про звіти виробника Товару, а не безпосередньо постачальника, оскільки усталеною є практика надання Покупцю у таких господарських операціях документів, що підтверджують весь ланцюг постачання товару від виробника до кінцевого споживача.
Позивач також покликається на ту обставину, що податкові декларації з податку на додану вартість ПП «Оскарпарк» за період серпень 2024 року по лютий 2025 року (період, в якому надано послуги перевезення за договором про надання транспортних послуг від 01.09.2024 року №01/09) подано з показниками у розмірі придбання послуг з неплатниками ПДВ на загальну суму 104 000,00 грн., що є неспівмісним з об'ємом поставленого товару (2712,1 т. на загальну суму 44 849 592,04 грн) та наданими послугами перевезення.
На думку відповідача 1, порівнювати показники податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період з обсягами наданих транспортних послуг недоречно, оскільки послуги перевезення товару для ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд» надавав ФОП Андрусишин В.В. який не являється платником ПДВ, а відповідно господарські операції з цим контрагентом не відображені у декларації з ПДВ. Податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування операцій, сам факт не подання податкових декларацій не свідчить про відсутність господарської операції.
Не заслуговує на увагу також посилання Позивача на відповіді Галицької міської ради Івано-Франківської області від 06.05.2025 року №00-01-11/802, Головного управління національної поліції у Львівській області за №111891-2025 від 04.04.2025, з яких вбачається, що транспортні засоби, які вказані у ТТН щодо поставок товару для ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд», не пересувалися вказаним маршрутом. Проте, ця інформація не містить доказів того, що технічні засоби/технічні прилади монтовані/розміщені у місцях навантаження/розвантаження товар, тобто на зернових терміналах.
Позивачем також не надано суду доказів, що транспортні засоби пересувались виключно за маршрутом де встановлено технічні засоби/технічні прилади, на підставі яких формуються відомості в інформаційній підсистемі «Гарпун».
Наступним аргументом ГУ ДПС у Львівській області є неможливість здійснювати перевезення окремими водіями, оскільки в інформаційній системі ЄДР ТЗ відсутні водійські посвідчення із номерами вказаними в ТТН. На підтвердження чого Позивач посилається на лист регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатських областях від 28.04.2025 року №31/28/16-7595-2025. Однак, інформація, на яку посилається позивач є недостовірною та не відповідає фактичним обставинам справи. Для прикладу, ГУ ДПС у Львівській області, опираючись на інформацію сервісного центру, стверджує, що водій ОСОБА_1 не міг здійснювати перевезення за водійським посвідченням НОМЕР_2 , оскільки воно відсутнє в інформаційній системі ЄДР ТЗ. Однак, до відзиву на позовну заяву долучаємо копію водійського посвідчення Ільківа І.Б. саме із номером НОМЕР_2 . Щодо водійського посвідчення водія ОСОБА_2 НОМЕР_3 , то таке видано у Великобританії, а відповідно не може міститися у базах даних українського сервісного центру. Потрібно критично оцінювати доводи позивача з приводу того, що згідно з наданою Головним сервісним центром МВС інформацією не підтверджено наявність водійських прав чи невідповідність їх номерів інформації, що міститься у сервісному центр, оскільки керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом це персональна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом і ніяким чином не впливає на факт здійснення перевезення.
Щодо вказаних доводів позивача, просить врахувати, по-перше, що наведені докази є неналежними, оскільки вони не можуть свідчити про фактичне здійснення/нездійснення господарських операцій відповідачами, а по-друге, наявність відповідних обставин та підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц).
Ще одним твердженням позивача про фіктивність укладеного відповідачами договору є ті обставини, що: ПП «Оскарпарк» не надало сертифікатів якості на товар, що був ним поставлений для ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд».
Ці твердження також не можуть бути враховані судом як доказ недійсності відповідних правочинів, оскільки, на думку відповідача 1, саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Під час розгляду відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.06.2021 у справі № 922/2495/21).
Враховуючи наявність у справі доказів передачі товару покупцям ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд», оформлення та подання відповідних податкових декларацій та зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкові декларації за спірною господарською операцією рішенням суду, а також зважаючи на недоведеність позивачем умислу сторін на уникнення правових наслідків за спірним договором, відсутні ознаки фіктивності оспорюваних правочинів, зокрема, наміру відповідачів на укладення договорів без мети їх реального виконання.
Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 826/13265/13-а, від 18.11.2020 у справі № 810/2287/17.
Зазначені обставини не підтверджують наявність умислу у відповідачів на вчинення правочину всупереч інтересам держави і суспільства, що виник у них до укладення цього правочину.
Отже, відповідач 1 вважає, що відсутні правові підстави для визнання недійсними Договору поставки №26/07/24/703 від 26 липня 2025 року, укладеного із ТОВ «Агрофонд», Договору поставки №2024-03-13 від 13 березня 2024 року, укладеного із ТОВ «Евервелле Україна» та Договору про надання транспортних послуг від 01.09.2024 року №01/09,тому позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.
Попередній розрахунок судових витрат:
- витрати на правову допомогу - 50000,00 грн.
Правова позиція відповідача 2 (ФОП Андрусишин В.В.).
Представник відповідача у судове засідання 21.10.2025 не прибув, відзиву не подавав.
Правова позиція відповідача 3 (ТОВ «Агрофонд»).
Представник відповідача 3 у судове засідання 21.10.2025 прибув, проти позову заперечив повністю, відзив від вх.№16457/25 від 20.06.2025, том 4, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначив, що на виконання договору поставки №26/07/24/703 від 27.07.2024, укладеного між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «Агро Фонд» постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на підставі видаткових накладних, що знаходяться в матеріалах справи (період26.07.2024-13.12.2024). ТОВ «Агро Фонд» оплатив ПП «Оскарпарк» за фактично поставлений товар 107795441,05 грн (копії виписок з банківського рахунку є в матеріалах справи). На думку товариства, позивачем не доведено факту фіктивності укладеного договору поставки та фіктивності оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій.
Правова позиція відповідача 4 (ТОВ «Евервелле Україна»).
Представник відповідача 4 у судове засідання 21.10.2025 прибув, проти позову заперечив повністю, відзив від вх.№17325/25 від 30.06.2025, том 6. ТОВ "Евервелле Україна" уклало договір поставки №2024-03-13 від 13.03.2024 з ПП "Оскарпарк" (ЄДРПОУ 43618111) на умовах CPT, з додатковими угодами №1-3 та Специфікаціями Постачання сої здійснювалось на адресу ТОВ "Традєкс" (Львівська обл., смт. Гніздичів), з яким ТОВ "Евервелле Україна" уклало договір складського зберігання №СЗГ-2023/12/05 від 05.12.2023.
ПП "Оскарпарк" закуповував даний товар (сою) у с/г виробника ТОВ "Агро-Галич-ІФ" (ЄДРПОУ 41838260). Даний товар був зареєстрований податковими накладними.
ТОВ "Агро-Галич-ІФ" було надано таблицю даних платника податків, яка була прийнята податковим органом за місцем реєстрації юридичної особи і яка додається. Постачання сої та її реалізація відбувалася згідно умов договору поставки та подальшим відвантаженням в залізничні вагони. З цією метою ТОВ «Евервелле Україна» орендувала 42 залізничних вагони у ТОВ «Антлантик Карго РМБ» для реалізації закордон. У власності товариство має 4 склади площею понад 10 тис.м.кв. ПП «Оскарпарк» постачав сою в березні-грудні 2024 року, подальша реалізація відбулась за межі території України для ТОВ «Евервелле», Естонія.Дані господарські операції підтверджені накладними, вантажно-митними деклараціями, актами наданих послуг від елеватора (ТОВ «Традекс»), залізниці. Відвантаження відбулось в орендовані вагони, що підтверджується актами наданих послуг. ПП «Оскарпарк» закуповував даний товар у ТОВ «Агро-Галич - ІФ». Даний товар був зареєстрований податковими накладними.
Реальність фінансово-господарських операцій між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «Евервелле Україна» підтверджується, на думку відповідача 4, численними товарно-транспортними накладними на товар, видатковими накладними, актом звірки розрахунків за період 01.03.2024-19.12.2024 (обороти за цей період 155027865,05 грн, станом на 19.12.2024 заборгованість відсутня), договором складського зберігання №СЗГ-2023/12/05 від 05.12.2023, акти наданих послуг між ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Традекс», договір оренди вагонів №1-07/2023 від 01.07.2023, Акти приймання-передачі вагонів-хоперів в оренду, Договір суборенди вантажних вагонів №2-07/2023 від 01.07.2023, акти приймання-передачі вагонів-хоперів в суборенду, Договір про надання послуг №05971/ЛЗ-2019 від 19.06.2019, залізничні накладні, дорожні відомості на перевезення вагонами закордон, митні декларації, банківські виписки про рух коштів по рахунках.
Звернув увагу суду на добросовісність ТОВ «Евервелле Україна» як платника податків, що полягає у правильності оформлення всіх первинних бухгалтерських документів в межах оспорюваного договору.
Звіти ТОВ «Агро-Галич-ІФ» про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2024 за формою № 37-сг в межах Городенківської, Калуської, Галицької територіальних громад Івано-Франківської області - надані ПП «Оскарпарк» до контролюючого органу разом з Повідомленням про надання пояснень та копій документів, щодо квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних - є достовірними та достатніми доказами, виходячи із системного тлумачення ст.75 КАС України (достовірність доказів) та ст.76 КАС України (достатність доказів), які підтверджують та засвідчують відповідність площі земель та об'ємів вирощеної на ній сої.
ГУ ДПС у Львівській області не доведено відсутності руху коштів згідно укладеного оспорюваного договору поставки між ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ Україна» та ПП «ОСКАРПАРК», натомість відповідачем у справі ТОВ «Евервелле Україна» надано до суду підтверджуючі докази фактів перерахування коштів згідно такого договору поставки та надано інші документи, як докази в підтвердження реальності вчиненої господарської операції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 380/4493/25 встановлені наступні фактичні обставини справи, що не потребуються доведенню: факт придбання та транспортування сої у межах договору поставки №2024-03-13. Даним рішенням позов ПП «Оскарпарк» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних Приватного підприємства «Оскарпарк» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні.
ГУ ДПС у Львівській області, не будучи стороною договору поставки, заявила позовні вимоги про визнання договору поставки недійсним. Водночас, з вищенаведених обставин вбачається, що оспорюваний правочин не порушує прав і законних інтересів позивача, тому суд не має вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності підстав для визнання договору недійсним, і оскільки встановлена відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 у cправі №910/5958/20. Враховуючи наведене, наявність обману або ж відсутність намірів сторін на укладення оспорюваного договору - позивачем не доведено, що спростовує та унеможливлює задоволення в цій частині позовних вимог позивача, а саме, щодо визнання недійсним договору поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13 укладеного між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «Евервелле Україна».
16.09.2025 ТОВ «Евервелле Україна» подало заяву вх.№24366 про закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Позивач подав відповідь на відзив ТОВ «Агрофонд» (вх.№17051/25 від 26.06.2025, том 5), у якій повідомив:
- відповідач не надав доказів фактичного переміщення товару, попри те що позивач навів дані, які не підтверджують участі у логістиці чи зберіганні товару.
- Не надано пояснень щодо походження товару, зокрема відсутні будь-які підтвердження закупівлі або наявності сої у постачальника - ПП «ОСКАРПАРК», що є однією з головних підстав для сумніву в реальності поставки.
- Аргументи щодо оплати є формальними: відповідач посилається на наявність платіжних документів, однак не пояснює виявлену позивачем відсутність реального руху коштів.
- Не надано обґрунтованої правової позиції щодо податкового змісту операції та ймовірного зловживання податковим кредитом - відповідач не спростовує факт одночасного формального оформлення великих обсягів поставки при відсутності належної інфраструктури, персоналу чи виробничих потужностей.
На думку податкової служби, поданий відзив є декларативним за своєю суттю і не містить жодного по суті заперечення до викладених у позові фактів, які були підтверджені як аналітичними матеріалами, так і офіційними відповідями на запити ДПС. Наслідком придбання товарів у сумнівних постачальників для платника податків є не лише формування податкового кредиту з ПДВ, а й одночасне відображення відповідних витрат у податковому обліку з податку на прибуток підприємств. Таким чином, платник штучно занижує суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, що свідчить про цілеспрямовану податкову оптимізацію та може мати ознаки ухилення від оподаткування. Така практика прямо суперечить нормам податкового законодавства та порушує принципи добросовісного виконання податкового обов'язку.
Щодо адміністративної судової справи № 380/4493/25, де оскаржувалось рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄДРПН, відповідачами (у справі № 380/4493/25 - позивачами) не було надано суду документів на предмет підтвердження реальності господарської операції, а саме- копій банківських виписок. Дані дії відповідачів ставлять під сумнів правдивість таких доказів та, відповідно, визнання їх неналежними та недостовірними.
При цьому, визнання недійсними оспорюваних договорів у даній справі може бути, зокрема, підставою для надання додаткових доказів у справі №380/4493/25 або для звернення до Львівського окружного суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у випадку винесення рішення суду не на користь органу ДПС.
Позивач подавав клопотання (вх.№16485/25 від 20.06.2025) про витребування доказів, в якому просить витребувати в АТ КБ «ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ 09801546) адреса: 79008, Україна, Львівська обл., м.Львів, вул.Сербська, 1, наступні письмові докази:
- інформації про рух коштів з рахунку ПП «ОСКАРПАРК» (IBAN: НОМЕР_4 ) за період з 13.03.2024 по 01.05.2025;
- інформації про рух коштів з рахунку ТОВ «АГРО ФОНД» (IBAN: НОМЕР_5 )за період з 26.07.2024 по 01.05.2025;
- інформації про рух коштів з рахунку ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ Україна» (IBAN: НОМЕР_6 )за період з 13.03.2024 по 01.05.2025.
ТОВ «Агрофонд» подало заперечення на відповідь на відзив (вх.№17788/25 від 03.07.2025), що було подане органом податкової служби. На виконання умов Договору поставки № 26/07/24/703, Специфікацій Товару №1-№20, та відповідно до підписаний товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на Товар, Постачальником проведено поставку Товару в період з 31.07.2024 по 13.12.2024 на загальну суму 115 566 734 грн. 92 коп. На виконання умов Договору та п. 3 Специфікацій №1-20, ТОВ «Агро Фонд» в період з 29.07.2024 по 19.12.2024, було проведено оплату ПП «Оскарпарк» за фактично поставлений Товар в розмірі 107 795 441 грн. 05 коп.(копії банківських виписок долучено до матеріалів справи при поданні відзиву на позовну заяву). Остаточний розрахунок за поставлений Товар буде проведено Постачальнику - не пізніше наступного дня за днем отримання Покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкових накладних на поставлений Товар в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Фактичним підтвердженням поставки Товару та реальність господарських операцій до Договору № 26/07/24/703 підтверджується підписаними товаро-транспортними накладними, видатковими накладними, банківськими виписками про перерахування коштів за отриманий Товар, тощо.
Ухвалою суду від 30.07.2025 клопотання позивача про витребування доказів задоволено повністю, витребувано у АТ КБ «ЛЬВІВ» інформацію про рух коштів про трьох банківських рахунках за заданий період.
ГУ ДПСУ у Л/о подало клопотання (вх.№19903/25 від 28.07.2025, а.с.207-219, том 9,) про неврахування ряду доказів у справі №914/1713/25, поданих ТОВ «Евервелле Україна».
1. Договір зберігання з правом користування, укладений між ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» та ТОВ «ТРАДЕКС»; договір складського зберігання №СЗГ-2023/12/05 від 05.12.2023; договір оренди вантажних вагонів №1-07/2023 від 01.07.2023; договір суборенди вантажних вагонів №2-07/2023 від 01.07.2023; договір про надання послуг №05971/ЛЗ-2019 від 19.06.2019, укладений з АТ «Укрзалізниця», а також акти, митні декларації, товарно-транспортні накладні та супровідні документи до них. Зазначені матеріали не стосуються умов виконання саме договору №2024-03-13 і не підтверджують фактичне здійснення поставки товару в межах цього правочину. Відтак, вони не можуть вважатися належними доказами у справі та не впливають на правову оцінку дійсності спірного договору.
2. Порушення строків подання доказів та неналежні документи: з огляду на вищезазначене, ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» не лише подало документи з порушенням строків, визначених ухвалою суду, але й включило до матеріалів справи документи, що не мають безпосереднього відношення до предмета спору та не підтверджують реальне виконання оспорюваних угод. Це є порушенням вимог статей 73, 74 та 76 ГПК України щодо належності та своєчасності подання доказів.
3. Додані до відзиву докази під №43 («Контракт 03-06-16-EUSB.pdf») та №44 («Контракт 19-08-13-DUSB 13 1 1.pdf») викладені іноземною мовою без офіційного перекладу українською, що суперечить вимогам чинного законодавства України. У зв'язку з цим зазначені документи не можуть бути враховані судом при розгляді справи.
4. У складі поданих доказів наявні документи, що стосуються господарських операцій ТОВ «АГРО ГАЛИЧ ІФ», зокрема видаткові накладні та товарно-транспортні документи. Однак між цими суб'єктами відсутні договірні або інші правовідносини, що могли б пояснити підстави обміну такими документами.
ТОВ «Евервелле Україна» подало заперечення на клопотання ГУ ДПСУ у Львівській області (вх.№20020/25 від 29.07.2025) щодо неприйняття доказів у справі. Наведені у клопотанні твердження спростовуються наступним:
- договір зберігання з правом користування укладений між ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" та ТОВ "ТРАДЕКС" та договір складського зберігання №СЗГ-2023/12/05 від 05.12.2023 - підтверджує реальність господарської операції - Договору поставки №2024-03-13 від 13.03.2024 року, щодо придбання сої та забезпечення умов її зберігання.
- договір оренди вантажних вагонів №1- 07/2023 від 01.07.2023, договір суборенди вантажних вагонів №2-07/2023 від 01.07.2023, договір про надання послуг №05971/ЛЗ-2019 від 19.06.2019, укладений з АТ "Укрзалізниця", а також акти, митні декларації, товарно-транспортні накладні та супровідні документи - підтверджують, у тому числі процеси збуту (реалізації) сої.
З урахуванням ст.13, 14 ГПК України, у їх системному взаємозв'язку, відповідач ТОВ "Евервелле Україна", як учасник справи, права якого безпосередньо порушуються та не визнаються, має право користуватись наданими йому процесуальними правами надавати суду докази, які на його ствердження обґрунтовують та підтверджують подані ним заперечення проти заявлених позивачем позовних вимог.
Щодо Контракту №03-06-19-EUSB, ТОВ "Евервелле Україна" долучило до даного заперечення копію даного Контракту з перекладам на українську мову в підтвердження правової позиції відповідача у справі.
Щодо долучених документів, що стосуються господарських операцій ТОВ "АГРО ГАЛИЧ ІФ", то в даному випадку відповідач ТОВ "Евервелле Україна" долучає та надає Суду перелік усіх необхідних та достатніх доказів, щоб підтвердити та прослідкувати увесь ланцюг операцій в підтвердження реальності та правомірності оспорюваного договору поставки №2024-03-13 від 13.03.2024 року укладеного між ТОВ "Евервелле Україна" та ПП "Оскарпарк".
20.10.2025 ГУДПС у Львівській області подало до суду додаткові пояснення вх.№27800/25 з проханням долучити до матеріалів справи документи (відповіді на запити від ФОП Гарасимів Н.І. та Фермерського господарства «ГОРБУНОВЕ»).
Заслухавши думку учасників процесу, cуд на підставі ст.80, 207 ГПК України залишає без розгляду клопотання позивача про прийняття додаткових доказів. Крім того, суд звертає увагу податкової служби на те, що частина доказів/документів вже подавалася позивачем разом з іншими клопотаннями (наприклад, запит ГУДПСУ у Л/о від 29.07.2025, відповідь на запит ФОП Гарасимів Н.І. вих №01 від 25.08.2025, Акт прийому-передачі від 02.01.2024, Додаткова угода №1 від 01.04.2024, Акт надання послуг №3112-01 від 31.12.2024, платіжна інструкція №53 від 23.04.2025, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.03.2021, копія Ордеру №1394580, запит позивача, адресований ФГ «ГОРБУНОВЕ» від 18.09.2025 долучалися позивачем разом з додатковими поясненнями від 12.09.2025 вх.№24130/25, а.с. 125-222, т.16).
Обставини справи.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з п.1 Положення про Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області), затверджене наказом ДПС від 12.11.2020 № 643, ГУ ДПС у Львівській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС.
ГУ ДПС у Львівській області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Львівської області.
Приватне підприємство «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) зареєстровано 13.05.2020 за адресою: 79034, Львівська область, м. Львів, Сихівський район Вул. Луганська, буд. 3. ПП «ОСКАРПАРК» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області та є платником податку на додану вартість з 01.06.2020. Керівником та головним бухгалтером є громадянин ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43020360) зареєстровано 27.05.2019 за адресою: 35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Свободи, 2. ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області та є платником податку на додану вартість з 12.11.2021. Керівником та головним бухгалтером є громадянин Нестерук Віталій Юрійович (РНОКПП НОМЕР_8 ).
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820) зареєстровано 17.03.2014 за адресою: 45725, Волинська обл., с. Звиняче, вул. Привокзальна, 17. ТОВ «АГРО ФОНД» перебуває на обліку в Західному МУ по роботі з ВПП та є платником податку на додану вартість з 26.01.2022. Керівником є громадянин ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ).
Фізична особа-підприємець Андрусишин Володимир Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано 07.04.2006 за адресою: АДРЕСА_1 . ФОП Андрусишин Володимир Васильович перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області та є платником єдиного податку з 01.01.2012. Керівником є громадянин Андрусишин Володимир Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Між ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» та ТОВ «КПК-Агроінвест» укладено договір складського зберігання зерна від 25.10.2023 з додатком (том 8).
Між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» укладено договір поставки від 13.03.2024 зернових культур з додатковими угодами до нього.
Між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «Агрофонд» укладено договір поставки №26/07/24/703 від 26.07.2024 зернових культур.
Між ПП «Оскарпарк» та ТОВ «Агро-Галич-ІФ» укладено договір поставки №30/08/24 від 30.08.2024 сої.
Між ПП «ОСКАРПАРК» та ФОП Андрусишин Володимир Васильович укладено договір про надання транспортних послуг від 01.09.2024 №01/09, відповідно до якого перевізник зобов'язується надати послуги пов'язані з перевезенням вантажу «Замовника» за затвердженим маршрутом в межах території України, а Замовник зобов'язується оплачувати таке перевезення в порядку та на умовах, визначених даним договором.
На супроводженні ГУ ДПС у Львівській області та ДПС перебуває справа № 380/4493/25 за позовом ПП «ОСКАРПАРК» до ГУ ДПС у Львівській області, ДПС про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, зобов'язання ДПС зареєструвати податкові накладні № 1656 від 13.11.2024, № 1698 від 18.11.2024, № 1722 від 25.11.2024, № 1714 від 20.11.2024, №1700 від 19.11.2024, № 1697 від 18.11.2024, № 1718 від 21.11.2024, № 1713 від 20.11.2024, 1725 від 26.11.2024, № 1735 від 05.12.2024, № 1699 від 19.11.2024, № 1715 від 20.11.2024, № 1698 від 17.12.2024, № 1701 від 19.11.2024, № 1723 від 25.11.2024, №1732 від 04.12.2024, 1736 від 05.12.2024, № 1726 від 26.11.2024, № 1680 від 14.12.2024, № 1697 від 17.12.2024, № 1708 від 18.12.2024, № 1679 від 13.12.2024, № 6 від 31.01.2025, № 5 від 31.01.2025, № 1726 від 19.12.2024, № 1724 від 19.12.2024, №1719 від 19.12.2024, № 1707від 18.12.2024, № 1681 від 16.12.2024, № 1673 від 11.12.2024, № 1 від 30.01.2025, № 4 від 30.01.2025, № 1733 від 04.12.2024, № 1686 від 16.12.2024, № 1719 від 18.12.2024, № 1684 від 16.12.2024, № 1696 від 17.12.2024, №1710 від 18.12.2024, № 1706 від 18.12.2024, № 1722 від 19.12.2024, № 1671 від 11.12.2024, № 1701 від 17.12.2024, № 1699 від 17.12.2024, № 1689 від 16.12.2024, №1700 від 17.12.2024, № 1702 від 17.12.2024, № 1669 від 06.12.2024, № 1723 від 19.12.2024, № 1664 від 03.12.2024, № 1709 від 18.12.2024, № 1705 від 18.12.2024, № 1703 від 17.12.2024, № 1711 від 18.12.2024, № 1690 від 16.12.2024, № 1661 від 02.12.2024, № 1725 від 19.12.2024, № 1685 від 16.12.2024, № 1678 від 13.12.2024, №1694 від 17.12.2024, № 1667 від 05.12.2024, № 1721 від 19.12.2024, № 1675 від 13.12.2024, № 1720 від 19.12.2024, № 1668 від 05.12.2024, № 1670 від 06.12.2024, №1662 від 03.12.2024, № 1660 від 02.12.2024, № 1687 від 16.12.2024, № 1683 від 16.12.2024, № 1704 від 17.12.2024, № 1692 від 16.12.2024, № 1713 від 18.12.2024, №1682 від 16.12.2024, № 1666 від 04.12.2024, № 1688 від 16.12.2024, № 1693 від 17.12.2024, № 1663 від 03.12.2024, № 1695 від 17.12.2024, № 1674 від 13.12.2024, №1717 від 18.12.2024, № 1712 від 18.12.2024, № 1716 від 18.12.2024, № 1727 від 19.12.2024, № 1672 від 11.12.2024, № 1676 від 13.12.2024, № 1715 від 18.12.2024, №1714 від 18.12.2024, № 1665 від 04.12.2024, № 1677 від 13.12.2024, № 1718 від 18.12.2024, № 1681 від 14.12.2024, № 10 від 03.02.2025, № 2 від 30.01.2025, № 3 від 30.01.2025 в ЄРПН.
Спірні податкові накладні, зазначені вище, складено за наслідками господарських операцій з постачання сої на адресу ТОВ «АГРОФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820) за договором поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703 та на адресу ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43020360) за договором поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13.
Сторонами справи надані первинні документи на виконання оспорюваних договорів, а саме: видаткові накладні на сою, товарно-транспортні накладні (том 1-5), виписки з банківських рахунків (том 5-6), акти здачі-приймання робіт (надання послуг з перевезення залізницею), акти приймання-передачі в оренду вагонів-хоперів, акти наданих послуг (том 7), реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим показником, акти звірки розрахунків (том 7), залізничні накладні на зернові, накладні на експорт зернових, оборотно-сальдові відомості (том 8), квитанції про реєстрацію податкових накладних (том 9), залізничні накладні (том 14), картки аналізу зерна (том 14-15)
Відповідачем 4 подано копію контракту №19-08-13-DUSB від 13.08.2019 мід ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Евервелле» про поставку сільськогосподарської продукції українського походження (зернових) (том 11).
Позивачем долучено до матеріалів справи інформаційну довідку з інформаційної системи «Безпечне місто» щодо пересування автомобілів з певними державними номерами та факти їх фіксації (том 12).
ТОВ «Агрофонд» долучено копію контракту №956 від 25.10.2024, укладеного між ТОВ «Агрофонд» та Agro Trading L.L.C-FZ, акти-приймання-передачі товару (сої), залізничні накладні (том 15).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 380/4493/25 позов ПП «Оскарпарк» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних Приватного підприємства «Оскарпарк» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні (том 16).
АТ АКБ «Банк Львів» на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2025 надіслано виписку по банківському рахунку ПП «Оскарпарк» (IBAN: НОМЕР_4 ) за період з 13.03.2024 по 01.05.2025 (том 16, а.с.68-123).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі №380/4493/25 залишено без змін рішення суду І інстанції у цій справі (том 16).
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палатою Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).
Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину - є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (ч. 5 п. 5 вказаної постанови).
Таким чином позивачем у справі про визнання договору недійсним може бути не тільки сторона (учасник) спірного правочину, але й інша особа, яка повинна довести суду належними та допустимими доказами факт порушення оспорюваним правочином її прав та охоронюваних законом інтересів, а суд в такому випадку повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову.
Приписами підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Отже Головне управління ДПС у Львівській області наділене правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, оскільки обґрунтуванням даного позову є укладення відповідачами спірних договорів з метою безпідставного включення ПП «Оскарпарк» суми податку на додану вартість до податкового кредиту, що може вплинути на сплату податкового зобов'язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку, що порушує публічний порядок.
З урахуванням викладеного в даному випадку саме на позивача, який не є стороною оспорюваних договорів, покладається обов'язок доказування того, що цими договорами порушені інтереси держави та суспільства.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18) під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
І. Аналіз договору поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13, укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43020360).
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Дослідивши зміст договору поставки, що оскаржується позивачем, суд приходить до висновку, що він містить всі необхідні важливі умови, передбачені законом: предмет та умови поставки (продажу), кількість, якість та ціну товару, порядок розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами ст. 638, 647, 655, 656, 712 Цивільного кодексу України. У Специфікаціях №1, 2, 3 сторони погодили вимоги до якості товару (сої ГМО українського походження), кількість товару та ціну
Договір поставки та специфікації до нього скріплені підписами представників сторін і печатками товариств.
Отже на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства, а у подальшому, як вже встановлено судом, мав своїм наслідком поставку товару.
У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що в даному договірному зобов'язанні мають місце безтоварні господарські операції з формальним складом первинних документів з метою формування безпідставних податкових вигод іншим суб'єктам господарювання з таких підстав:
- податкова служба вважає, що ТОВ «Агро-Галич-ІФ» не змогло посіяти, виростити та відповідно і продати ПП «Оскарпарк» 4000 тон сої, бо з відкритих джерел інформації середня врожайність сої у Івано-Франківській області становила 32,50ц/га. Тоді як на земельних ділянках площею 714 га ТОВ «Агро-Галич-ІФ» змогло б виростити 2320,50 тон, а поставило відповідачу 1 2736,2 тони, різниця становить 415,70 тон;
- на підтвердження реальності оспорюваного договору ПП «Оскарпарк» надало лише сам документ договору та видаткові накладні, без жодних розрахункових документів;
- не надано рахунків-фактури та сертифікатів якості на товар;
- податковим органом встановлено відсутність права користування, оренди чи власності об'єктів нерухомого майна у ТОВ «Агро-Галич-ІФ», встановлено наявність лише 274 га землі;
- відсутні докази (первинні документи) - заявки на відвантаження товару, що унеможливлює узгодження сторонами істотних умов відвантаження товару;
- з інформаційних даних Реєстрів речових прав на нерухоме майно не зареєстровано речових прав на зернові склади за ТОВ «Евервелле Україна», що викликає сумніви у податкового органу, куди здійснювалася поставка зерна та де такий товар зберігався.
Статтею 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.
Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов:
- вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору;
- такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору;
- метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.
Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося фіктивно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 909/330/16).
У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний (Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19).
Відсутність певного документу за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 904/887/18).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, первинні документи для надання їх юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів.
Пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Згідно з ч. 1 ст. 58-1 ГК України суб'єкт господарювання може мати печатки.
Системний аналіз Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій. Тобто в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Виходячи з викладеного за своєю правовою природою видаткові накладні посвідчують виконання зобов'язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.
Суд враховує пояснення ТОВ «Евервелле Україна», викладені у відзиві на позов (вх.№17325/25 від 30.06.2025, том 6) щодо реальності та правомірності договору поставки від 13.03.2024. та бере до уваги надані копії таких документів: акти здачі-приймання робіт (надання послуг з перевезення залізницею), акти приймання-передачі в оренду вагонів-хоперів, акти наданих послуг (том 7), реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим показником, акти звірки розрахунків (том 7), залізничні накладні на зернові, накладні на експорт зернових, оборотно-сальдові відомості (том 8), квитанції про реєстрацію податкових накладних (том 9), залізничні накладні (том 14), картки аналізу зерна (том 14-15).
Наведене дає підстави суду для висновку, що видаткові та товарно-транспортні накладні, які містять підписи уповноважених осіб продавця та покупця, відтиски їх печаток, впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів сторін договору та свідчать про участь останніх у господарських операціях, а отже, вказані документи є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 79 ГПК України, що підтверджують настання реальних наслідків від виконання сторонами умов договору поставки.
Щодо посилань позивача на те, що спірний правочин суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки порушує публічний порядок, а відтак підлягає визнанню недійсним на підставі статті 228 ЦК України, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї статті).
Відповідно до наведеного законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак, сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 906/521/20 ).
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями статті 228 ЦК України, відповідно яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін, і повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає частині 1 статті 62 Конституції України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17.08.2023 у справі № 904/3100/21.
Тобто визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 826/13265/13-а, від 18.11.2020 у справі № 810/2287/17.
Враховуючи наведене, оскільки матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій за оспорюваним договором, відсутні правові підстави, визначені ст.ст.203,215 ЦК України для визнання недійсним договору поставки від 13.03.2024 № 2024-03-13, укладеного між ПП «ОСКАРПАРК» та ТОВ «ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА».
2. Аналіз договору поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820) а.с.38-45. Т.3) .
Дослідивши зміст договору поставки, що оспорюється позивачем, суд приходить до висновку, що він містить всі необхідні важливі умови, передбачені законом: предмет та умови поставки (продажу), кількість, якість та ціну товару, порядок розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, інші умови, що узгоджується з вимогами ст. 638, 647, 655, 656, 712 Цивільного кодексу України.
Договір поставки та специфікації до нього скріплені підписами представників сторін і печатками товариств.
Отже на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства, а у подальшому, як вже встановлено судом, мав своїм наслідком поставку товару.
У обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що в даному договірному зобов'язанні мають місце безтоварні господарські операції з формальним складом первинних документів з метою формування безпідставних податкових вигод іншим суб'єктам господарювання з таких підстав:
- низька врожайність сої, що була посіяна на земельних площах ТОВ «Агро-Галич-ІФ»;
- не надано жодних розрахункових документів ПП «Оскарпарк» за придбану сою ні суду, ні комісії податкового органу;
- у ТОВ «Агро-Галич-ІФ» відсутнє нерухоме майно, крім 274 га землі, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
- відповідачем 1 не надано заявки на відвантаження зерна, а тому неможливо встановити узгодження сторонами істотних умов договору (дату, кількість, номер вагону і т.і.);
- за відповідними запитами не підтверджено руху транспортних засобів для перевезення придбаного товару;
- не підтверджено інформації про водіїв та посвідчень водіїв транспортних засобів, що здійснювали перевезення в межах оспорюваного договору;
- за ПП» «Оскарпарк» не зареєстровано будь-яких прав на нерухоме майно, де проводиться транспортування чи зберігання товару (зерна). При цьому, ПП «Оскарпарк» позиціонує себе як підприємство, що займається гуртовою торгівлею зерном, а не товаровиробником.
Аналізуючи оспорюваний договір поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703, суд враховує пояснення ТОВ «Агро Фонд», викладені у відзиві на позов (том 4). ТОВ «Агро Фонд» як постачальником поставлено, а покупцем ПП «Оскарпарк» отримано товар на підставі видаткових накладних, що знаходяться в матеріалах справи (період 26.07.2024-13.12.2024). ТОВ «Агро Фонд» оплатив ПП «Оскарпарк» за фактично поставлений товар 107795441,05 грн (копії виписок з банківського рахунку є в матеріалах справи. На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ «Агро Фонд» долучив до матеріалів справи не лише видаткові накладні на товар, а й товарно-транспортні накладні, виписку з банківського рахунку товариства про рух коштів (АТ КБ «Приватбанк»), специфікації до договору поставки (все у томі 5).
Оскільки матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій за оспорюваним договором, відсутні правові підстави, визначені ст.ст.203, 215 ЦК України для визнання недійсним договору поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703, укладеного між ПП «ОСКАРПАРК» та ТОВ «АГРО ФОНД».
3. Аналіз договору про надання транспортних послуг від 01.09.2024 № 01/09 укладений між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та Фізичною особою-підприємцем Андрусишином Володимиром Васильовичем( а.с.10-12. Т.4).
Податкова служба оспорює цей договір з таких підстав:
- ПП «Оскарпарк» не надано актів здачі-приймання робіт/надання послуг за перевезеннями;
- за витребуваною інформацією з Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській області, Івано-Франківській та Закарпатській областях встановлено відсутність закріплення за ФОП Андрусишином В.В. будь-яких транспортних засобів, зокрема вантажних;
- ФОП Андрусишин Володимир Васильович (код РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з ІКС «Податковий блок» зареєстрований платником єдиного податку. Податкові декларацiї з податку на додану вартість ПП «ОСКАРПАРК» за період серпень 2024 року по лютий 2025 року (період, в якому нібито надано послуги перевезення за договором про надання транспортних послуг від 01.09.2024 №01/09) подано з показниками у розмірі придбання послуг з неплатниками ПДВ на загальну суму 104 100 грн, що є неспіввісним з об'ємом поставленого товару об'ємом 2712,1 тон за договорами поставки від 26.07.2024 № 26/07/24/703, від 13.03.2024 № 2024-03-13 на загальну суму 44 849 592,04 грн. та наданими послугами перевезення;
- транспортні заявки не надано, а отже неможливо встановити узгодження сторонами істотних умов (назву та інші відомості про вантаж (включаючи його габарити та вагу), повне найменування вантажовідправника, контактний телефон, відповідальну особу, адресу, дату і години передачі вантажу для перевезення, повне найменування вантажоодержувача, контактний телефон, відповідальну особу, адресу і дату розвантаження, строки перевезення, очікувану вартість перевезення), згідно з якими мало здійснюватися перевезення. Відповідачем 1 не надано рахунки-фактури для оплати наданих послуг перевезення та розрахункові документи (банківські виписки, платіжні інструкції/платіжні доручення), хоча з моменту надання послуг перевезення уже пройшло більше 3 місяців;
- згідно договору транспортних послуг ПП «ОСКАРПАРК» здійснив придбання транспортних послуг, при цьому в реквізитах договору вказано банківський рахунок з якого ПП «ОСКРПАРК» повинен був здійснювати оплату № НОМЕР_10 , відкритий у АТ АКБ «КОНКОРД». Проте, згідно інформаційних ресурсів ДПС рахунок № НОМЕР_10 закритий ще 12.10.2023 року;
- позивачем було направлено запит до Головного управління національної поліції у Львівській області про надання відомостей з інформаційної підсистеми «Гарпун», інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Галицької міської ради про надання відомостей з інформаційної підсистеми «Безпечне місто» щодо пересування та фактів фіксації руху транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 за маршрутами: з пункту навантаження: м. Галич до пункту розвантаження: Львівська обл., м. Львів, вул. Луганська; з пункту навантаження: м. Галич, Івано-Франківська обл. до пункту розвантаження: м. Галич, Івано-Франківська обл.; з пункту навантаження: м. Галич, Івано-Франківська обл. до пункту розвантаження: Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Гніздичів; з пункту навантаження: м. Галич до пункту розвантаження: с. Пониковиця, Золочівський р-н, Львівська обл., вказаних у ТТН наданих на підтвердження транспортування сої. Як убачається з отриманих відповідей на запити, камерами відеоспостереження не зафіксовано руху транспортних засобів за відповідними маршрутами;
- щодо водіїв транспортних засобів, які здійснювали перевезення по відповідних маршрутах, то у ТТН зазначені дані про посвідчення водіїв, які не відповідають інформації Регіонального сервісного центру про їх видання (такі відомості відсутні або належать особам з іншими прізвищами).
ФОП Андрусишин В.В. відзиву на позов не подавав. Аргументи позивача щодо договору транспортних послуг спростовував ПП «Оскарпарк» у відзиві (вх.№20004/25 від 29.07.2025, а.с.99-188, том 10).
Відповідач 1 зазначає, що уклавши оспорюваний договір про надання транспортних послуг, сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був укладений у повній відповідності із вимогами законодавства, а у подальшому, як вже встановлено судом, мав своїм наслідком здійснення перевезення вантажу відповідачем 4.
Позивач покликається на ту обставину, що податкові декларації з податку на додану вартість ПП «Оскарпарк» за період серпень 2024 року по лютий 2025 року (період, в якому надано послуги перевезення за договором про надання транспортних послуг від 01.09.2024 року №01/09) подано з показниками у розмірі придбання послуг з неплатниками ПДВ на загальну суму 104 000,00 грн., що є неспівмісним з об'ємом поставленого товару (2712,1 т. на загальну суму 44 849 592,04 грн) та наданими послугами перевезення. Однак, порівнювати показники податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період з обсягами наданих транспортних послуг недоречно, оскільки послуги перевезення товару для ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд» надавав ФОП Андрусишин, який не являється платником ПДВ, а відповідно господарські операції з цим контрагентом не відображені у декларації з ПДВ. Більше того, податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування операцій, сам факт не подання податкових декларацій не свідчить про відсутність господарської операції.
Не заслуговує на увагу також посилання Позивача на відповіді Галицької міської ради Івано-Франківської області від 06.05.2025 року №00-01-11/802, Головного управління національної поліції у Львівській області за №111891-2025 від 04.04.2025, з яких вбачається, що транспортні засоби, які вказані у ТТН щодо поставок товару для ТОВ «Евервелле Україна» та ТОВ «Агрофонд», не пересувалися вказаним маршрутом. Проте, ця інформація не містить доказів того, що технічні засоби/технічні прилади монтовані/розміщені у місцях навантаження/розвантаження товар, тобто на зернових терміналах. Позивачем також не надано суду доказів, що транспортні засоби пересувались виключно за маршрутом де встановлено технічні засоби/технічні прилади, на підставі яких формуються відомості в інформаційній підсистемі «Гарпун».
Наступним аргументом ГУ ДПС у Львівській області є неможливість здійснювати перевезення окремими водіями, оскільки в інформаційній системі ЄДР ТЗ відсутні водійські посвідчення із номерами вказаними в ТТН. На підтвердження чого Позивач посилається на лист регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській. Івано- Франківській та Закарпатських областях від 28.04.2025 року №31/28/16-7595-2025. Однак, інформація, на яку посилається позивач є недостовірною та не відповідає фактичним обставинам справи. Для прикладу, ГУ ДПС у Львівській області, опираючись на інформацію сервісного центру, стверджує, що водій ОСОБА_1 не міг здійснювати перевезення за водійським посвідченням НОМЕР_2 , оскільки воно відсутнє в інформаційній системі ЄДР ТЗ. Однак, до відзиву на позовну заяву долучаємо копію водійського посвідчення Ільківа І.Б. саме із номером НОМЕР_2 . Щодо водійського посвідчення водія ОСОБА_2 НОМЕР_3 , то таке видано у Великобританії, а відповідно не може міститися у базах даних українського сервісного центру. Потрібно критично оцінювати доводи позивача з приводу того, що згідно з наданою Головним сервісним центром МВС інформацією не підтверджено наявність водійських прав чи невідповідність їх номерів інформації, що міститься у сервісному центр, оскільки керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом це персональна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом і ніяким чином не впливає на факт здійснення перевезення.
Щодо вказаних доводів позивача, відповідач 1 просив врахувати, що, по-перше, наведені докази є неналежними, оскільки вони не можуть свідчити про фактичне здійснення/нездійснення господарських операцій відповідачами, а по-друге, наявність відповідних обставин та підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 177/1942/16-ц).
Додатково суд враховує наявність підтверджуючих доказів про рух коштів по банківському рахунку ПП «Оскарпарк» (IBAN: НОМЕР_4 ) в АТ АКБ «Львів» за період з 13.03.2024 по 01.05.2025 по контрагентах підприємства, зокрема, ТОВ «Евервелле Україна», ТОВ «Агрофонд» та ФОП Андрусишин В.В. (а.с.68-123, том 16).
Оскільки матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій за оспорюваним договором, відсутні правові підстави, визначені ст.ст.203, 215 ЦК України для визнання недійсним договору про надання транспортних послуг від 01.09.2024 № 01/09, укладеного між ПП «ОСКАРПАРК» (код ЄДРПОУ 43618111) та Фізичною особою-підприємцем Андрусишином Володимиром Васильовичем.
Підсумовуючи все наведене, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.
Щодо заяви ТОВ «Евервелле Україна» вх.№24366 про закриття провадження (том 17) у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то суд відмовляє у її задоволенні, враховуючи заперечення позивача вх.№25058/25 від 22.09.2025 та зазначає таке. Правовою підставою позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області визначено статті 203, 215, 228 ЦК України, а фактичною - те, що оспорювані договори укладені відповідачами без наміру їх виконання з метою заниження сум податкових зобов'язань. Отже, у цій справі суб'єкт владних повноважень (контролюючий орган) оспорює правочини, укладений суб'єктами приватного права (господарюючими суб'єктами), з підстав його недійсності, що визначаються цивільним законом.
Оцінка неправомірних дій суб'єктів приватного права, зокрема контрагентів за договором, що може вплинути на дійсність цього правочину за відповідним позовом про його оспорення, належить до юрисдикції господарських / цивільних судів. Оцінка для цілей встановлення дійсності / недійсності оспорюваного правочину здійснюється судом відповідно до статті 236 ЦК України саме на момент його вчинення (укладення договору), коли позивач - суб'єкт владних повноважень не був і не міг бути учасником цих правовідносин і подальше його прагнення втрутитися у презумпцію правомірності такого правочину з підстав, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, не може бути підставою для зміни природи правовідносин з оспорення такої презумпції та предметної юрисдикції такого спору.
Спір за позовом контролюючого органу до суб'єктів господарювання про визнання недійсним правочину (договору) через невідповідність інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та застосування наслідків недійсності правочину відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Про це Велика Палата Верховного Суду зазначила у своїй постанові від 29 лютого 2024 року по справі № 580/4531/23. Зокрема, зазначено, що за загальним правилом спір є приватноправовим і підвідомчим господарського суду, зокрема, за сукупності таких умов:
А) участь у спорі суб'єкта господарювання;
Б) наявність між сторонами, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарського процесуального кодексу України, іншими актами цивільного і господарського судочинства, та/або спору про право (щодо інтересу, правочину, зобов'язання), що виникає з відповідних відносин;
В) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Крім того, за результатами розгляду справи № 420/12471/22 постановою від 08 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше винесеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 лютого 2024 року в справі № 580/4531/23.
Таким чином, ГУ ДПС у Львівській області уповноважене звертатися до суду із позовом до платників податків з вимогами про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків за недійсними правочинами. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Евервелле Україна» вх.№24366 про закриття провадження.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір залишається за ним.
Представниками відповідача 3 та відповідача 4 перед судовими дебатами заявлено про намір подавати заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 28.10.2025.
Суддя Козак І.Б.