вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2025 р. м. Київ Справа №911/3140/24
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (08324, Київська обл., с. Гора, міжнародний аеропорт «Бориспіль»)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Юридичної особи за законодавством Британських Віргінських Островів Компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» (KBP International Limited) (263 Main Street, P.O. Box 2196, Road Town, Tortola, British Virgin Islands)
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники учасників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від в третьої особи: не з'явився
Обставини справи:
В листопаді 2024 ОСОБА_1 (Литовка О.В., позивач) через систему «Електронний суд» звернулась до Господарського суду Київської області із позовною заявою про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (ТОВ «Кофе Бар Плюс», відповідач) та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про ОСОБА_1 як особу, що може вчиняти дії від імені ТОВ «Кофе Бар Плюс».
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що її було призначено на посаду Фінансового директора ТОВ Кофе Бар Плюс» 14.09.2020, а 20.05.2024 вона намагалася звернутись до ТОВ Кофе Бар Плюс» із заявою про звільнення з посади Фінансового директора. Зазначала, що згідно із Статутом ТОВ Кофе Бар Плюс» виконавчим органом вказаного товариства є Дирекція, яка діє у складі Генерального директора та Фінансового директора, а тому Генеральним директором ТОВ Кофе Бар Плюс» були скликані позачергові загальні збори учасників товариства на 25.06.2024 з метою розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 про звільнення її з посади Фінансового директора. Однак єдиний учасник товариства, який володіє 100% статутного капіталу, - компанія «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» на загальні збори учасників ТОВ Кофе Бар Плюс» не прибув, загальні збори не відбулись та не було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади Фінансового директора, засоби електронного та телефонного зв'язку із вказаним одноособовим учасником відповідача невідомі.
З наведених підстав ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві заявлені позовні вимоги до ТОВ Кофе Бар Плюс» про: 1) визнання припиненими трудових правовідносин між відповідачем та позивачем у зв'язку із звільненням позивача з посади Фінансового директора відповідача з дати набрання рішення суду законної сили; 2) виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про позивача як про особу, що може вчиняти дії від імені відповідача, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/3140/24 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.
В установлений строк позивач надав до Господарського суду Київської області заяву про усунення недоліків від 02.12.2024, якою усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3140/24 за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 23.01.2025. Ухвала суду від 13.12.2024 доставлена адвокату позивача в електронний кабінет ЄСІТС, а відповідачу, який не зареєстрував електронний кабінет, направлена поштовим відправленням від 26.12.2024 №0600997292038, яке 13.01.2025 повернуто до суду без вручення адресату-відповідачу.
У підготовче засідання 23.01.2025 сторони не з'явились.
Водночас, суд на стадії підготовчого провадження дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі №911/3140/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» (KBP International Limited) як єдиного учасника відповідача з часткою в розмірі 100% статутного капіталу відповідача, враховуючи, що позивач свої позовні вимоги у справі обґрунтовує, зокрема, тим, що питання звільнення позивача з посади Фінансового директора належить до компетенції загальних зборів учасників відповідача.
Ухвалою суду від 23.01.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанію «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» (KBP International Limited, третя особа) та підготовче засідання відкладено на 20.03.2025. Запропоновано третій особі надати суду письмові пояснення по суті справи №911/3140/24. Ухвала суду від 23.01.2025 про залучення третьої особи до участі у справі №911/3140/24 направлена компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» міжнародним поштовим відправленням від 05.03.2025 №RM060074031UA, яке згідно з публічно доступними даними трекінгу «Укрпошти» вручене вказаній третій особі 17.04.2025.
19.03.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли докази надсилання третій особі позовної заяви з додатками міжнародним поштовим відправленням №RA040760296UA, адресат: KBP International Limited, адреса: 263 Main Street, P.O. Box 2196, Road Town, Tortola, Британські Віргінські Острови.
У підготовче засідання 20.03.2025 з'явився позивач, не з'явились відповідач та третя особа. Відповідач, якому надсилалась ухвала суду від 13.12.2024 про відкриття провадження у справі, про причини неявки суд не повідомив. Докази повідомлення третьої особи про підготовче засідання станом на 20.03.2025 у суду були відсутні. Протокольною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 24.04.2024. Про відкладення підготовчого засідання відповідача та третю особу, які не з'явились, повідомлено ухвалою суду від 20.03.2025, яка відповідачу направлена поштовим відправленням від 07.04.2025 №0601132222316 (яке відділенням пошти повернуто до суду 22.04.2025 без вручення, причина невручення відповідачу - за закінченням терміну зберігання). Третій особі вказана ухвала суду від 20.03.2025 направлена міжнародним поштовим відправленням від 07.04.2025 №RМ060786261UA.
У підготовче засідання 24.04.2025 учасники справи не з'явились, про здійснення судом підготовчого провадження у справі були повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника та про можливість закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті. Відповідач, якому надсилались ухвали суду від 13.12.2024 та від 20.03.2025 про підготовче провадження у справі, про причини неявки в підготовче засідання суд не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, клопотань про відкладення підготовчого засідання не подавав. Третя особа, якій надсилались ухвали суду від 23.01.2025 та від 20.03.2025 (щонайменше одна з яких станом на 24.04.2025 була вручена третій особі, а саме ухвала суду від 23.01.2025, яка направлена міжнародним поштовим відправленням №RМ060786261UA та відповідно до даних «Укрпошти» вручена 17.04.2025), про причини неявки в підготовче засідання суд не повідомила, правом на подання суду пояснень у справі не скористалась, клопотань про відкладення підготовчого засідання не подавала. Ухвалою від 24.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.06.2025. Ухвала суду від 24.04.2025 про призначення справи до судового розгляду по суті направлена адвокату позивача в електронний кабінет, відповідачу направлена поштовим відправленням від 09.06.2025 №0601155815594 (яке відділенням пошти повернуто до суду 26.06.2025 без вручення, причина невручення відповідачу - за закінченням терміну зберігання), а третій особі направлена міжнародним поштовим відправленням від 09.06.2025 №RM062545263UA.
У судове засідання 26.06.2025 з'явився позивач, не з'явились відповідач та третя особа, які про причини неявки суд не повідомили, протокольною ухвалою судове засідання було відкладено на 21.08.2025. Про відкладення судового засідання відповідачу та третій особі направлено ухвалу суду від 26.06.2025, а саме відповідачу - поштовим відправленням від 02.07.2025 №0601165475856 (яке відділенням пошти повернуто до суду 22.07.2025 без вручення, причина невручення відповідачу - за закінченням терміну зберігання), третій особі - міжнародним поштовим відправленням від 02.07.2025 №RM063249770UA.
У судове засідання 21.08.2025 учасники справи не з'явились, від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі, відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили, при цьому судом були вчинені усі належні дії щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.
Щодо повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Також за приписами частини 1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 1 ст.2 та частини 1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що сторона відповідача була повідомлена судом про наявність справи №911/3140/24 шляхом направлення судом вказаній стороні на адресу її місцезнаходження рекомендованих поштових відправлень з ухвалами суду у даній справі.
При цьому відповідно до частини 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Також відповідно до частини 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, одержувати чи не одержувати адресовану стороні поштову кореспонденцію у відділенні поштового зв'язку є правом самої сторони, яким сторона розпоряджається на власний розсуд, а тому у разі невчинення самою стороною дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої стороні поштової кореспонденції вказана суб'єктивна поведінка сторони не може розглядатись як порушення прав сторони на участь в судовому засіданні і сторона має самостійно нести ризик невчинення нею дій щодо фактичного одержання у розумний строк адресованої стороні поштової кореспонденції.
Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до частини 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо повідомлення третьої особи про розгляд справи суд зазначає, що ухвала суду від 23.01.2025 про залучення третьої особи до участі у справі у справі №911/3140/24 була направлена третій особі (компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед») на адресу її місцезнаходженням міжнародним поштовим відправленням від 05.03.2025 №RM060074031UA, яке згідно з публічно доступними даними трекінгу «Укрпошти» було вручене третій особі 17.04.2025.
В ухвалі суду від 23.01.2025, яка була надіслана компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» поштою, суд пропонував цьому учаснику справи надати суду письмові пояснення по суті справи №911/3140/24 у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали суду. Компанія «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед», отримавши 17.04.2025 ухвалу суду від 23.01.2025, правом на подання пояснень суду у встановлений строк не скористалась, клопотань про відкладення розгляду справу чи продовження процесуального строку на подання суду пояснень у справі не подавала. Крім того, компанія «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» після отримання ухвали суду від 23.01.2025 та будучи обізнаною про розгляд судом справи №911/3140/24, не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з подальшими ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
У постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/570/16 зазначено, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв'язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це б приводило до порушення розумного строку розгляду справи (така ж позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17, від 09.06.2020 у справі 910/3980/16).
Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності позивача, який подав клопотання про проведення судового засідання без його участі, та за відсутності відповідача та третьої особи, яких суд повідомляв про наявність судової справи та неодноразово відкладав судові засідання для надання відповідачу та третій особі можливості реалізувати їхні права на подання суду пояснень у справі. При цьому відповідач та третя особа правом на подання пояснень суду не скористались, про поважні причини їхньої неявки та неподання ними пояснень суд не повідомляли.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (відповідач у справі) є юридичною особою за законодавством України, місцезнаходження: 08324, Київська обл., с. Гора, міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Державна реєстрація ТОВ «Кофе Бар Плюс» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань проведена 10.02.2015.
26.10.2015 загальними зборами учасників ТОВ «Кофе Бар Плюс» був затверджений Статут ТОВ «Кофе Бар Плюс», який зареєстрований державним реєстратором 27.10.2015 та відповідно до пункту 1.4 якого єдиним учасником вказаного товариства з часткою в розмірі 100% статутного капіталу є юридична особа за законодавством Британських Віргінських Островів Компанія «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» (KBP International Limited) (третя особа у справі), місцезнаходження якої: 263 Main Street, P.O. Box 2196, Road Town, Tortola, British Virgin Islands.
Литовка Оксана Володимирівна (позивач) займає посаду Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» з 15.09.2020.
Так, рішенням від 14.09.2020 одноособового учасника ТОВ «Кофе Бар Плюс» ОСОБА_1 була призначена на посаду Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс». Відповідно до наказу №270-к від 14.09.2020 Литовка О.В. прийнята на роботу на посаду Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» з 15.09.2020.
20.05.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про звільнення з посади Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» за власним бажанням у порядку ст.38 Кодексу законів про працю України (КЗпП) з 03.06.2024.
Згідно із Статутом ТОВ «Кофе Бар Плюс» виконавчим органом ТОВ «Кофе Бар Плюс» є Дирекція, яка діє у складі Генерального директора та Фінансового директора. Дирекцію очолює Генеральний директор (пункт 9.1 Статуту). До компетенції Генерального директора, крім іншого, належить підготовка та скликання чергових та позачергових зборів учасників у встановленому Статутом порядку (підпункт 9.3.6 пункту 9.3 Статуту ТОВ «Кофе Бар Плюс»).
Відповідно до підпункту 9.10.1 статті 9 Статуту ТОВ «Кофе Бар Плюс» Фінансовий директор вказаного товариства призначається та звільняється зборами учасників товариства.
На підставі вказаних положень Статуту ТОВ «Кофе Бар Плюс» та враховуючи подану ОСОБА_1 заяву про звільнення з посади Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс», Генеральний директор ТОВ «Кофе Бар Плюс» 21.05.2024 направив єдиному учаснику відповідача Компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» повідомлення від 20.05.2024 №36 про скликання позачергових загальних зборів учасників на 25.06.2024 о 10:00 год. із порядком денним зборів, зокрема, про розгляд заяви ОСОБА_1 про бажання скласти повноваження Фінансового директора та вирішення питання щодо її звільнення з посади Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс». Вказане повідомлення було відправлено міжнародним рекомендованим листом від 21.05.2025 з ідентифікатором RN031871427UA, докази чого містяться в матеріалах справи.
Однак, 25.06.2024 загальні збори учасників ТОВ «Кофе Бар Плюс» проведені не були, в призначений день і час представник Компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» не з'явився, питання про звільнення позивача з посади Фінансового директора не вирішено. На підтвердження чого позивачем надано протокол реєстрації учасників для участі у позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Кофе Бар Плюс» від 25.06.2024, який підписаний Генеральним директором ТОВ «Кофе Бар Плюс» та відповідно до якого учасники ТОВ «Кофе Бар Плюс» на позачергові загальні збори товариства не з'явились, загальні збори учасників не відбулись.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що оскільки загальні збори учасників товариства не відбулися, вона не має можливості звільнитись із займаної посади без рішення загальних зборів товариства. Крім того, позивач зазначає, що відомості про неї як про повноважного представника та особу, яка може діяти від імені ТОВ «Кофе Бар Плюс», внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв'язку з цим позивач, посилаючись на порушення її права на розгляд її заяви про звільнення з посади Фінансового директора та припинення трудових відносин, просить вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між нею та ТОВ «Кофе Бар Плюс» у судовому порядку із виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про позивача як про особу (представника), що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс».
Відповідач (ТОВ Кофе Бар Плюс») та третя особа («КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед») правом на подання відзиву та/або пояснень суду щодо позову не скористались.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
За приписами частини 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною 3 ст.99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №757/230/20.
Конституційний Суд України в абз. 2 та 4 п. 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі №1-2/2010 за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини 3 ст.99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину 1 ст. 98 та частину 1 ст.99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час частину 1 ст. 23, пункт «г» частини 5 ст.41, частину 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину 5 ст.58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини 3 ст.99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
За змістом положень частини 3 ст.99 Цивільного кодексу України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі №562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Аналогічне положення закріплено у пунктах 8.1 та 8.2.17 статті 8 статуту ТОВ «Кофе Бар Плюс».
Відповідно до частини 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1 та 2 ст.97 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно з частинами 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини 2 ст.98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) рішенням від 14.09.2020 одноособового учасника ТОВ «Кофе Бар Плюс» була призначена на посаду Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» та приступила до виконання обов'язків Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» з 15.09.2020.
20.05.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про звільнення з посади Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс» за власним бажанням з 03.06.2024, однак загальні збори ТОВ «Кофе Бар Плюс» в особі його одноособового учасника - компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» заяву позивача про її звільнення з посади члена виконавчого органу у встановленому порядку не розглянули.
Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між позивачем як членом виконавчого органу товариства та товариством.
Питання щодо звільнення (відкликання, позбавлення повноважень) Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс», який є членом виконавчого органу цього товариства, вирішується тільки за рішенням загальних зборів відповідно до пункту 8.2.17 Статуту ТОВ «Кофе Бар Плюс», тому позивач як член виконавчого органу не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади.
Відповідно до частин 2 та 3 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною 3 вказаної статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (частини 4 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Отже, чинним законодавством визначено право виконавчого органу скликати загальні збори товариства шляхом надсилання повідомлення про це учаснику товариства, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Статутом відповідача, а саме пунктом 8.10 передбачено скликання загальних зборів на вимогу одного із членів виконавчого органу товариства.
Відповідно до пункту 8.12 Статуту відповідача про проведення зборів учасників товариства учасники повідомляються персонально, шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, а також електронними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта) з зазначенням часу і місця проведення зборів учасників та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлене не пізніш, як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Судом встановлено, що на підставі вказаних положень Статуту відповідача та враховуючи подану позивачем заяву про звільнення з посади Фінансового директора з 03.06.2024, Генеральний директор відповідача 21.05.2024 направив єдиному учаснику відповідача Компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників на 25.06.2024 о 10:00 год. із порядком денним зборів, зокрема, про розгляд заяви позивача про бажання скласти повноваження Фінансового директора та вирішення питання щодо її звільнення з посади Фінансового директора ТОВ «Кофе Бар Плюс». Вказане повідомлення було відправлено міжнародним рекомендованим листом від 21.05.2025 з ідентифікатором RN031871427UA, докази чого містяться в матеріалах справи.
Однак, 25.06.2024 загальні збори учасників ТОВ «Кофе Бар Плюс» проведені не були, в призначений день і час представник Компанії «КЕЙ БІ ПІ Інтернешенл Лімітед» не з'явився, питання про звільнення позивача з посади Фінансового директора не вирішено. На підтвердження зазначеного позивачем надано протокол реєстрації учасників для участі у позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Кофе Бар Плюс» від 25.06.2024.
Надані позивачем докази та обставини скликання загальних зборів на 25.06.2024, які, тим не менш, проведені не були та на яких не було вирішено питання про звільнення позивача з посади Фінансового директора, іншими учасниками справи не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку були дотримані вимоги ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту відповідача щодо порядку скликання загальних зборів учасників цього товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, скликані на 25.06.2024 загальні збори учасників відповідача не відбулися у зв'язку з неявкою одноособового учасника відповідача.
Отже, неявка учасника товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача та невчинення загальними зборами відповідача (його одноособовим учасником) належних дій щодо розгляду питання про звільнення позивача з посади Фінансового директора на підставі поданої нею заяви, є прямим порушенням права позивача на припинення трудових відносин.
Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення члена виконавчого органу, зокрема, через не проведення загальних зборів та не здійснення розгляду заяви позивача про звільнення з посади, такому члену виконавчого органу надано можливість звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення Фінансового директора органом відповідача заяви позивача про звільнення з посади, а також доказів фактичного звільнення позивача з посади Фінансового директора на підставі рішення загальних зборів учасників (одноособового учасника) відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про відповідача-юридичну особу стосовно звільнення позивача з посади члена виконавчого органу та припинення повноважень позивача діяти від імені відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини між товариством та позивачем як фінансовим директором з дати набрання рішенням законної сили із виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про позивача як про особу (представника), що може вчиняти дії від імені відповідача.
Суд відмічає, що саме факт неприйняття відповідачем в особі загальних зборів (одноособового учасника) відповідача рішення від 25.06.2024 про припинення повноважень позивача свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з дати набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, а тому суд дійшов висновку, що позивач правильно обрав спосіб захисту порушених прав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» про визнання припиненими трудових відносин у зв'язку зі звільненням із займаної посади з дати набрання рішенням законної сили є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Поряд з цим, позивач просить суд із виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про позивача як про особу (представника), що може вчиняти дії від імені відповідача.
Вказана вимога по суті є похідною від вимоги позивача про визнання припиненими трудових відносин у зв'язку зі звільненням із займаної посади з дати набрання рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 ч. 5 ст. 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини 1 цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених п.п. 1 та 2 цієї частини).
Процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи. Так, в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено в тому числі висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Також, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі № 914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент розгляду цієї справи судом міститься запис (відомості) про Литовку Оксану Володимирівну (позивача) як про особу, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, Подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи) - представник).
Отже, у зв'язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин між позивачем як членом виконавчого органу відповідача та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що вказані відомості про позивача як про особу (представника), що може вчиняти дії від імені ТОВ «Кофе Бар Плюс», підлягають виключенню з метою ефективного захисту порушеного права позивача.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення також похідної вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про Литовку Оксану Володимирівну як про особу, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини 2 ст. 73 цього Кодексу).
З огляду на вищезазначене та беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись ст. 2, 4-9, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (08324, Київська обл., с. Гора, міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39631854) та Фінансовим директором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області від 23.12.1997) у зв'язку зі звільненням із займаної посади з дати набрання рішенням законної сили.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про Литовку Оксану Володимирівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як про особу (представника), що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (08324, Київська обл., с. Гора, міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39631854), у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофе Бар Плюс» (08324, Київська обл., с. Гора, міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 39631854) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2025.
Суддя О.О. Третьякова