ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.10.2025Справа № 910/8410/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані»
про стягнення 802 822,82 грн
за участю представників:
від позивача: Мітченко К.В.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (далі - ТОВ «БК «Будлайф Компані», відповідач) про стягнення збитків у сумі 802 822,82 грн за договором № 37-14.3/5-40 від 18.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами виконання будівельних робіт за вказаним договором підряду, відповідач склав податкові накладні, однак, під час їх формування зробив помилку при визначенні кількості робіт, у зв'язку з чим податковий орган зупинив реєстрацію накладних. Невиконання відповідачем свого обов'язку з реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них фактично позбавило позивача можливості включити суму податку на додану вартість у сумі 802 822,82 грн до податкового кредиту та спричинило збитки на вказану суму, які він просить стягнути з ТОВ «БК «Будлайф Компані» у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.09.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, за змістом яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 18.12.2018 між ДП «МА «Бориспіль» (замовник) та ТОВ «БК «Будлайф Компані» (генпідрядник) був укладений договір № 37-14.3/5-40 (далі - договір), за умовами якого генпідрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту «Реконструкція аварійно-рятувальної станції 1 для злітно-посадкової смуги - 1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 4551)», на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації «Реконструкція аварійно-рятувальної станції 1 для злітно-посадкової смуги - 1 в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 4551)» та здати роботи замовнику в обумовлені договором строки, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.
Ціна договору становить 56 899 000,00 грн (в тому числі ПДВ 20% - 9 483 166,67 грн) та складається з: будівельних робіт на суму 39 849 277,19 грн, в тому числі ПДВ 20% - 6 641 546,20 грн; обладнання (устаткування) на суму 17 049 722,81 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2 841 620,47 грн (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 5.1 договору замовник протягом 15 календарних днів після надання акту-допуску, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, за умови затвердження титулу об'єкта будівництва відповідно до Порядку затвердження титулів об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995, та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА «Бориспіль» на рік, в якому здійснюється фінансування, і отримання замовником листа від генпідрядника із зазначенням розміру авансового платежу та надання генпідрядником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму авансового платежу, перераховує на розрахунковий рахунок генпідрядника аванс на виконання зобов'язань за договором у розмірі не більше 50% ціни договору з урахуванням ПДВ.
Після повного закриття авансового платежу (форма КБ-2в, акт здачі-приймання змонтованого обладнання, форма КБ-3) замовник здійснює проміжні платежі генпідряднику за фактично виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актів здачі-приймання змонтованого обладнання та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання вищевказаних документів. Після сплати сумарного платежу у розмірі 95% ціни договору (з урахуванням розміру виплаченого авансу) розрахунки призупиняються (пп. 5.2, 5.3 договору).
Відповідно до п. 6.7 договору приймання виконаних якісно робіт здійснюється сторонами у відповідності до чинного законодавства України, Державних будівельних норм України та умов цього договору, приймання фактично виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актів здачі-приймання змонтованого обладнання та довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
Згідно з п. 7.3.10 договору генпідрядник зобов'язаний своєчасно надавати податкову накладну замовникові складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації згідно чинного законодавства України.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач - прийняв обумовлені роботи на загальну суму 4 816 936,88 грн (в т.ч. ПДВ 802 822,82 грн), що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 та актом № 43 від 23.12.2019 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
На підставі зазначених документів відповідач склав та зареєстрував податкові накладні: № 3 від 23.12.2019 на суму ПДВ 725 291,13 грн, № 5 від 23.12.2019 на суму ПДВ 21 957,92 грн та № 6 від 23.12.2019 на суму ПДВ 55 573,77 грн.
Проте матеріали справи свідчать, що під час формування зазначених податкових накладних відповідач зробив помилку при визначенні кількості робіт, а саме: одиниця виміру - грн, кількість - 1, хоча обсяг виконаних робіт повинен дорівнювати відсотку виконання договору.
У зв'язку з виявленою помилкою 29.09.2020 ТОВ «БК «Будлайф Компані» склало та направило на реєстрацію розрахунки коригування від 30.04.2020 до податкових накладних № 3 від 23.12.2019 та № 6 від 23.12.2019. Розрахунок коригування до податкової накладної № 5 від 23.12.2019 відповідачем не складався та на реєстрацію не подавався.
Разом з тим встановлено, що податковий орган, згідно з квитанціями від 29.09.2020, зупинив реєстрацію наведених розрахунків коригування, оскільки ТОВ «БК «Будлайф Компані» підпадає під п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, та запропонував надати останньому пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У подальшому реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних за договором підряду на суму 802 822,82 грн в ЄРПН відповідачем так і не була здійснена, через що позивач не зміг включити вказану суму до податкового кредиту.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 35-28/5-116 від 09.10.2024, в якій просив останнього перерахувати на рахунок ДП «МА «Бориспіль» кошти завданого збитку на вказану суму. Однак зазначена претензія залишилася без відповіді та задоволення.
Звертаючись до суду з даним позовом, ДП «МА «Бориспіль» вказує, що внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання з реєстрації податкових накладних позивач втратив право на включення податку на додану вартість у сумі 802 822,82 грн до податкового кредиту, що спричинило збитки позивачу.
Статтею 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність усіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Як вже встановлено судом, відповідач сформував та направив податкові накладні для реєстрації в ЄРПН, однак, їх реєстрація податковим органом була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України та у подальшому здійснена не була.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом п. п."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Станом на час розгляду цієї справи матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до цих податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 802 822,82 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже відповідач не вчинив необхідних дій для реєстрації податкових накладних за договором в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених законодавством. Невжиття заходів щодо виконання свого обов'язку з реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства призвело до позбавлення позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання з цього податку на суму 802 822,82 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 зазначила, що хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку перед податковим органом у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків.
Отже має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).
Поряд з цим у п. 7.3.15 договору сторони погодили, що генпідрядник зобов'язаний відшкодувати завдані замовнику збитки відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору.
Отже, враховуючи наведені приписи чинного законодавства, умови договору, а також наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 802 822,82 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані» про стягнення 802 822,82 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будлайф Компані» (03164, м. Київ, просп. Палладіна, буд. 31, ідентифікаційний код 23523203) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) збитки у сумі 802 822 (вісімсот дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн 82 коп. та судовий збір у сумі 9 633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн 87 коп.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 16 жовтня 2025 року.
Повне судове рішення складене 27 жовтня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя Головіна К. І.