ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/1554/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд»
до Державної митної служби
про стягнення 37608713,42 грн,
Представники:
від позивача Мальцева Г.Ю., Сіваков Л.М.
від відповідача Луценко О.М.
До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» з позовом до Державної митної служби про стягнення 41699302,75 грн.
Суд своєю ухвалою від 11.02.2025 відкрив провадження у справі № 910/1554/25, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
За твердженням позивача, кошти, стягнення яких є предметом позову, є вартістю виконаних ним протягом 2022-2023 років робіт з реконструкції автомобільного пункту пропуску «Дяківці» Чернівецької області, які не оплачені відповідачем. Виконання цих робіт є предметом договору підряду № 63, що уклали позивач та відповідач 23.12.2022. Обґрунтовуючи доводи про порушення відповідачем свого обов'язку щодо сплати коштів позивач посилається на те, що загальна вартість виконаних ним робіт склала 116776043,02 грн, а відповідачем оплачено 75076740,27 грн. Підтвердженням виконання є акти виконаних робіт №№ 1-94 та довідки про вартість виконаних робіт №№ 1-12, частина з яких (акти №№ 1-57, довідки №№ 1-7) є підписами. Роботи за непідписаним документами, як вважає позивач, відповідно до умов договору також є прийнятими, оскільки відповідач, після їх отримання (надіслані позивачем 31.03.2023) не надав мотивованої відмови від прийняття робіт з переліком зауважень.
До закінчення підготовчого провадження позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 37608713,42 грн. Зменшення полягає у виключенні з ціни позову вимог про стягнення 4090589,33 грн, які є вартістю гарячекатаної арматурної сталі періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 8 мм, включеної да вартості акту виконаних робіт № 15 форми КБ-2в. Суд прийняв заяву до розгляду.
Відповідач позов відхилив повністю. Держмитслужби вважає, що за умовами договору підряду № 63 обов'язок відповідача з оплати наступає після виконання всього обсягу робіт, а не окремих етапів, і оскільки вартість робіт за цим договором становить 125057335,13 грн, такий обов'язок не наступив. Оплата окремих етапів можлива тільки у випадку наявності бюджетного асигнування, яке щодо заявленої суми стягнення відсутнє.
Державна митна служба України подала клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи, що розглядається в порядку кримінального провадження № 42023260000000021, зареєстрованої 01.02.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (далі - КК) України. Державна митна служба України вважає, що розгляд справи № 910/1554/25 об'єктивно неможливий до вирішення справи у кримінальному провадженні № 42023260000000021, оскільки в останній з'ясовується незаконне завищення обсягу використаного матеріалу - гарячекатаної арматурної сталі періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 8 мм, на суму 4090589,33 грн.
Суд 17.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання Державної митної служби України про зупинення провадження у справі, постановивши ухвалу, яка була занесена до протоколу судового засідання.
Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд виходив з такого. За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України умовою зупинення є наявність об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої пов'язаної справи, у тому числі що розглядається в порядку кримінального судочинства. Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у неможливості господарського суду самостійно встановити обставини, встановлення яких можливе поза межами господарської справи в іншому судочинстві. Такі обставини повинні мати значення для вирішення господарської справи. Базуючись на цьому критерії суд зазначає, що правомірність включення до вартості виконаних робіт 4090589,33 грн (вартість гарячекатаної арматурної сталі періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 8 мм), внаслідок зменшення позивачем розміру позовних вимог, не є обставинами, що підлягають встановленню під час вирішення цієї справи. Крім того, надання правової оцінки в рамках кримінального провадження діям осіб щодо включення до вартості виконаних робіт 4090589,33 грн жодним чином не обмежує господарський суд у використанні власних інструментів доказування факту використання такого матеріалу та його вартості.
Державна митна служба України подала клопотання про повернення із стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні № 420232600000000021, зареєстрованому 01.02.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Суд 16.06.2025 відмовив у задоволенні клопотання Державної митної служби України про повернення із стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні № 420232600000000021, постановивши ухвалу, яка була занесена до протоколу судового засідання.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження суд виходив того, що порядок здійснення судочинства у господарських справах, який є предметом регулювання Господарського процесуального кодексу України, повинен здійснюватися відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3), тобто вчинення судом виключно тих дій, які передбачені законом. Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України не містить законодавчих присів про можливість застосування інституту повернення до стадії підготовчого провадження після її закриття та не врегульовує підстави і механізми його застосування, а також не наділяє господарський суд повноваженнями прийняття таких рішень. Крім того Державна митна служба України не довела неможливість на стадії підготовчого провадження подачі нею заяви, з метою розгляду якої подано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
У 2021 році Державна митна служба України розпочала реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Дяківці» Чернівецької області. У грудні 2022 року Державна митна служба України, у зв'язку з припиненням правовідносин з підрядником, що виконував роботи з такої реконструкції, провела процедуру закупівлі робіт за предметом «Реконструкція міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Дяківці» Чернівецької області».
За результатами цієї процедури 23 грудня 2022 року Державна митна служба України, як замовник, уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд», як підрядником, договір підряду № 63 (далі - Договір). Предметом Договору є роботи по проекту: «Реконструкція автомобільного пункту пропуску «Дяківці» Чернівецької області» (коригування) за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, село Тернавка, урочище «Таможня» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 код ДК 021:2015 45200000-9 (роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва) (далі - роботи). Позивач зобов'язався виконати роботи своєчасно та якісно, відповідно до проєктної документації та умов Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1 Договору).
За умовами Договору (п. 2.4) контроль за якістю виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками замовника та інженерами з технічного та авторського нагляду протягом всього періоду їх виконання.
З метою надання дозволу ТОВ «Гарантбуд» виконувати будівельні роботи, Держмитслужбою, як замовником будівництва, внесено відповідні зміни про підрядника у дозвіл на виконання будівельних робіт та отримано витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ЧВ083151760147-3.
Також для виконання робіт проведено коригування проектно-кошторисної документації та отримано експертний висновок ТОВ «Євроекспертиза» від 12.12.2022 № 12/2526-12/22.
Ціна договору становить 125057335,13 грн (пункт 3.1 Договору в редакції додаткової угоди № 63/2 від 23.12.2022) і складається з вартості робіт, що підлягають виконанню у 2022 році у розмірі 79028147, 64 грн, та робіт, що підлягають виконанню у 2023 році у розмірі 46029187,49 грн.
Джерелом фінансування за Договором є бюджетні кошти (п. 4.12 Договору). У зв'язку з цим, відповідно до п. 3.5 Договору, замовник бере бюджетні зобов'язання за договором та здійснює видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, передбачених на цілі, визначені цим договором.
Будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.
Регулюванню підрядних відносин у будівництві присвячений параграф 3 глави 61 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України. Поняття договору будівельного підряду дається в ч. 1 ст. 875 ЦК України, відповідно до якої за цим договором підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не повкладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні робити та оплатити їх.
За приписами ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
З огляду на це будівельний підряд має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт нерозривно пов'язаний з місцезнаходженням об'єкта; організація виконання будівельних робіт.
Головним обов'язком замовника є прийняття об'єкта або закінчених будівельних робіт та їх оплата. Стадія передання та приймання робіт - це одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, і після окремих етапів робіт (ч. 1 ст. 882 ЦК України).
Приймання та передача виконаних робіт є предметом регулювання розділу 6 Договору, який передбачає прийняття окремих етапів робіт. Сторони домовились, що приймання-передача виконаних робіт за кожним етапом оформлюється актом приймання виконаних будівельних (форма № КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), які готуються підрядником, погоджуються інженером з технічного нагляду та надаються замовнику у двох примірниках протягом 5 робочих днів з дня закінчення фактичного виконання робіт (п. 6.2 Договору).
Врегульований Договором (п. 6.3) алгоритм поведінки замовника при прийманні робіт полягав у:
- покладенні на замовника обов'язку протягом 15 робочих днів після отримання вказаних вище акту та довідки здійснити огляд виконаних робіт, перевірити їх обсяг та відповідності проектній документації;
- у цей же строк погодити роботи шляхом підписання акту та довідки, або відмовити у прийманні робіт шляхом надання мотивованої відмови від прийняття робіт з переліком зауважень (виявлених недоліків) або/та необхідних доопрацювань і строків та умов їх виконання.
Оплата, як і приймання робіт, також може проводитись після повного завершення будівництва (виконаних робіт), так і договором може бути передбачено інший порядок розрахунків, у тому числі окремих етапів робіт (ч. 4 ст. 879 ЦК України).
Порядок виконання замовником обов'язку з оплати врегульовано розділом 4 Договору.
Розрахунки здійснюються відповідно до Плану фінансування (додаток № 3 до Договору) при наявності відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку замовника. Сторони погоджуються, що замовник не несе відповідальності за порушення грошових зобов'язань за відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування (пункт 4.1 Договору).
План фінансування визначає вартість робіт, що підлягали виконанню у 2022 році та 2023 році.
Передбачивши поетапне приймання виконаних робіт, сторони у Договору також встановили їх поетапну оплату. За умовами п. 4.5 Договору здійснення замовником проміжних платежів за фактично виконані роботи в межах 95 (дев'яносто п'яти) відсотків виконаних робіт відбувається на підставі акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, з урахуванням здійсненого авансу, при наявності вiдповiдних бюджетних коштів на зазначені цілі на розрахунковому рахунку замовника.
Проміжна оплата фактично виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження коштів з Державного бюджету України на зазначені цілі, на підставі підписаних сторонами акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.6 Договору).
Наведене спростовує доводи Державної митної служби України про відсутність у замовника обов'язку з оплати окремих етапів робіт.
Кінцеву оплату, тобто різницю між проведеними проміжними платежами за фактично виконані роботи у межах 95 відсотків та повною вартістю виконаних робіт, відповідно до п. 4.7 Договору, замовник повинен був здійснити протягом двох тижнів після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, у тому числі всіх пуско-налагоджувальних робіт, та підписання сторонами кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт на весь об'єкт робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на весь об'єкт робіт, передбачений Договором та проєктною документацією, отримання документу про готовність об'єкта до експлуатації та надходження коштів з Державного бюджету України на зазначені цілі (за настанням останньої події).
Саме ці документи сторони у п. 2.5 Договору погодили як такі, що засвідчують належну якість виконаних робіт та факт прийняття їх замовником у повному обсязі.
Позивач зобов'язався виконати роботи до 20.12.2023 (п. 5.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1/63 від 28.02.2023).
30 грудня 2022 року відповідач сплатив позивачу 75076740,27 грн. Також з грудня 2022 року позивач розпочав виконання робіт відповідно до умов Договору. Сторони приймали виконані роботи поетапно шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт. Спільно сторонами підписано 32 акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) з № 1 по № 32, а також такі акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт: № 2.1, № 5.1, № 7.1, № 12.1, № 13.1, № 16.1, № 17.1, № 21.1, № 22.1, № 29.1. Загальна сума за цими актами виконаних робіт та вартості устаткування становить 74937558,312 грн (ця сума не включає вартість гарячекатаної арматурної сталі періодичного профілю, клас А-ІІІ, діаметр 8 мм, у розмірі 4090589,33 грн, яка включена до акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), оскільки обставини виконання Договору в цій частині не досліджуються судом).
Ці акти, крім позивача та відповідача, також підписані інженером технічного нагляду Несухом Миколою Михайловичем, та представником ТОВ «Зкарпаттреконструкція» як особами, які здійснювали технічний нагляд та контроль за виконанням робіт. Здійснення контролю за якістю виконання робіт інженерами з технічного та авторського нагляду протягом всього періоду їх виконання підрядником є однією із форм контролю замовника (п. 2.4 Договору). Саме замовник, за умовами Договору, визначає осіб, що здійснюють контроль за якістю виконання робіт, шляхом укладення відповідного договору (п. 14.3 Договору). Здійснення технічного нагляду зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція» мало місце на підставі договору № 76-11/22, укладеного 27.12.2022 з Державною митною службою. Згідно з умовами цього договору замовник доручає а виконавець зобов'язується здійснювати протягом 2022-2023 років технічний нагляд за виконанням робіт по об'єкту: «Реконструкція автомобільного пункту пропуску «Дяківці Чернівецької митниці» (коригування) за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, село Тернавка, урочище «Таможня». Технічний нагляд - це здійснення протягом усього періоду робіт контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт відповідно до проекту будівництва (проектно кошторисної документації) з виконанням функцій замовника будівництва.
31.03.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» надіслало Державній митній службі України для розгляду та підписання акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3). Зокрема, було надіслано: акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) з № 58 по № 94; акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт: № 59.1, № 62.1, № 64.1, № 65.1, № 67.1, № 68.1, № 69.1, № 70.1, № 75.1, № 85.1, № 86.1, № 91.1; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) №8, № 9, № 10, № 11, № 12.
Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт були підписані позивачем та інженером з технічного нагляду товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатреконструкція».
Загальна вартість виконаних позивачем робіт та вартість устаткування, відповідно до наведених вище документів, складає 37747895,38 грн.
Державна митна служба України 05.04.2023 повідомила товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» (лист № 22-1/22-05/14/400 від 05.04.2023) про те, що опрацювала отримані з листом від 31.03.2023 акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), акти вартості устаткування та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), та про неможливість здійснення оплати у зв'язку з відсутністю видатків на зазначені цілі.
Як зазначив суд вище, одним з головних обов'язків замовника є прийняття об'єкта або закінчених будівельних робіт. Цивільний кодекс України (ст. 882) передбачає, що передання і приймання виконаних робіт оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви відмови від підписання акта обґрунтованими, цей акт може бути визнаний судом недійсним (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Отже, відсутність підписаного акту двома сторонами не спростовує факту виконання робіт. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за Договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений Договором. Реальність виконання робіт повинна здійснюватися, у тому числі, шляхом оцінки дій сторін щодо виконання оформлення операції з передачі/прийняття виконаних робіт з огляду саме на умови договору.
Виходячи з цих критеріїв, оскільки відповідач не тільки не надав мотивованої відмови, а й фактично констатував відсутність заперечень щодо обсягу задекларованого у актах робіт та їх якості (лист від 05.04.2023), які погоджені технічним наглядом, залученим відповідачем, відсутність підписаних актів приймання не є підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити оплату.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У розрізі наведеного стандарту доказування, не надання відповідачем будь-яких доказів про недостовірність даних документів, надісланих 31.03.2023 товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» Державній митній службі України, свідчить про доведеність позивачем реальності виконання позивачем робіт.
При визначенні розміру коштів, які підлягають оплаті, суд виходить з такого.
За умовами Договору, які наведені судом вище, оплата носила поетапний характер у розмірі 95 відсотків виконаних робіт за кожним етапом. Кінцеву оплату, тобто різниця між проведеними проміжними платежами за фактично виконані роботи у межах 95 відсотків та повною вартістю виконаних робіт, замовник зобов'язався здійснити протягом двох тижнів після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт, у тому числі всіх пуско-налагоджувальних робіт, та підписання сторонами кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт на весь об'єкт робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на весь об'єкт робіт, передбачений Договором та проєктною документацією, отримання документу про готовність об'єкта до експлуатації та надходження коштів з Державного бюджету України на зазначені цілі (за настанням останньої події).
Роботи, що задекларовані у актах, надісланих позивачем відповідачу 31.03.2023, є варістю окремих етапів, а не кінцевого результату робіт, а тому розмір оплати за ними повинен визначатись з урахуванням встановленого п. 4.5 Договору обмеження: 95 відсотків виконаних робіт за кожним етапом.
З огляду на це, розмір коштів, який підлягає сплаті відповідачем, становить 35728277,75 грн, який обчислюється таким чином: (112685453,69 грн (різниця між 116776043,02 грн (загальна вартість виконаних робіт) та 4090589,33 грн (вартість арматури, що не є предметом стягнення)) - 75076740,27 грн (розмір сплачених коштів)) х 95%.
Залежність настання обов'язку з оплати від одержаних бюджетних асигнувань сторони прописали у різних умовах Договору: п. 4.1 (розрахунки здійснюються при наявності відповідних бюджетних коштів на зазначені цілі); п. 4.2 (залежність попередньої оплати від надходження бюджетних коштів; п. 4.5 (проміжні платежі здійснюються при наявності відповідних бюджетнгих коштів); п. 4.7 (кінцева оплата здійснюється після надходження коштів з Державного бюджету України); п. 4.8 (розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до частини першої статті 49 Бюджетного кодексу України); п. 4.12 (джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України); п. 15.12 (замовник не несе відповідальність у випадках затримки або припинення бюджетного фінансування); п. 18.4 (замовник звільняється від відповідальності за прострочення оплати через несвоєчасне надходження коштів з Державного бюджету України).
Фактично врегульований Договором механізм оплати носить характер відкладальної обставини, з настанням якої пов'язано настання обов'язку з оплати.
При цьому суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та обставиною звільнення сторони від виконання своїх зобов'язань
Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).
Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підсумовуючи наведене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення 35728277,75 грн боргу. Суд відмовляє в частині стягнення 1880435,67 грн боргу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача 535924,17 грн судового збору. Суд повертає позивачу з Державного бюджету України 61358,84 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» до Державної митної служби.
2. Стягнути з Державної митної служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код 43115923) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» (вул. Спортивна, 27, смт Кольчино(з), Мукачівський район, Закарпатська область, 89636, код 01514698) 35728277,75 грн боргу, 535924,17 грн судового збору.
3. Відмовити в іншій частині позову.
4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» (вул. Спортивна, 27, смт Кольчино(з), Мукачівський район, Закарпатська область, 89636, код 01514698) з Державного бюджету України 61358,84 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений 28.10.2025.
Суддя С. А. Ковтун