ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.10.2025Справа № 910/6623/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОСНОВА-С"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ"
про стягнення 20 816 821,83 грн,
представники сторін згідно протоколу судового засідання;
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОСНОВА-С", Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" про солідарне стягнення 21 151 695,29 грн пайового внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами обов'язку зі сплати пайового внеску.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Турчин С.О.) від 26.09.2024 у справі № 910/6623/24 позовні вимоги задоволено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/6623/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 910/6623/24 скасовано, справу № 910/6623/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 справу № 910/6623/24 передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 суддя Ягічева Н.І. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 30.09.2025.
В підсистемі «Електронний суд» 18.09.2025 позивачем сформовано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 13 563 213,78 грн. та повернути з Державного бюджету судовий збір у розмірі 87 043,29 грн.
В підсистемі «Електронний суд» 22.09.2025 відповідачем 1 сформовано відзив на позовну заяву.
В підсистемі «Електронний суд» 22.09.2025 відповідачем 2 сформовано відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи. 26.09.2025 останнім сформовано додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 відкладено розгляд справи на 21.10.2025.
В підсистемі «Електронний суд» 17.10.2025 позивачем сформовано відповідь на відзив, заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
В судовому засіданні 21.10.2025 оголошено перерву до 23.10.2025.
В підсистемі «Електронний суд» 22.10.2025 відповідачем 1 сформовано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 23.10.2025 року суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача 2 та призначення по справі судової експертизи, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, Позивачем та Відповідачами за основу для обрахунку визначаються різні площі в збудованому об'єкті, що значно впливає на розмір пайового внеску.
В наданих контрозрахунках Відповідачі при обчисленні враховують виключно загальну площу квартир в збудованому будинку. Такий підхід обумовлюється методологією обрахунку собівартості 1 кв.м. збудованих квартир.
Накази Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визначення опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України посилаються на Порядок визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджений Наказом Держбуду України 27.09.2005 №174.
В пункті 1 Порядку, затвердженим Наказом Держбуду України 27.09.2025 №с 174, наведено визначення: безпосередні витрати з будівництва - витрати, пов'язані з проектуванням та затвердженням проекту будівництва житлового будинка, організацією процесу будівництва, виконанням загальнобудівельних робіт улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтежам придбанням інженерного обладнання, електромеханічного та іншого устаткуівання, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, уключаючи адмінінстративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законодавством.
показник опосередкованої вартості спорудження житла - вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об'єкта-представника.
В пункті 2.1. зазначено, що Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України щоквартально розраховуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган) у першому місяці кварталу, виходячи зі структури безпосередніх витрат з будівництва об'єкта-представника, скоригованої відповідно до змін рівня цін на трудові та матеріально-технічні ресурси.
Надаючи тлумачення та трактовку вищевказаним нормам щодо обчислення опосередкованої вартості спорудження житла, слідує, що вартість 1 кв.м. квартири включає в собі вже всі витрати по спорудженню всього будинку, в таку вартість включені і місця загального користування, і технічні приміщення, і допоміжні приміщення. Оскільки першочергово вартість 1 кв.м використовується для визначення собівартості будівництва з метою подальшого продажу саме квартир та інших комерційних (офісних) приміщень; місця загального користування, технічні та допоміжні приміщення не підлягають продажу і їх вартість ніяким чином окремо не визначається.
Жодним нормативним документом не визначено вартість спорудження 1 кв.м. площі місць загального користування.
Для постановлення чіткого, зрозумілого та обґрунтованого судового рішення всі обчислення мають грунтуватись на науковій та професійній базі, зробленими спеціалістами в будівельній сфері.
Матеріали даної справи, потребують спеціальних знань для їх з'ясування, в матеріалах справи відсутнє чітке розмежування приміщень об'єкту будівництва, яке б давало змогу встановити, які саме приміщення, яка їх площа, мають братись до уваги при обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста, з'ясовування питання наявності в об'єкті будівництва нежитлових приміщень (офісів), які мали б обраховуватись за іншою формулою обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста, відсутнє чітке визначення в законах, які приміщення та площі об'єктів будівництва відносяться до певних категорій, і чи підлягають вони врахуванню при обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об'єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи.
Об'єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.
Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Крім того, Відповідач 2 вказує, в поданому Позивачем до суду розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва при зменшенні позовних вимог не враховано наявність інших приміщень в будинку, які впливають на зменшення розміру пайового внеску, а саме: в указаному об'єкті (будинку) наявні сходові клітини, ліфтові, коридори загального користування, підвали.
Окрім того Позивачем в поданому розрахунку не враховано, що в будинку є як житлові приміщення, так і нежитлові приміщення, що передбачає різний підхід для обрахунку розміру пайового внеску.
Між Сторонами справи існує значний спір та розбіжність щодо площі, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24 надані вказівки при повторному розгляді справи врахувати контрозрахунки Відповідачів.
Відповідно до листа за вих.№24452/28/10-25 від 24.09.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, показниками опосередкованої вартості спорудження житла враховуються безпосередні витрати з будівництва, а саме витрати, пов'язані з проектуванням та проведенням експертизи проекту будівництва житлового будинку, організацією процесу будівництва, виконанням загальнобудівельних робіт, улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтажем та придбанням інженерного, електромеханічного та іншого устаткування, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, включаючи адміністративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законодавством.
Саме Міністерство розвитку громад та територій України є відповідальним уповноваженим органом, який щоквартально визначає та затверджує опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України.
У даному випадку, фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та встановлення фактів, що входять до предмета доказування, у тому числі обсяг та вартість здійснених позивачем робіт, підлягають обов'язковому встановленню в ході судового розгляду спору за допомогою спеціальних знань, якими суд не володіє.
Таким чином, оскільки питання, які мають суттєве значення для вирішення спору, потребують спеціальних знань та з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, об'єктивного та правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
На переконання суду, питання запропоновані Відповідачем 2 спрямовані на встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у даному господарському спорі та на виконання вказівок викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сторони на вимогу експерта мають подати всі документи та докази, необхідні для проведення експертизи.
Положеннями частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про доручення проведення призначеної у даній справі експертизи Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Витрати, пов'язані з попередньою оплатою проведення судової експертизи, на даній стадії судового процесу покладаються на Відповідача 2, який заявив відповідне клопотання.
У той же час, суд звертає увагу, зокрема, судового експерта, який буде проводити судову експертизу в справі № 910/6623/24 про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів. Крім того, суд зазначає про необхідність виставлення експертною установою відповідного рахунку стороні, на яку суд покладає витрати по проведенню експертизи.
Пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про факти, що входять до предмета доказування та можуть бути встановлені лише судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями для надання висновку з досліджуваних питань.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд, користуючись правом, наданим йому приписами частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.
2. Призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).
3. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити такі питання:
- яка загальна площа об'єктів та площа кожного об'єкта окремо - об'єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічних приміщень, що були побудовані в межах об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель №26-А у Голосіївському районі м.Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)»?
- чи відносяться вбудовані, вбудовано-придубовані та прибудовані приміщень в межах об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель №26-А у Голосіївському районі м.Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)» до об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічних приміщень?
- яка загальна кошторисна вартість будівництва нежитлових приміщень, які збудовані в межах об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель №26-А у Голосіївському районі м.Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)», згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами?
- чи опосередкована вартість спорудження житла за регіонами України, яка визначається наказами уповноваженого органу, включає в собі вартість спорудження місць загального користування, технічних та допоміжних приміщень, і, відповідно, площа місць загального користування підлягає виключенню із загальної площа будинку при обрахунку розміру пайової участі у розвитку міста?
- при обрахунку розміру пайової участі у розвитку міста чи має здійснюватись обрахунок окремо щодо квартир та окремо щодо нежитлових приміщень, і якщо так, то які площі мають бути враховані при здійсненні такого обчислення відносно об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель №26-А у Голосіївському районі м.Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)» та за якою вартістю?
- який розмір пайової участі у розвитку міста щодо об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель №26-А у Голосіївському районі м.Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)»?
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
5. Сторонам у справі надати на вимогу експерта оригінали всіх необхідних для проведення експертизи документів, доказів.
6. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
7. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" провести оплату експертизи у десятиденний строк з дня виставлення експертом відповідного рахунку.
8. Провадження у справі № 910/6623/24 зупинити на час проведення судової експертизи.
9. Ухвалу суду разом зі справою № 910/6623/24 направити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).
10. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Дата підписання повного тексту 28.10.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА