ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/871/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ"
до відповідача: Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 327 582 грн 09 коп.
за участю:
представники сторін не з"явилися
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" з позовною заявою до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №17 Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду від 20.09.2025 № 20-09 у сумі 327 582 грн 98 коп., з яких: 216 810 грн 53 коп. - основна заборгованість, 11 137 грн 53 коп. - 3% річних, 44 781 грн - інфляційні втрати, 39 676 грн 33 коп.- пеня, 15 176 грн 70 коп. - штраф.
28.07.2025 суд постановив позовну заяву від 21.07.2025 вх.№6331/25 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області докази доплати судового збору в сумі 1 329 грн 25 коп.
На виконання вимог ухвали суду від 28.07.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків (від 29.07.2025 вх.№12540/25), до якої приєднав платіжну інструкцію №0.0.4477851526.1 від 29 липня 2025 року, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 1 329 грн 25 коп.
01.08.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 23.09.2025.
06.08.2025 представник позивача подав клопотання про долучення доказів вх.№12973/25.
23.09.2025 представник позивача подав клопотання про долучення доказів вх.№15435/25.
23.09.2025 відповідач подав відзив на позов вх.№15444/25.
В судовому засіданні 23.09.2025 суд постановив підготовче засідання закрити; розгляд справи по суті призначити на 13.10.2025.
В судове засідання 13.10.2025 представник позивача не прибув, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі вх.№ 16648/25.
Представник відповідача в судове засідання 13.10.2025 не прибув, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі вх.№16627/25.
13.10.2025 суд ухвалив рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору, не виконав зобов"язання щодо оплати вартості виконаних робіт згідно з договором підряду №20-09 від 20.09.2023. Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 216 810 грн 53 коп. Керуючись статтею 625 ЦК України та статтею 231 ГК України, позивач за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу, 3 % річних, інфляційні втрати та пеню. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 610, 853 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та заяві вх.№16627/25 від 13.10.2025.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
20.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" (Підрядник) та Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради ( Замовник) уклали Договір підряду № 20-09 (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.2. та 1.3 якого, Підрядник зобов"язується згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією та умов цього Договору виконати роботи, а Замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим Договором за таким об"єктом робіт: Капітальний ремонт (облаштування укриття) у приміщенні Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради. Роботи, що є предметом цього Договору, визначені за кодом ДК 021:2015 - 45453000-7: Капітальний ремонт і реставрація.
В пунктах 3.1. та 3.2. Договору зазначено, що сума цього Договору відповідає договірній ціні та становить 232 166 (двісті тридцять дві тисячі сто шістдесят шість) грн 32 коп. Сума цього Договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою Сторін.
Розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Вартість робіт, передбачену п.3.1. Договору, Замовник виплачує Підрядникові на основі Актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів. (п.п. 4.1.,4.2. Договору).
Відповідно до п.4.3. Договору, належну суму коштів Підряднику, визначену п. 3.1. Договору, Замовник подає на оплату в банк чи інші фінансові установи на основі Актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів.
Пунктами 4.5. та 4.6. Договору передбачено, що фінансування за цим Договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Бюджетні зобов"язання за цим Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з п.п. 5.1. та 5.2. Договору, роботи згідно цього Договору повинні бути виконані в термін до "31" грудня 2023 року, з автоматичною пролонгацією у випадку продовження воєнного стану. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень в повному обсязі або у разі затримки бюджетного фінансування. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником.
Строки виконання робіт визначені цим Договором не можуть бути змінені Підрядником в односторонньому порядку у зв"язку із затримкою фінансування з бюджету чи затримкою в оплаті платіжних документів, поданих Замовником на оплату в банк та інші фінансові установи (п. 5.4.).
Відповідно до п.п. 6.1. та 6.2. Договору, приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об"єктів в експлуатацію. Передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформляється актом про виконані роботи, або надається мотивована відмова від прийняття робіт.
Сторони домовились, що за порушення зобов'язань передбачених Договором, вони несуть відповідальність визначену чинним законодавством (п. 11.1. Договору).
Додаткові погодження і додатки до цього договору складають його невід'ємну частину (п.13.2. Договору).
01.11.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору № 20-09 від 20.09.2023.
Згідно з п. 1. Додаткової угоди, сторони домовились зменшити обсяги закупівлі згідно Договору №20-09 від 20.09.2023, відповідно до фактично виконаного об"єму робіт та п.3.1. Договору №20-09 від 20.09.2023 викласти в такій редакції: "За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцеві 216 810 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот десять) грн 53 коп. без ПДВ.
Відповідно до п.17.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання з автоматичною пролонгацією, а в частині оплати робіт до повного виконання обов'язків сторонами.
На виконання умов Договору, позивач виконав підрядні роботи на суму 216 810 грн 53 коп., що підтверджується кошторисом від 01.11.2023, Розрахунком № 1-1. загальновиробничих витрат від 01.11.2023, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), Договірною ціною капітального ремонту (облаштування укриття) у приміщенні Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради та Актом № 119-02-1-1 приймання виконаних будівельних робіт від 01.11.2023(за формою КБ-2в), які підписані обома сторонами та скріплені печатками, коії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач в порушення умов договору вартість виконаних підрядних робіт не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 216 810 грн 53 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 02.11.2023 направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 02.11.2023, докази чого містяться на тексті такої вимоги. Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.
11.06.2025 сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2023 - 11.06.2025, відповідно до якого заборгованість Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" становить 216810 грн 53 коп.
Станом на 21.07.2025 заборгованість залишились не погашеною, у зв"язку з чим позивач керуючись ст.625 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував відповідачу інфляційні втрати, 3% річних, пеню та штраф і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт прострочення виконання зобов'язання за договорами підряду підтверджується матеріалами справи та не заперечений відповідачем, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 216 810 грн 53 коп. обґрунтована та належить до задоволення.
Суд, враховуючи суму заборгованості, умови договору, настання строку оплати та межі позовних вимог, перевірив правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат за період листопад 2023 року - липень 2025 року та 3% річних за період з 02.11.2023-18.07.2025 і зазначає, що згідно з розрахунком суду сума нарахованих інфляційних втрат та 3% річних менша за суму заявлену позивачем, тому суд задовольняє вимоги про стягнення 3% річних в сумі 11 119 грн 71 коп. та інфляційних втрат в сумі 44 257 грн 82 коп. (розрахунок додається). В решті суми 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити.
Щодо стягнення штрафу та пені.
Як вбачається з позовної заяви позивач за прострочення виконання грошового зобов"язання керуючись ст.231 ГК України, нарахував відповідачу пеню в сумі 39 676 грн 33 коп. та штраф в сумі 15 176 грн 70 коп.
Відповідач у заяві вх.№16627/25 від 13.10.2025 визнав такі заявлені вимоги. Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що визнання відповідачем позову в частині нарахованих штрафу та пені суперечить закону та порушує інтереси територіальної громади, тому дійшов висновку про відмову у прийнятті визнання позову, відтак вказані вимоги не належать до задоволення з огляду на таке.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.
Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
За змістом ч.2, 4 ст. 231 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові ВП ВС від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 штраф, передбачений абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов'язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки; допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням, а тому за порушення такого зобов'язання не можуть бути нараховані пеня та штраф в порядку абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.
Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Із наведеної норми вбачається, що для такого виду відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань як пеня, що є видом неустойки, необхідним є досягнення згоди сторін щодо такого виду відповідальності, в цьому випадку - закріплення такої норми у тексті договору.
Зважаючи на те, що сторони у справі не є суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки, правовідносини що виникли між сторонами є грошовим зобов'язанням, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, а також те, що у розділі 11 "Відповідальність сторін" договору підряду № 20-09 від 20.09.2023, сторони не визначили такого виду відповідальності як неустойка та її розміру за порушення строків оплати виконаних робіт, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу суд не вбачає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 216 810 грн 53 коп. заборгованості, 11 119 грн 71 коп. 3% річних, 44 257 грн 82 коп. інфляційних втрат.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 930 грн 98 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4477851526.1 від 29 липня 2025 року та квитанцією № 9384-0457-4375-0464 від 07 липня 2025 року.
Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в сумі 3 266 грн 25 коп. суд покладає на відповідача. Судовий збір в сумі 664 грн 73 коп. на позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 327 582 грн 09 коп.
Стягнути із Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №17 "Ромашка" Івано-Франківської міської ради, 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд 210 (код 36997153 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ", 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, буд. 1, офіс 1 (код 45236313) 216 810 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот десять) грн 53 коп. заборгованості, 11 119 (одинадцять тисяч сто дев"ятнадцять) грн 71 коп. 3% річних, 44 257 (сорок чотири тисячі двісті п"ятдесят сім) грн 82 коп. інфляційних втрат, а також 3 266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн 25 коп. судового збору.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 39 676 грн 33 коп. пені, 15 176 грн 70 коп. штрафу, 17 грн 82 коп. 3 % річних та 523 грн 18 коп. інфляційних втрат.
Судовий збір в сумі 664 грн 73 коп. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 27.10.2025
Суддя Т. В. Максимів