номер провадження справи 22/156/25
28.10.2025 Справа № 908/2712/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2712/25
за позовом: Приватного підприємства “АВТО-ТРЕЙД» (ж/м Тополя-3, буд. 48, кв. 7, м. Дніпро, 49041)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЄТРЕЙД» (вул. Сєдова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 137 905,52 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
29.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від б/д) Приватного підприємства “АВТО-ТРЕЙД» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЄТРЕЙД» про стягнення 137905,52 грн. заборгованості.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем послуг за договором № 21/06/24 від 20.06.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
На виконання ухвали суду від 03.09.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення. Звернув увагу, що на ТТН №№ 01037, 010380, 010369, 010304 відмітки вантажоодержувача проставлено на зворотній стороні ТТН. На цих ТТН стоять відмітки ТОВ «БЕЛГРАВІЯ», що є місцем розташування елеватору. Замовлення № 1 від 25.06.2024 було складено не на одне перевезення. У ньому вказано, що дата початку робіт з перевезення - 26.06.2024, дата закінчення - 26.07.2024; місцем завантаження є поля Новопокрівки, а місце розвантаження - згідно ТТН. Тобто, було виділено автомобіль для здійснення перевезень на протязі цілого місяця. Щодо вартості послуг, то сторони керувалися таблицею з вартістю послуг (тарифна сітка), виходячи з кілометражу по кожному маршруту. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути витрати на правничу допомогу, враховуючи витрати, вказані у позовній заяві, та у цих поясненнях.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відзив на позов не надійшов. Останнім днем строку для надання відзиву було 19.09.2025.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2712/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2712/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Зобов'язано позивача надати (витребувано): у строк до 10.09.2025 докази на підтвердження обставин щодо надання ним послуг відповідачу саме у сумі, вказаній у позовній заяві; надати письмове пояснення щодо не підписання товарно-транспортних накладних вантажоодержувачем.
Ухвала від 03.09.2025 була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 03.09.2025 після 17 години, що підтверджується відповідними довідками.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, ухвала суду вручена сторонам 04.09.2025.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом було дотримано права відповідача в частині належного повідомлення про судовий розгляд справи. Відповідач наданим йому процесуальним законом правом щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочався з 04.10.2025.
Рішення по суті ухвалено судом 28.10.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
20.06.2024 між Приватним підприємством “АВТО-ТРЕЙД» (перевізник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЄТРЕЙД» (замовник, відповідач у справі) укладений договір № 21/06/24 перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 1.1 договору, перевізник зобов'язався у порядку, на умовах та у строк, визначений цим договором, доставляти довірені йому замовником (іншими вантажовідправниками за вказівкою замовника) вантажі до пункту призначення на території України, а також у міжнародному сполученні, та видавати їх особам, які мають право на їх одержання (вантажоодержувачам), а замовник зобов'язався приймати та оплачувати перевізникові встановлену за надані послуги плату.
За умовами п. 2.4, підписання належним чином уповноваженими представниками та скріплене печатками (за наявності) сторін замовлення підтверджує досягнення взаємної згоди щодо усіх істотних умов надання послуг перевезення вантажів, які є незмінними з моменту підписання замовлення, та положення якого мають пріоритет над загальними умовами договору.
Відповідно п. 4.1 договору, ціна (загальна вартість) цього договору визначається в національній валюті України - гривні та складається з загальної ціни (вартості) транспортно-експедиторських послуг, наданих перевізником замовнику згідно погоджених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг протягом дії цього договору.
Ціна (загальна вартість) послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру (тонно/км, км пробігу, машино/годину, рейс, зміну, тощо) наданих послуг, погоджених сторонами у замовленні, яке є невід'ємною частиною цього договору, і є незмінною з моменту підписання замовлення (п. 4.2).
Оплата наданих послуг перевезення вантажів здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених перевізником відповідно до погоджених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, складених з урахуванням первинних документів бухгалтерського обліку, у наступному порядку: 80% вартості послуг перевезення вантажів, погоджених сторонами у замовленні, сплачуються протягом 10 банківських днів з дати погодження замовником акту приймання-передачі наданих послуг, одержаного від перевізника разом з повним пакетом документів, вказаних у п. 3.4.1.4 цього договору; 20% вартості послуг перевезення вантажів, погоджених сторонами у замовленні, сплачуються протягом 10 банківських днів з дати належної реєстрації перевізником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без виставлення окремого рахунку-фактури.
У п. 3.4.1.4 договору сторонами встановлено зобов'язання перевізника протягом 7 календарних днів з дати розвантаження автомобільного транспорту надати замовникові пакет документів, необхідних для здійснення взаєморозрахунків, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі наданих послуг, товарно-транспортну накладну, також у необхідних випадках можуть подаватися оригінали інших наявних документів, підтверджуючих надання послуг, зокрема митна декларація, подорожній лист, тощо.
Надані послуги передаються перевізником та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг, який складається перевізником протягом 7 календарних днів після закінчення надання послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо) (п.п. 6.1, 6.2).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2025 (пункт 10.1).
Між ПП “АВТО-ТРЕЙД» та ТОВ “ЛЄТРЕЙД» за цим договором підписано Замовлення № 1 від 25.06.2024 перевезення вантажів автомобільним транспортом, датою початку робіт визначено: « 26.06.2024», датою закінчення робіт: « 26.07.2024». Також визначено адресу завантаження: «Поля Новопокрівки», маршрут: «Новопокрівка (Дніпропетровська область) - згідно ТТН»; найменування вантажу: «ранні зернові»; автомобіль НОМЕР_1 -АХ5460XF, водій ОСОБА_1 .
Згідно Замовлення № 1, авто обов'язково будуть обладнані трекерами GPS, т/км оплачуються за переїзд навантажених авто; оплата - впродовж 15 банківських днів по оригіналам; завантаження з-під комбайну, вивантаження: склад/елеватор; т/км розраховуються за тарифною сіткою, що подана у додатку № 1.
У Замовленні № 1 викладено тарифну сітку.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем були складені рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 01.07.2024 на суму 5938,80 грн. (товарно-транспортна накладна № 010304 від 26.06.2024); від 02.07.2024 на суму 14528,64 грн. (товарно-транспортна накладна № 010309 від 28.067.2024); від 02.07.2024 на суму 14650,08 грн. (товарно-транспортна накладна № 010329 від 02.07.2024); від 03.07.2024 на суму 14340,96 грн. (товарно-транспортна накладна № 010318 від 29.06.2024); від 03.07.2024 на суму 11854,68 грн. (товарно-транспортна накладна № 010334 від 03.07.2024); від 04.07.2024 на суму 11943,28 грн. (товарно-транспортна накладна № 010339 від 04.07.2024); від 07.07.2024 на суму 10880,08 грн. (товарно-транспортна накладна № 010356 від 07.07.2024); від 09.07.2024 на суму 11012,98 грн. (товарно-транспортна накладна № 010364 від 09.07.2024); від 11.07.2024 на суму 9317,36 грн. (товарно-транспортна накладна № 010377 від 11.07.2024); від 12.07.2024 на суму 9629,48 грн. (товарно-транспортна накладна № 010380 від 12.07.2024); від 01.08.2024 на суму 10961,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 010369 від 10.07.2024); від 01.08.2024 на суму 12847,58 грн. (товарно-транспортна накладна № 010382 від 12.07.2024), всього на загальну суму 137905,52 грн.
На усіх товарно-транспортних накладних містяться відмітки відповідача чи елеваторів, куди здійснювалося перевезення.
За кожним фактом перевезення позивачем були складені та зареєстровані відповідні податкові накладні, що підтверджується матеріалами справи.
13.06.2025 оригінали рахунків-фактур та актів, а також копії товарно-транспортних накладних були надіслані позивачем відповідачу поштою із супровідним листом, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною. Позивач просив повернути йому підписаний екземпляр актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та здійснити оплату рахунків.
Вказане поштове відправлення було отримано представником відповідача за довіреністю 20.06.2025, що підтверджується трекінгом АТ «УКРПОШТА».
12.08.2025 позивач поштою надіслав відповідачу претензію, якою просив здійснити оплату по договору у сумі 137905,52 грн.
Поштове відправлення з претензією було вручено відповідачу 14.08.2025, що підтверджується повідомленням про вручення.
Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення між сторонами правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно ст. 311 ГК України, плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Як встановлено судом, між ПП “АВТО-ТРЕЙД» та ТОВ “ЛЄТРЕЙД» було укладено договір від 20.06.2024 № 21/06/24 перевезення вантажів автомобільним транспортом та Замовлення № 1 від 25.06.2024 до цього договору.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за цим договором на загальну суму 137905,52 грн.
Позивач надіслав відповідачу поштою всі документи, визначені пунктом 3.4.14 договору, а саме: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття послуг та товарно-транспортні накладні, а також зареєстрував відповідні податкові накладні.
Відповідач підписані зі свого боку акти здачі-прийняття послуг позивачу не повернув, при цьому будь-яких зауважень чи заперечень щодо актів, чи обґрунтованої відмови від їх підписання позивачу не направив.
Згідно приписів ст.ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, позовних вимог не спростував. Контррозрахунку заборгованості чи заперечень щодо визначення позивачем у рахунках сум, що підлягають сплаті, суду не надав.
Докази сплати відповідачем на користь позивача суми 137905,52 грн. заборгованості матеріали справи не містять та сторонами не надано.
Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню судом повністю у зв'язку з його обґрунтованістю та доведеністю.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3028,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства, позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого витрати на професійну правову допомогу складають 7000,00 грн. на час подання позовної заяви до суду, вказано, що інші витрати будуть сплачуватися окремо за кожні процесуальні дії, а тому кінцевий розрахунок буде надано пізніше. У додаткових поясненнях, що надійшли до суду 15.09.2025 на виконання ухвали про усунення недоліків позовної заяви вказано, що за підготовку та відправку додаткових пояснень було сплачено витрати на правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як слідує з матеріалів справи, 17.06.2025 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, предметом якого є надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, та зобов'язання клієнта сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу у розмірі та строк, окремо погоджені між ними, та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Правничу допомогу згідно даного договору АО «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» уповноважує надавати клієнту адвокату Черкавському Ю.С. (п.п. 1.1, 1.2, 2.3.1 договору).
Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» було виставлено позивачу рахунок № 001 від 21.08.2025 на суму 7000,00 грн. за послугу: надання консультацій, підготовка претензії та підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ЛЄТРЕЙД» по договору № 21/06/24.
Сума 7000,00 грн. була перерахована позивачем згідно з платіжною інструкцією № 3026 від 21.08.2025.
Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» було виставлено позивачу рахунок № 001 від 09.09.2025 на суму 2200,00 грн. за послугу: підготовка та відправка додаткових пояснень у справі про стягнення заборгованості з ТОВ «ЛЄТРЕЙД» по договору № 21/06/24.
Сума 2200,00 грн. була перерахована позивачем згідно з платіжною інструкцією № 3063 від 10.09.2025.
У матеріалах справи наявна копія виданого 22.08.2025 АО «ЛІГАЛ АЛЬЯНС» ордеру серії ВА № 1117265 за договором № б/н від 17.06.2025 (адвокат Черкавський Ю.С.) на надання правничої допомоги ПП “АВТО-ТРЕЙД»; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Черкавським Ю.С.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно європейських стандартів, зокрема, пункту 14 Рекомендацій № R(81)7 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) “Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Також, у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Як встановлено судом, позовна заява та додаткові пояснення у цій справі підписані представником ПП “АВТО-ТРЕЙД» - адвокатом Черкавським Ю.С.; претензія, що була надіслана позивачем відповідачу 12.08.2025, та підписана керівником ПП “АВТО-ТРЕЙД», була складена після укладення договору від 17.06.2025 про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідач не заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідного для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначивши, що учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінюванні такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо
У виставлених Адвокатським об'єднанням позивачу рахунках вказано, які саме послуги були надані позивачу. Відповідно, ці рахунки розцінюються судом як описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Судом не встановлено надання адвокатом послуг чи вчинення дій, які призвели до затягування розгляду справи, подання явно необґрунтованих заяв і клопотань.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн. за рахунок відповідача. Суд враховує, що цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Відповідачем не доведено неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЄТРЕЙД» (вул. Сєдова, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 37129399) на користь Приватного підприємства “АВТО-ТРЕЙД» (ж/м Тополя-3, буд. 48, кв. 7, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 36441122) 137905 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 52 коп. заборгованості, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору, 9200 (дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 жовтня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко