28.10.2025 Справа № 908/3208/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши заяву вих. № 17/10-25 від 17.10.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 17.10.225, (вх. 3524/08-08/25 від 20.10.2025) про видачу судового наказу
Заявник: Концерн «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)
Боржник: Акціонерне товариство «Запорізький втормет», (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 00193097)
про стягнення 91034,71 грн.
17.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький втормет», м. Київ 91034,71 грн. заборгованості (основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року - вересень 2022 року) за договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021. За порушення боржником грошового зобов'язання, заявник, окрім заявленої суми, просить стягнути з боржника 242,24 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 заяву вих. № 17/10-25 від 17.10.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 17.10.225, (вх. 3524/08-08/25 від 20.10.2025) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Судовий наказ згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 і 2 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Мотивуючи заяву про видачу судового наказу заявник вказує, що внаслідок неналежного виконання боржником умов договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021 в частині своєчасного і повного розрахунку за наданні послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року - вересень 2022 року у Акціонерного товариства «Запорізький втормет» утворилася заборгованість в розмірі 91034,71 грн.
Так, в заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що 01.11.2021 між АТ «Запорізький втормет» та Концерном «Міські теплові мережі» укладено договір № 85012221 з власником будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Як вбачається з умов договору № 85012221 від 01.11.2021, пунктом 1 договору зазначено, що Виконавець (Концерн) зобов'язується надавати Споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Згідно пункту 6 договору постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п., п. 21, 22 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої теплової енергії є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок та акт наданих послуг на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Пунктом 23 договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Разом із тим, заявником до заяви про видачу судового наказу не надано жодного передбаченого умовами п. 22 договору № 85012221 від 01.11.2021 акту наданих послуг та виставленого споживачу рахунку на оплату спожитих послуг за спірний період у підтвердження факту виконання сторонами договору.
Так само, заявником не надано належних у допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, що сторонами погодженні умови договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021 та договір підписаний сторонами.
Відтак, на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та на підтвердження виникнення права грошової вимоги в сумі 91034,71 грн., заявником до заяви про видачу судового наказу не надано належних доказів надання боржнику послуг з постачання теплової енергії у спірному періоді у заявленому розмірі по договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021.
Таким чином, заявником не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо надання суду всіх письмових доказів у підтвердження викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, що є порушенням п., п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України.
Вищевказане свідчить, що заяву про видачу судового наказу подано без додержання усіх вимог, викладених у статті 150 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги), неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд в задоволенні заяви вих. № 17/10-25 від 17.10.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 17.10.225, (вх. 3524/08-08/25 від 20.10.2025) Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про видачу судового наказу щодо стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький втормет», м. Київ 91034,71 грн. заборгованості (основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року - вересень 2022 року) за договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021 відмовляє, на підставі п., п. 1, 8 частини 1 ст. 152 ГПК України.
За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
До того ж, слід зауважити, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ч. 1 ст. 148, ст. 150, п., п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст., ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя у видачі судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький втормет», м. Київ 91034,71 грн. заборгованості (основного боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року - вересень 2022 року) за договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 85012221 від 01.11.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.10.2025.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46.
«Гаряча» телефонна лінія суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Суддя Н.Г. Зінченко