61022, м. Харків, пр. Науки, 5
28.10.2025 Справа № 905/55/24 (905/1127/25)
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянувши матеріали
позовної заяви ліквідатора ТОВ "ДТЕК Східенерго" арбітражного керуючого Паркулаб Володимира Григоровича
до відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації (ідентифікаційний код 1037700255284, адреса 119160, рф, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) та Федерального Казначейства (ідентифікаційний код 1047797019830, адреса 101000, рф, м. Москва, провулок Великий Златоустинський, будинок 6, будівля 1)
про стягнення збитків у розмірі 3 073 988 317,61 грн
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»
23.10.2025 шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ліквідатор ТОВ "ДТЕК Східенерго" арбітражий керуючий Паркулаб В.Г. звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації та Федерального Казначейства про стягнення збитків у розмірі 3 073 988 317,61 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України ТОВ «ДТЕК Східенерго» втратило доступ до свого майна, яке фактично знаходиться на тимчасово окупованій території. Що на думку позивача впливає на його здатність здійснювати своє право на володіння, користування та розпорядження майном. Позивач фактично не має можливості ні користуватися, ні розпоряджатися цим майном, а також не може отримувати прибуток від здійснення своєї господарської діяльності, яка здійснювалася як до повномасштабного вторгнення, так і після незаконного захоплення потужностей у 2017 році. Наведене, на думку позивача, фактично є спричиненням збитків, розмір яких визначається вартістю втраченого майна та становить 3 073 988 317,61 грн.
Відповідно до ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2025, справа №905/55/24 (905/1127/25) передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/55/24 про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим статтею 162 Господарського процесуального кодексу України. Спір виник з майново-господарських правовідносин, належить до юрисдикції господарських судів та за підсудністю має розглядатись Господарським судом Донецької області. Підстави для прийняття рішення щодо залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, передбачені статтями 174, 175 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.
Представлені матеріали достатні для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Приписи частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлюють норму, згідно якої, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, враховуючи ціну позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, які мають бути зібрані та досліджені, господарський суд дійшов висновку, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство юстиції
Зі змісту позовної заяви та клопотання позивача вбачається, що основними задачами Міністерства юстиції рф є забезпечення в межах своїх повноважень представництва та захисту інтересів рф в судах іноземних держав та міжнародних судових органах. Таким чином Міністерство юстиції рф є представницьким органом держави рф в судових органах. Міністерство юстиції рф визначено Центральним Органом для цілей ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, а також органом, уповноваженим приймати документи, передані консульськими каналами, відповідно до ст. 9 Конвенції 1965 року.
На думку позивача, розгляд даного спору має здійснюватися за участі вказаного суб'єкта, оскільки рішення за наслідками його розгляду судом може впливати на права та інтереси такого учасника справи.
За змістом ч.ч.1, 4 ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Керуючись наведеною нормою процесуального права, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та залучити Міністерство юстиції Російської Федерації (ідентифікаційний код 1037739668834, 119991, рф, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Суд, приймаючи до уваги обставини справи та суб'єктний склад учасників судового процесу, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.
У Постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та №760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
Отже, суд дійшов висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Одночасно за приписами ст.365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до ч.1 ст.122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Листом № 72/11-612/1-81401 від 13.10.2022 «Щодо припинення дії міжнародного договору» Міністерство закордонних справ України повідомило про розірвання дипломатичних відносин, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992 з 24.02.2022.
У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України має місце зупиненням функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльності її дипломатичних установ на території України.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Таким чином, у встановленому порядку повідомлення відповідача неможливо як шляхом застосування дипломатичних інституцій, так і органами поштового зв'язку.
Проте суд, незважаючи на всі обставини, наведені вище, повинен зі своєї сторони вжити всіх максимально можливих заходів, задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та його хід, та забезпечити об'єктивний розгляд справи.
З огляду на це. суд вважає за необхідне використати додаткові альтернативні засоби повідомлення відповідачів, а саме, запропонувати позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/55/24 (905/1127/25) на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та здійснити подальше їх поштове відправлення на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача.
Повідомлення відповідачів про дату, час та місце проведення судових засідань у цій справі здійснюватиметься шляхом розміщення на сайті «Судова влада України» відповідного оголошення-повідомлення.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.12, 50, 120, 176, 234, 237 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/55/24 (905/1127/25).
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи про банкрутство №905/55/24 про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
3. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції Російської Федерації (ідентифікаційний код 1037739668834, 119991, рф , м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1)
4. Підготовче засідання призначити на 25.11.2025 року об 11:15 год., яке відбудеться у приміщенні суду, зал судового засідання № 412.
5. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
6. Позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/55/24 (905/1127/25) від 28.10.2025 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності та поштове відправлення вказаних документів на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача. Докази направлення та вручення документів надати суду.
7. Відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
8. Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, письмових пояснень суд вирішує справу за наявними матеріалами
9. Позивачу надати відповідь на відзив (у разі наявності) протягом 10 днів з дня отримання відзиву.
10. Запропонувати сторонам за наявності додаткових доказів у справі - надати їх суду до дати підготовчого засідання разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні.
11. Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
12. Повідомити сторін, що у зв'язку із реальною загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, Господарський суд Донецької області Розпорядженням суду № 6-р від 25.05.2023 продовжив особливий режим роботи в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, рекомендовано учасникам судових засідань утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов'язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.
13. Повідомити, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
14. З урахуванням обставин пов'язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м.Харків (повітряні тривоги, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена тому, суд рекомендує сторонам викладати письмово та надавати до суду свої пояснення, обґрунтовані позиції.
15. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
16. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Зекунов