вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення вимог
кредитора у справі про банкрутство
28.10.2025м. ДніпроСправа № 904/6068/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» (49044, м. Дніпро, вул.П'ятигорських Братів, буд. 2 А; ідентифікаційний номер юридичної особи 45524497)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл» (49087, м.Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, ідентифікаційний номер юридичної особи 44356828)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» 27.10.2025 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл».
Також, одночасно із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» надійшло клопотанням про забезпечення вимог кредиторів від 27.10.2025, за змістом якого заявник просить суд:
- заборонити ТОВ «Нова Ойл» вчиняти будь які дії з розпорядженням майном ТОВ «Нова Ойл» без згоди розпорядника майна;
- накласти арешт на наступні транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл» та зареєстровані за ним, а саме:
1.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_1
2.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_2
3.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_3
4.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_4
5.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_5
6.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_6
7.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_7
8.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2019), № шасі НОМЕР_8
9.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2019), № шасі НОМЕР_9
10.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_10
11.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_11
12.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_12
13.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_13
14.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_14
15.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_15
16.IVCO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_16
17.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_17
18.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_18
19.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_19
20.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_20
21.VOLVO FM, 10840 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_21
22.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_22
23.VOLVO FH, 12800 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_23
24.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_24
25.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_25
26.IVECO AS440T/P, 11120 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_26
27.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_27
28.RENAULT T, 10837 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_28
29.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_29
30.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_30
31.RENAULT T, 12777 см. куб, (2022), № шасі НОМЕР_31
32.VOLVO FM 460, 10840 см. куб., (2020), № шасі НОМЕР_32
33.DAF XF 510 FT, 12902 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_33
34.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_34
35.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_35
36.VOLVO FM, 10840 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_36
37.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_37
38.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_38
39.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб, (2018), № шасі НОМЕР_39
40.DAF XF 510 FT, 12902 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_40
41.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_41
42.VOLVO FM, 10840 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_42
43.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_43
44.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб, (2018), № шасі НОМЕР_44
45.VOLVO FH, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_45
46.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_46
47.DAF XF 460 FT, 12902 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_47
48.VOLVO FH, 12800 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_48
49.MAN TGS 18.440, 12419 см. куб, (2014), № шасі НОМЕР_49
50.VOLVO FM, 10840 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_50
51.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_51
52.VOLVO FM 410, 10837 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_52
53.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_53
54.VOLVO FH 420, 12777 см. куб, (2016), № шасі НОМЕР_54 .
В обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує таке.
Відповідно до заяви ТОВ «СК Центр» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл», ТОВ «СК Центр» має незадоволені боржником ТОВ «Нова Ойл» вимоги на суму 24 532 000,00 грн., які виникли за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-91 від 15.08.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповільністю «Лівайн Торг» та ТОВ «Нова Ойл», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «СК Центр» за Договором про відступлення права вимоги №ВПВ- 2025/1 від 20.08.2025.
За результатом здійсненого представником ТОВ «СК Центр» запиту до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про надання інформації щодо наявних транспортних засобів, які зареєстровані за ТОВ «Нова Ойл», відповідно до зазначеного коду ЄДРПОУ 44356828, з обов'язковим зазначенням VIN-кодів (№ шасі), 16.10.2025 отримано відповідь за вих.№1-16/10, за змістом якої за ТОВ «Нова Ойл» зареєстровано 54 транспортні засоби.
ТОВ «СК Центр» вважає, що отримання ТОВ «Нова Ойл» інформації про звернення ТОВ «СК Центр» із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл», зумовить вчинення дій, спрямованих на відчуження вищенаведених транспортних засобів.
В обґрунтування таких тверджень ТОВ «СК Центр» вказує, що з моменту направлення Попереднім кредитором - ТОВ «Лівайн Торг», у відповідності до п. 3.1. Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-91 від 15.08.2022 та норм ст. 1049 ЦК України, на адресу ТОВ «Нова Ойл» вимоги від 14.08.2025 про повернення отриманих ним коштів за договорами фінансовою допомоги на загальну суму 137 516 133, 50 грн. (у тому числі за Договором №ЛТ22-91 від 15.08.2022 року на суму 24 532 000,00 грн.), ТОВ «Нова Ойл» не здійснило розрахунків з Попереднім кредитором - ТОВ «Лівайн Торг», та Новим кредитором - ТОВ «СК Центр» (ТОВ «СК Центр») за своєю заборгованістю.
ТОВ «СК Центр» зазначає, що на підтвердження факту неотримання коштів за договорами фінансової допомоги Попереднім кредитором - ТОВ «Лівайн Торг», Новий кредитор - ТОВ «СК Центр» 13.10.2025 року звернувся до ТОВ «Лівайн Торг» з вимогою щодо надання інформації стосовно повернення грошових коштів від боржника за період з моменту укладення Договору №ВПВ-2025/1 від 20 серпня 2025 року до дати складання даного листа повернення коштів від боржника.
За змістом листа (вих. 14/10-25 від 14.10.2025) ТОВ «Лівайн Торг» зазначило, що ТОВ «Нова Ойл», з моменту укладення Договору №ВПВ-2025/1 від 20.08.2025 до дати складання листа від 14.10.2024 не здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Лівайн Торг» за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги: №ЛТ22-30 від 31.05.2022 року; ЛТ22-74 від 26.07.2022 року; №ЛТ22-56 від 04.07.2022 року та № ЛТ22-91 від 15.08.2022 року.
Крім того, ТОВ «Лівайн Торг» надав підтвердження того, що вищенаведена вимога ТОВ «Лівайн Торг» не була отримана ТОВ «Нова Ойл» та повернулася відправнику, що, згідно тверджень ТОВ «СК Центр», свідчить про те, що керівництво ТОВ «Нова Ойл» не цікавиться проблемами компанії та/або ухиляється від отримання листів, зокрема, від кредиторів, з метою уникнення проведення розрахунків з ними.
За викладених обставин, ТОВ «СК Центр» зазначає про ймовірність вчинення ТОВ «Нова Ойл» активних дій, спрямованих на продаж наявного у нього майна, зокрема, наявних у нього транспортних засобів.
ТОВ «СК Центр» повідомляє про відсутність у нього інформації щодо реальної вартості наявних у ТОВ «Нова Ойл» транспортних засобів, оскільки йому невідомі їх технічних стан, умови зберігання, умови експлуатації, характер наявних пошкоджень, тощо, а тому заявник не має можливості надати їм належну грошову оцінку.
Поряд з цим ТОВ «СК Центр» зазначає, що відповідно до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл», ТОВ «СК Центр» заявлено грошові вимоги на суму 24 532 000,00 грн., яка є значною. Також, заявник вказує, що ТОВ «СК Центр» має намір після відкриття провадження у справі про банкрутство заявити додаткові грошові вимоги, що будуть разом з первісними вимогами становити суму отриману ним від Попереднього кредитора ТОВ «Нова Ойл» - ТОВ «Лівайн Торг» суму - 137 516 133, 50 грн.
Разом з тим, ТОВ «СК Центр» припускає наявність інших кредиторів, які після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл» скористуються своїм правом на звернення з грошовими вимогами до ТОВ «Нова Ойл».
За викладених обставин, заявник просить суд вжити заходи забезпечення вимог кредиторів у порядку та спосіб, передбачений ст. 40 КУзПБ, шляхом постановлення ухвали про заборону ТОВ «Нова Ойл» вчиняти будь-які дії з розпорядженням майном ТОВ «Нова Ойл», у тому числі 54 транспортними засобами, без згоди розпорядника майна та про накладення арешту на 54 транспортні засоби, що належать ТОВ «Нова Ойл», та зареєстровані за ним.
Крім того, ТОВ «СК Центр» зазначає про необхідність вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів одночасно з ухваленням рішення суду про прийняття заяви ТОВ «СК Центр» про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки за період часу з моменту прийняття судом заяви до розгляду і до моменту вирішення судом у підготовчому засіданні питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство майно (активи) боржника - ТОВ «Нова Ойл» не будуть перебувати під захистом вимог кредиторів, передбачених КУзПБ.
За результатом дослідження заяви ТОВ «Складський Логістичний Центр», господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог заявника з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом наведеного, норми Господарського процесуального кодексу України є загальними стосовно норм Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
Відповідно, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ (п. 40-42 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі N 920/162/23).
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
Згідно частини 1 статті 40КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
У статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов'язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб'єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
Також слід врахувати, що у статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов'язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.
Верховний Суд неодноразово формував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Відповідно до частини 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що КУзПБ як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так і за ініціативою суду.
Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають використовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.
Вищезазначене закріплено в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі N922/313/20, від 22.12.2021 у справі N 918/351/21.
Як вище зазначалося, у статті 40 КУзПБ визначено мету, задля якої такі заходи застосовуються: збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень, захист прав та законних інтересів боржника або кредиторів.
Зважаючи на специфіку провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі є збереження майна боржника та охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедури банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.
Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення інтересів кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також їх спрямованості на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду.
Адекватність заходу до забезпечення вимог кредиторів, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №910/11739/19).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Верховний Суд в пункті 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Верховний Суд відхилив довід скаржника щодо обов'язку заявника (позивача) додатково доводити існування об'єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.
У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
Головна мета процедури банкрутства полягає в захисті прав кредиторів юридичної особи, яка опинилася в скрутному фінансовому становищі.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Вчинення боржником дій щодо відчуження майна може завадити вплинути на можливість кредиторів задовольнити свої вимоги за рахунок такого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За результатом дослідження матеріалів заяви, господарський суд зазначає, що існує імовірність відчуження боржником нерухомого майна, які на даний час перебувають у його власності, відповідно, невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів може призвести до негативних наслідків для кредиторів, зокрема, таке майно може бути передано третім особам, що, в свою чергу, вплине на його фінансовий стан та в подальшому може позбавити кредиторів можливості задовольнити свої вимоги за рахунок такого майна.
За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника в частині накладення арешту на транспортні засоби боржника, к звязку з чим відповідна вимога задовольняється судом.
Щодо вимоги заявника про заборону ТОВ «Нова Ойл» вчиняти будь-які дії з розпорядженням майном ТОВ «Нова Ойл» без згоди розпорядника майна, господарський суд зазнає, що розпорядник майна боржника призначається в ухвалі суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, проте, станом на час розгляду заяви ТОВ «Складський Логістичний Центр» про забезпечення вимог кредиторів, заяву ТОВ «Складський Логістичний Центр» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл» призначено до розгляду в підготовчому засіданні, питання щодо наявності/відстності підстав для вікритття провадження у справі провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Ойл» не виршено, розпорядника майна боржника, відповідно, не призначено, а відтак господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги розпорядника майна боржника про заборону ТОВ «Нова Ойл» вчиняти будь-які дії з розпорядженням майном ТОВ «Нова Ойл» без згоди розпорядника майна, як заявленої передчасно.
Керуючись ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» про забезпечення вимог кредиторів задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортні засоби, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл» (49087, м.Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, ідентифікаційний номер юридичної особи 44356828) та зареєстровані за ним, а саме:
1.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_1
2.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_2
3.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_3
4.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_4
5.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_5
6.MAN TGX 18.470, 12419 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_6
7.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_7
8.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2019), № шасі НОМЕР_8
9.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2019), № шасі НОМЕР_9
10.MAN TGX 18.460, 12419 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_10
11.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_11
12.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_12
13.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_13
14.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_14
15.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_15
16.IVCO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_16
17.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_17
18.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_18
19.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_19
20.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_20
21.VOLVO FM, 10840 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_21
22.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_22
23.VOLVO FH, 12800 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_23
24.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_24
25.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_25
26.IVECO AS440T/P, 11120 см. куб., (2016), № шасі НОМЕР_26
27.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_27
28.RENAULT T, 10837 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_28
29.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2017), № шасі НОМЕР_29
30.RENAULT T, 12777 см. куб., (2022), № шасі НОМЕР_30
31.RENAULT T, 12777 см. куб, (2022), № шасі НОМЕР_31
32.VOLVO FM 460, 10840 см. куб., (2020), № шасі НОМЕР_32
33.DAF XF 510 FT, 12902 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_33
34.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_34
35.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_35
36.VOLVO FM, 10840 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_36
37.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_37
38.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_38
39.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб, (2018), № шасі НОМЕР_39
40.DAF XF 510 FT, 12902 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_40
41.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_41
42.VOLVO FM, 10840 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_42
43.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_43
44.IVECO AT440T/P, 8710 см. куб, (2018), № шасі НОМЕР_44
45.VOLVO FH, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_45
46.IVECO AT440T/P, 8708 см. куб., (2018), № шасі НОМЕР_46
47.DAF XF 460 FT, 12902 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_47
48.VOLVO FH, 12800 см. куб., (2015), № шасі НОМЕР_48
49.MAN TGS 18.440, 12419 см. куб, (2014), № шасі НОМЕР_49
50.VOLVO FM, 10840 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_50
51.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_51
52.VOLVO FM 410, 10837 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_52
53.VOLVO FH 13.420, 12800 см. куб, (2015), № шасі НОМЕР_53
54.VOLVO FH 420, 12777 см. куб, (2016), № шасі НОМЕР_54 .
В решті вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» - відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Складський Логістичний Центр» (49044, м. Дніпро, вул. П'ятигорських Братів, буд. 2 А; ідентифікаційний номер юридичної особи 45524497) .
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Ойл» (49087, м.Дніпро, вул. Калинова, буд. 87, ідентифікаційний номер юридичної особи 44356828).
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 28.10.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 29.10.2028.
Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Примірник ухвали про забезпечення вимог кредиторів негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення вимог кредиторів і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.В. Суховаров