вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/5170/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення штрафу
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
11.09.2025 до суду від АТ "Українська залізниця" надійшла позовна заява (вх.№1106/25 від 11.09.2025) до АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення нарахованого штрафу.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/5170/25).
Ухвалою господарського суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.
Вищевказану ухвалу господарського суду від 15.09.2025 по справі №904/2684/25 (904/5170/25) було направлено позивачу та відповідачу до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 7, 8).
Однак відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у залізничній накладній №47009469 від 12.06.2025 відповідач неправильно зазначив масу вантажу у вагонах №61833844, №53756433 та №67845834.
Під час контрольного зважування на станції Тимкове 13.06.2025 на вагонних вагах було виявлено перевищення маси вантажу порівняно з даними накладної, про що складено комерційні акти №№ 414115/13, 414115/14, 414115/15. Зокрема, фактична маса вантажу перевищувала вантажопідйомність вагонів на 6260 кг, 6420 кг та 9100 кг.
Позивач зазначає, що всі вагони прибули у технічно справному стані.
Для усунення порушення надлишок вантажу було вивантажено та забрано вантажовідправником, що підтверджується розпискою від 18.06.2025.
За зазначене порушення Одеською залізницею на відповідача нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати. Позивач просить суд стягнути з відповідача 249 690 грн (16 646 грн Ч 3 вагони Ч 5) та покласти судові витрати на відповідача.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 249690 грн. та встановлення наявності чи відсутності обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагонах №61833844, №53756433 та №67845834, прийнятих до перевезення за залізничною накладною № 47009469 від 12.06.2025.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
12.06.2025 за накладною №47009469 зі станції Рокувата Придніпровської залізниці відправником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» (далі - Відповідач) було відправлено вагони №№ 61833844, 53756433, 67845834 з вантажем аглоруда, станція призначення Берегова, одержувач вантажу - ДП «Морський торговельний порт «Південний».
Під час заповнення зазначеної накладної, Відповідачем було зазначено масу вантажу у вагоні №53756433 - 70000 кг, у вагоні №61833844 - 70000 кг, №67845834 - 69000кг.
Під час перевезення на станції Тимкове було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів на справних повірених вагонних вагах та було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що 13.06.2025 було складено відповідні комерційні акти №№ 414115/13, 414115/14, 414115/15.
Відповідно до комерційного акта № 414115/13 від 13.06.2025, складеного на підставі актів загальної форми №1108 від 12.06.2025, № 1118 від 13.06.2025 станції Тимково Одеської залізниці, проведена комісійна перевірка та зважування вагону №67845834 на справних 150-тонних тензометричних статичних вагах станції Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 06.03.2025) у присутності в.о. начальника станції Тихончука Д.С., бригадира ПКО Гаврилюк Т.А., старшого приймальника поїздів Недері Н.М., приймальника поїздів Черниша В.Б.
В документі зазначено: Насипом. Аглоруда (руда залізна агломераційна). Тара вагона 21800 кг. Маса вантажу 69000 кг. Вантажопідйомність вагона 67 т. Фактично виявлено: брутто 97060 кг, тара ПД 21800 кг, нетто 75260 кг, що більше документу та перевантаження понад вантажопідйомності вагона на 6260 кг. Нерівномірне навантаження на 1-й візок 6520 кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, дозування над 4- 5 ми вивантажувальними люками. Нижче бортів над 1-ми вивантажувальним люками 1100 мм, 2-ми - 500 мм, 3- 4-ми - 1000 мм, 5-ми - 1300 мм, 6-ми- 1000 мм., 7-ми - 1300 мм. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає.
Зважування вагона №67845834 роваодилося двічі, вага більше документа та перевантаження понад понад вантажопідйомність вагону на 6260 кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 Додатку 3 до СМГС.
Відповідно до комерційного акту №414115/14 від 13.06.2025, складеного на підставі актів загальної форми №1109 від 12.06.2025, № 1116 від 13.06.2025 станції Тимково Одеської залізниці, проведена комісійна перевірка та зважування вагону №61833844 на справних 150-тонних тензометричних статичних вагах станції Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 06.03.2025) у присутності в.о. начальника станції Тихончука Д.С., бригадира ПКО Гаврилюк Т.А., старшого приймальника поїздів Недері Н.М., приймальника поїздів Черниша В.Б.
В документі зазначено: Насипом. Аглоруда (руда залізна агломераційна). Тара вагона 23000 кг. Маса вантажу 70000 кг. Вантажопідйомність вагона 70 т. Фактично виявлено: брутто 99420 кг, тара ПД 23000 кг, нетто 76420 кг, що більше документу та перевантаження понад вантажопідйомності вагона на 6420 кг. Нерівномірне навантаження на 1-й візок 6960 кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, дозування над 5-6 ми вивантажувальними люками. Нижче бортів над 1-ми вивантажувальним люками 1000 мм, 2-ми - 600 мм, 3-ми - 700 мм, 4-ми - 1100 мм, 5-7-ми- 1300 мм.. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагона №67845834 проводилося двічі, вага більше документа та перевантаження понад понад вантажопідйомність вагону на 6420 кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 Додатку 3 до СМГС.
Відповідно до комерційного акту №414115/15 від 13.06.2025, складеного на підставі актів загальної форми №1110 від 12.06.2025, № 1117 від 13.06.2025 станції Тимково Одеської залізниці, проведена комісійна перевірка та зважування вагону №53756433 на справних 150-тонних тензометричних статичних вагах станції Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 06.03.2025) у присутності в.о. начальника станції Тихончука Д.С., бригадира ПКО Гаврилюк Т.А., старшого приймальника поїздів ОСОБА_1 , приймальника поїздів ОСОБА_2 .
В документі зазначено: Насипом. Аглоруда (руда залізна агломераційна). Тара вагона 23200 кг. Маса вантажу 70000 кг. Вантажопідйомність вагона 70 т. Фактично виявлено: брутто 102300 кг, тара ПД 23200 кг, нетто 79100 кг, що більше документу та перевантаження понад вантажопідйомності вагона на 9100 кг. Нерівномірне навантаження на 1-й візок 9460 кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, дозування над 6 - ми вивантажувальними люками. Нижче бортів над 1-ми вивантажувальним люками 1400 мм, 2-ми - 700 мм, 3-ми - 350 мм, 4-ми - 700 мм, 5-6-ми- 900 мм., 7-ми - 1400 мм. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагона №53756433 проводилося двічі, вага більше документа та перевантаження понад понад вантажопідйомність вагону на 9100 кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 Додатку 3 до СМГС.
Для усунення комерційної несправності та приведення маси вантажу до вантажопідйомності спірних вагонів, надлишок вантажу був вивантажений за забраний вантажовідправником, про що було складено відповідну розписку від 18.06.2025.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (із змінами та доповненнями) (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).
За статтею 15 Угоди в залізничній накладній, серед іншого, повинні міститися відомості про масу вантажу.
Згідно з § 1 статті 16 Угоди правильність відомостей і заяв у накладній забезпечує відправник. Саме він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення відомостей чи заяв, а також від того, що вони внесені у невідповідну графу накладної.
Аналогічний нормативний припис міститься також і в статті 37 Статуту залізниць України, згідно з якою під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Приписами § 1 статті 23 Угоди передбачено, що перевізник має право перевіряти дотримання відправником умов перевезення та чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником у накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством.
Згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Пунктом 1 § 1 статті 29 Угоди встановлено, що перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує невідповідність маси або кількості місць вантажу відомостям, зазначеним у накладній.
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
- на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
- при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.
Правильність складення позивачем комерційних актів №№ 414115/13, 414115/14, 414115/15 від 13.06.2025 відповідачем не оспорюється.
Зазначені комерційні акти є належним й допустимим доказом порушення відповідачем порядку складення залізничної накладної №47009469 у частині зазначення правильної маси вантажу у вагонах №№ 61833844, 53756433, 67845834.
В силу приписів частин першої та другої статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
За змістом пункту 3 § 3 статті 16 та § 2 статті 23 Угоди відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладення договору перевезення перевізник виявить неправильність, неточність або неповноту вказаних відправником у накладній відомостей і при цьому встановлює, що при завантаженні вантажу відправником було допущено перевантаження вагона понад його вантажопідйомність.
При цьому неустойка стягується відповідно до приписів статті 31 "Сплата провізних платежів і неустойок" в п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу, що належить перевізнику, який виявив цей надлишок.
Відповідно до § 1 статті 31 Угоди якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком:
1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється;
2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється.
Відносно неустойки діє такий же порядок.
Згідно з § 5 статті 31 Угоди провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата.
Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
За перевезення надлишку вантажу, виявленого у вагонах №№ 61833844, 53756433, 67845834, позивачем здійснений розрахунок провізної плати .
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф за невірно зазначену масу вантажу підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та негативних наслідків неправильно зазначеної масу вантажу, а також не залежить від того, чи виявилась фактична маса вантажу у вагоні більшою чи меншою насупроти заявленої у залізничній накладній.
Позивачем правильно розраховано величину штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 249 690,00 грн. (16 646 грн х 3 вагони х 5).
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 249 690, 00 грн. є обґрунтованими.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку неустойки (штрафу) помилок судом не виявлено. Відповідач наданого позивачем розрахунку не оспорив, контррозрахунку заявленої до стягнення неустойки не надав.
За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір у сумі 2422,40 грн покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення штрафу в сумі 30990,00 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307; місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) штраф в розмірі 249 690, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Мартинюк