Додаткова постанова
28.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3837/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн"
про прийняття додаткової постанови
по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн ", м. Дніпро
до Дніпровської митниці, м. Дніпро
про відшкодування збитків
Товариство з обмеженою відповідальністю »Ландманн» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дніпровської митниці шкоди у розмірі 66 252,00 грн. та витрат на судовий збір.
09.10.2024р. до Господарського суду Дніпропетровської області, через систему "Електронний суд", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн " надійшла заява, в якій Товариство, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, просило питання про розподіл понесених позивачем витрат на правничу допомогу вирішити після ухвалення рішення по суті спору, пославшись на те, що оплата наданих послуг здійснюється не авансовим платежем, а після надання послуги. В якості доказів понесених позивачем в суді першої інстанції витрат на правничу допомогу, станом на 08.10.2024р., Товариством до заяви додано копію рахунку від 19.09.2024р. № 1/ГПК на суму 10 000,00 грн..
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024р. у справі № 904/1896/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландманн" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024р. у справі №904/3837/24 скасовано частково. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" шкоду, у розмірі 49 152,00 грн.. Стягнуто з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" 1797,17грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" 3369,69 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарського суду Дніпропетровської області.
06.10.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн"до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ухвалення додаткового рішення у справі, в якій, зокрема, заявник просить стягнути з відповідача понесені в суді першої інстанції витрати на правничу допомогу, в розмірі 10 000,00 грн., докази чого були подані до місцевого господарського суду 08.10.2024р. ( вх. № 46897/24).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2025р. розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №904/3837/24 призначено в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
09.10.2025р. від Південно-Східної митниці до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, якими Митниця просить суд:
- замінити назву відповідача з «Дніпровської митниці» на «Південно-Східну митницю», оскільки відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.08.2025р. № 775 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ 43971371) перейменовано на Південно-Східну митницю, про що внесений відповідний запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Заперечення мотивовані тим, що розмір витрат на професійну правову допомогу у даній справі, яку заявив позивач є неспівмірним ні зі складністю справи, ні з витраченим часом, ні з обсягом виконаних робіт, ні з ціною позову. На думку відповідача, представником позивача не доведено того факту, що заявлені ним витрати пов'язані саме із розглядом цієї справи. Митниця звертає увагу суду на те, що ні зі змісту договору від 05.09.2022р., ні зі змісту додаткової угоди від 03.04.2023р. неможливо встановити у якій саме справі здійснюється надання адвокатом Афоніним О.В. правових послуг ТОВ «Ландманн», що унеможливлює співвідношення предмета договору про надання правової допомоги від 05.09.2022р. та предмета спору у справі № 904/3837/24..
Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, які долучені до матеріалів заяви про прийняття додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-4, 6 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Одночасно, за змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ч.3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020р. у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020р. у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019р. у справі № 911/1394/18).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020р. у справі № 638/7748/18.
На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що у позовній заяві було зазанчено, що орієнтовний розмір витрат ТОВ «Ландманн» у даній справі становить 40 000,00 грн., які будуть витратами на правничу допомогу адвоката.
Як вже зазначалось раніше, 08.10.2025р. позивач подав до суду першої інстанції заяву, в якій, на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, просив питання про розподіл понесених позивачем витрат на правничу допомогу вирішити після ухвалення рішення по суті спору, так як оплата наданих послуг здійснюється не авансовим платежем, а після надання, через що неможливо встановити дату останньої послуги, яка передує ухваленню рішення під час розгляду справи.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява позивача про стягнення з Дніпровської митниці витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. була зроблена позивачем з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження понесених у суді першої інстанції витрат, у розмірі 10 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландманн" до суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 05.09.2022р.; додаткової угоди від 03.04.2023р. до договору від 05.09.2022р.; рахунку від 19.09.2024 р.№ 1/ГПК; інформації щодо руху коштів по рахунку НПД.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.1. договору про надання правової допомоги від 05.09.2022р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландманн"(Клієнт» та адвокат Афонін Олександр Вікторович (Адвокат), передбачено, що за цим договором Адвокат зобов'язується надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного, податкового, митного права та інших галузей права, законодавства про адміністративні правопорушення; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, у органах державної виконавчої служби, правоохоронних та контролюючих органах, Державній митній службі України та її територіальних органах (відокремлених підрозділах).
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору, адвокат має всі права, якими наділений клієнт та/або його представник та/або захисник ЦПК України, КПК України, ГПК України, КАС України, КУпАП, Митним кодексом України, Податковим кодексом України, а також іншими кодексами України, законами та підзаконними нормативними актами, що діють на території України, зокрема, правами подавати позов, заяви, їх підписання, подання та підписання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень третьої особи; оскаржувати дії, рішення та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, органів досудового розслідування та прокуратури, рішення, ухвали та постанови місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що клієнт зобов'язаний оплачувати послуги адвоката в порядку та умовах, визначених цим договором, а також підписати акт приймання-передачі адвокатських послуг протягом трьох днів з моменту отримання. Вартість наданих юридичних послуг та порядок їх оплати узгоджуються сторонами в додаткових угодах до даного договору, якщо послуги надаються не на умовах «pro bono».
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландманн" (клієнт) та Адвокатом Афоніним Олександром Вікторовичем було укладено додаткову угоду від 03.04.2023р. до договору про надання правової допомоги від 05.09.2022р., в якій зазначено, що оплата праці адвоката - 3 000,00 грн. - одна година роботи; 2 500,00 грн. - оплата за участь в одному судовому засіданні в суді. Строк оплати наданих послуг вказується у рахунках адвоката та не може бути меншим ніж протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку.
Адвокатом був виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Ландманн" рахунок № 19.09.2024р. № 1/ГПК, на суму 10000,00 грн., в якому зазначено, що умови оплати: протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку.
Відповідно до переліку послуг згідно рахунку від 19.09.2024р. № 1/ГПК, серед іншого, зазначені наступні послуги: підготовка позовної заяви про стягнення завданої неправомірним рішенням Дніпровської митниці про відмову у митному оформленні (картка відмови від 06.04.2023р. № UА110130/2023/000154) шкоди, в розмірі 66 252,00 грн. та направлення її через підсистему "Електронний суд" на адресу Дніпровської митниці та Господарського суду Дніпропетровської області. Кількість витраченого часу - 3 год. 20 хв., ціна за годину - 3000,00 грн. загальна сума - 10 000,00 грн..
Разом з тим, Рахунок від 19.09.2024р. № 1/ГПК не може вважатись актом приймання-передачі наданих адвокатом послуг, виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на наведене судова колегія акцентує, що за умовами п. 2.5 договору, на підтвердження факту надання адвокатом клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг в 3 примірниках, який підписується сторонами.
При цьому, суд зазначає, що подання акту приймання-передачі наданих послуг, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Втім, доказів здачі адвокатом та прийняття клієнтом наданої правничої допомоги на суму 10 000 грн. до заяви не додано.
Визначення у рахунку вартості послуг, є лише домовленостями у правовідносинах адвоката та клієнта, натомість на підтвердження отримання послуг, доцільно надати акт наданих послуг за договором.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.
Отже, оскільки відсутні докази, що підтверджують передачу клієнту наданої адвокатом правничої допомоги, зважаючи на приписи ч.ч. 2, 4 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України та положення договору про надання правничої допомоги від 05.09.2022р. в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландманн» про ухвалення додаткового рішення у справі в частині витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, в розмірі 10 000 грн..
Керуючись ст. 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" про стягнення з Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" понесених в суді першої інстанції витрат на правничу допомогу, в розмірі 10 000,00 грн. - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін