08.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3688/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Петрів Л.П. (поза межами суду);
від відповідача: Степанюк О.А. (поза межами суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 (суддя Манько Г.В.) у справі № 904/3688/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор"
про стягнення 1 296 336 грн.,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" за порушення строків надання послуг - 521976,00 грн. пені, 200760,00 грн. штрафу, за порушення зобов'язань щодо якості послуг - 573600,00 грн. штрафу. Просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна компанія "Альянсремтрактор" завершити надання Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) Послуг з капітального ремонту крану козлового ККС-16/12.5 відповідно до умов Договору №Л/В-23660/НЮ від 16.08.2023. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 у справі №904/3688/24 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню - 80304 грн., судовий збір 1204 грн. 56 коп. В решті позову відмовлено.
09.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою, згідно якої просить стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця витрати на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції по справі №904/3688/24 у розмірі 32000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №904/3688/24 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500 грн.
Не погодившись із додатковим рішенням суду, через систему “Електронний суд», представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк для подання апеляційної скарги; скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №904/3688/24; ухвалити нове рішення та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Альянсремтрактор» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
Скаржник зазначає, що при ухваленні додаткового рішення у справі №904/3688/24 господарський суд Дніпропетровської області порушив норми процесуального права. Так, заява Відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу була сформована у системі «Електронний суд» 09.12.2024. Господарський суд Дніпропетровської області 16.12.2024 розглянув згадану заяву без повідомлення учасників справи і ухвалив додаткове рішення у справі №904/3688/24, яким задоволив викладені в заяві вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області по суті спору ухвалене за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, додаткове рішення відповідно до вимог ГПК України має ухвалюватися в такому ж порядку, що й первісне судове рішення. На порушення наведених вище норм ГПК України Господарський суд Дніпропетровської області розглянув заяву представника Відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу без повідомлення учасників справи. Зазначене унеможливило іншій стороні - Позивачу надати відповідні заперечення проти таких вимог та доводити неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України), а це є порушенням права на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Заявлені Відповідачем до сплати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн. задоволені судом у розмірі 31500,00 грн. Позивач вважає безпідставними та необґрунтованими.
У провадженні Господарського суду м. Києва є справа №910/7902/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія «Альянсремтрактор до Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 2868000,00 грн. У згаданій справі предметом розгляду є неналежне виконання АТ «Укрзалізниця» (яке є Позивачем у даній справі) зобов'язань за договором №Л/В-23660/НЮ від 16.08.2023 і представництво інтересів ТОВ ВКК «Альянсремтрактор» здійснює адвокат Степанюк Ольга Анатоліївна. Таким чином, у даній справі №904/3688/24 та у справі №910/7902/24 сторонами є Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна компанія «Альянсремтрактор та Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», обидві справи стосуються невиконання (неналежного виконання) сторонами зобов'язань за договором № Л/В-23660/НЮ від 16.08.2023. Зважаючи на те, що у вказаних справах правова позиція ТОВ «ВКК «Альянсремтрактор» є однаковою, сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи (щодо неналежного виконання Позивачем чи Відповідачем зобов'язань за договором) просимо суд при вирішенні питання, чи є розмір витрат Відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, врахувати наявність подібної справи.
З аналізу змісту п. 1.2.1. Договору про надання правничої допомоги , сплата гонорару в розмірі 15000,00 грн. передбачена за обґрунтування правової позиції по справі та підготовку адвокатом одного процесуального документу - відзиву на позов, і така сума витрат не відповідає критерію розумності, співмірності та пропорційності до обсягу наданих адвокатом відповідно до п. 1.2.1. Договору послуг та часу, витраченого на їх надання. Так само не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності (співмірності) розмір витрат за участь адвоката в судовому засіданні - 7000,00 грн. за одне судове засідання та витрат в розмірі 1500,00 грн. за 1 год. складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи в суді та заявлений Відповідачем час на підготовку таких документів.
28.01.2025 від ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: відмовити у задоволенні апеляційних скарг АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 у справі № 904/3688/24 та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/3688/24 - в повному обсязі, залишити без змін обидва рішення суду першої інстанції. Стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, докази понесення яких будуть надані Відповідачем з урахуванням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК.
Відзив обґрунтований наступним.
З дотриманням 5-денного строку з дня прийняття рішення суду першої інстанції представник ТОВ «ВКК «Альянсремтрактор» адвокат Степанюк О.А., через систему «Електронний суд» подала заяву про відшкодування судових витрат, в якій на підставі ст.124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України просила стягнути з Позивача витрати на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції по справі №904/3688/24 у розмірі 32000 грн. Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач зробив заяву згідно ч. 8 ст. 129 ГПК та повідомив, що докази на підтвердження виконаних адвокатських послуг з надання правової (правничої) допомоги по справі будуть надані протягом 5 днів з дати ухвалення рішення по справі судом першої інстанції. ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" оплатило вартість отриманих адвокатських послуг станом на 05.12.2024 згідно Акту № 1 прийому адвокатських послуг по Договору № 23/08-24 від 23.08.2024 - шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Адвокатського об'єднання "Фортекс".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3688/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3688/24.
15.01.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/3688/24; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.06.2025 о 12 год. 15 хв.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №904/3688/24 відкладено на 08.10.2025 на 10:20 год.
У судове засідання 08.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні 08.10.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" за порушення строків надання послуг - 521976,00 грн. пені, 200760,00 грн. штрафу, за порушення зобов'язань щодо якості послуг - 573600,00 грн. штрафу. Просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна компанія "Альянсремтрактор" завершити надання Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Послуг з капітального ремонту крану козлового ККС-16/12.5 відповідно до умов Договору №Л/В-23660/НЮ від 16.08.2023. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2024 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню - 80304 грн., судовий збір 1204 грн. 56 коп. В решті позову відмовлено.
09.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою, згідно якої просить стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції по справі №904/3688/24 у розмірі 32000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №904/3688/24 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500 грн.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване додаткове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як вбачається з матеріалів справи, отримавши заяву відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу №б/н від 09.12.2024 разом з доказами понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, не повідомив сторони про прийняття до розгляду заяви відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та відповідно не надав позивачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої відповідачем заяви, ухвалив додаткове рішення, яким стягнуто з позивача на користь відповідача 31500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У п. п. 7.31, 7.32, 7.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 зазначено, що у процедурі розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи ч. 2 ст. 221 ГПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. Отже, положення ч. 4 ст. 244 ГПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим). Також при розгляді цієї заяви суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони “бути вислуханою» як передумови того, що вона була “почута», що є складовою права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі “Серявін проти України», заява № 4909/04 від 10.02.2010).
Отже, ухвала про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" щодо стягнення з позивача на користь відповідача 32000 грн. витрат на професійну правничу допомогу всупереч приписам ст. 221 ГПК України (у відповідній редакції) місцевим господарським судом не приймалася, сторони про прийняття до розгляду заяви не повідомлялися.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що додаткове рішення було винесено судом без можливості надання позивачеві строку для складення заперечень на заяву адвоката відповідача по справі; тобто, суд першої інстанції позбавив позивача процесуального права на складення заперечень по поданій стороною по справі заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
З огляду на те, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, апеляційний суд висновує, що місцевий господарський суд, який розглянув заяву відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 09.12.2024 повинен був повідомити сторони про прийняття до розгляду заяви відповідача та надати позивачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" заяви щодо стягнення з позивача на користь відповідача 32 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись приписами ст. 277 ГПК України про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлення учасника справи про розгляд заяви, оскільки в спірному випадку таке повідомлення є обов'язковим, апеляційний суд дійшов висновку, що такі процесуальні порушення є обов'язковою умовою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає по суті заяву ТОВ "ВКК "Альянсремтрактор" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 09.12.2024 щодо стягнення з позивача на користь відповідача 32 000 грн. таких витрат, з урахуванням заперечень позивача.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення ( п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень частини п'ятої ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині п'ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку, суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто, критерії, визначені частиною четвертою ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами першою та другою ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції відповідачем надано наступні документи.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" та адвокатським об'єднанням "Фортекс" підписано Договір №23/08-24 про надання правової (правничої) допомоги від 23.08.2024.
За цим Договором Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту, зокрема:
правову (правничу) допомогу для захисту та представництва інтересів Клієнта в господарських судах за позовом АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ТОВ «ВКК "Альянсремтрактор" про стягнення 1 296 336 грн. в якості штрафних санкцій по Договору №Л/В-23660/НЮ від 16.08.2023 (п. 1.1.1);
підготувати обґрунтування правової позиції по справі з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного Суду та підготувати відзив на позов (п. 1.2.1);
при необхідності та на вимогу Клієнта брати участь в судових засіданнях (в т.ч. в режимі відеоконференції) під час розгляду справи та представляти його інтереси в господарських, апеляційних господарських судах, Верховному Суді (п. 1.2.2).
За умовами Договору ціна адвокатських послуг з надання правничої допомоги фіксується актами наданих послуг, що підписується Сторонами та залежить від складності, витраченого часу, фактичної кількості та обсягу наданих адвокатських послуг. Оплату послуг клієнт проводить протягом 10 днів з дня виставлення рахунку.
Сторони узгодили наступні розцінки:
розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги згідно п. 1.2.1 договору складає 15 000 грн. (п. 4.1.2 Договору);
представництво інтересів клієнта та участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 3500 грн. (п. 4.1.3);
складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи у суді (крім тих, що передбачені в п. 1.2.1) - 1500 грн. за 1 годину (п. 4.1.4);
представництво інтересів клієнта та участь в судовому засіданні особисто адвокатом (не в режимі відеоконференції) - 7000 грн. за 1 засідання.
Заявником до матеріалів справи долучено Акт №1 від 05.12.2024 прийому адвокатських послуг по Договору №23/08-24 про надання правової (правничої) допомоги від 23.08.2024 (т. 2, а.с. 152). В зазначеному акті міститься детальний опис робіт, виконаних адвокатом по даній справі та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме:
1. АО провело зустріч з клієнтом, здійснило обґрунтування правової позиції по справі з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного Суду та підготувало відзив на позов; сторони погодились, що враховуючи обсяг, якість та тривалість надання адвокатських послуг, гонорар за надані послуги, що визначені в п. 1.2.1 Договору складає 15 000 грн.;
2. АО підготувало Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву по справі №904/3688/24; сторони погодились, що враховуючи обсяг, якість та тривалість надання адвокатських послуг, вартість наданих адвокатських послуг, що визначені в п. 2 даного Акту, складає 3000 грн.;
3. АО особисто представляло інтереси клієнта у судових засіданнях по справі №904/3688/24 - 05.11.2024, 04.12.2024, вартість послуг згідно п. 4.15. Договору - 14 000 грн., виходячи з розрахунку 7000 грн. за кожне судове засідання.
За текстом Акту претензій щодо якості, тривалості та кількості наданих послуг клієнт не має.
До матеріалів справи долучено виставлений АО "Фортекс" рахунок-фактуру №СФ-0000042 від 27.08.2024 на суму 50557 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №7082 від 28.08.2024 ТОВ "ВКК"Альянсремтрактор" сплачено 50 557 грн. Призначення платежу: 50 558 грн. оплата за послуги згідно рах. №СФ-0000042 від 27.08.2024р. без ПДВ.
Судова колегія констатує, що матеріалами справи підтверджується складання відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив адвокатом Степанюк О.А. (АО "Фортекс"), а також особиста участь адвоката Степанюк О.А. у судових засіданнях 05.11.2024, 04.12.2024 у справі №904/3688/24.
У контексті заперечень позивача колегія суддів зауважує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Саме посилання апелянта на неспівмірність та непропорційність вартості адвокатських послуг, що визначені у пунктах 1, 2, 3 Акта №1 прийому адвокатських послуг від 05.12.2024, за умови погодження такого розміру гонорару у договорі, не є безумовною підставою для зменшення заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на підтвердження обставин реальності та дійсності надання таких послуг.
Надаючи оцінку наданим відповідачем доказам понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов'язкового критерію при розподілі судових витрат, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, керуючись ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, судова колегія вважає, що витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем в Господарському суді Дніпропетровської області під час розгляду справи №904/3688/24 в розмірі 32 000 грн. підтверджені матеріалами справи, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, відображають зміст виконаної адвокатом роботи в суді першої інстанції, є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору.
З урахуванням часткового задоволення позову, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 30 017,70 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, відповідно до якого заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у справі №904/3688/24 у розмірі 30 017,70 грн. В іншій частині заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/3688/24 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/3688/24 - скасувати.
Ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у справі №904/3688/24 у розмірі 30 017,70 грн., про що видати наказ.
В іншій частині заяви відмовити.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 28.10.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін