28 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/2956/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шутенко І.А.,
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (вх.№12499 від 24.10.2025 року) про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.№2231Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 року у справі №922/2956/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», 43016, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 47, офіс №201,
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7,
про стягнення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем» звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради заборгованості за договором про закупівлю робіт №802 від 13.10.2021 року в сумі 4466743,20 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 року у справі №922/2956/24 (повний текст складено 01.10.2024 року, суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Конституції Майдан, будинок, 7; код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська , будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт №802 від 13.10.2021 року в сумі 4466743,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2025 року у справі №922/2956/24; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “Мішем» відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 року для розгляду справи №922/2956/24 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
24.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ «Мішем» надійшла заява (вх.№12499 від 24.10.2025 року) про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 визнано необґрунтованим заявлений ТОВ «Мішем» відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолову В.В. від розгляду справи №922/2956/24.
Передано матеріали заяви ТОВ «Мішем» про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/2956/24 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 для вирішення питання про відвід визначено суддю Шутенко І.А.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. ТОВ «Мішем» вказує наступне:
- судді Хачатрян В.С. та Россолов В.В. не можуть брати участь у розгляді цієї справи та підлягають відводу. Так, вони вже брали участь у розгляді аналогічної справи №922/1836/24 з таким самим правовим питанням, постанова скасована касаційним судом. При повторному касаційному розгляді Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду вважав вірним рішення першої інстанції, яке колегія суддів за їх участі скасувала. Отже, після цього, на думку заявника, здатність вказаних суддів неупереджено розглянути справу викликає сумнів;
- вказані судді продукували різну судову практику (але завжди компліментарну для місцевої влади міста Харкова), а саме у справі №922/2953/24 без жодного мотивування вказували на необхідність призначення експертизи, а у справі №922/1836/24 без жодного мотивування вказували, що її проводити не треба;
- суддя Хачатрян В.С. та суддя Россолов В.В. брали самовідвід від розгляду справ №922/2957/24 та №922/2954/24, які є тотожними до цієї справи.
Згідно з приписами ч.ч.7, 8 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву представника позивача для вирішення питання про відвід колегії суддів. При цьому, розгляд заяви про відвід здійснюється без проведення судового засідання, оскільки судом не вбачається для таких дій підстав та необхідності.
Розглянувши заяву про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду: судді Хачатрян В.С., судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/2956/24, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1-2 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відтак, суд під час розгляду заяви про відвід, ураховуючи положення статті 39 ГПК України виходить з того, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд також виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки ст.35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав), лежить у межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Верховний Суд зазначив, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами (Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі №905/993/21).
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку слід зауважити, що наведені заявником підстави не свідчать про наявність об'єктивних обставин, що можуть свідчити про упередженість чи персональну заінтересованість суддів. Незгода з раніше ухваленими судовими рішеннями, зокрема з мотивувальною частиною, - є предметом касаційного оскарження, але не може слугувати доказом неупередженості чи упередженості складу суду.
Крім того слід зазначити, що у справі №922/1836/24 у суді апеляційної інстанції переглядалося рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2024, а у справі №922/2953/24 - ухвала Господарського суду Харківської області від 17.10.2024. Вказані справи переглядалися за різних фактичних обставин справи.
Участь судді у розгляді інших справ між тими самими сторонами, або у схожих правовідносинах, не є підставою для відводу. Крім того, факт подання суддею самовідводу у іншій справі не створює автоматичної підстави для його відводу у новій справі, оскільки кожен випадок повинен оцінюватися індивідуально, з урахуванням конкретних обставин.
Також відсутність окремої думки судді не є обов'язковою ознакою порушення процесуальних прав сторін чи свідченням упередженості - це право судді, а не його обов'язок.
З огляду на характер доводів заявника, їх суть, спрямованість, суд, ураховуючи, приписи п.5 ч.1 ст.35 ГПУ України та ч.4 ст.35 ГПК України у контексті поданої заяви про відвід доходить висновку, що наведені заявником доводи в обґрунтування заявленого відводу є необґрунтованими та не є підставами для відводу, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що доводи заявника щодо необхідності відводу судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В., саме з підстав незгоди з процесуальними та організаційними діями суддів, - суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.
Таким чином, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді і які б могли бути перевіреними переконливими фактами, що могли б викликати сумнів у її об'єктивності і неупередженості, а відтак з огляду на частину 4 статті 35 ГПК України не можуть бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Мішем» про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/2956/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя І.А. Шутенко