вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Справа №910/12601/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 (повний текст складено 17.06.2025)
у справі №910/12601/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "ОТП Банк"
про стягнення 191 402,99 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс"
про визнання відсутнім права
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" (далі - ТОВ "Діджи фінанс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп" (далі - ТОВ "Гуд Вілл Корп") заборгованості у розмірі 191 402,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Гуд Вілл Корп" зобов'язань за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту та за відсотками у загальному розмірі 191 402,99 грн. Оскільки Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") відступило право вимоги за цим кредитним договором позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, відповідно до ТОВ "Діджи фінанс" перейшло право вимоги до ТОВ "Гуд Вілл Корп" про сплату заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 04.11.2024 відкрито провадження у справі №910/12601/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - АТ "ОТП Банк".
20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Діджи фінанс" про визнання відсутнім права вимоги останнього до ТОВ "Гуд Вілл Корп" на суму 191 402,99 грн, що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Гуд Вілл Корп" обґрунтовані тим, що ТОВ "Діджи фінанс" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 зустрічну позовну заяву ТОВ "Гуд Вілл Корп" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічні позовні вимоги об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/12601/24. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 первісний позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Гуд Вілл Корп" на користь ТОВ "Діджи фінанс" 150 094,89 грн заборгованості за тілом кредиту, 41 308,10 грн заборгованості за відсотками, 2 180,16 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 500,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, внаслідок чого у ТОВ "Гуд Вілл Корп" утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 150 094,89 грн та за відсотками в сумі 41 308,10 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У той же час, зустрічний позов ТОВ "Гуд Вілл Корп" про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до ТОВ "Гуд Вілл Корп" на суму 191 402,99 грн, що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, задоволенню не підлягає, оскільки не є належним способом захисту. При цьому, дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення кредитної заборгованості, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "Гуд Вілл Корп" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Так, скаржник стверджує, що договір банківського обслуговування є чинним, у зв'язку з чим ТОВ "Діджи фінанс" не має права на стягнення заборгованості, оскільки підстава для виникнення права вимоги, що передана за договором відступлення права вимоги, є спірною та не була належним чином встановлена судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Гуд Вілл Корп" у справі №910/12601/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
17.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Гуд Вілл Корп" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12601/24. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 11.08.2025.
31.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12601/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 задоволено заяву керівника ТОВ "Діджи фінанс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 відкладено до 16.10.2025.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя про відсторонення від здійснення правосуддя судді Кропивної Л.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025, для розгляду справи №910/12601/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пономаренко Є.Ю., Шапран В.В.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025, у зв'язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 13.10.2025 до 17.10.2025, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025, для розгляду справи №910/12601/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
25.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Діджи фінанс" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Гуд Вілл Корп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 - без змін.
Так, позивач за первісним позовом у відзиві зазначає, що ним доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності надають можливість встановити факт наявності кредитних зобов'язань та відступлення права вимоги. Натомість відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, що свідчить про невірогідність та необґрунтованість заперечень останнього. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На переконання позивача за первісним позовом, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги позивача за первісним позовом до боржника, з урахуванням обставин щодо відступлення банком позивачу права вимоги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, про що ухвалено рішення Господарським судом міста Києва у справі №910/12601/24 від 09.06.2025 з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинними законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/12601/24 розглядається за їх відсутності.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
29.11.2019 між АТ "ОТП Банк" (кредитор) та ТОВ "Гуд Вілл Корп" (клієнт) укладено кредитний договір №1576973/2019 (OV-W), шляхом підписання заяви про надання банківських послуг №1924.
Відповідно до розділу 3 заяви про надання банківських послуг №1924, банківська послуга, яка надається, "Овердрафт "Гостинний", доступний ліміт банківської послуги - 900 000,00 грн, стандартний розмір процентної ставки станом на дату укладення цієї заяви - 22,9% річних, поточний рахунок щодо якого надається банківська послуга - №UA043005280000026000455049748.
Згідно з пунктами 1, 3 розділу 4 заяви про надання банківських послуг №1924, керуючись статтею 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом подання цієї заяви про надання послуг клієнт приєднується до договору про відкриття рахунків, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг юридичним особам-резидентам, розміщеного на офіційному сайті банку. Клієнт засвідчує, що він ознайомився з умовами договору та тарифами банку, розміщеними на офіційному сайті банку, погоджується з ним та зобов'язується їх виконувати.
Датою приєднання до умов договору є дата укладення сторонами цієї заяви про надання банківських послуг. Ця заява про надання банківських послуг є невід'ємною частиною договору та тарифів банку (пункти 2, 12 розділу 4 заяви).
Таким чином, заява про надання банківських послуг від 29.11.2019 №1924 та Правила надання та користування банківською послугою "Овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018, складають єдиний кредитний договір від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W).
За умовами пункту 1 Правил надання користування банківською послугою "Овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018, строк, протягом якого клієнт має право отримувати (користуватися) банківською послугою становить 365 календарних днів з моменту укладення договору або публічного договору, в частині погодження надання банком клієнту банківської послуги "Овердрафт "Гостинний" з можливістю пролонгації. Якщо не менш, ніж за 7 банківських днів до закінчення цього строку, жодна з сторін письмово або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору або публічного договору в частині надання банком клієнту банківської послуги "Овердрафт "Гостинний", строк дії ліміту банківської послуги вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів сторонами.
Пунктом 3 Правил надання користування банківською послугою "Овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018, передбачено, що відповідно до умов договору/публічного договору банк надає клієнту банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі/публічному договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.
Строк дії договору/публічного договору дорівнює строку ліміту банківської послуги за обставин, що відсутній випадок невиконання умов. За обставин наявності випадку невиконання умов, договір/публічний договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі (пункт 5 Правил надання користування банківською послугою "Овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018).
На виконання умов договору кредитор надав ТОВ "Гуд Вілл Корп" грошові кошти (кредит) у розмірі 150 094,89 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 30.06.2022 №40789981.
16.11.2023 між АТ "ОТП Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Діджи фінанс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №16/11/23, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитним договором, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов'язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в реєстрі вимог (згідно з додатком 1 до цього договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов'язків та зобов'язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення за суму, встановлену в пункті 3 цього договору.
Згідно з пунктом 2.4 договору про відступлення права вимоги новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з кредитних договорів в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
Відповідно до пункту 14 Реєстру вимог, який є додатком 1 до договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, АТ "ОТП Банк" передало (відступило) право вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до боржника - ТОВ "Гуд Вілл Корп" за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W), заборгованість за тілом кредиту - 150 094,89 грн, заборгованість за відсотками - 41 675,73 грн, що разом становить 191 770,62 грн.
Крім того, 16.11.2023 за актом прийому-передачі реєстру вимог (додаток 4 до договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23), АТ "ОТП Банк" передало, а ТОВ "Діджи фінанс" прийняло права вимоги, визначені у реєстрі вимог, зокрема до ТОВ "Гуд Вілл Корп" за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W), заборгованість за тілом кредиту - 150 094,89 грн, заборгованість за відсотками - 41 675,73 грн, що разом становить 191 770,62 грн.
Листом від 25.07.2024 №73-5-2/1212 АТ "ОТП Банк" повідомило, що ТОВ "Діджи фінанс" виконало повний розрахунок, згідно з пунктом 3.2 договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
19.02.2024 ТОВ "Діджи фінанс" надіслало на адресу ТОВ "Гуд Вілл Корп" вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W), в якій повідомило про відступлення АТ "ОТП Банк" права вимоги за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W) на користь ТОВ "Діджи фінанс" на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, а також просило в добровільному порядку виконати зобов'язання за кредитним договором в строк до 31.03.2024, зокрема сплатити борг, що становить 191 402,99 грн.
Проте, ТОВ "Гуд Вілл Корп" не погасило заборгованість по сплаті кредиту та нарахованих відсотків.
Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Гуд Вілл Корп" своїх зобов'язань за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W), ТОВ "Діджи фінанс", як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, звернулося до суду з первісним позовом про стягнення з ТОВ "Гуд Вілл Корп" 191 402,99 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 150 094,89 грн та заборгованості за відсотками в сумі 41 308,10 грн.
Також, не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ "Діджи фінанс", ТОВ "Гуд Вілл Корп" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати відсутнім право вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до ТОВ "Гуд Вілл Корп" на суму 191 402,99 грн, що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 29.11.2019 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Гуд Вілл Корп" укладено кредитний договір №1576973/2019 (OV-W) шляхом підписання заяви про надання банківських послуг №1924, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу за первісним позовом кредитні кошти, а ТОВ "Гуд Вілл Корп" зобов'язалося повернути банку суму кредиту та сплатити відсотки.
З матеріалів справи вбачається, що банк надав відповідачу за первісним позовом кредитні кошти. Проте останній належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, зокрема, кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами також не сплатив.
16.11.2023 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діджи фінанс" укладено договір про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, за умовами якого банк передав (відступив) у повному обсязі, а ТОВ "Діджи фінанс" прийняло на себе у повному обсязі право вимоги, що належить банку за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у додатку 1 до цього договору, в тому числі за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W) до ТОВ "Гуд Вілл Корп".
Набуття права вимоги до ТОВ "Гуд Вілл Корп" підтверджується: Реєстром вимог, який є додатком 1 до договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23 (ТОВ "Гуд Вілл Корп" з порядковим номером 14 за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W); розрахунком заборгованості ТОВ "Гуд Вілл Корп" від АТ "ОТП Банк" за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W); випискою з банку по особовому рахунку НОМЕР_1 ; вимогою ТОВ "Діджи фінанс" про сплату заборгованості за кредитним договором, в якій ТОВ "Діджи фінанс" повідомило ТОВ "Гуд Вілл Корп" про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W) на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
За змістом частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, новим кредитором за кредитним договором від 29.11.2019 №1576973/2019 (OV-W) став позивач за первісним позовом, відповідно, право вимоги з повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків перейшло до ТОВ "Діджи фінанс".
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Таким чином, відповідачем за первісним позовом порушено договірні зобов'язання, в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, внаслідок чого у ТОВ "Гуд Вілл Корп" утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 150 094,89 грн та за відсотками в сумі 41 308,10 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що позовні вимоги ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення з ТОВ "Гуд Вілл Корп" заборгованості: за тілом кредиту у розмірі 150 094,89 грн та по сплаті відсотків в сумі 41 308,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову ТОВ "Гуд Вілл Корп" до ТОВ "Діджи фінанс" про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до ТОВ "Гуд Вілл Корп" на суму 191 402,99 грн, що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, колегія суддів зазначає таке.
Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може, на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема у таких випадках:
- кредитор у таких правовідносинах, без звернення до суду з відповідним позовом, може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.
Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов'язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити обізнаність обидвох сторін правовідносин у майбутньому про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.
Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.
Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов'язання.
Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.
Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що не підлягає задоволенню зустрічний позов ТОВ "Гуд Вілл Корп" про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до ТОВ "Гуд Вілл Корп" на суму 191 402,99 грн, що виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
Щодо вимоги ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення з ТОВ "Гуд Вілл Корп" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, ТОВ "Діджи фінанс" надало суду: договір про надання правової допомоги від 01.04.2024 №42649746, укладений між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткову угоду №07 від 13.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 №42649746; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості, акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 13.09.2025.
Так, згідно з пунктом 4.4 договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 №42649746, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.
Відповідно до пункту 4.9 договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 №42649746, в редакції додаткової угоди №07, за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
У пункті 4.8 договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 №42649746 сторони погодили тарифікацію наданих послуг клієнту.
13.09.2024 між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М. підписано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних останнім, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості, зокрема:
- попередня усна консультація - 250,00 грн;
- письмова консультація клієнта щодо кредитних правовідносин - 1 800,00 грн;
- здійснення перевірки кредитної справи боржника - 1 200,00 грн;
- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи фінанс" - 1 500,00 грн;
- аналіз первинних банківських документів та розрахунків, згідно з кредитною справою - 1 375,00 грн;
- юридична перевірка статусу боржника щодо доцільності здійснення претензійно-позовної роботи - 3 125,00 грн;
- направлення запитів для отримання необхідних інформації та документів для подання позову - 3 000,00 грн;
- здійснення досудового врегулювання спору - 1 500,00 грн;
- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - 5 250,00 грн;
- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 000,00 грн.
Таким чином, згідно з детальним описом робіт, виконаних адвокатом Білецьким Б.М., загальний розмір наданої правничої допомоги складає 20 000,00 грн.
13.09.2025 між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М. підписано відповідний акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом на суму 20 000,00 грн.
Разом із тим, дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення кредитної заборгованості та заслухавши у судовому засіданні представника ТОВ "Гуд Вілл Корп", який заперечував щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про необґрунтоване включення до наданих послуг таких робіт: письмова консультація клієнта щодо кредитних правовідносин, здійснення перевірки кредитної справи боржника, направлення запитів для отримання необхідної інформації та документів для подання позову, здійснення досудового врегулювання спору, що має наслідком часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн.
Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Гуд Вілл Корп" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Гуд Вілл Корп".
Щодо витрат позивача за первісним позовом на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, ТОВ "Діджи фінанс" надало суду: договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 №42649746, укладений між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М.; додаткову угоду №41741230 від 25.07.2025 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 №42649746; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості, акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 25.07.2025.
Так, згідно з пунктом 4.4 договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 №42649746, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.
Відповідно до пункту 4.9 договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 №42649746, в редакції додаткової угоди №41741230, за здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
У пункті 4.8 договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 №42649746 сторони погодили тарифікацію наданих послуг клієнту.
25.07.2025 між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М. підписано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних останнім, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості, зокрема:
- попередня усна консультація - 250,00 грн;
- письмова консультація клієнта щодо кредитних правовідносин - 1 800,00 грн;
- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи фінанс" - 700,00 грн;
- аналіз первинних банківських документів та розрахунків, згідно з кредитною справою - 1 375,00 грн;
- аналіз апеляційної скарги ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення - 3 125,00 грн;
- формування та погодження позиції позивача щодо заперечень відповідача - 1 500,00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - 5 250,00 грн;
- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 000,00 грн.
Таким чином, згідно з детальним описом робіт, виконаних адвокатом Білецьким Б.М., загальний розмір наданої правничої допомоги складає 15 000,00 грн.
25.07.2025 між ТОВ "Діджи фінанс" та адвокатом Білецьким Б.М. підписано відповідний акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом на суму 15 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
За змістом частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність наявності об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
Так, згідно з актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 25.07.2025, останній надав ТОВ "Діджи фінанс" послуги на загальну суму 15 000,00 грн.
Водночас, дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення кредитної заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване включення до наданих послуг такої послуги як письмова консультація клієнта щодо кредитних правовідносин (1 800,00 грн). Також, судовою колегією не враховується послуга з аналізу первинних банківських документів та розрахунків згідно з кредитною справою (1 375,00 грн), оскільки така послуга вже надавалась при розгляді справи в суді першої інстанції і за таку послугу нараховані витрати з правничої допомоги.
Крім того, адвокатом позивача за первісним позовом включено такі види робіт як: аналіз апеляційної скарги ТОВ "Гуд Вілл Корп" на рішення та формування і погодження позиції позивача щодо заперечень відповідача (загалом 4 625,00 грн).
Суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі послуга "складання відзиву на апеляційну скаргу, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи" охоплює вчинення наведених вище дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг.
У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача за первісним позовом про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнення з відповідача за первісним позовом позивача 7 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/12601/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп".
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Вілл Корп" (04201, місто Київ, вулиця Полярна, будинок 8-А, офіс 21; ідентифікаційний код 41741230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанси" (04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8; ідентифікаційний код 42649746) 7 200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/12601/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 27.10.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран