вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Справа№ 910/11692/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Предчук Т.В. - за ордером серії АІ №1928367 від 19.06.25;
від АТ «Універсал Банк» : Пампура Д.С. - за довіреністю №46-ЮД1 від 24.03.25.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 (суддя Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 05.06.2025)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 (суддя Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 05.06.2025), зокрема, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску та поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Предчук Тетяні Василівні строки на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24; долучити до матеріалів справи № 910/11692/24 доказ, що подається до цієї апеляційної скарги, а саме копію довідки від про фіксацію факту пошкодження приміщень у багатоквартирних будинках міста Чернігова, внаслідок російської військової агресії від 06.06.2026; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника; затвердити план реструктуризації боргів та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. ст. 316-319 ЦК України, ст. 47 Житлового кодексу України, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, ст. ст. 113, 115, 116, 119 КУзПБ.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/11692/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/11692/24 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11692/24 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
07.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11692/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 910/11692/24 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11692/24 та розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 призначено на 08.10.2025.
Явка представників учасників справи
08.10.2025 у судове засідання з'явилися представники ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк».
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 08.10.2025 представник ОСОБА_1 просив подану ним апеляційну скаргу задовольнити, а представник банку заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає відкриття провадження у справі разом із затвердженням плану реструктуризації боргу боржника за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, не передбачаючи при цьому стадійності у справі, а також участі арбітражного керуючого.
Обґрунтовуючи свою заяву про неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 зазначає про наявну заборгованість перед Акціонерним товариством «Універсал Банк», як єдиним кредитором на загальну суму 69 418,83 доларів США за кредитним договором №010- 2008-1827 від 12 червня 2008, з яких 56 016,16 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 12 915,87 доларів США - заборгованість по відсоткам; 486,80 доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, наразі - КУзПБ. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
За абз. 4, 13 ст. 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абз.19 ст. 1 КУзПБ).
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ «Реструктуризація боргів боржника» Книги четвертої «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу). Зокрема ст. 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Водночас під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами Книги четвертої КУзПБ необхідно враховувати визначені пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Відповідно до абз. 1 пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Отже, законодавець запровадив у пункті 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу - протягом п'яти років з дня введення в дію КУзПБ) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та особливостей його забезпечення за відповідними зобов'язаннями.
Текстуальне тлумачення абз. 1 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ свідчить, що диспозиція цієї норми передбачає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за наведеними особливостями у разі наявності одночасної сукупності таких юридичних фактів:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь-якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20, що також уточнена в постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20, від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20).
Слід зауважити, що 23.04.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13.04.2021 № 1382-IX (далі - Закон від 13.04.2021 № 1382-IX), яким, з-поміж іншого, внесено ряд змін і доповнень до пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ .
Так, абз. 2 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) визначено, що у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст. 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Тобто додатковою кваліфікуючою передумовою застосування абз. 2 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) є володіння боржником на праві власності лише одним об'єктом нерухомості.
Однак умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ залишилися незмінними - одночасна наявність сукупності юридичних фактів передбачених абзацом першим цього пункту.
З наведеного слідує висновок, що сфера регулювання пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) за суб'єктним складом учасників є обмеженою та поширюється виключно на боржників (фізичних осіб) визначених абзацом першим пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ - фізичних осіб, в яких єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою квартири (житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Тож наразі боржник за наявності наведених вище умов вправі самостійно обирати одну із моделей своїх процесуальних дій задля відновлення його платоспроможності шляхом реструктуризації наявної заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, зокрема:
- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в загальному порядку визначеному Книгою IV КУзПБ;
- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в спрощеному порядку (без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), але за умови: коли у нього єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, а предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним об'єктом нерухомості, яким володіє боржник на праві власності та єдиним місцем проживання його сім'ї.
Водночас, для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Слід наголосити, що за змістом абз. 4 п. 5 невідповідність поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації тягне негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Системний аналіз абзаців 1,2, 6 - 17, 19-20 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов'язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов'язкові умови та факультативні умови.
Законодавцем до обов'язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:
заяви боржника:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4)предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім'ї;
5)забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
плану реструктуризації:
1)склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов'язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
2)ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
3)загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
4)розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов'язання боржника;
5)строк погашення вимог забезпеченого кредитора.
За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:
заяви боржника:
1) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об'єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності.
плану реструктуризації:
1) часткове виконання боржником зобов'язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин;
2) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом;
3) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора.
Щодо порядку розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації боржника визначено нормами абзаців 3, 4, 18 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Відповідно до абз. 3 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Абз. 4 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ визначено, що господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування ст. 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Відповідно до абз. 18 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
За методом правового регулювання абз. 18 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ сформульований як імперативна норма, яка встановлює автоматичне схвалення забезпеченим кредитором плану реструктуризації у разі відповідності його умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом, незалежно від процесуальної позиції і заяв кредитора з цього приводу.
Отже, законодавством закріплено спрощену процедуру розгляду судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боржника, яка передбачає розгляд плану реструктуризації без застосування особливостей порядку і процедури розгляду визначеної статтею 126 цього Кодексу (зокрема, відсутня необхідність проведення зборів кредиторів на яких розглядається погоджений боржником план реструктуризації боргів, немає обговорення плану реструктуризації, його схвалення тощо) та урахування процесуальної позиції щодо нього забезпеченого кредитора, але лише за умови відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають наведеним вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації положень ст. 126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №923/984/21).
При цьому, порядок ініціювання процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та коло учасників, наділених правом на її ініціювання урегульовано положеннями наведеної норми.
За змістом абз. 2 п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ правом ініціювати процедуру реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених цією нормою законодавець наділив лише боржника на якого виходячи із аналізу приписів пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та в силу підвищеного стандарту доказування покладається обов'язок довести підстави, умови для застосування такої процедури, в тому числі підготувати план реструктуризації, який відповідає умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом.
Отже, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов'язком боржника (фізичної особи) за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури.
Слід також зазначити, що суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у пункті 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Водночас межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації.
Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою. (Таких висновки дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2022 у справі №923/984/21).
Як зазначалось вище, 25.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої КУзПБ з урахуванням п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ , посилаючись про наявну у неї заборгованість перед АТ «Універсал Банк», як єдиним кредитором на загальну суму 69 418,83 доларів США за кредитним договором №010- 2008-1827 від 12 червня 2008, з яких 56 016,16 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 12 915,87 доларів США - заборгованість по відсоткам; 486,80 доларів США - заборгованість по підвищеним відсоткам.
12.06.2008 між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 (після шлюбу прізвище було змінено на ОСОБА_3 ) укладено кредитний договір № 010-2008-1827 на суму 67 000,00 дол. США.
В подальшому, 20.06.2008 в забезпечення умов кредитного договору було укладено договір іпотеки відповідно до якого було передано в іпотеку нерухоме майно - однокімнатну квартиру загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,60 кв., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .
Також, 25.11.2011 між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки та додаткові угоди від 21.06.2013, 17.02.2014.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 755/11992/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.11.2024, позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №010- 2008-1827 від 12 червня 2008 року у загальному розмірі 56 016 доларів 16 центів США.
Суд першої інстанції відмовляючи фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, виходив з наступного.
Так, місцевий господарський суд встановив те, що в заяві ОСОБА_1 зазначила суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями перед банком у загальному розмірі - 69 418,83 доларів США, тоді як згідно з розрахунком АТ «Універсал Банк» заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.12.2024 за кредитним договором від 12.06.2008 № 010-2008-1827 складає 127 266,48 доларів США, з яких 23 933,07 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту; 32 083,09 доларів США - сума дострокового стягнення кредиту; 64 542,22 доларів США - відсотки; 6 708,10 доларів США - підвищені відсотки.
Разом з тим, суд першої інстанції послався на те, що згідно наданого боржником звіту Приватного підприємства «ТВІ», і цей суб'єкт оціночної діяльності входить до переліку акредитованих АТ «Універсал Банк» експертів, про незалежну оцінку майна від 29.05.2023 вартість предмета іпотеки за договором від 20.06.2008 (квартири кв. АДРЕСА_2 ) складає 1 093 400,00 грн.
Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надано належних доказів звернення до кредитора задля визначення ним оцінювача для встановлення вартості майна, що є предметом іпотеки, оскільки до матеріалів справи долучено тільки фіскальні чеки АТ «Укрпошта» від 20.09.2022 про оплату за відправлення на адресу АТ «Універсал Банк» рекомендованого листа № 8801800973467 без бланку опису вкладення, а також копію заяви від 20.09.2022 про визначення оцінювача.
При цьому, як зазначає суд першої інстанції банком, як кредитором, було визначено вартість предмета іпотеки за договором від 20.06.2008 (квартири квартири кв. АДРЕСА_2 ) у розмірі 1 468 900,00 грн, враховуючи вже висновок ТОВ «Агентство незалежної оцінки «Ваш експерт» від 12.12.2024.
Разом з тим, місцевий господарський суд виходив з того, що боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено, що квартира кв. АДРЕСА_2 , яка є предметом забезпечення за іпотечним договором від 20.06.2008, укладеним із кредитором, є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, тоді як згідно інформаційної довідки № 407589714 від 11.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, неповнолітній дочці боржника ОСОБА_5 праві власності належить 1/2 двокімнатної квартири загальної площі 44,1 кв.м (житлової площі 26.7 кв.м), яка знаходиться у АДРЕСА_3 , яка набута останньою на підставі договору дарування від 14.04.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 .
До того ж, у долучених деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки не було зазначено інформація щодо наявності у власності у неповнолітньої дочки боржника вказаної частини квартири у м. Чернігові.
Отже враховуючи вище наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Але, апеляційний господарський суд вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, з огляду на таке.
Так, враховуючи положення, Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Враховуючи положення Книги п'ятої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» акцент встановлено на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
В силу п. 5 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу:
«Установити, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
Із матеріалів справи вбачається, що боржником до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність було надано звіті Приватного підприємства «ТВІ» про незалежну оцінку майна від 29.05.2023, згідно якого визначено, що вартість предмета іпотеки за договором від 20.06.2008 (квартири кв. АДРЕСА_2 ) становить 1 093 400,00 грн.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції Приватне підприємство «ТВІ» є суб'єктом оціночної діяльності, яке входить до переліку акредитованих експертів АТ «Універсал Банк», зокрема банком кредитором зворотного не доведено і не спростовано.
Тобто в даному випадку, вартість проведення незалежної оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності ПП «ТВІ», який входить до переліку кредитованих АТ «Універсал Банк» незалежних оцінювачів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями КУзПБ не встановлено жодних заборон на внесення боржником певних змін до плану реструктуризації боргів на стадії його розгляду судом після подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема і щодо вартості майна, яке перебуває в іпотеці.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності належних доказів направлення боржником до кредитора- банку звернення задля визначення ним оцінювача для встановлення вартості майна, що є предметом іпотеки, так як ОСОБА_1 не надала бланку опису вкладення, а лише надала фіскальні чеки АТ «Укрпошта» від 20.09.2022 про оплату відправлення рекомендованого листа №8801800973467 та заяву від 20.09.2022.
Але, апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками, оскільки опис вкладення гарантує, що вкладення було надіслано, а також може бути доказом його вмісту, проте належним доказом доказ самого факту відправлення кореспонденції, є квитанція про відправлення.
Повідомлення засобами національного поштового зв'язку, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі № 909/548/16(909/947/20).
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали наведеного не врахував у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, апеляційним судом надано оцінку доводам скаржника та встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваної апелянтом ухвали.
Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа №910/11692/24 - направленню до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття до розгляду.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі № 910/11692/24 скасувати
3. Справу № 910/11692/24 направити до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття до розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко