вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"13" жовтня 2025 р. Справа№ 910/15180/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача: не з'явилися;
від відповідачів: Волосюк Т.С.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Плєндукова Ігоря Сергійовича
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 (Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2025)
у справі №910/15180/24 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Плєндукова Ігоря Сергійовича
до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Фізична особа - підприємець Плєндуков Ігор Сергійович (Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (Підприємство) про визнання недійсним одностороннього правочину відповідача, оформленого письмовим повідомленням від 21.11.2024 №053/05-4923 про дострокове розірвання в односторонньому порядку з 22.11.2024 укладеного сторонами договору від 01.02.2024 №ДНП-2024-02/02 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 у справі №910/15180/24 позов задоволено повністю, визнано недійсним односторонній правочин Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", оформлений письмовим повідомленням від 21.11.2024 №053/05-4923 про дострокове розірвання в односторонньому порядку з 22.11.2024 укладеного сторонами договору від 01.02.2024 №ДНП-2024-02/02 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Не погоджуючись з указаним рішення, Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2025 у справі № 910/15180/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/15180/24 стягнуто з відповідача на користь позивача 35 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з указаним рішенням, Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 23.06.2025 у справі № 910/15180/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити повністю.
За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 апеляційні скарги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» залишено без задоволення, рішення та додаткове рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15180/24 залишено без змін.
26.09.2025 Фізична особа - підприємець Плєндуков Ігор Сергійович звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/15180/24 у розмірі 23 000, 00 грн. До заяви додано копію акта приймання-передачі від 20.08.2025 та 24.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.102025 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2025 та встановлено відповідачу строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
01.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання із запереченнями щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" просить залишити її без задоволення,
Аргументи відповідача зводяться до наступного:
- зважаючи на предмет позову, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, відповідач вважає, що витрати заявника на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн. не є співмірними з предметом позову та є надмірними;
- представником позивача адвокатом Сабадин А.В. ведеться значна кількість аналогічних справ поданих до Господарського суду міста Києва з таким же предметом позову до того ж відповідача - КП «Київтранспарксервіс», які оскаржуються КП «Київтранспарксервіс» в Північному апеляційному суду. Відтак справа № 910/15180/24 є типовою для представника позивача, яка представляє інтереси осіб у багатьох інших подібних справах.
13.10.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
У призначене засідання суду 13.10.2025 з'явився представник відповідача та надав пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Фізична особа - підприємець Плєндуков Ігор Сергійович просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У своїй заяві з запереченнями щодо ухвалення додаткового рішення відповідач зазначає, що позивач до закінчення судових дебатів на стадії апеляційного провадження не заявляв про намір подання доказів понесення судових витрат після проголошення апеляційним судом постанови у зв'язку із наявністю поважних причин, які перешкоджають подачі доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомоги до закінчення судових дебатів, а тому відсутні передбачені ст. ст. 129 та 221 ГПК України підстави для ухвалення додаткового рішення.
Проте, апеляційний суд відхиляє вказані аргументи з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України позивач у відзиві на апеляційну скаргу надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат і детальний опис робіт та вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 23 000,00 грн. На підтвердження судових витрат надано копії наявних у позивача на той момент доказів, а саме додатку №2 до договору про надання професійної правничої допомоги №40/Г від 05.12.2024, акт про надання професійної правничої допомоги від 07.07.2025. Інші докази, позивач мав намір подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення відповідно до ст. 129 ГПК України.
Як визначено в ч. 8 ст. 129 ГПК України, докази на підтвердження понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Надалі, позивач в порядку, визначеному процесуальним законом, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої надав акт про надання професійної правничої допомоги від 20.08.2025 та акт про надання професійної правничої допомоги від 24.09.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вказує на те, що позивач виконав вимоги процесуального закону, а саме навів попередній розрахунок судових витрат і зробив відповідну заяву про подання доказів у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України, у відзиві на апеляційну скаргу.
Як наслідок, аргументи позивачав цій частині щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення колегією суддів відхиляються.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення процесуального закону, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та 12.01.2023 у справі №910/8342/21.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Цей закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
05.12.2024 Підприємцем (клієнт) і Адвокатським об'єднанням «Вишневий і Партнери» (далі - Об'єднання) було укладено договір№40/Г про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого: клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу клієнту щодо визнання недійсним одностороннього правочину Підприємства (пункт 1.1); Об'єднання бере на себе зобов'язання представляти права і законні інтереси клієнта, зокрема, у Господарському суді міста Києва (пункт 1.2);
Додатком №2 до зазначеного договору Об'єднання і Підприємець погодили, що вартість послуг Об'єднання з надання професійної правничої допомоги клієнту ( грошова винагорода/гонорар) на стадії апеляційного провадження є фіксованою та складає: написання відзиву на апеляційну скаргу - 12 000 грн; участь в судовому засіданні - 5 500 грн (за одне судове засідання).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, відсутність рахунків та доказів оплати позивачем наданих послуг не свідчить про те, що такі послуги не надавалися, та те, що витрати позивача не підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до акту про надання професійної правничої допомоги від 07.07.2025 Адвокатське об'єднання надало за Договором від №40/Г від 05.12.2024, а клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу):
- написання відзиву на апеляційну скаргу по справі №910/15180/24 - 12 000,00 грн.
Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч) грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до акту про надання професійної правничої допомоги від 20.08.2025 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу):
- участь 20.08.2025 в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду по справі №910/15180/24 - 5 500,00 грн.
Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу клієнту, вартість якої складає 5 500,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот) грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Відповідно до акту про надання професійної правничої допомоги від 20.08.2025 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу):
- участь 24.09.2025 в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду по справі №910/15180/24 - 5 500,00 грн.
Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 5 500,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот) грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Загалом Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп.
Відповідач у запереченнях на заяву позивача посилається, зокрема на те, що Адвокатським об'єднанням надавалась професійна правнича допомога позивачу в аналогічних чи подібних справах. Така обставина додатково вказує на відсутність потреби у значних часових витратах на надання професійної правничої допомоги у цій справі та неспівмірність заявленого до розподілу розміру гонорару. Як наслідок, відповідач наполягає на неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката до складності справи та виконаних адвокатом робіт, у зв'язку з чим просить відмовити у стягнені витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат з огляду на наступне.
На переконання колегії суддів, вартість послуг з подачі відзиву на апеляційну скаргу, вироблення правової позиції та погодження її з клієнтом, формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді є дійсно завищеною, з огляду на наявність значної кількості аналогічних чи подібних справах, про які зазначав відповідач, де представництво інтересів позивача здійснювалося це ж саме адвокатське об'єднання.
Відзив позивача на апеляційну скаргу є незначним за своїм обсягом та базується на наявній судовій практиці. Отже, дана справа не є унікальною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають та перебували на розгляді у судах всіх інстанцій, а правова позиція позивача не змінилася. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви позивача по суті спору кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших подібних спорів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та наявності відповідних заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму витрат за надану позивачу в суді апеляційної інстанції правничу допомогу у справі №910/15180/24 до 10 000,00 грн.
Оскільки судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Фізичної особи - підприємця Плєндукова Ігоря Сергійовича на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс».
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Плєндукова Ігоря Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15180/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) на користь Фізичної особи - підприємця Плєндукова Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи №910/15180/24 в розмірі 10 000 грн (десять тисячі гривень) гривень 00 копійок.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 27.10.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов