ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
22 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3504/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення - Мигуш В.І. в порядку самопредставництва
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія» - адвокат Жосан Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 (повний текст складено та підписано 09.06.2025, суддя Смелянець Г.Є.)
у справі №916/3504/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія»
до Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електромережі»
про стягнення 868 099,45 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 816 552,72 грн., 3 % річних у розмірі 9 447,76 грн., інфляційні нарахування в розмірі 42 098,97 грн. та судовий збір у розмірі 10 417,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до якого приєднався відповідач згідно заяви-приєднання, щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 по цій справі позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 816 552 грн. 72 коп., 3 % річних у розмірі 9 447 грн. 76 коп., інфляційні нарахування в розмірі 42 098 грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 417 грн. 19 коп.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що між сторонами у справі укладений публічний договір про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг ТОВ “ООЕК? шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання з комерційною пропозицією. Відповідач, у спірний період здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується відомостями щодо обсягів спожитої електричної енергії, які зазначені у відповідних довідках Оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі». Однак, у порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не сплатив на користь позивача заборгованість з спожитої електричної енергії у заявлений період.
Не погодившись із даним рішенням до Південного-західного апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою відповідач в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 28 травня 2025 року у справі №916/3504/24 та ухвалити нове рішення у справі, яким повністю відмовити у задоволенні вимог.
Свої вимоги скаржники обґрунтовують тим, що оскаржуване рішення прийнято без з'ясування всіх обставин справи, без врахування позиції Верховного Суду щодо аналогічних справ, з огляду на таке:
- відповідач є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою та фінансується через держказначейство на підставі кошторису на фінансовий рік;
- як бюджетна, державна установа, відповідач здійснює придбання електричної енергії шляхом укладення договору про закупівлю електричної енергії з реєстрацією його в органах Державного казначейства, а не шляхом приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії;
- позивач не є організацією, з якою відповідач уклав договір постачання електричної енергії у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про публічні закупівлі»;
- відсутність договору в електронній системі закупівель унеможливлює здійснення платежів, тому Інститут не укладає договори шляхом приєднання до публічних договорів оферти;
- суд першої інстанції проігнорував вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» під час розгляду даної справи, не дав оцінку вимогам законодавства щодо можливості укладання бюджетною установою будь-яких договорів не у письмовому в порядку;
- предметом діяльності Інституту не є надання житлово-комунальних послуг, тому у нього немає правових підстав для придбання електричної енергії для таких цілей;
- відповідач стверджує, що не споживав електричну енергію у спірний період для власних потреб та заперечує факт отримання електричної енергії від ТОВ «ООЕК»;
- обставини, викладені в позовній заяві позивачем, не можуть бути доказом укладення договору про постачання електричної енергії з Інститутом на об'єкти побутових споживачів;
- у даній справі необхідно довести, що обсяг електричної енергії був спожитий саме відповідачем, а не переданий позивачем у мережі відповідача - для транзиту іншим споживачам (субспоживачам);
- посилання позивача, із чим погодився суд першої інстанції на те, що відповідач має на балансі житлові будинки, а тому, це є доказом споживання електричної енергії відповідачем, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства;
- перебування на балансі відповідача житлових будинків, належних їхнім співвласникам, не свідчить про обов'язок Інституту оплачувати заборгованість за спожиту електроенергію у цих будинках на загальнобудинкові потреби.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справі та призначено справу до розгляду на 22.10.2025.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що відповідач шляхом фактичного споживання електричної енергії приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Окрім того, відповідачем було подано до ТОВ «ООЕК» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг до якої визначено перелік об'єктів споживача за якими здійснюється приєднання та зазначено ЕІС-коди точок комерційного обліку.
Як зазначає позивач, факт укладення договору між сторонами вже був доведений в інших справах, а тому в силу приписів ГПК України, доведення факту укладення договору між ТОВ «ООЕК» та відповідачем в межах даної справи не підлягає, а факт припинення чи розірвання договору у спірний період апелянт не доводить.
Щодо визначення обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, позивач зазначає, що такі обсягу було отримано від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», який отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії.
22.10.2025 судом апеляційної інстанції отримано додаткові пояснення від відповідача в яких останній посилається на обставини встановлені судом у рішенні Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 у справі №916/4225/24, а також просить залучити до матеріалів справи дане рішення, а також постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 по справі №916/4225/24.
Щодо вказаних пояснень та долучених до них доказів, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.
Згідно з частиною третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частинами четвертою, п'ятою та восьмою цієї статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази повинні існувати на момент розгляду спору судом першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19.
Однак, така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19.
Так, колегія суддів зазначає, що надані скаржником до додаткових пояснень докази, а саме рішення та постанова у справі №916/4225/24 датовані після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 28.05.2025, що свідчить про те, що такі докази були відсутні станом на час прийняття оскаржуваного рішення, та відповідно, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання скаржником таких доказів.
На підставі вищенаведеного судова колегія зазначає, що надані рішення та постанова у справі №916/4225/24 залучаються до матеріалів справи, але апеляційним судом не враховується під час розгляду справи по суті.
Під час судового засідання від 22.10.2025 представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційними скаргами та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ “ООЕК», ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №1268 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території». При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ “ООЕК» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ-НЦНС) на виконання вимог Закону України “Про ринок електричної енергії» з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг ТОВ “ООЕК? шляхом підписання заяви-приєднання від 20.02.2019 року з комерційною пропозицією № 1/1-УП (для колективних побутових споживачів та споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів).
За умовами вказаної заяви-приєднання, на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою неперервного електрозабезпечення за об?єктом споживача за адресами згідно додатка 1 (ЕІС-коди точок комерційного обліку за об'єктами споживача згідно додатка 1) учасник роздрібного ринку електричної енергії постачальник електричної енергії ТОВ “Одеська обласна енергопостачальна компанія», який діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу згідно Постанови НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429, повідомляє про припинення здійснення діяльності постачальника за регульованим тарифом: АТ “Одесаобленерго» та ініціює приєднання споживача з “ 01» січня 2019р. до договору про постачання електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №99 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом.
Заява підписана директором Інституту - Соколовим В.М. та скріплена печаткою Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.
Відповідно до заяви-приєднання від 20.02.2019 до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019.
Крім того, в додатку №1 до заяви-приєднання до умов договору на постачання електричної енергії зазначені адреси об'єкту споживача та ЕІС-код точки комерційного обліку, а саме:
1) Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки 62Z5700473946419;
2) Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки 62Z7335598514249;
3) Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки 62Z730158140881B;
4) Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки 62Z884202604757L;
5) Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки 62Z7255844617690.
Отже, СГІ-НЦНС приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах раніше укладеного договору з постачальником за регульованим тарифом № 99, додатком до якої визначено перелік точок комерційного обліку відповідача.
Відповідно до п.1.1 договору договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.
Відповідно до п.3.4 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.
Згідно з п.5.1 договору Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Відповідно до п.5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Згідно з п.5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п.5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п.5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з п.6.2 договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1 договору).
Додатком №3 до договору є Комерційна пропозиція №1/1-УП (для колективних побутових споживачів та споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів).
Відповідно до п.1 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2023 по травень 2024, постачання електричної енергії здійснюється з 01.06.2023 за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими на підставі нормативно- правових актів, зокрема, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. № 483 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами) Додаток №3 до Положення). На момент публікації цієї Комерційної пропозиції ціна становить:
Споживач - Індивідуальні та колективні побутові споживачі (зокрема гуртожитки), а також споживачі (цілі споживання), які визначені в абзацах одинадцятому - чотирнадцятому пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" - фіксована ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт*год:
- без податку на додану вартість - 2,2;
- податок на додану вартість - 0,44;
- з податком на додану вартість - 2,64.
При зміні Кабінетом Міністрів України тарифів на електричну енергію для побутових споживачів, Постачальник застосовує при розрахунках нові тарифи з дати введення їх в дію відповідним нормативним документом, без обов'язкового внесення змін до цієї Комерційної пропозиції.
Інформація про діючий тариф на універсальну послугу для побутових споживачів (фіксована ціна) розміщується Постачальником на офіційному веб-сайті ooek.od.ua., та інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування тарифу. У разі зміни ціни (тарифу) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за цінами (тарифами), що діяли у період, за який сплачується борг. У випадку порушення Споживачем строків оплати, передбачених умовами даної Комерційної пропозиції, Постачальник може направити вимогу про забезпечення виконання зобов'язання чи надання гарантій оплати.
Споживач, який є колективним побутовим споживачем, має право на вибір виду тарифу з урахуванням тарифних коефіцієнтів, які використовуються для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу. Ставки тарифів, диференційованих за періодами часу, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. № 483 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами) (Додаток № 3 до Положення), в разі наявного комерційного обліку, що дозволяє відповідну диференціацію.
Згідно з п.2 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2023 по травень 2024, обсяги спожитої електричної енергії визначаються Оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. При наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора.
Відповідно до п.3 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2023 по травень 2024, Споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Споживач має право здійснювати попередню сплату.
Не отримання Споживачем рахунку не звільняє його від обов'язку сплати за фактично спожиту електричну енергію, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним пунктом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.
Згідно з п.8 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2023 по травень 2024, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-якого обсягу електричної енергії або підписання Споживачем заяви-приєднання до умов договору/або з дати, зазначеної як початок постачання в заяві-приєднання (за умови відсутності заперечень з боку Постачальника), і укладається на строк до кінця календарного року, в якому договір було укладено, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженім на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.
В частині початку постачання електричної енергії, для нових Споживачів, Договір починає діяти з дати внесення Споживача адміністратором комерційного обліку до реєстру споживачів Постачальника.
Строк дії Договору на умовах цієї комерційної пропозиції може бути обмежений/змінений положеннями діючого законодавства.
Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь-якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору.
Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку достроково у разі виявлення факту невідповідності споживача критеріям, встановленим цією комерційною пропозицією, повідомивши Споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дата розірвання Договору або у випадку внесення змін до діючого законодавства, які виключають можливість подальшого здійснення постачання Споживачу на умовах цієї комерційної пропозиції чи Договору.
Пунктом 1 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2024, визначено фіксовані ціни постачання електричної енергії з 01.06.2024р. для побутових споживачів, встановлені на підставі нормативно- правових актів, зокрема, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. № 483 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами) (Додаток № 3 до Положення).
При зміні Кабінетом Міністрів України тарифів на електричну енергію для побутових споживачів, Постачальник застосовує при розрахунках нові тарифи з дати введення їх в дію відповідним нормативним документом, без обов'язкового внесення змін до цієї Комерційної пропозиції.
Інформація про діючий тариф на універсальну послугу для побутових споживачів (фіксована ціна) розміщується Постачальником на офіційному веб-сайті https://ooek.od.ua, та інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування тарифу. У разі зміни ціни (тарифу) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за цінами (тарифами), що діяли у період, за який сплачується борг. У випадку порушення Споживачем строків оплати, передбачених умовами даної Комерційної пропозиції, Постачальник може направити вимогу про забезпечення виконання зобов'язання чи надання гарантій оплати.
Споживач, який є колективним побутовим споживачем, має право на вибір виду тарифу з урахуванням тарифних коефіцієнтів, які використовуються для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу. Ставки тарифів, диференційованих за періодами часу, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. № 483 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами) (Додаток № 3 до Положення), в разі наявного комерційного обліку, що дозволяє відповідну диференціацію.
Згідно з п.2 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2024, обсяги спожитої електричної енергії визначаються Оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. При наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно доданих Оператора.
Відповідно до п.3 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2024, споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Споживач має право здійснювати попередню оплату.
Не отримання Споживачем рахунку не звільняє його від обов'язку сплати за фактично спожиту електричну енергію, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним пунктом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.
Згідно з п.8 Комерційної пропозиції, яка діяла з червня 2024, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-якого обсягу електричної енергії або підписання Споживачем заяви - приєднання до умов договору/або з дати, зазначеної як початок постачання в заяві-приєднання (за умови відсутності заперечень з боку Постачальника), і укладається на строк до кінця календарного року, в якому договір було укладено, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.
В частині початку постачання електричної енергії, для нових Споживачів, Договір починає діяти з дати внесення Споживача адміністратором комерційного обліку до реєстру споживачів Постачальника.
Строк дії Договору на умовах цієї комерційної пропозиції може бути обмежений/змінений положеннями діючого законодавства.
Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь-якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору.
Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку достроково у разі виявлення факту невідповідності споживача критеріям, встановленим цією комерційною пропозицією, повідомивши Споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання Договору або у випадку внесення змін до діючого законодавства, які виключають можливість подальшого здійснення постачання Споживачу на умовах цієї комерційної пропозиції чи Договору.
Як свідчить довідка оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», надана на запит позивача №587/19-02-2493 від 25.06.2024, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять:
- Лютий 2024 - 14716 кВт.*год;
- Березень 2024 - 34250 кВт.*год;
- Квітень 2024 - 18368 кВт.*год;
- Травень 2024 - 18529 кВт.*год.
Відповідно до довідки оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», наданої на запит позивача №587/19-02-2738 від 15.07.2024, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять у червні 2024 - 16894 кВт.*год.
Відповідно до довідки оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», наданої на запит позивача №587/19-02-3774 від 09.10.2024, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять у вересні 2024 - 30 392 кВт.*год.
Відповідно до довідки оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», наданої на запит позивача №587/19-02-4068 від 05.11.2024, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять у жовтні 2024 - 32 013 кВт.*год.
Відповідно до довідки оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», наданої на запит позивача №587/19-02-4493 від 09.12.2024, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять у листопаді 2024 - 33 129 кВт.*год.
Відповідно до довідки оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» “Щодо розрахунків», наданої на запит позивача №587/19-02-56 від 07.01.2025, обсяги електричної енергії, які були спожиті Селекційно-генетичним інститутом - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ЕІС кодом 62Z730158140881B становлять у грудні 2024 - 24 117кВт.*год.
Також наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту у лютому-червні 2024 та вересні - грудні 2024 електричну енергію на загальну суму 816 552,72 грн., а саме:
- рахунок №02-99/1 від 07.03.2024 за лютий 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 14716 кВт.*год на суму 38 850,24 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 08.04.2024 за березень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 34250 кВт.*год на суму 90 420 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 07.05.2024 за квітень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 18368 кВт.*год на суму 48 491,52 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 06.06.2024 за травень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 18529 кВт.*год на суму 48 916,56 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 05.07.2024 за червень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 16894 кВт.*год на суму 72 982,08 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 07.10.2024 за вересень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 30 392 кВт.*год на суму 131 293,44 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 05.11.2024 за жовтень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 32 013 кВт.*год на суму 138 296,16 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 06.12.2024 за листопад 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 33 129 кВт.*год на суму 143 117,28 грн.;
- рахунок №02-99/1 від 07.01.2025 за грудень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 24 117 кВт.*год на суму 104 185,44 грн.
Рахунок за березень 2024 направлений відповідачу 10.04.2024 та вручений останньому 16.04.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 09.04.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707582884.
Рахунок за квітень 2024 направлений відповідачу 08.05.2024 та вручений останньому 03.06.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 08.05.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707591158.
Рахунок за травень 2024 направлений відповідачу 10.06.2024 та вручений останньому 15.06.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 10.06.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707651045.
Рахунок за червень 2024 направлений відповідачу 09.07.2024 та вручений останньому 16.07.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 08.07.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707631869.
Рахунок за вересень 2024 направлений відповідачу 07.10.2024 та вручений останньому 11.10.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 07.10.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6501100019834.
Рахунок за жовтень 2024 направлений відповідачу 06.11.2024 та вручений останньому 14.11.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 05.11.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707705234.
Рахунок за листопад 2024 направлений відповідачу 06.12.2024 та вручений останньому 10.12.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 06.12.2024, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707724913.
Рахунок за грудень 2024 направлений відповідачу 08.01.2025 та вручений останньому 13.01.2025, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 07.01.2025, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №6500707698980.
Вказані рахунки відповідачем не оплачені, що й стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
Частиною 1 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Також даною статтею передбачено, що у межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Пунктом 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії /далі-ПРРЕЕ/ визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.
Як зазначалось вище та не спростовано відповідачем, Інститут на час укладання спірного договору був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від АТ “Одесаобленерго» за особовим рахунком №99.
30.11.2018 між ТОВ "ООЕК" та AT "Одесаобленерго" було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу №1/01/30/11/2018, відповідно до умов якого AT "Одесаобленерго", як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться реєстром електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії AT "Одесаобленерго".
З 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ “ДТЕК Одеські електромережі» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії, згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 “Про видачу АТ “Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Згідно до п. 1.2.5 та п. 3.1.4 ПРРЕЕ для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір постачальника про розподіл електричної енергії.
Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ “ДТЕК Одеські електромережі» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, тобто, АТ “ДТЕК Одеські електромережі» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. Відтак, на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.
Відповідно до п. 1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладені ТОВ "ООЕК" на офіційному веб-сайті та розміщені в газеті "Одеські вісті" № 99 від 29.12.2018.
Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
При цьому, п. 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії" унормовано, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Матеріали даної справи свідчать, що 20.02.2019 Інститутом було підписано заяву приєднання до умов договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії, в тому числі за спірними точками розподілу. Таким чином, Інститут, як споживач, приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 2/1-УП, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок. Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019.
Отже, СГІ-НЦНС приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповдного аналога їхніх власноручних підписів (ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України).
За умовами ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З урахуванням вищенаведених положень законодавства та з огляду на існуючу у матеріалах даної справи заяву-приєднання, Селекційний інститут уклав публічний договір про постачання електричної енергії ТОВ “ООЕК» шляхом приєднання до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ "ДТЕК Одеські електромережі".
Доказів припинення означеного договору, його розірвання матеріали справи не містять, при цьому суд враховує, що відповідач звертався до суду з вимогами про розірвання спірного договору, у задоволенні яких судом у справі №916/1127/23 було відмовлено.
У відповідності до вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відтак, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, з огляду на що судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта щодо відсутності у нього обов'язку оплати за спожиту електричну енергію за побутовим тарифом, як комунальної послуги.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У даному випадку, як вже було вказано вище, обставина постачання відповідачу електричної енергії та її обсяг підтверджується довідками АТ “ДТЕК Одеські електромережі» про обсяги електричної енергії, визначені останнім саме як оператором системи розподілу, який надає послуги комерційного обліку на підставі ПРРЕЕ в редакції чинній в межах спірного періоду.
Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не надано доказів оскарження зазначених у довідках АТ “ДТЕК» Одеські електромережі» відомостей, отже данні щодо споживання електричної енергії, надані АТ “ДТЕК Одеські електромережі», як оператором системи розподілу, який надає послуги комерційного обліку, а також відомості, відображені в рахунках ТОВ “ООЕК», як постачальника електричної енергії, щодо обсягів електричної енергії, надані до позовної заяви, є належними та допустимими доказами.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не наведено та не надано власного розрахунку спожитої електричної енергії, із відповідним зазначенням показників обліку та тарифу.
З огляду на вищенаведене, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов'язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виставленими рахунками на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з довідкою про спожиті обсяги електричної енергії наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п.1 п.5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Положеннями п. 4.21 ПРРЕЕ визначено, що сплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
В свою чергу, відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію за період лютий-червень та вересень-грудень 2024 складає - 816 552,72 грн.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія зазначає, що відповідачем не спростовано, а матеріали справи не містять доказів оплати коштів за спожиту електричну енергію за спірний період, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що він як бюджетна, державна установа здійснює придбання електричної енергії шляхом укладення договору про закупівлю електричної енергії з реєстрацією його в органах Державного казначейства, а не шляхом приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії, з огляду на таке.
Як вже було вказано вище, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та вимог Правил, ТОВ «ООЕК» було розроблено у відповідності до Типового договору та розміщено на сайті компанії публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
З 01.01.2019 СГІ-НЦНС шляхом фактичного споживання електричної енергії приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Окрім того, 20.02.2019 відповідачем було подано до ТОВ «ООЕК» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг додатком № 1 до якої саме СГІ-НЦНС визначено перелік об'єктів споживача за якими здійснюється приєднання та зазначено ЕІС-коди точок комерційного обліку.
Як вже було вказано вище, доказів припинення означеного договору, його розірвання матеріали справи не містять, як у добровільному порядку, так й в судовому.
З приводу доводів апелянта про недотримання процедури закупівлі, передбаченої Законом України “Про публічні закупівлі», при укладені Договору про постачання електричної енергії, судова колегія вказує, що основними нормативними документами, що визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії є Закон України “Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.
Саме цими документами визначено порядок укладення договорів у сфері енергетики між учасниками ринку, у тому числі споживачем та постачальником електричної енергії.
Обов'язку укладення договору за процедурою, передбаченою Законом України “Про публічні закупівлі», вищезазначені нормативні документи не мають.
При цьому, Закон України “Про публічні закупівлі» зобов'язує саме замовника ініціювати проведення процедури закупівлі. Отже, у разі якщо апелянт вважає, що для постачання електричної енергії СГІ-НЦНС необхідно укладати договори про закупівлю електричної енергії, то саме апелянт мав ініціювати відповідну процедуру. Однак, наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження ініціювання Інститутом відповідної процедури закупівлі.
Посилання апелянта на те, що він не споживав електричну енергію у спірний період для власних потреб та не отримував електричну енергію від ТОВ «ООЕК» спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема довідками оператора системи розподілу АТ “ДТЕК Одеські електромережі» , якими визначено обсяги електричної енергії, які були спожиті відповідачем у спірний період.
До того ж, згідно з п. 2.3.5 Правил у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред'явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.
В свою чергу, відповідачем не надано доказів на підтвердження оскарження обсягів спожитої електричної енергії визначених АТ «ДТЕК «Одеські електромережі».
Окрім того, посилання відповідача на те, що ним щомісячно передавалися та надавалися оператору системи розподілу (ДТЕК) в паперовій формі покази лічильників фактично спожитої електроенергії у вигляді актів про обсяги спожитої електроенергії, в яких зазначалися обсяги отриманої електроенергії інститутом та об'єм електроенергії, відпущеної транзитом іншим споживачам (субспоживачам), не підтверджені жодними належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.73-80 ГПК України.
Щодо посилань апелянта на те, що він не є споживачем електроенергії за об'єктом з ЕІС - код точкою обліку - 62Z730158140881B, оскільки дана точка відноситься до житлового об'єкту, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 63 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.
На законодавчому рівні можливість продажу електричної енергії за цінами для населення передбачена тільки для постачальників універсальних послуг. Постачання електричної енергії, що споживається у житлових будинках, у тому числі на технічні цілі та освітлення дворів, східців, і номерних знаків за цінами для побутових споживачів, - можлива тільки у постачальника універсальних послуг.
Отже, точка обліку електричної енергії з ЕІС кодом 62Z730158140881B, знаходиться у житловому комплексі Інституту; електрична енергія в цій точці використовується для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, розташованого на території житлового комплексу Інституту, тобто електрична енергія використовується населенням у житлових будинках та підлягає до оплати за цінами постачальника універсальних послуг.
Однак, точка обліку електричної енергії з ЕІС кодом 62Z730158140881B вказану у Додатку №1 до Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії, яку власноручно підписав директор Інституту, тим самим погодившись із визначенням об'єктів (у тому числі - жилими), що будуть споживати електричну енергію.
Крім того, як зазначалось вище, на момент підписання заяви-приєднання, Інститут мав на балансі об'єкти житлового фонду, що встановлено у господарський справі №916/545/17 та не спростовано відповідачем. Також, Інститутом не спростовано, що станом на даний час відповідні об'єкти житлового фонду досі залишаються на балансі відповідача.
Більш того, у попередньому Договорі від 27.05.2004 №99, на підставі якого Інститут отримував послуги з постачання електричної енергії від АТ "Одесаобленерго" було погоджено перелік об'єктів споживача (у додатках №№ 5.1, 5.3 до вказаного Договору), до яких увійшли житлові будинки, номери лічильників №087857, 256736, 818224, 133233.
Як зазначалось вище лічильник №087857 відноситься до спірної точки обліку електричної енергії з ЕІС кодом 62Z730158140881B.
Судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом не надано доказів існування попереднього Договору №99 від 13.01.2001 (з особовим рахунком №5158), за яким (як стверджує апелянт) здійснювалось постачання електричної енергії по побутовому тарифу на житловий комплекс.
Водночас, апеляційна колегія звертає увагу на те, що станом на момент приєднання до умов спірного Договору постачання електричної енергії, відповідач не ініціював внесення змін до переліку об'єктів споживання електричної енергії, за яку має розраховуватись Інститут.
Також, відповідачем не надано доказів звернення до ТОВ “ООЕК» із відповідними заявами щодо припинення Договору про постачання електричної енергії, передання об'єктів за Договором іншому користувачу тощо.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що фактичним споживачем електричної енергії у спірний період була організація ТОВ “Олімп.Комсервіс.Плюс», з огляду на таке.
Згідно з п. 4.27 Правил, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Таким чином, саме по собі укладення відповідачем договору на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій не припиняє дію договору про постачання електричної енергії та не звільняє останнього від обов'язку щодо належної оплати вартості спожитої електричної енергії.
Відночас, відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідними заявами щодо припинення Договору про постачання електричної енергії, передання об'єктів за договором іншому користувачу тощо.
При цьому колегія суддів враховує, що умовами укладеного між відповідачем та ТОВ “Олімп.Комсервіс.Плюс» договору визначено наявність у виконавця права на укладання договорів з електропостачання, а отже питання щодо укладання такого договору або відшкодування витрат відповідача може бути предметом спору між відповідачем та ТОВ “Олімп.Комсервіс.Плюс».
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права на які посилається апелянт та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/3504/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.