печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47756/25-к
06 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42023113330000037 від 24.07.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене із прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 42023113330000037 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
Задля дієвості цього провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, у виді запобіжного заходу, посилаючись на мету і підстави застосування такого запобіжного заходу слідчий просить застосувати ОСОБА_4 заставу у розмірі 4 511 720 гривень, що становить 1490 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе належно гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді застави, зазначаючи, що підозра пред'явлена останньому не ґрунтується на доказах, які в своїй сукупності можуть свідчити про вчинення ним інкримінованого правопорушення, а тому вказали на її необґрунтованість. Зазначив, що ризики зазначені слідчим у клопотанні є узагальнюючими та не мають достатнього підґрунтя, оскільки підозрюваний має сталі соціальні зв'язки та позитивно характеризується. Просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023113330000037, у якому 30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини зловживання своїми службовими повноваженнями особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг арбітражного керуючого, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Викладені обставини кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема: постановою Господарського суду Черкаської області від 16.10.2018 у справі № 01/5026/333/2011, та ухвалою цього ж суду від 19.03.2024; актом приймання-передачі від 20.07.2023; висновками суб?єкта оціночної діяльності ПП «АЖІО» від 04.07.2022; актами придбання майна на аукціоні від 04.04.2023 та від 12.05.2023; інформацією про рух грошових коштів на банківському рахунку ДП «Черкаське будівельно-монтажне управління», відкритому у ПАТ «БАНК ВОСТОК»; листом Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України № 220/74/3051 від 26.08.2025, яким підтверджено, що рішення щодо відчуження майна ДП «ЧБМУ», включення його до відповідного переліку на відчуження чи надання йому статусу надлишкового Міністерством оборони України не приймалось. Погодження переліків ліквідаційної маси, погодження складу сформованих ліквідатором лотів, запропонованих до відчуження, погодження умов продажу та будь-які інші дії, направлені на відчуження майна ДП «ЧБМУ», Міністерство оборони України не здійснювало. На виконання доручень керівництва Міністерства оборони України, уповноваженими органами Міністерства оборони України ліквідатору ДП «ЧБМУ» неодноразово направлялись відповіді на його звернення про непогодження умов продажу майна підприємства; протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20230306-44429, який відбувся 16.03.2023, згідно якого адміністративна споруда за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 629,9 кв.м., а також елементи меблів, які перебували в будівлі, були продані переможцю аукціону - ТОВ «Біг-Слобода», за 2 033 426,30 грн. без ПДВ; висновком експерта від 11.10.2024 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи, з якого серед іншого, вбачається, що орієнтир щодо вартості зазначеної адміністративної споруди за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 629,9 кв.м., станом на 16.03.2023 складав 3 735 000 грн. з урахуванням ПДВ. Ринкова вартість зазначеної адміністративної споруди станом на 07.03.2024 складає 3 894 000 грн. з урахуванням ПДВ; висновком за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 2427/25-27 від 07.04.2025, яким підтверджено нанесення матеріальної шкоди (збитків) Державі в особі Фонду державного майна України на загальну суму 4 510 251,11 грн.
За такого, всупереч твердження сторони захисту, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний може вживати заходів щодо створення перешкод для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Також, враховуючи фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, щодо здійснення ним можливого незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які можуть своїми показаннями викривати його у вчиненні злочину, змінити показання на його користь з метою уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
При цьому, існування попереднього ризику може також спонукати підозрюваного до вчинення спроб прямо чи опосередковано знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому цей ризик беззаперечно є також реальним та вагомим.
На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дочку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2021 року обіймає посаду члена Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, має постійне місце реєстрації та проживання, є інвалідом ІІ-групи, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.
Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме, застави у розмірі співмірному з суспільною небезпекою, пропорційному з урахуванням можливого настання негативних наслідків, завданих інкримінованими діяннями.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Внесення застави саме в такому, помірному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде належним засобом процесуального стримування.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави, яку необхідно внести не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу, вважаю за необхідне з урахуванням даних про особу підозрюваного зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також строком до 30.11.2025 виконувати наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та експертами, перелік яких зобов'язати прокурора вручити підозрюваному під підпис; здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваному ОСОБА_4 слід роз'яснити, що у разі якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава може бути звернена в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 30.11.2025 року наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та експертами, перелік яких зобов'язати прокурора вручити підозрюваному під підпис; здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві за реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладений на нього обов'язок, пов'язаний із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. Також заставодавцю роз'яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1