печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43552/25-к
пр. 1-кс-36787/25
17 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000335,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000335 від 29.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 361, ч. 1,3 ст. 368, ч. 1,2 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий вказує, що наказом ДП «ЛІАЦ» № 198-к від 11.08.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято на посаду менеджера І категорії відділу обробки даних управління організаційно-методичного забезпечення Єдиної системи електронного обліку деревини.
Так, 31.05.2017 ОСОБА_4 був зареєстрований в Єдиній державній системі електронного обліку деревини з доступом рівня «адміністратора системи обліку деревини» та присвоєно порядковий номер - «Оператор № 9» та отримав наданий йому як оператору ДП «ЛІАЦ» автентифікаційні дані (алфавітно-цифровий логін і пароль) доступу до ЄДС ЕОД.
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не раніше вересня 2021 року, всупереч вимогам законодавства України, яким регулюється порядок ведення електронного обліку деревини та функціонування Єдиної державної системи електронного обліку деревини, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення діяльності у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, усвідомлюючи, що його діяльність є протиправною, несе велику суспільну небезпеку, з метою особистого збагачення, вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, діяльність якої спрямована на:
- вчинення тяжких злочинів, пов'язаних з несанкціонованими змінами в Єдиній державній системі електронного обліку деревини, особами, що мають до неї доступ;
- особистого збагачення та збагачення учасників злочинної організації внаслідок несанкціонованих змін в Єдиній державній системі електронного обліку деревини.
Визначившись із напрямом протиправної діяльності, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи складність процесу несанкціонованого втручання в Єдину державну систему електронного обліку деревини та необхідність маскування таких дій від адміністраторів зазначеної автоматизованої системи, а також усвідомлюючи неможливість здійснення вказаних дій самостійно, поклав на себе функції організатора злочинної організації.
З метою досягнення злочинного результату ОСОБА_4 розробив та реалізував план створення і функціонування стійкої злочинної організації, яка діяла з розподілом ролей між її учасниками, та який передбачав:
підбір співучасників злочинної організації - довірених осіб, з числа працівників ДП «ЛІАЦ», які мали статус операторів ЄДС ЕОД із правами доступу рівня «адміністратор», для вчинення несанкціонованих дій з інформацією, що обробляється в цій системі. Зазначені особи повністю визнавали владу та авторитет ОСОБА_4 як організатора злочинної організації, дотримувались установлених ним правил поведінки, а також погоджувались залучати до протиправної діяльності інших осіб;
2. підбір у якості співучасників злочинної організації довірених осіб з числа постійних лісокористувачів, а саме працівників державних та комунальних підприємств у сфері лісового господарства, в інтересах яких планувалося здійснення несанкціонованих дій з інформацією, що обробляється в Єдиній державній системі електронного обліку деревини. Зазначені особи, усвідомлюючи протиправний характер діяльності, погоджувались:
- здійснювати оплату ОСОБА_4 за надання відповідних «послуг» із втручання в систему;
- визнавати його владу та авторитет як організатора і керівника злочинної організації;
- дотримуватись установлених ним правил поведінки;
- а також залучати інших осіб до участі у протиправній діяльності в межах функціонування злочинної організації.
3. визначення чіткої схеми злочинної діяльності та організаційно-структурної побудови злочинної організації, що передбачала:
- ієрархічну структуру з розмежуванням рівнів підпорядкування;
- диференціацію завдань і функцій між учасниками злочинної організації відповідно до їх ролі та доступу до інформаційних ресурсів;
- розподіл конкретних ролей між співучасниками для забезпечення ефективного функціонування організації та досягнення спільної злочинної мети - несанкціонованого втручання в Єдину державну систему електронного обліку деревини та отримання прибутку від такої діяльності.
Зазначена структура дозволяла забезпечити взаємозв'язок, підконтрольність і координацію дій усіх учасників, а також маскування протиправної діяльності під легальну господарську або інформаційно-технічну взаємодію між суб'єктами сфери лісового господарства.
4. організація процесу залучення максимальної кількості «замовників» злочинних послуг, які полягали у здійсненні несанкціонованих змін інформації в ЄДС ЕОД, з метою систематичного отримання прибутку та збільшення доходів від протиправної діяльності злочинної організації.
5. Забезпечення взаємозв'язку та координації дій між учасниками злочинної організації шляхом:
- визначення чітких функцій та завдань для кожного члена організації відповідно до їх ролі в загальній структурі;
- координування діяльності усіх учасників з метою досягнення спільної злочинної мети - вчинення несанкціонованих змін інформації ЄДС ЕОД;
- забезпечення ефективної взаємодії між виконавцями, адміністраторами доступу до системи, посередниками та «замовниками» злочинних послуг.
Вказана координація мала на меті підвищення ефективності, прихованість діяльності та стійкість злочинної організації до викриття правоохоронними органами.
отримання доступу до ЄДС ЕОД зі сторони адміністраторів вказаної автоматизованої сторони та зі сторони постійних лісокористувачів, шляхом збору та подальшого використання логінів та паролів доступу до ЄДС ЕОД, а також отримання можливості віддаленого контролю персональних комп'ютерів учасників злочинної організації та інших осіб, шляхом встановлення спеціального програмного забезпечення;
Отримання доступу до систем бухгалтерської звітності державних лісогосподарських підприємств шляхом:
укладення цивільно-правових договорів між підконтрольною ОСОБА_4 фізичною особою - підприємцем та державними лісовими господарствами;
створення формального правового підґрунтя для легального доступу до внутрішніх облікових та фінансових документів зазначених підприємств.
Зазначені дії вчинялися з метою маскування протиправної діяльності злочинної організації, а також унеможливлення виявлення розбіжностей між даними, що містяться в ЄДС ЕОД, та офіційною бухгалтерською звітністю підприємств, які могли б свідчити про факти фальсифікації, несанкціонованого втручання в систему та незаконного обігу деревини.
Створення каналів і методів особистого збагачення внаслідок вчинення несанкціонованих дій з інформацією, що обробляється в ЄДС ЕОД, шляхом:
відкриття банківських рахунків на ім'я ОСОБА_4 та на ім'я його близьких родичів (зокрема, членів сім'ї);
організації передачі грошових коштів за допомогою поштових сервісів та інших неформальних каналів фінансової комунікації;
налагодження порядку отримання готівкових коштів через посередників або безпосередньо;
подальшого виведення та легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, з метою надання їм правомірного походження, зокрема через підприємницьку або договірну діяльність.
9. організації суворої системи звітності та контролю, в якій учасники нижчої ланки злочинної організації звітують про виконання покладених на них функцій перед вищестоящими в ієрархічній структурі злочинної організації;
10. Забезпечення стабільності функціонування та безпеки злочинної організації шляхом організації протидії внутрішнім і зовнішнім дезорганізуючим чинникам, що могли б перешкодити досягненню спільної злочинної мети або призвести до викриття діяльності організації, а саме:
- запровадження суворої конспірації у діяльності злочинної організації, включаючи ретельний підбір учасників виключно з числа довірених осіб;
- залучення до участі осіб, не обізнаних із протиправним характером діяльності, шляхом надання їм неправдивої інформації про нібито законний характер внесення змін до даних у ЄДС ЕОД;
- використання мобільних додатків для обміну повідомленнями, таких як «Viber», «Signal», «Telegram», «WhatsApp», «Messenger» тощо, виключно під час приватного спілкування між учасниками організації, а також застосування умовностей, скорочень та кодових назв для позначення злочинної діяльності або її елементів з метою уникнення викриття у разі перехоплення комунікацій;
- встановлення та дотримання єдиних неформальних правил поведінки всередині злочинної організації, обов'язкових до виконання всіма її учасниками, що сприяло підтриманню дисципліни, прихованості та стійкості функціонування організації.
Враховуючи високий рівень складності реалізації розробленого злочинного плану, а також з метою забезпечення безперервності функціонування злочинної схеми та систематичного отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , як організатор і керівник злочинної організації, спільно з іншими її учасниками визначив чіткий алгоритм вчинення злочинної діяльності, який полягав у наступному:
Отримання «замовлення» від працівників державних та комунальних підприємств лісового господарства на зміну або знищення інформації в ЄДС ЕОД.
У разі необхідності - організація створення заявки в ЄДС ЕОД на внесення відповідних змін:
шляхом надання вказівок, інструкцій або порад щодо заповнення заявки;
або шляхом віддаленого доступу до комп'ютера лісокористувача і самостійного створення такої заявки ОСОБА_4 .
Забезпечення розгляду відповідної заявки оператором ДП «ЛІАЦ», який входив до складу злочинної організації, з метою внутрішнього погодження та реалізації технічних змін у системі.
Фактичне внесення змін до інформації, що обробляється в ЄДС ЕОД:
або згідно з текстом заявки, поданої від імені постійного лісокористувача;
або взагалі без створення відповідної заявки, з порушенням вимог п. 46, 47 Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої Держлісагентством України.
Отримання ОСОБА_4 грошових коштів як плати за здійснені несанкціоновані дії в системі ЄДС ЕОД:
шляхом перерахування коштів на заздалегідь визначені банківські рахунки;
поштовими переказами;
або у вигляді готівкових розрахунків.
Подальший розподіл отриманих коштів між учасниками злочинної організації та вжиття заходів для їх легалізації, у тому числі через оформлення господарських операцій, переведення в безготівкову форму або використання третіми особами (включно з родичами ОСОБА_4 ).
Відповідно до злочинного задуму ОСОБА_4 , створена ним злочинна організація мала чітко визначену організаційно-структурну побудову, яка складалася з кількох підрозділів (структурних частин). Кожен з цих підрозділів функціонував під єдиним керівництвом ОСОБА_4 і виконував окремі завдання в межах реалізації загального злочинного плану.
Метою діяльності злочинної організації було несанкціоноване втручання в автоматизовану систему ЄДС ЕОД, внесення до неї неправдивих відомостей або знищення наявної інформації, а також отримання грошових коштів від таких протиправних дій.
Вибудувана структура включала наступні підрозділи, кожен з яких мав власну функціональну роль:
Організаційно-керівний підрозділ очолюваний безпосередньо ОСОБА_4 - відповідав за:
загальне управління діяльністю злочинної організації;
постановку завдань перед іншими підрозділами;
прийняття рішень щодо розподілу грошових коштів;
підтримання дисципліни та конспірації серед учасників.
Технічний (виконавчий) підрозділ. До вказаної структурної частини входили безпосередньо сам ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 та інші невстановлені на даному етапі досудового розслідуванням осіб із числа працівників ДП «ЛІАЦ» - адміністраторів автоматизованої системи ЄДС ЕОД, які:
здійснювали несанкціоноване внесення змін в ЄДС ЕОД;
підключалися до комп'ютерів лісокористувачів;
маскували сліди втручання у системі;
відповідали за технічну реалізацію кожного «замовлення».
Підрозділ «Замовників». До якого входили службові особи державних та комунальних підприємств лісового господарства, що:
виступали як ініціатори «замовлень»;
забезпечували підстави для внесення змін;
передавали логіни/паролі та надавали віддалений доступ;
здійснювали оплату «послуг» незаконного характеру.
В межах структури злочинної організації «замовники» протиправних послуг із внесення несанкціонованих змін до ЄДС ЕОД поділялися на три основні гілки:
Волинські, яку очолювала наразі невстановлена службова особа одного із структурних підрозділів Державного агентства лісових ресурсів України, зокрема до якого входили працівники державних підприємств лісових господарств на території Волинської області, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи.
Житомирські, яку очолювала наразі невстановлена службова особа одного із структурних підрозділів Державного агентства лісових ресурсів України, до складу якого входили працівники державних підприємств лісових господарств на території Житомирської області, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи.
3. працівники інших постійних лісокористувачів.
Кожна з цих гілок виконувала функції координації та організації замовлень на внесення змін в ЄДС ЕОД у межах відповідних регіонів та діяла під безпосереднім контролем вищевказаних посадових осіб, що входили до злочинної організації.
Розроблена таким чином структура злочинної організації і схема її злочинної діяльності характеризується участю взаємопов'язаних між собою функціонально-відокремлених ланок, що володіють стійкими зв'язками і згуртованістю, а також тривалим періодом здійснення злочинної діяльності, чітким розподілом ролей.
Ієрархія злочинної організації, передбачала підпорядкування всіх учасників злочинної організації її керівнику - ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 , будучи керівником злочинної організації, визначав обсяг дій, які необхідно здійснити безпосередньо кожному іншому учаснику злочинної організації.
Завдяки розробленому плану діяльності, вибудуваній організаційній структурі, ієрархії та іншим заходам, вжитими ОСОБА_4 та іншими учасниками, створене ним стійке ієрархічне об'єднання набуло ознак злочинної організації та почало діяти у невстановлений досудовим розслідування час, однак не раніше вересня 2021 року.
Таким чином, створена ОСОБА_4 злочинна організація убезпечувала себе від викриття та діяла не раніше вересня 2021 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) по серпень 2024 року, а припинила своє функціонування у зв'язку із її знешкодженням правоохоронними органами.
Так, 30.07.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 362 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить:
- транспортний засіб марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Метою накладення арешту на майно відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У судове засідання слідчий не з'явився. До суду слідчий ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Так, підозрюваному ОСОБА_6 на праві власності належить:
- транспортний засіб марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Санкція частини 3 ст. 255 КК України передбачає покарання позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення вимог клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000335 - задовольнити.
Накласти арешт з забороною відчуження на транспортний засіб марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1