Номер провадження 2/754/3475/25
Справа №754/3124/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.,
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28 лютого 2025 року позивач Державне підприємство «Центр оцінки та інформації» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 31.01.2022 між ним та відповідачем укладений договір тимчасового розміщення у гуртожитку ДП «Центр оцінки та інформації» №07-82/22/805/3. Відповідно до п. 1.1 договору позивач надав відповідачу за плату для тимчасового розміщення три ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_1 , у період з 01.02.2022 по 31.12.2022. Вартість послуг з тимчасового розміщення у гуртожитку становила 75 грн. за одне ліжко-місце на добу, що відповідно становило 225,00 грн. за добу за 3 ліжко-місця. Однак, в порушення умов договору, відповідач плату за тимчасове розміщення в гуртожитку вносив не своєчасно, що в свою чергу спричинило виникнення за ним простроченої заборгованості. У зв'язку з тим, що Відповідач 31 травня 2022 року звільнив приміщення, яке йому було надане для тимчасового перебування, дія Договору Позивачем була достроково припинена про що 01.06.2022 було складено відповідний акт. Разом з тим, після звільнення Відповідачем кімнати, за ним на користь Позивача залишилася непогашена заборгованість за тимчасове перебування в гуртожитку за травень місяць 2022 року в розмір 6 975,00 грн. Зважаючи на наявну за Відповідачем заборгованість, Позивач направив йому претензію від 07.03.2024 № 143/03В, відповідно до якої вимагав погасити прострочену заборгованість в термін до 22.03.2024. Разом з тим, Відповідач частково задовільнив претензію Позивача, перерахувавши на його рахунок суму коштів в розмірі 4500,00 грн. В подальшому Позивач повторно направив на адресу Відповідача претензію від 12.09.2024 № 549/03В, відповідно до якої вимагав погасити залишок заборгованості в розмірі 2 475,00 грн. в термін до 23.09.2024. Разом з тим, дана претензії Відповідачем були залишені без задоволення. Таким чином, на даний час за Відповідачем на користь Позивача рахується прострочена заборгованість за тимчасове перебування в гуртожитку в розмірі 2 475,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі невиконання споживачем обов'язку зі сплати вартості послуги в порядку та в строки, визначені пунктами 3.2. та 3.3. цього договору, виконавець має право вимагати сплати неустойки в розмір 50% вартості ліжко-місць на добу, але не більше ніж за 30 календарних днів. Таким чином, неустойка за несвоєчасне внесення відповідачем оплати за надані послуги становить 10912,50 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 2475 грн., неустойку відповідно до пункту 4.6. договору в розмірі 10912,50 грн., 3% річних з простроченої суми заборгованості в розмірі 529,09 грн., інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 2465,38 грн та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку за місцем своєї реєстрації, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв та не просив розглядати справу у його відсутність, свого представника до суду не направив, у встановлений судом в ухвалі про призначення справи до розгляду строк відзив на позов не подав.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, та за одночасним існуванням всіх обставин, що передбачені у ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 31.01.2022 між ним та відповідачем укладений договір тимчасового розміщення у гуртожитку ДП «Центр оцінки та інформації» №07-82/22/805/3.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач надав відповідачу за плату для тимчасового розміщення три ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_1 , у період з 01.02.2022 по 31.12.2022. Вартість послуг з тимчасового розміщення у гуртожитку становила 75 грн. за одне ліжко-місце на добу, що відповідно становило 225,00 грн. за добу за 3 ліжко-місця.
Однак, в порушення умов договору, відповідач плату за тимчасове розміщення в гуртожитку вносив не своєчасно, що в свою чергу спричинило виникнення за ним простроченої заборгованості.
У зв'язку з тим, що Відповідач 31 травня 2022 року звільнив приміщення, яке йому було надане для тимчасового перебування, дія Договору Позивачем була достроково припинена про що 01.06.2022 було складено відповідний акт. Разом з тим, після звільнення Відповідачем кімнати, за ним на користь Позивача залишилася непогашена заборгованість за тимчасове перебування в гуртожитку за травень місяць 2022 року в розмір 6 975,00 грн.
Зважаючи на наявну за Відповідачем заборгованість, Позивач направив йому претензію від 07.03.2024 № 143/03В, відповідно до якої вимагав погасити прострочену заборгованість в термін до 22.03.2024.
Разом з тим, Відповідач частково задовільнив претензію Позивача, перерахувавши на його рахунок суму коштів в розмірі 4500,00 грн.
В подальшому Позивач повторно направив на адресу Відповідача претензію від 12.09.2024 № 549/03В, відповідно до якої вимагав погасити залишок заборгованості в розмірі 2 475,00 грн. в термін до 23.09.2024.
Разом з тим, дана претензії Відповідачем були залишені без задоволення.
Таким чином, на даний час за Відповідачем на користь Позивача рахується прострочена заборгованість за тимчасове перебування в гуртожитку в розмірі 2 475,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі невиконання споживачем обов'язку зі сплати вартості послуги в порядку та в строки, визначені пунктами 3.2. та 3.3. цього договору, виконавець має право вимагати сплати неустойки в розмір 50% вартості ліжко-місць на добу, але не більше ніж за 30 календарних днів. Таким чином, неустойка за несвоєчасне внесення відповідачем оплати за надані послуги становить 10912,50 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 2475 грн., неустойку відповідно до пункту 4.6. договору в розмірі 10912,50 грн., 3% річних з простроченої суми заборгованості в розмірі 529,09 грн., інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 2465,38 грн та витрати по сплаті судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти до яких відносяться рішення, ухвалені, зокрема, управителем гуртожитку, яким встановлено розмір житлово-комунальних та інших платежів.
Відповідно до пункту 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою КМУ від 20 квітня 2018 року №498 (далі - Положення) наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов'язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 15 Положення визначено, що особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання, відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).
Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).
Відповідно до ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Однак, в порушення умов договору, відповідач плату за тимчасове розміщення в гуртожитку вносив не своєчасно, що в свою чергу спричинило виникнення за ним заборгованості в розмірі 2465,38 грн.
Відповідач зазначений розмір заборгованості не спростував, свого розрахунку суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно ч.1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача 3% річних, нараховані на суму заборгованості за період з лютого 2022 року по травень 2022 року, становлять 529,09 грн., а інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по травень 2022 року - 2465,38 грн. та неустойки відповідно до пункту 4.6. договору за період з лютого 2022 року по травень 2022 року в розмірі 10912,50 грн.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання до укладеним договором від 31.01.2022 №07-82/22/805/3, то він повинен сплатити на користь позивача прострочену суму заборгованості в сумі 16381,97 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, що має наслідком їх задоволення в повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028 грн., оскільки судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», код ЄДРПОУ 00209131, заборгованість за договором тимчасового розміщення в гуртожитку №07-82/22/805/3 від 31.01.2022 в сумі 16381,97 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: