ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5843/25
провадження № 2/753/6202/25
"28" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача Коткової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Лужецької О.Р. у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13 травня 2025 року адвокат Матківський Тарас Олегович, діючи в інтересах ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву.
15 травня 2025 року адвокат Матківський Тарас Олегович, діючи в інтересах ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», про захист прав споживачів.
Відповідно до частини четвертої статті 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року вирішено проводити розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 03 липня 2025 року на 11-00.
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 03 липня 2025 року адвокат Матківський Тарас Олегович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання з метою мирного врегулювання спору. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи відкладено на 12 серпня 2025 року.
Розгляд цивільної справи № 753/ 5843/25, призначеної на 12 серпня 2025 року знято з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 09 вересня 2025 року.
В підготовчому засіданні, призначеному на 09 вересня 2025 року судом вирішено питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом.
Протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2025 року зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу у зв'язку із пропущенням строку для подання зустрічного позову та роз'яснено відповідачу ОСОБА_1 право звернутися до суду з даним позовом в загальному порядку.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 09 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 28 жовтня 2025 року.
28 жовтня 2025 року перед судовим засіданням надійшла заява представника ОСОБА_2 про відвід судді. Підставою для відводу зазначає наявність сумнівів у неупередженості судді Лужецької О.Р., зокрема повернення відповідачу ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.
При цьому, законодавець визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час розгляду справи не може бути підставою для відводу судді.
Підставою для відводу судді скаржником визначено, зокрема повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , а отже, є обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді даної справи.
З матеріалів справи вбачається, що протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2025 року зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу у зв'язку із пропущенням строку для подання зустрічного позову та роз'яснено відповідачу ОСОБА_1 право звернутися до суду з даним позовом в загальному порядку.
Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,
У задоволенні заяви заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Лужецької О.Р. у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.Р.Лужецька