Справа №752/24019/24
Провадження №2/752/2689/25
27 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Князьської Н.А.,
представника відповідача Хижняк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання адвоката Князьської Н.А., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючому судді,-
24.10.2025 в судовому засіданні адвокат Князьська Н.А. заявила клопотання про відвід головуючому судді.
Відвід обґрунтований тим, що (дослівно) «оскільки це допускається на будь-якій стадії, ця позиція суду стосовно те, що заявляється письмовим клопотанням та це можна на будь-якій стадії, вона протирічить нормам цивільного процесуального кодексу, яка передбачає долучення доказів або при подачі позову або на стадії підготовчого засідання, іншого порядку долучення доказів у цивільному порядку немає, тому ця обставина викликає сумнів у об'єктивності суду розглянути цю справу, тому з цих підстав заявляємо суду відвід».
Позивач підтримала позицію свого представника.
Представник відповідача заперечувала проти заявленого відводу.
Вислухавши позицію учасників, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
13.11.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду у підготовчому провадженні.
07.04.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.
27.10.2025 постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Частинами 1-3, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заява про відвід судді Кордюкової Ж.І. була оголошена в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2025, суд приходить до висновку про те, що вказана заява підлягає розгляду судом, що розглядає справу, в порядку визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи доводи, якими обґрунтований відвід, суд відзначає, що клопотання про відвід не містить визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі.
Представник позивача заявила відвід головуючому судді одразу після проголошення судом протокольної ухвали про відмову в поверненні до стадії підготовчого провадження, що свідчить про те, що вона не погодилась з цією протокольною ухвалою, надала власну суб'єктивну оцінку діям головуючого судді, які ґрунтуються лише на її припущеннях і об'єктивно нічим не підтверджуються.
Наведене свідчить про те, що представник позивача не погоджується з процесуальними рішеннями судді.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на її думку, суддя повинна вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Викладене дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки заявлене клопотання про відвід не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відвід судді Кордюкової Ж.І.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
Клопотання адвоката Князьської Н.А., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючому судді залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 27.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова