Справа № 752/8870/25
Провадження №: 1-кс/752/8967/25
21.10.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого відділення №3 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025100010001420, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України,
20.10.2025 до суду надійшло клопотання Слідчий відділення № 3 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 12.04.2025 за №12025100010001420, за ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 12.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001420, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , 11 квітня 2025 року, близько 23 годин 11 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW», модель «M3 Competition», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух у крайній лівій смузі проїзної частини проспекту Голосіївського, навпроти будинку 25, що у місті Києві, порушуючи вимоги п.п. 2.3(б), 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, допустив наїзд на пішохода неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину проспекту перпендикулярно, в непередбаченому для цього місці, зліва направо відносно руху водія.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, у неповнолітнього ОСОБА_8 мали місце такі ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, субарахноїдальний крововилив в лівій лобній частці на рівні передньої черепної ямки, епідуральна гематома в лівій лобній ділянці, лінійний перелом лобної кістки зліва з переходом на передню та задню стінки лобної пазухи, задню стінку градчастої кістки, верхню стінку основної пазухи, медіальну стінку орбіти ліворуч, перелом верхньої та передньої стінки лівої гайморової пазухи з гемосинусом лівої лобної, гайморової та частково комірок градчастої кістки, мінімально основної пазухи, множинні садна обличчя.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травматичною дією тупого(их) предмета(ів), могли утворитись в указаний термін, тобто 11.04.2025, при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом).
Закрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Таким чином, між подіями транспортної травми від 11.04.2025 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_8 є прямий причинно- наслідковий зв'язок.
У цій дорожній ситуації водій автомобіля BMW M3 Competition (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 12.3; 12.9.(б); 12.4 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля BMW M3 Competition (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 , з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України не вбачається, а вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.3; 12.9.(б); 12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому невідповідності дій водія ОСОБА_5 вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв?язку з виникненням досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля BMW M3 Competition (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом виконання вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля BMW M3 Competition (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 , з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_5 , вимог пунктів 2.3(б), 12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками, згідно яких:
2.3 (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Канів, Черкаської обл., українець, громадянин України, з вищою освітою, працюючий в ТОВ «ЛАЙНС ПРАЙД» директором, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
13.10.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20.10.2025, слідча звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12025100010001420, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив клопотання задовольнити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник зазначив, що він та його довіритель факту ДТП не заперечують, обставини події також відповідають дійсності, підозрюваний, з моменту події надавав матеріальну допомогу потерпілому та його бабусі (законному опікуну), однак обґрунтованість підозри має сумнівність, оскільки в її основу покладено слідчий експеримент результати якого знаходяться в межах арифметичної помилки.
Крім того захисник зазначив, що ризики викладені у клопотанні є необґрунтованими та належними доказами не підтверджуються. Зокрема, з моменту події минуло більше шести місяців, за цей час підозрюваний не ухилявся від слідства та суду, постійно з'являвся на усі виклики, мав відрядження закордон після якого повернувся до України, мав також відрядження до м. Львів, після якого повернувся до Києва. Тобто, об'єктивних даних про те, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, органом досудового розслідування не здобуто, а навпаки існують об'єктивні докази, надані слідчому судді, на спростування такого припущення слідчої. Також, з моменту події підозрюваний надавав матеріальну допомогу потерпілому та його законному представнику про що свідчить розписка останньої, долучена до матеріалів заперечення, відвідував потерпілого в лікарні забезпечував необхідними ліками, що також спростовує можливість впливу на свідків і потерпілого, оскільки у цьому відсутня об'єктивна потреба. Крім того, підозрюваний позитивно характеризується, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні неумисного злочину, що само по собі спростовує припущення прокурора про можливість вчинити новий злочин. Також підозрюваний має ряд подяк та грамот за допомогу різним підрозділам Збройних Сил України.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 12.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001420, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В рамках цього кримінального провадження 13.10.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною 1 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
На даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не може надавати оцінку належності та допустимості доказів зібраних стороною обвинувачення, а оцінює лише наявність та обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_5 . У даному контексті, з огляду на зміст підозри, надані до клопотання докази, надані сторонами пояснення, у слідчого судді не виникає достатніх сумнівів, що підозра є не обґрунтованою. Безпосередня ж оцінка доказів не є прерогативою суду під час вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, і належить до виключної компетенції суду, який здійснюватиме судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Разом із тим, слідчий суддя оцінюючи наявність ризиків про, які зазначено у клопотанні слідчої встановив таке
Слідчою у клопотанні і прокурором у судовому засіданні зазначили про наявність ризиків переховування підозрюваного, можливість впливу на потерпілого і свідків, ризик вчинити нове кримінальне правопорушення.
Однак, а ні доказів про наявність зазначених ризиків, а ні достатнього мотивування їх наявності слідчому судді не надано.
Слідчий суддя погоджується із доводами захисника про те, шо з моменту події минуло більше шести місяців, за цей час підозрюваний не ухилявся від слідства та суду, постійно з'являвся на усі виклики, мав відрядження закордон після якого повернувся до України, мав також відрядження до м. Львів, після якого повернувся до Києва.
Тобто, об'єктивних даних про те, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, органом досудового розслідування не здобуто, а навпаки існують об'єктивні докази, надані слідчому судді, на спростування такого припущення слідчої.
Також, з моменту події підозрюваний надавав матеріальну допомогу потерпілому та його законному представнику про, що свідчить розписка останньої, долучена до матеріалів заперечення, відвідував потерпілого в лікарні, забезпечував необхідними ліками, що також спростовує можливість впливу на свідків і потерпілого, оскільки у цьому відсутня об'єктивна потреба.
Більш того, зважаючи на вид запобіжного заходу який орган досудового розслідування просить застосувати до ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання, залишається незрозумілим, як цей вид запобіжного заходу здатен запобігти ризику, незаконно впливати на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні.
Крім того, підозрюваний позитивно характеризується, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні неумисного злочину, що само по собі спростовує припущення прокурора про можливість вчинити новий злочин.
Також підозрюваний має ряд подяк та грамот за допомогу різним підрозділам Збройних Сил України, що свідчить про його активну громадянську позицію, накладення на нього ряду обмежень передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України об'єктивно становитиме для підозрюваного непропорційний тягар, тим паче, за умови, що слічим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено жодного із ризиків визначених у ст. 177 КПК України .
Таким чином, слідчому судді не надано достатніх доказів, які в своїй сукупності можуть свідчити про наявність ризиків зазначених у клопотанні, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце роботи, проживання, має стійкі соціальні зв'язки, офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 не притягувався, позитивно характеризується, має подяки і грамоти від різних підрозділів Збройних Сил України.
З огляду на усе вище викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого відділення №3 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025100010001420, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 11 годині 45 хвилин 24.10.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1