Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4707/25
Провадження № 1-кс/723/5950/25
27 жовтня 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
Слідчий СВ ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, посилаючись на те, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025262150000330 від 20.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в ході якого встановлено, що 19.10.2025 року близько 09 год. 40 хв., працівниками прикордонної служби на території МПП "Красноїльськ" у автомобілі марки "Хюндай" з реєстраційними номерними знаками Румунії SV-03-WAI яким керував громадянин Румунії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ніші дверей виявлено металевий ніж, ззовні схожий на холодну зброю.
19.05.2025 в ході огляду місця події на території МПП для автомобільного сполучення «Красноїльськ», що розташований за адресою вул. Дружби, 199, с-ще Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, виявлено та вилучено: металевий ніж в коричневому чохлі, який упаковано до спеціального пакету з маркуванням № WAR1024677; транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «TUCSON» із іноземним номерним знаком SV-03-WAI.
20.10.2025 відповідно до постанов слідчого автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «TUCSON» із іноземним номерним знаком SV-03-WAI та металевий ніж в коричневому чохлі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , право власності на автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «TUCSON» із іноземним номерним знаком SV-03-WAI зареєстровано за ABUTNARITEI IOAN, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України зазначені автомобіль та ніж є тимчасово вилученим майном та речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, оскільки автомобіль є засобом вчинення кримінального правопорушення через те, що використовувався ОСОБА_6 , як засіб вчинення кримінального правопорушення, а саме з метою транспортування (носіння) холодної зброї, без передбаченого на те законом дозволу, в даному випадку ножа, а вилучений ніж, має ознаки холодної зброї, а тому є предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та запобігання можливості їх приховування, знищення, відчуження до прийняття кінцевого процесуального рішення просить накласти арешт на вказане майно.
Слідчий клопотання підтримав поданою заявою.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За правилами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з клопотання підставою для арешту зазначеного вище майна є збереження речових доказів, щодо яких наявні розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення відповідно до ст. 98 КПК України.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги з'ясовані органом досудового розслідування обставини, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема металевий ніж у коричневому чохлі, стосовно якого існує достатня сукупність розумних підозр вважати, що він є предметом кримінально протиправних дій та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення його збереження, слід накласти арешт.
Разом з тим, клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «TUCSON» із іноземним номерним знаком SV-03-WAI зареєстровано за ABUTNARITEI IOAN, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Визнання автомобіля марки ««HYUNDAI» моделі «TUCSON» із іноземним номерним знаком SV-03-WAI, речовим доказом в даному кримінальному провадженні, само по собі, не може бути достатньою підставою для накладення арешту на нього.
Правові підстави вважати, що даний транспортний засіб відповідає критеріям ст. 98 КПК України відсутні.
Також, у поданому прокурором клопотанні не зазначено, які слідчі дії орган досудового розслідування планував провести із автомобілем, на який просив накласти арешт.
Крім того, у клопотанні відсутні доводи стосовно можливого настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт автомобіля, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вищезазначене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v.Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що ініціатором клопотання не доведено наявності жодного ризику, що передбачений абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України і вказував би на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт щодо автомобіля, вважаю, що в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на автомобіль слід відмовити.
Керуючись ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на металевий ніж в коричневому чохлі, який упаковано до спеціального пакету з маркуванням № WAR1024677.
В іншій частині клопотання відмовити.
Копію ухвали направити слідчому СВ ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її складання.
Слідчий суддя: