Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36
проспект Миру , 20 тел. 678-853
30 серпня 2006 року Справа № 8/225
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес», вул.Борисенка 39, м.Чернігів
до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, пр.Миру 116-А, м.Чернігів
про стягнення 4187грн.68коп. збитків
Суддя Т.Г.Оленич
від позивача: Заболотний О.М. -представник, довіреність №15/08-06 від 15.08.2006, Руденко В.М. - представник, довіреність №21/08-06 від 21.08.2006
від відповідача: Драчко Л.В. -начальник управління
Ухвала виноситься після перерв, оголошених у судових засіданнях з 22.08.06р. по 28.08.06р. та з 28.08.06р. по 30.08.06р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 4187грн.68коп. збитків, заподіяних неправомірними діями відповідача в частині невиконання зобов'язань по відшкодуванню втрат на перевезення пільгових категорій громадян, які виникли на підставі договору від 01.07.05р.
Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про зміну підстав позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 4187грн.68коп., завдані неправомірними діями відповідача внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань, що випливають з загально-цивільних підстав. Враховуючи, що позивач відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі вправі змінити підставу позову, судом приймається до уваги подана заява та спір вирішується з її урахуванням.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що укладений між сторонами договір від 01.07.05р. на розрахунки за пільговий проїзд пільгових категорій громадян в приміському транспорті на території Чернігівської області, стосовно виконання умов якого виник спір, є адміністративним договором, а тому спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства, та просить суд припинити провадження у справі на цій підставі та у зв'язку з наявністю рішення суду, який вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Крім того, відповідач стверджує, що позивачем в порядку господарського судочинства подавалась аналогічна позовна заява до господарського суду, в прийнятті якої судом відмовлено, оскільки спір не підлягав розгляду як господарський та повинен був вирішуватись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки з ухвали господарського суду від 16.06.06р. №02-03/405 вбачається, що позивачем при пред'явленні позову ставилось питання про стягнення заборгованості, а не збитків, що за своєю суттю є різними предметами позову, а також позов, у прийнятті якого відмовлено, мав інший склад учасників судового процесу.
Дослідивши подані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарському суді України виходячи з наступного.
1 липня 2005 року між сторонами у справі укладений договір на розрахунки за пільговий проїзд пільгових категорій громадян в приміському транспорті на території Чернігівської області.
Аналіз зазначеного вище договору свідчить, що зміст договору складають права та обов'язки, які випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), який є однією із сторін договору та на якого державою покладено функції головного розпорядника коштів, тобто укладений між сторонами договір є адміністративним в розумінні п.14 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Даний факт підтверджується також постановою Господарського суду Чернігівської області від 19.01.06р. у справі №9/125/17, яка набрала законної сили.
За змістом п.3 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, поширюється компетенція адміністративних судів.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спір не підлягає розгляду в господарському суді, внаслідок чого провадження у справі має бути припинено в порядку п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ст.47 Господарського процесуального кодексу України передбачено повернення державного мита у випадку і в порядку, встановлених законодавством. Згідно зі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду у господарському суді (п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що державне мито, сплачене за подання даного позову до господарського суду, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст.47,80 п.1,86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі припинити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Автоекспрес», вул.Борисенка 39, м.Чернігів (ідентифікаційний код 32284380, р/р 26005301832693 в «ПІБ» м.Чернігова, МФО 353456) з Державного бюджету державне мито у сумі 102грн., перераховане за платіжним дорученням №8471 від 28.04.06р., яке знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №8/225.
Суддя Т.Г.Оленич