Справа №705/6353/25
1-кс/705/1816/25
28 жовтня 2025 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Умань клопотання старшого дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , що погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю,-
Старший дізнавач СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. В клопотанні вказано, що в провадженні сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025252100000033 від 01.05.2025 р., за ознаками ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Уманської окружної прокуратури надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_5 від 30.04.2025 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , а саме невиконання нею обов'язків опікуна над ОСОБА_7 та безпідставне отримання грошових виплат належних ОСОБА_7 , у вигляді пенсії по інвалідності і пенсії по втраті годувальника, сума яких складає близько 9 тис. грн. на місяць.
Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , показала, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являється її онукою, а також інвалідом 1 групи дитинства. Мати ОСОБА_7 загинула в 2010 році, а батько останньої помер в червні 2019 року. Тому, опіку над ОСОБА_7 взяла цивільна дружина батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка стала офіційним опікуном з червня 2020 року та по 16 липня 2022 року проживала разом з останньою у власному домоволодінні в с. Громи Уманського району. Проте, 16 липня 2022 року ОСОБА_6 , привела разом з речами Альвіну до місця проживання ОСОБА_8 , та повідомила їй, що відмовляється в подальшому доглядати за ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_10 розпочала проживати разом з рідною бабою, а ОСОБА_6 отримувала виплати від держави за Альвіну, при цьому не приймаючи жодної участі у вихованні Альвіни. Проте, в липні 2023 року, ОСОБА_6 повертала ОСОБА_8 виплати, які вона отримала від держави як опікун ОСОБА_10 в загальній сумі 100 тисяч грн.. З того часу, більше жодних коштів, які отримала ОСОБА_6 як опікун ОСОБА_10 не повертала.
Будучи опитаною з даного приводу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила, що вона проживає в по АДРЕСА_1 . Безпосередньо по суті кримінального провадження може вказати, що з 2010 року вона проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , та на вихованні у неї перебувала його донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом 1 групи дитинства. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 помер, та з рідних в ОСОБА_10 залишилась лише баба ОСОБА_8 , 1939 р.н.. Так як остання являється особою похилого віку та їй важко було б доглядати за ОСОБА_10 , то ОСОБА_8 попросила взяти опікунство над ОСОБА_10 в ОСОБА_6 , на що вона погодилась. Згідно рішення Уманського міськрайонного суду від 25.06.2020 ОСОБА_6 було визнано опікуном ОСОБА_7 , після чого вона приступила до безпосереднього виконання своїх обов'язків. За виховання ОСОБА_7 на її банківську карту, рахунок НОМЕР_1 , приходили виплати від держави, якого саме виду були виплати ОСОБА_6 не відомо. Сума виплат щомісячно становила до 2024 року близько 9 тисяч гривень. З 2024 року сума виплат зменшилась в два рази, по якій причині їй не відомо. Точні суми виплат зможе вказати, коли отримає виписку про рух коштів по банківському рахунку, так як на даний час виписки в неї не має. ОСОБА_6 лише зазначила, що вказаними коштами взагалі не користувалась, лише їх складала. Проте, приблизно в березні 2022 року до місця її проживання приїхав місцевий депутат ОСОБА_12 , який перебуває в близьких відносинах з бабо. ОСОБА_13 , та повідомив ОСОБА_6 , що необхідно, щоб вона надала йому 100 000 грн., які отримала з виплат ОСОБА_7 , так як заплановано зробити ремонт в квартирі, належній Альвіні, яка є в неї в м. Умань. На дане ОСОБА_6 погодилась, та віддала готівкою ОСОБА_12 дані кошти. Після чого, приблизно в грудні 2023 року до місця її проживання знову приїхав ОСОБА_12 разом із племінницею ОСОБА_8 - ОСОБА_14 , які повідомили їй, що необхідно ще 100 000 грн., які ОСОБА_6 отримала за рахунок виплат на Альвіну. На вказане вона погодилась, взяла вказані кошти, та разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_14 поїхала до місця проживання ОСОБА_8 , що проживає по АДРЕСА_2 , якій в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_14 віддала ще 100 000 грн.. Таким чином, ОСОБА_6 надала ОСОБА_8 грошові кошти в загальній сумі 200 000 грн., які отримала як виплати за Альвіну.
Щодо виховання ОСОБА_10 зазначила наступне, що розпочинаючи з 2010 року та по липень 2022 року ОСОБА_10 на постійній основі проживала зі ОСОБА_6 , та всі ці роки вона її виховувала, одягала та кормила за власний рахунок, так як коштами, які виплачувались ОСОБА_10 від держави не користувалась. В липні 2022 року ОСОБА_7 , з не відомих їй причин переїхала проживати до своєї бабусі ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_6 її не виганяла та від проживання з нею та здійснення за нею догляду не відмовлялась. В подальшому, так як ОСОБА_7 фактично з нею не проживала, то в грудні 2023 року ОСОБА_6 звернулась із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій офіційно відмовлялась від здійснення опікунства над ОСОБА_7 .. Проте, управління праці та соціального захисту населення довгий час жодних рішень не приймало. Наскільки відомо ОСОБА_6 , 11.07.2025 в Уманському міськрайонному судді має відбулось засідання, в якому приймалось рішення щодо визнання опікуном ОСОБА_7 - її тітку ОСОБА_14 .. З моменту подання заяви про відмову від опікунства, а саме з грудня 2023 року по даний час на вищевказаний рахунок ОСОБА_6 нараховувались виплати від держави як опікуну ОСОБА_7 , проте даними коштами вона не користувалась та всі ці кошти може повернути ОСОБА_10 або її новому опікуну за належністю.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_12 показав наступне, що в 2016 році він познайомився із сім'єю ОСОБА_16 , а саме з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 . В останньої є онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом 1 групи дитинства. ОСОБА_12 відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер Альвіни батько - ОСОБА_17 , який був офіційним опікуном останньої. В 2020 році опікуном ОСОБА_7 було призначено жительку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , яка при житті ОСОБА_18 товаришувала з останнім, та на пропозицію ОСОБА_8 стати опікуном ОСОБА_9 погодилась. До липня 2022 року ОСОБА_6 виконувала обов'язки опікуна та ОСОБА_10 проживала з нею. Проте, 16.07.2022 ОСОБА_6 привела з речами ОСОБА_7 до місця проживання її баби ОСОБА_8 , якій на той час було 83 роки, та повідомила останню, що більше не має сил доглядати за ОСОБА_10 , після чого Альвіна розпочала проживати з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_6 тим часом продовжувала отримувати пенсію про втрату годувальника та пенсію по інвалідності, належні ОСОБА_7 ..
ОСОБА_12 зазначив, що в березні 2022 року у його присутності ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 грошові кошти в загальній сумі 100 000 грн., з яких 70000 грн. становили кошти, які вона накопичила на своїй банківській карті за рахунок виплат за Альвіну, а 30 000 грн., то були кошти, які перейшли їй автоматично з рахунку померлого опікуна - ОСОБА_18 . Дані кошти були отриманні на погашення заборгованості по комунальних послугах квартир ОСОБА_10 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , номера квартир ОСОБА_12 не пам'ятає, лише знає, що вони розташовані в одному під'їзді на 1 та 5 поверхах, а також на ремонт квартири АДРЕСА_4 . При цьому, ОСОБА_12 вказати, що ОСОБА_6 , отримувавши виплати за Альвіну, повинна була б добровільно сплачувати комунальні платежі за вказані квартири, проте ОСОБА_6 дані обов'язки не виконувала.
Також, ОСОБА_12 вказав, що приблизно в грудні 2023 року ОСОБА_6 в присутності нього та ОСОБА_14 , передала кошти в сумі 100 000 грн. ОСОБА_8 , які вона отримала за рахунок виплат на допомогу ОСОБА_19 саме були спрямовані вказані кошти ОСОБА_12 не відомо. Окрім того, до січня 2024 року ОСОБА_6 отримувала грошові кошти на утримання ОСОБА_10 (пенсія + допомога по втраті годувальника) в загальній сумі 8422 грн. щомісячно, що становить з 16 липня 2022 року по 1 січня 2024 року 147385 грн.. Також, з 1 січня 2024 року ОСОБА_6 отримувала, як опікун ОСОБА_10 пенсію по втраті годувальника, яка фактично призначалась Альвіні, та становила в січня - лютому 2024 року 4236 грн., а з березня по грудень 2024 року 4772 грн., та фактично отримано за рік 56192 грн.. З 01.01.2025 по 29.07.2025 ОСОБА_6 отримувала пенсію по втраті годувальника, належну ОСОБА_10 , в сумі 4772 грн., та отримала її на загальну суму 33404 грн.. Таким чином, на даний час, наскільки відомо ОСОБА_12 , ОСОБА_6 заборгувала Альвіні 136981 грн., які по даний час відмовляється повертати. Окрім того, ОСОБА_12 відомо, що 07.03.2025 ОСОБА_6 зняла зі свого рахунку, кошти отримані за Альвіну в сумі 60000 грн., так як ОСОБА_6 добровільно надала йому копію виписки
З метою відстеження надходження грошових коштів отриманих на рахунок/картку НОМЕР_1 , який відкритий та обслуговується в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », виникла необхідність здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, що містять банківську таємницю та перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
Вилучення такої інформації матиме доказове значення для кримінального провадження, сприятиме встановленню обставин, що входять до предмету доказування у даному кримінальному провадженні, виявлення можливих інших випадків шахрайських дій, встановлення інших потерпілих та особи, яка скоїла кримінальне правопорушення.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування до суду від учасників судового розгляду не надходило, в зв'язку з чим відповідно до ст. 107 КПК України застосування технічних засобів фіксування не проводилося.
Суд розглядає клопотання на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України, з огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза змінити або знищення такої інформації, без виклику представника володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у володінні якого знаходиться дана інформація.
Слідчий будучи повідомленим, в суд не з'явився, попередньо надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує та просить його задоволити.
Враховуючи процесуальну позицію слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 31 Конституції України, кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
В ст. 2 закону України «Про банки і банківську діяльність вказано: клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів; банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Стаття 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказує, що банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Стаття 30 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказує, що регулятивний капітал банку включає основний капітал та додатковий капітал.
Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям: 2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку.
Стаття 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказує, що для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції. При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
Стаття 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказує, що банківська таємниця - це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 4) системи охорони банку та клієнтів; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.
Стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказує, що банк розкриває банківську таємницю за рішенням суду. Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: 1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; 2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; 3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; 4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Стаття 132 КПК України встановлює загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
При цьому зазначено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Згідно ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Стаття 162 КПК України встановлює перелік речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю. Серед них: інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; відомості, які можуть становити лікарську таємницю; відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. При цьому, при наданні тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, сторона кримінального провадження, повинна довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.
Таким чином, враховуючи позицію слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, які місять охоронювану законом таємницю.
Керуючись ст. 31 Конституції України, ст.ст. 26, 131, 132,159, 162, 163, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого дізнавача СД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , що погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, задоволити.
Надати старшому дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , старшому дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_20 , дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 , дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_22 , дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 , старшому дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 , дізнавачу сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_25 , заступнику начальника сектору дізнання Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_26 ,дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, яка знаходиться у володінні центрального апарату АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_5 ), та відноситься до банківської таємниці, тобто можливість ознайомитись з нею та вилучити її, а саме:
- до документів щодо особи (фізичної чи юридичної, з повними анкетними даними, фото та вказаними номерами телефонів) - клієнта АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », на ім'я якого відкрито рахунок/картку НОМЕР_1 ;
- документів про рух грошових коштів по рахунку/картці НОМЕР_1 за період з 00 годин 00 хвилин 25.06.2020 по 11.07.2025, із зазначенням контрагентів, вказавши ідентифікаційні ознаки та призначення платежів та місце перерахування коштів;
- відео (фото) з камер відео спостереження терміналу обслуговування клієнтів в момент отримання грошових коштів з рахунку/картки НОМЕР_1 за період з 00 годин 00 хвилин 25.06.2020 по 11.07.2025;
- заявок на видачі готівки з каси банку та довіреності про користування та розпорядження зняття грошових коштів з каси банку, а саме по рахунку/картці НОМЕР_1 за період з 00 годин 00 хвилин 25.06.2020 по 11.07.2025.
Строк дії ухвали - один місяць з дня постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_27